Рішення № 137717758, 16.06.2026, Дніпровський районний суд Дніпропетровської області (до 25.04.2025 - Дніпропетровський районний суд Дніпропетровської області)

Справа № 243/11160/25

Провадження № 2/175/1207/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(з а о ч н е)

16 червня 2026 року Дніпровський районний суд Дніпропетровської області в складі:

головуючої судді Озерянської Ж.М.,

з участю секретаря Рожкової Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у с-щі Слобожанське цивільну справу за позовною заявою Акціонерного товариства ДТЕК «Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту (необліковану) електричну енергію, -

В С Т А Н О В И В:

До суду за підсудністю з Слов`янського міськрайонного суду Донецької області надійшла цивільна справа за позовом Акціонерного товариства ДТЕК «Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту (необліковану) електричну енергію, в якій позивач просив суд стягнути з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» заборгованість за спожиту, але необліковану приладом обліку електричну енергію у сумi 9 088,32 грн. Судові витрати по справі, що включають в себе сплату судового збору при подачі позову в сумі 3 028,00 грн. покласти на відповідачів.

Представник позивача надала суду заяву про слухання справи за її відсутності, позовні вимоги з підстав викладених у позові підтримує та просить їх задовольнити. Проти ухвалення заочного судового рішення не заперечує.

Відповідач, зареєстроване місце проживання (перебування), місцезнаходження чи місце роботи якого невідоме, викликаються до суду через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів, до дати відповідного судового засідання. З опублікуванням оголошення про виклик особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Відповідачі у судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце розгляду справи повідомлені належним чином у встановленому законом порядку, що підтверджується оголошенням на офіційному веб-сайті судової влади України, яке було розміщене не пізніше ніж за десять днів, до дати відповідного судового засідання, відзив на позовну заяву відповідачі не подавали, а тому зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 223, 280 ЦПК України.

Суд дослідивши письмові докази, оцінивши надані доводи дійшов до наступного.

Судом встановлено, що за статтями 2-4, 11 Закону України «Про електроенергетику» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) він є спеціальним законом, який регулює відносини в електроенергетиці та має особливості, викликані об`єктивними умовами функціонування цієї галузі, тому саме його положення та прийняті на його основі Правила та інші нормативно-правові акти мають пріоритетне значення в сфері регулювання відносин щодо електропостачання. Органом державного регулювання діяльності в електроенергетиці є національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг.

Відповідно до частин першої, четвертої статті 26 Закону України «Про електроенергетику» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) споживання енергії можливе лише на підставі договору з енергопостачальником. Споживач енергії несе відповідальність за порушення умов договору з енергопостачальником та правил користування електричною і тепловою енергією та виконання приписів державних інспекцій з енергетичного нагляду за режимами споживання електричної та теплової енергії згідно із законодавством України. Правила користування електричною і тепловою енергією для населення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Відповідно до другого абзацу частини другої статті 27 Закону України «Про електроенергетику» (в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) правопорушеннями в електроенергетиці є: крадіжка електричної і теплової енергії, самовільне підключення до об`єктів електроенергетики і споживання енергії без приладів обліку; порушення правил користування енергією.

На момент виникнення спірних правовідносин була чинна постанова Кабінету Міністрів України від 26.07.1999 №1357 «Про затвердження Правил користування електричною енергією для населення», а також Методика визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, яка затверджена постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 04.05.2006 № 562, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 04.07.2006 за № 782/12656 (далі Методика).

Отже правовідносини між сторонами у цій справі, на момент виникнення спірних правовідносин, регулювались вказаними вище законом та нормативно-правовими актами.

ОСОБА_1 та ОСОБА_2 користуються електричною енергією у житловому будинку, який розташований за адресою: АДРЕСА_1 , та є споживачами послуг з постачання (розподілу) електричної енергії за вказаною адресою (далі Споживачі), на яку відкрито особовий рахунок № НОМЕР_1 .

