Рішення № 137717249, 24.06.2026, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

Справа № 766/22374/24

провадження № 2/650/1496/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в складі: головуючого судді Сікори О.О.,

за участю секретаря Завістовської Л.А.,

представника позивача ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в селищі Велика Олександрівка в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа служба у справах дітей Херсонської міської ради, про визначення місця проживання дитини,

в с т а н о в и в :

Представник позивача звернувся до суду із вказаним позовом, у якому просить визначити місце проживання доньки сторін, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з батьком, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , за місцем його фактичного проживання.

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 та ОСОБА_3 перебувають у зареєстрованому шлюбі, укладеному 26 листопада 2011 року.

Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . На час звернення до суду шлюбні відносини між сторонами фактично припинені, спільного господарства вони не ведуть, разом не проживають, а згоди щодо місця проживання доньки та порядку участі кожного з батьків у її вихованні між ними не досягнуто.

З серпня 2024 року донька сторін проживає разом із батьком, ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Саме позивач фактично забезпечує щоденне проживання дитини, її побутові потреби, харчування, навчання, дозвілля, піклується про стан її здоров`я та створює необхідні умови для її нормального розвитку.

Відповідач ОСОБА_3 проживає окремо від дитини, за наявною у позивача інформацією, у м. Дрогобичі, однак точне місце її проживання позивачу невідоме. Відповідач фактично самоусунулася від щоденного виховання доньки, не забезпечує її постійного догляду, не бере регулярної участі у вирішенні побутових, навчальних та інших питань, пов`язаних із життям дитини.

Також представник позивача зазначив, що відповідач матеріальної допомоги на утримання доньки не надає, у зв`язку з чим дитина перебуває на повному утриманні позивача. Позивач самостійно забезпечує дитину одягом, харчуванням, необхідними речами, оплачує витрати, пов`язані з навчанням та розвитком дитини, а також здійснює інші витрати, необхідні для її утримання.

ОСОБА_4 навчається у 7-Б класі Херсонського ліцею № 51 Херсонської міської ради. Крім навчання у ліцеї, дитина відвідує додаткові заняття з англійської мови, а позивач сприяє її навчанню, розвитку здібностей та підтриманню сталого способу життя.

За час проживання з батьком у дитини сформувалися сталі побутові, навчальні та соціальні зв`язки. Донька прив`язана до позивача, має з ним належний психологічний контакт, довірливі відносини та висловлює бажання проживати саме з батьком. На переконання позивача, зміна місця проживання дитини та передача її для проживання з матір`ю може негативно вплинути на її звичний спосіб життя, навчання та психологічний стан.

Представник позивача наголосив, що позивач не чинить та не має наміру чинити перешкод відповідачу у спілкуванні з донькою, не заперечує проти участі матері у її вихованні та підтримує необхідність збереження зв`язку дитини з обома батьками. Разом із тим, на думку позивача, питання визначення місця проживання дитини має вирішуватися насамперед з урахуванням її найкращих інтересів, фактичних обставин її проживання, навчання, прихильності до кожного з батьків та здатності кожного з них забезпечити дитині стабільне і безпечне середовище.

Крім того, представник позивача зазначив, що ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності не притягувався, судимості не має, у розшуку не перебуває, характеризується як особа, яка має можливість самостійно забезпечувати належні умови для проживання, виховання та розвитку доньки.

Проживання ОСОБА_4 разом із батьком відповідає її інтересам, оскільки саме позивач фактично здійснює основне піклування про дитину, забезпечує її утримання, навчання, розвиток, стабільні умови проживання та емоційну підтримку. У зв`язку з цим представник позивача просить позов задовольнити.

Відзив на позов не надійшов.

У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 позовні вимоги підтримала в повному обсязі та просила їх задовольнити. Зазначила, що після фактичного припинення шлюбних відносин сторін донька сторін ОСОБА_4 проживає разом із батьком, який забезпечує її повсякденні потреби, навчання, виховання, розвиток та належні побутові умови. Між батьками відсутня згода щодо визначення місця проживання дитини, а відповідач фактично проживає окремо від доньки, регулярної участі у її утриманні та щоденному вихованні не бере. Визначення місця проживання дитини разом із батьком відповідатиме її найкращим інтересам, оскільки дитина має сталі соціальні зв`язки за місцем проживання з позивачем, навчається у м. Херсоні, емоційно прив`язана до батька та бажає проживати разом із ним.

У судовому засіданні позивач ОСОБА_2 позовні вимоги підтримав та пояснив, що з серпня 2024 року донька ОСОБА_4 фактично проживає разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 . Саме він забезпечує дитину всім необхідним, займається її вихованням, навчанням, організацією побуту, піклується про її здоров`я, створив для доньки належні умови проживання та розвитку. Дитина навчається у Херсонському ліцеї № 51 Херсонської міської ради, відвідує додаткові заняття, має звичне для неї середовище проживання, навчання та спілкування. Також позивач вказав, що не заперечує проти спілкування матері з донькою та не має наміру перешкоджати участі відповідача у вихованні дитини, однак вважає, що постійне місце проживання доньки має бути визначене саме з ним, оскільки це відповідає фактичним обставинам та інтересам дитини.

