Ухвала суду № 137717416, 25.06.2026, Херсонський міський суд Херсонської області

Справа №666/2319/15-ц

н/п 2/766/100/26

УХВАЛА

про залишення первісної позовної заяви без розгляду

25 червня 2026 року м. Херсон

Херсонський міський суд Херсонської області у складі: головуючого - судді Ус О.В., секретар судового засідання Зацепілін В.О., за участі відповідачки (позивачки за зустрічним позовом ОСОБА_1 ), розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі судових засідань міського суду в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради, Херсонська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,

встановив:

В провадженні суду перебуває вищевказана цивільна справа.

Позивач за первісним позовом ОСОБА_2 (або його представник) в підготовче засідання повторно не прибув - про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, про причини не явки суд не повідомили, заяви про розгляд справи у відсутність не подавав.

Підготовче провадження по справі закрите ухвалою суду від 19.01.2026, справа призначена до розгляду за суттю на 12.03.2026 р.

В судові засідання 12.03.2026, 03.06.2026, 25.06.2026 позивач ОСОБА_2 не з`явився - про час, дату та місце розгляду справи повідомлявся належним чином шляхом відправлення судової повістки за зазначеною у позовній заяві адресою. Заяви про зміну місця проживання або розгляд справи у його відсутність не надходили.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

На осіб, які беруть участь у справі, покладається загальний обов`язок - добросовісно здійснювати свої процесуальні права і виконувати процесуальні обов`язки. При цьому під добросовісністю необхідно розуміти таку реалізацію прав і виконання обов`язків, що передбачають користування правами за призначенням, здійснення обов`язків у межах, визначених законом, недопустимість посягання на права інших учасників цивільного процесу, заборона зловживати наданими правами.

За ч.1 ст. 131 ЦПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місця проживання (перебування, знаходження) або місцезнаходження під час провадження справи. Абзацем другим визначено, що у разі відсутності заяви про зміну місця проживання або місцезнаходження судова повістка надсилається учасникам справи, які не мають електронного кабінету, за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, що забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, на останню відому суду адресу і вважається доставленою, навіть якщо учасник судового процесу за цією адресою більше не проживає, не перебуває або не знаходиться.

Повідомлення позивача відбувалось шляхом надіслання йому судових повісток за зареєстрованим місцем проживання, зазначеним у позовній заяві.

Судова повістка за приписами ч.5 ст. 128 ЦПК України судова повістка про виклик повинна бути вручена з таким розрахунком, щоб особи, які викликаються, мали достатньо часу для явки в суд і підготовки до участі в судовому розгляді справи, але не пізніше ніж за п`ять днів до судового засідання.

При цьому днем вручення судової повістки, зокрема за п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Враховуючи визначені процесуальним законодавством правила, судові повістки позивачеві ОСОБА_2 є своєчасно врученими, а саме:

-24.03.2026 судова повістка на 03.06.2026р. (том 4 арк. справи 112);

-07.06.206 судова повістка на 26.06.2026р. (том 4 арк. справи 113).

Крім того, позивачеві додатково надсилалися судові повістки у вигляді sms-повідомлень на номер мобільного оператора зв`язку НОМЕР_1 :

-судова повістка на 03.06.2026 доставлена 16.03.2026 р. (том 4 арк.справи 111);

-судова повістка на 25.06.2026 р. доставлена 03.06.2026 р. (том 4 арк.справи 107).

За таких обставин, суд дійшов висновку, що за правилами ч.1 ст. 131 ЦПК України позивач ОСОБА_2 належним чином повідомлений про судові засідання, зокрема на 03.06.2026, 25.06.2026.

У рішеннях від 28 жовтня 1998 у справі «Осман проти Сполученого королівства» та від 19 червня 2001 року у справі «Креуз проти Польщі» Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ) роз`яснив, що реалізуючи пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя, держави-учасниці цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони й обмеження, зміст яких полягає в запобіганні безладного руху в судовому процесі. Вказаними рішеннями ЄСПЛ визначено, що сторона, яка задіяна в ході судового розгляду справи, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