17 січня 2018 представниками енергопостачальника було проведено перевірку дотримання споживачами Правил користування електричною енергією для населення, під час якої виявлено порушення, про що складено акт про порушення № 215195 від 17.01.2018 року.

В Акті вказано: «Самовільне підключення електроустановок (токоприймачів або електропроводки) до електричної мережі енергопостачальника без порушення схеми обліку після припинення електропостачання у зв`язку з порушенням Правил користування електричною енергією для населення. Точка самовільного підключення знаходиться на опорі ЛЕП. Акт підписаний ОСОБА_2 (із зазначенням: «З порушенням згодний»).

Таким чином, Акт складений відповідно до вимог пункту 53 Правил користування електричною енергією для населення.

Споживача було запрошено на засідання комісії енергопостачальника, яка відбулася 06 лютого 2018 року, на якій був розглянутий комісією складаний акт №215195 від 17 січня 2018 року про порушення Правил користування електричною енергією для населення за відсутності споживачів.

Методика застосовується на підставі акта про порушення, складеного з урахуванням вимог Правил користування електричною енергією для населення, та в разі виявлення порушення, зокрема, зазначеного у підпункті 4 пункту 3.1 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, а саме: самовільного підключення електроустановок, струмоприймачів або електропроводки до електричної мережі енергопостачальника або іншого споживача (власника мереж) без порушення схеми обліку.

Відповідно до розділу 3 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією, за фактом виявленого порушення на підставі зазначеного Акту про порушення Правил користування електричною енергією для населення відповідачам було визначено обсяг та вартість спожитої, але необлікованої електричної енергії, внаслідок порушення, на загальну суму 9 088,32 грн.

Положеннями пункту 4.6 Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією встановлено, що в акті про порушення зазначаються всі необхідні для розрахунку згідно з вимогами цієї Методики визначення обсягу та вартості електричної енергії, не облікованої внаслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією параметри, що характеризують електроустановку споживача, схему підключення електроустановки споживача та її графічне зображення із зазначенням, зокрема, перерізів та матеріалу всіх проводів (кабелів) наявних у схемі підключення.

Розрахунок та рахунок на вказану суму разом з протоколом комісії з розгляду актів порушення Правил користування електричною енергією для населення споживачу було вручено під підпис 20 лютого 2018 року.

У разі відмови побутового споживача від сплати вартості необлікованої електричної енергії енергопостачальник звертається з позовом до суду та має право припинити постачання електричної енергії після прийняття судом рішення на користь енергопостачальника (крім випадку виявлення факту самовільного підключення).

На теперішній час сума вартості електричної енергії, не облікованої в наслідок порушення споживачами правил користування електричною енергією відповідачами не сплачена та складає 9 088,32 грн., у зв`язку з чим АТ «ДТЕК Донецькі електромережі» вимушені звертається до суду для захисту своїх порушених прав та економічних інтересів.

Згідно зі ст. 256 ЦК України, позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.

Частиною 1 ст. 257 ЦК України передбачено, що загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п.12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину. Відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року № 211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID - 19, спричиненої корона вірусом SARS-CоV-2» на всій території України встановлено карантин з 12 березня 2020 року до 22 травня 2020 року. Дію карантину неодноразово було продовжено на всій території України, в останнє постановою Кабінету Міністрів України від 25.04.2023 №383 до 30 червня 2023 року.

Отже, беручи до уваги вищевказані положення постанов Кабінету Міністрів України, встановлений на території України карантин з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), діяв з 12.03.2020 року до 30.06.2023 року.

Крім того, згідно Указу Президента України № 64/2022 від 24 лютого 2022 року «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом № 2102-ІХ від 24 лютого 2022 року, в зв`язку з військовою агресією рф проти України, в Україні було введено воєнний стан з 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб, з подальшими його продовженнями, який триває і наразі.

Законом України від 15 березня 2022 року №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» внесено зміни до ЦК України щодо строків позовної давності.

Так, розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено зокрема п. 19, згідно якого у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану строки, визначені статтями 257-259, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк його дії.

