Рішення № 137717501, 26.06.2026, Ічнянський районний суд Чернігівської області

Ічнянський районний суд Чернігівської області

Провадження № 2/733/549/26

Єдиний унікальний №733/841/26

Рішення

Іменем України

26 червня 2026 року м.Ічня

Ічнянський районний суд Чернігівської області

в складі : головуючого судді Вовченка А.В.,

при секретарі - Мошенець Л.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ічня цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Парафіївської селищної ради Чернігівської області та ОСОБА_2 про визнання права власності на нерухоме майно за набувальною давністю

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 через свого представника адвоката Сакун І.А. звернувся до суду з позовною заявою про визнання права власності на житловий будинок з надвірними будівлями та спорудами за набувальною давністю, вказуючи на те, що з 2010 року і дотепер відкрито володіє житловим будинком , проводить поточні ремонтні роботи, утримує спірне житлове приміщення та присадибну ділянку в належному стані.

Право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 ні за ким не зареєстроване.

На протязі більше 10 років, а саме : з 2010року і до сьогодні позивач відкрито та безперервно користується будинком та господарськими будівлями та підтримує його в належному стані, оплачує рахунки за газ та світло. Відповідач ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 є громадянкою російської федерації, зареєстрована 21.01.1997 року в АДРЕСА_2 московської області російської федерації та досить давно не проживає в Україні, що підтверджується її копією паспорта.

Жодного разу за всі ці роки претензій до нього ні від кого щодо користування власністю житловим будинком не надходило. Оскільки оформити право власності в позасудовому порядку неможливо, позивач змушений звернутися до суду для визнання права власності на житловий будинок за набувальною давністю.

В судове засідання позивач та його представник не з`явилися, але в заяві вказали про розгляд справи без їх участі, позовні вимоги підтримують та просять їх задовольнити.

Представник відповідача Парафіївської селищної ради в судове засідання не з`явився, але надав заяву про розгляд справи без його участі за наявними в матеріалах справи документами.

Відповідач ОСОБА_2 в судове засідання не з`явилась.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, виходячи із наступного.

Судом встановлено, що позивач починаючи з 2010 року, і до сьогодні позивач відкрито та безперервно користується будинком, сплачує комунальні платежі, проводить капітальні та поточні ремонтні роботи та в належному технічному стані утримує спірне житлове приміщення.

Окрім того згідно довідки виконавчого комітету Парафіївської селищної ради №7-18 від 26.05.2026 року в будинку за адресою: АДРЕСА_1 ніхто не зареєстрований.

Згідно довідки характеристики КП «Архітектура Ічнянщини» від 27 травня 2026 року та інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно право власності на житловий будинок в АДРЕСА_1 не зареєстровано.

Згідно акту обстеження будинку АДРЕСА_1 , затвердженого Старостою с.Бережівка встановлено, що даним помешканням користується ОСОБА_1 разом з дружиною ОСОБА_3 , які підтримують належний стан будинку з 2010 року.

Згідно технічного паспорту на житловий будинок АДРЕСА_1 , замовлений позивачем, зазначено, що домоволодіння складається з житлового будинку , загальною площею 70,04 кв.м, житловою площею 29,2 кв.м , побудованого в 1961 році, прибудови, гаража, погреба та двох сараїв.

Як вбачається з виписки з погосподарської книги №1 на 2026-2030 року, стор.89-90 головою домогосподарства за адресою : АДРЕСА_1 є ОСОБА_4 .

Згідно копії свідоцтва про смерть серії НОМЕР_1 від 09.11.2017 року ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Згідно заповіту ОСОБА_4 від 19.03.2008 року вбачається, що дві земельні ділянки , площею 3,2356 га та 3,4985 га вона заповіла ОСОБА_1 , на які він отримав свідоцтва про право на спадщину за заповітом.

Відповідно до довідки виконавчого комітету Бережівської сільської ради Ічнянського району Чернігівськолї області №03-14/270 від 09.11.2017 року ОСОБА_1 разом із дружиною ОСОБА_3 провели поховання ОСОБА_4 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 за свій рахунок.

Відповідач ОСОБА_2 (дошлюбне прізвище ОСОБА_5 ) є рідною дочкою ОСОБА_4 .