У рішенні від 07 липня 1989 року у справі «Юніон Аліментаріа Сандерс С. А. проти Іспанії» ЄСПЛ вказав, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, які пов`язані із зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Частинами першою, другою, п`ятою статті 223 ЦПК України передбачено, що неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею. Суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку з таких підстав: 1) неявка в судове засідання учасника справи, щодо якого відсутні відомості про вручення йому повідомлення про дату, час і місце судового засідання; 2) перша неявка в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними; 3) виникнення технічних проблем, що унеможливлюють участь особи у судовому засіданні в режимі відеоконференції, крім випадків, коли відповідно до цього Кодексу судове засідання може відбутися без участі такої особи; 4) необхідність витребування нових доказів, у випадку коли учасник справи обґрунтував неможливість з`явлення відповідного клопотання в межах підготовчого провадження; 5) якщо суд визнає потрібним, щоб сторона, яка подала заяву про розгляд справи за її відсутності, дала особисті пояснення. Викликати позивача або відповідача для особистих пояснень можна і тоді, коли в справі беруть участь їх представники. У разі повторної неявки позивача в судове засідання без поважних причин або неповідомлення ним про причини неявки суд залишає позовну заяву без розгляду, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності, і його нез`явлення не перешкоджає вирішенню спору.

Суд постановляє ухвалу про залишення позову без розгляду, якщо належним чином повідомлений позивач повторно не з`явився у підготовче засідання чи в судове засідання або не повідомив про причини неявки, крім випадку, якщо від нього надійшла заява про розгляд справи за його відсутності і його нез`явлення не перешкоджає розгляду справи (пункт 3 частини першої статті 257 ЦПК України).

Процесуальний закон не вказує на необхідність врахування судом поважності причин повторної неявки позивача до суду. Такі положення процесуального закону пов`язані з принципом диспозитивності цивільного судочинства, за змістом якого особа, що бере участь у справі, самостійно розпоряджається наданими їй законом процесуальними правами.

Вказані наслідки настають незалежно від причин повторної неявки, які можуть бути і поважними. Отже, навіть маючи докази поважності причин неявки позивача, суд повинен залишати позовну заяву без розгляду. Зазначена норма є імперативною та дисциплінує позивача як ініціатора судового розгляду, стимулює його належно користуватися своїми правами та не затягувати розгляд справи. Якщо позивач не може взяти участь в судовому засіданні, він має право подати заяву про розгляд справи за його відсутності. Така заява може бути подана на будь-якій стадії розгляду справи.

Правове значення у цьому випадку має тільки належне повідомлення позивача про день та час розгляду справи, повторність неявки в судове засідання та неподання заяви про розгляд справи за відсутності позивача.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Верховного Суду від 30 вересня 2020 року у справі № 759/6512/17 (провадження № 61-4437св20), від 07 грудня 2020 року у справі № 686/31597/19 (провадження № 61-15254св20), від 20 січня 2021 року у справі № 450/1805/18 (провадження № 61-2329св20), від 28 березня 2023 року у справі № 711/7486/19 (провадження № 61-10183св21).

При цьому слід приймати до уваги, що, ініціювавши судовий розгляд справи, позивач насамперед повинен активно використовувати визначені законом процесуальні права, здійснювати їх з метою, з якою такі права надано. Реалізація особою процесуальних прав невіддільна від виконання нею процесуального обов`язку щодо сприяння встановленню в судовому процесі дійсних обставин у справі з метою отримання правосудного судового рішення.

Аналогічні правові висновки викладені у постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 січня 2023 року у справі № 9901/278/21 (провадження № 11-126заі22).

Ураховуючи вищевикладене, факт повторної неявки в судове засідання 25.06.2026 року позивача за первісним позовом ОСОБА_2 , неподання заяви про розгляд справи у відсутність, суд дійшов висновку про залишення позовної заяви без розгляду та відсутність необхідності з`ясування поважність неявки позивача.

Залишення позовної заяви без розгляду не порушує інтереси сторін та не позбавляє позивача права на повторне звернення до суду з аналогічною заявою.

Провадження по справі за зустрічним позовом підлягає продовженню, дата судового засідання визначена з врахуванням вже призначених до розгляду судових справ.

Ухвала в повному обсязі виготовлена 25.06.2026 року.

Керуючись ст. 131, 223, 257 ч. 1 п. 3, 353, 354, ЦПК України, суд

ухвалив:

Первісний позов ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою та за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради, Херсонська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою залишити без розгляду.

Роз`яснити позивачу його право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для залишення заяви без розгляду.

Продовжити провадження по справі за зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2 , третя особа Управління з питань державного архітектурно-будівельного контролю Херсонської міської ради, Херсонська міська рада про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою, відклавши судове засідання на 09-00 год. 15 жовтня 2026 р.

Апеляційна скарга на ухвалу суду в частині залишення первісного позову без розгляду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Херсонського апеляційного суду в порядку ст.355 ЦПК України.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

В іншій частині ухвала окремому оскарженню не підлягає.

СуддяО. В. Ус