Пунктом 19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України (в редакції Закону № 3450-IX від 08.11.2023) встановлено, що у період дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України "Про затвердження Указу Президента України "Про введення воєнного стану в Україні" від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, перебіг позовної давності, визначений цим Кодексом, зупиняється на строк дії такого стану.

Тобто, виходячи з вищенаведених положень закону, пропущеною слід вважати позовну давність лише за вимогами, що виникли до 12 березня 2017 року.

Строк позовної давності за вимогами, що виникли після 12 березня 2017 року, та на які поширюється загальна позовна давність у три роки, вважається продовженим на підставі п. 12 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, до закінчення дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), а також зупиненим на строк дії воєнного стану в Україні.

Згідно складеного акту про порушення №215195 від 17 січня 2018 року строк позовної давності почав свій перебіг з 18 січня 2018 року, а спливав 18 січня 2021 року, але не сплив станом на 12 березня 2020 року був зупинений на час дії встановленого карантину, а потім з 24 лютого 2022 року був зупинений на час дії воєнного стану в Україні, введеного Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX.

Таким чином, на дату звернення до суду з вимогою про стягнення заборгованості за актом про порушення №215195 від 17 січня 2018 року, не було пропущено строків позовної давності.

Право на звернення до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав та законних інтересів у справах щодо цивільних спорів, віднесених до юрисдикції загальних судів, гарантується ст. 55 Конституції України та ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України.

Окрім загального конституційного права на судовий захист, процесуальне законодавство передбачає та встановлює можливість звернення до суду особи, котра вважає свої права та інтереси порушеними.

Відповідно до п. 1 ст.19, та ст. 23 Цивільного процесуального кодексу України спори, що виникають з цивільних, земельних, трудових, сімейних, житлових та інших правовідносин, крім справ, розгляд яких здійснюється в порядку іншого судочинства, розглядаються місцевими загальними судами як судами першої інстанції.

Цивільне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими ЦПК України в порядку наказного провадження; позовного провадження (загального або спрощеного) та окремого провадження.

Виходячи із вищевикладеного та оцінюючи докази в їх сукупності, суд доходить висновку, що позовні вимоги позивача підлягають задоволенню.

Вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд керується приписами ст.141 ЦПК України, відповідно до якої з відповідачів на користь позивача необхідно стягнути судові витрати по справі, що включають в себе сплату судового збору при подачі позову в сумі 3 028,00 грн.

Керуючись с ст. 11, 14, 15, 16, 509, 526, 530, 610, 611, 625 ЦК України, ст. ст. 4, 12, 13, 19, 27, 76-83, 223, 258-259, 264-265, 268, 280, 289, 354 ЦПК України, п. п. 8.2.5, 8.2.7 «Правил роздрібного ринку електричної енергії» від 14.03.2018 р. № 312, п.19 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України суд, -

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву Акціонерного товариства ДТЕК «Донецькі електромережі» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за спожиту (необліковану) електричну енергію, задовольнити.

Стягнути солідарно з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (84302 Донецька область Краматорський район місто Краматорськ вулиця Комерційна буд. №8, ЄДРПОУ - 00131268) заборгованість за спожиту, але необліковану приладом обліку електричну енергію у сумi 9 088,32 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 ), ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП - НОМЕР_3 ) на користь Акціонерного товариства «ДТЕК Донецькі електромережі» (84302 Донецька область Краматорський район місто Краматорськ вулиця Комерційна буд. №8, ЄДРПОУ - 00131268) витрати по сплаті судового збору у розмірі 1 514, 00 грн. з кожного.

Рішення суду може бути оскаржене безпосередньо до Дніпровського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення повного рішення суду.

Заочне рішення може бути переглянуте Дніпровським районним судом Дніпропетровської області за письмовою заявою відповідача про перегляд заочного рішення, яка може бути подана до суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручено у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення повного заочного рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заяви про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Озерянська Ж.М.