Ухвала суду № 137717478, 26.06.2026, Бобровицький районний суд Чернігівської області

Справа № 729/618/26

6/729/35/26

У Х В А Л А

26 червня 2026 р. суддя Бобровицького районного суду Чернігівської області Булига Н.О., за участі секретаря Романченко С.С., розглянувши заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 20 травня 2026 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

До Бобровицького районного суду Чернігівської області надійшла заява ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду у справі № 729/618/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

У заяві ОСОБА_1 просить суд відстрочити виконання рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 20 травня 2026 року у справі № 729/618/26, яким з нього на користь ТОВ «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» стягнуто 51 711,50 грн. заборгованості та 1548,19 грн. судового збору, строком на шість місяців з дня постановлення ухвали.

Вимоги заяви ОСОБА_1 обґрунтовує складним матеріальним становищем. Заявник зазначає, що є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства та отримує пенсію в розмірі 4396,29 грн. на місяць. Крім того, на його утриманні перебуває двоє неповнолітніх дітей: ОСОБА_2 , 2011 року народження, та ОСОБА_3 , 2019 року народження.

Разом з тим, заявник вказує, що у зв`язку із захворюваннями батьків несе значні витрати на їх лікування. Зокрема, його мати проходить реабілітацію після оперативного втручання внаслідок перелому, що підтверджується медичними документами. На думку заявника, наведені обставини істотно ускладнюють виконання судового рішення у встановлений законом строк.

При цьому, ОСОБА_1 зазначає, що не ухиляється від виконання судового рішення та має намір добровільно погасити заборгованість, однак потребує додаткового часу для виконання покладених на нього зобов`язань. У зв`язку з викладеним просить відстрочити виконання рішення суду строком на шість місяців.

Відповідно до частини другої статті 435 ЦПК України, заява про встановлення або зміну способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення розглядається у двадцятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судове засідання ОСОБА_1 не з`явився, проте подав клопотання про розгляд заяви про відстрочення виконання рішення суду у його відсутність. Заяву підтримує та просить її задовольнити.

Представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», будучи належним чином повідомленим про дату, місце та час розгляду заяви про відстрочення виконання рішення суду, у судове засідання не з`явився. Будь-яких клопотань чи заперечень проти задоволення заяви не надсилав.

З урахуванням наведеного, відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалось.

Дослідивши докази, надані на обґрунтування заяви, суд вважає що наявні підстави для задоволення заяви та відстрочення виконання судового рішення строком на шість місяців.

Судом встановлено, що заочним рішенням Бобровицького районного суду Чернігівської області від 20 травня 2026 року у справі № 729/618/26 позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами було задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість за кредитними договорами № 32597-08/2025 від 14.08.2025 року, № 5446534 від 03.07.2025 року, № 8172161 від 08.07.2025 року, № 71481956 від 26.04.2025 року та № 1704951 від 06.04.2025 року у загальному розмірі 51 711,50 грн, а також судовий збір у розмірі 1548,19 грн. У задоволенні решти позовних вимог було відмовлено.

На даний час рішення суду набрало законної сили.

Як вбачається з наданих заявником документів, ОСОБА_1 є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства.

Згідно з копією свідоцтва про народження ОСОБА_1 є батьком ОСОБА_3 , 2019 року народження.

На підтвердження доводів про складне матеріальне становище заявником також додано медичні документи, з яких убачається, що мати заявника ОСОБА_4 має певні захворювання та понесла витрати на лікування.

Відповідно до частини першої статті 435 ЦПК України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання.

Згідно частини третьої статті 435 ЦПК України, підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

За приписами частини четвертої статті 435 ЦПК України, вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Закон пов`язує можливість відстрочки та розстрочки виконання рішення лише з об`єктивними, тобто такими, що не залежать від волі боржника, обставинами, які носять винятковий характер і утруднюють виконання рішення суду у строк чи у встановлений судом спосіб. Таким чином, відстрочка чи розстрочка виконання рішення суду може бути надана у виняткових випадках, що обумовлюють об`єктивні ускладнення при виконанні судового рішення або наявність яких робить його виконання неможливим. Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення чи відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи. В той же час, згідно з ч. 5 ст. 435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року №14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо). При цьому, виконання судового рішення має розглядатися як невід`ємна частина «судового процесу» для цілей ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (справа «Горнсбі проти Греції»). Термін, протягом якого судове рішення залишається невиконаним, може ставити під сумнів розумність строків судового захисту. При вирішенні питання про затримку виконання судового рішення, слід враховувати інтереси обох сторін, як стягувача так і боржника, та дотримуватися їх балансу.

Пунктом 9 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року №8 встановлено, що судам при вирішенні питання про розстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що розстрочкою виконання рішення є встановлення періоду, протягом якого рішення суду виконається частинами з певним інтервалом у часі. Строки виконання кожної частини мають визначатись судом. Це стосується виконанням рішення суду щодо предметів, які діляться (грошей, майна тощо). Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду. Водночас відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме розстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.

Відповідно до статті 124 Конституції України, судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно з частиною першою статті 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Виконання судового рішення у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Відстрочка виконання рішення суду - це відтермінування у часі належного строку виконання рішення суду в цілому. Надання відстрочки судом полягає у визначенні нової конкретної, більш пізньої ніж первинна, дати, з настанням якої й після завершення строку відстрочки рішення має бути виконано повністю. При розгляді заяв щодо відстрочки виконання рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивності необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому; наявність підстави для відтермінування має бути доведена боржником. Строки такого відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання такого додаткового строку до повного виконання рішення суду. Надання строку для відстрочки виконання рішення суду не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника.

Європейський Суд з прав людини у своєму рішенні у справі «Іммобільяре Саффі проти Італії» наголошує, що право на звернення до суду, гарантоване статтею 6, також передбачає практичне виконання остаточних, обов`язкових для виконання судових рішень, які в державах, що поважають принцип верховенства права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду стороні у провадженні. Отже, виконання судового рішення не може відстрочуватися на незаконних підставах.

Відповідно до положень частини першої статті 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що заявником доведено існування обставин передбачених статтею 435 ЦПК України, які істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Так, відповідно до частини четвертої статті 435 ЦПК України судом враховано матеріальний стан заявника, який є особою з інвалідністю ІІІ групи з дитинства. Також судом враховано, що на утриманні заявника перебувають двоє неповнолітніх дітей, а також наявність додаткових витрат, пов`язаних із лікуванням та реабілітацією його матері після оперативного втручання, що підтверджується наданими медичними документами.

З урахуванням наведеного вище, судом встановлено наявність обставин, які істотно ускладнюють виконання рішення суду, та свідчать про скрутне матеріальне становище боржника. При цьому, суд враховує, що заявник не заперечує обов`язку виконати рішення суду та має намір добровільно погасити заборгованість, проте потребує додаткового часу для його виконання.

З огляду на викладене, суд вважає за можливе задовольнити заяву та відстрочити виконання рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 20 травня 2026 року у справі № 729/618/26 на строк шість місяців.

На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 81, 258, 259, 260, 353, 354, 435 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В :

Заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання судового рішення задовольнити.

Відстрочити виконання рішення Бобровицького районного суду Чернігівської області від 20 травня 2026 року у справі № 729/618/26 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитними договорами на строк шість місяців з дня постановлення ухвали.

На ухвалу суду може бути подана апеляційна скарга до Чернігівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її оголошення.

Суддя