Згідно копії спадкової справи №8/2018 з заявою про прийняття спадщини після померлої ОСОБА_4 звернувся ОСОБА_1 , та йому видано два свідоцтва про право на спадщину за заповітом на дві земельні ділянки.

Відповідно до ст. 344 ЦК України, особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом.

Право власності на нерухоме майно, що підлягає державній реєстрації, виникає за набувальною давністю з моменту державної реєстрації.

Право власності за набувальною давністю на нерухоме майно, транспортні засоби,

цінні папери набувається за рішенням суду.

Згідно Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав відповідно до частини першої статті 344 ЦК України особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років або рухомим майном - протягом п`яти років, набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено ЦК.

В ч. 1 ст. 334 ЦК України зазначено, що право власності у набувача майна за договором виникає з моменту передання майна, якщо інше не встановлено договором або законом.

При вирішенні спорів, пов`язаних із набуттям права власності за набувальною давністю, суди повинні враховувати, зокрема, таке:

- володіння є добросовісним, якщо особа при заволодінні чужим майном не знала і не могла знати про відсутність у неї підстав для набуття права власності;

- володіння визнається відкритим, якщо особа не приховувала факт знаходження майна в її володінні. Вжиття звичайних заходів щодо забезпечення охорони майна не свідчить про приховування цього майна;

- володіння визнається безперервним, якщо воно не переривалось протягом всього строку набувальної давності. У разі втрати не із своєї волі майна його давнісним володільцем та повернення цього майна протягом одного року або пред`явлення протягом цього строку позову про його витребування набувальна давність не переривається (частина третя статті 344 ЦК України).

Можливість пред`явлення до суду позову про визнання права власності за набувальною давністю випливає з положень статей 15,16 ЦК, а також частини четвертої статті 344 ЦК, згідно з якими захист цивільних прав здійснюється судом шляхом визнання права. У зв`язку з цим особа, яка заявляє про давність володіння і вважає, що у неї є всі законні підстави бути визнаною власником майна за набувальною давністю, має право звернутися до суду з позовом про визнання за нею права власності.

Відповідачем за позовом про визнання права власності за набувальною давністю є попередній власник майна або його правонаступник. У разі якщо попередній власник нерухомого майна не був і не міг бути відомим давнісному володільцю, то відповідачем є орган, уповноважений управляти майном відповідної територіальної громади (п.13 Постанови).

Виходячи зі змісту ч. 1 ст. 344 ЦК, відсутність державної реєстрації права власності на нерухоме майно не є перешкодою для визнання права власності на це майно у зв`язку зі спливом строку набувальної давності, оскільки така державна реєстрація може бути здійснена після визнання права власності за набувальною давністю.

Рішення суду, що набрало законної сили, про задоволення позову про визнання права власності за набувальною давністю є підставою для реєстрації права власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно (п. 5 ч. 1 ст. 19 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень") (п. 14 Постанови).

Отже, враховуючи, що позивач добросовісно заволодів чужим майном і протягом 17 років продовжує відкрито, безперервно користуватися житловим будинком , розташованим в АДРЕСА_1 , а відповідачем по справі спростувань вказаних обставин та вимог про повернення цього нерухомого майна не заявлено, тому суд вважає, що позовні вимоги обгрунтовані, підтверджені матеріалами справи, а тому існують всі підстави для визнання права власності за ОСОБА_1 житлового будинку за набувальною давністю.

Керуючись ст. ст. 4,19,76,81, 247, 258-259, 263-265, 354 ЦПК України, ст. ст. 15,16,334,344 ЦК України, Постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 року № 5 «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав», суд

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити повністю.

Визнати за ОСОБА_1 , РНОКПП - НОМЕР_2 , право власності за набувальною давністю на житловий будинок з господарськими будівлями та спорудами, що розташований за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішення може бути оскаржено до Чернігівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення строку на апеляційне оскарження протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: ОСОБА_1 , адреса реєстрації: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Відповідач: Парафіївська селищна рада Прилуцького району Чернігівської області, місце знаходження: м.Ічня вул. Шевченка,62 Чернігівської області, ЄДРПОУ 04412521.

Відповідач: ОСОБА_2 , АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_3 .

Повне судове рішення складено 26 червня 2026 року.

Суддя А. В. Вовченко