У судовому засіданні судом було заслухано ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка з урахуванням її віку та рівня розвитку надала пояснення щодо обставин свого проживання. Дитина пояснила, що фактично проживає разом із батьком, з ним їй комфортно, він піклується про неї, забезпечує її потреби, допомагає у навчанні та повсякденному житті. Також зазначила, що бажає надалі проживати разом із батьком. При цьому з пояснень дитини вбачається, що вона не заперечує проти спілкування з матір`ю, однак постійно проживати бажає саме з батьком.

Відповідач ОСОБА_3 у судові засідання не з`явилася, про дату, час та місце розгляду справи неодноразово повідомлялася судом у встановленому законом порядку, однак про поважність причин неявки суд не повідомила, заяв чи клопотань про відкладення розгляду справи не подала, відзиву на позовну заяву не надала.

Представник третьої особи, служби у справах дітей Херсонської міської ради, у судове засідання не з`явився, надав до суду клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Зважаючи на належне повідомлення учасників справи, які не з`явилися у судове засідання, про дату, час та місце розгляду справи, відсутність клопотань відповідача про відкладення розгляду справи, а також наявність клопотання представника третьої особи про розгляд справи за його відсутності, суд, керуючись статтею 223 ЦПК України, ухвалив провести судовий розгляд за відсутності вказаних учасників справи.

Дослідивши матеріали цивільної справи, оцінивши надані сторонами пояснення, з`ясувавши фактичні обставини справи та зміст спірних правовідносин, суд дійшов таких висновків.

Суд встановив, що між сторонами виник спір щодо визначення місця проживання доньки сторін, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_1 , виданого 26 листопада 2011 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Великоолександрівського районного управління юстиції Херсонської області, ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , 26 листопада 2011 року зареєстрували шлюб, про що у Книзі реєстрації шлюбів зроблено відповідний актовий запис № 43. Після державної реєстрації шлюбу прізвище дружини зазначено ОСОБА_6 .

Відповідно до свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , виданого 16 березня 2012 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Великоолександрівського районного управління юстиції Херсонської області, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 , про що 16 березня 2012 року складено актовий запис № 21. Батьками дитини зазначені: батько - ОСОБА_2 , мати - ОСОБА_3 .

Відповідно до довідки органу самоорганізації населення від 13 грудня 2024 року ОСОБА_2 проживає за адресою: АДРЕСА_1 , разом із донькою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до довідки Херсонського ліцею № 51 Херсонської міської ради від 13 грудня 2024 року № 441/04-05 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є здобувачем освіти 7-Б класу Херсонського ліцею № 51 Херсонської міської ради. У 2024-2025 навчальному році навчання відбувається у дистанційному форматі.

Відповідно до довідки, наданої КНП «Херсонський обласний заклад з надання психіатричної допомоги» Херсонської обласної ради, ОСОБА_2 на диспансерному обліку у лікаря-психіатра не перебуває.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування також ОСОБА_2 не перебуває на обліках наркологічного та психіатричного диспансерів.

Відповідно до акта обстеження умов проживання від 23 березня 2026 року, складеного службою у справах дітей Херсонської міської ради, проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . У вказаному акті зазначено, що житло складається з трьох кімнат, ванної кімнати та кухні, наявні необхідні комунальні послуги. Умови проживання у будинку охарактеризовано як такі, що є прибраними, у будинку наявні три окремі кімнати. Для виховання та розвитку дитини створені умови, необхідні для її розвитку. За цією адресою проживають ОСОБА_2 та його донька ОСОБА_4 . Стосунки у родині зазначені як доброзичливі, житлово-побутові умови - задовільні.

Відповідно до висновку органу опіки та піклування про визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , органом опіки та піклування розглянуто матеріали справи та надані пояснення сторін.

У висновку зазначено, що ОСОБА_2 перебував у зареєстрованому шлюбі із ОСОБА_3 , проте на теперішній час шлюбні відносини між сторонами припинені. Від шлюбу сторони мають доньку ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Органом опіки та піклування зазначено, що неповнолітня ОСОБА_4 залишилася проживати з батьком, ОСОБА_2 , за адресою: АДРЕСА_1 . Відповідно до акта обстеження умов проживання від 23 березня 2026 року у помешканні, в якому проживає дитина, наявні умови для проживання, виховання та розвитку дитини, а відповідно до довідки Херсонського ліцею № 51 Херсонської міської ради дитина навчається у зазначеному закладі освіти дистанційно.

Мати дитини, ОСОБА_3 , проживає у місті Дрогобичі, точної адреси не надала. Під час спілкування у телефонному режимі мати зазначила, що позовні вимоги не підтримує, має бажання та можливість забрати дитину до своєї родини на спільне проживання та виховання, однак з урахуванням бажання доньки проживати з нею. Також мати зазначила, що спору щодо визначення місця проживання дитини між сторонами не було, оскільки після припинення шлюбних відносин дитина за власним бажанням залишилася проживати з батьком.

13 квітня 2026 року на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, за участю батька, матері та дитини, було з`ясовано думку неповнолітньої ОСОБА_4 та встановлено, що дитина має тісний емоційний зв`язок з батьком і бажає проживати разом із ним.

Разом із тим орган опіки та піклування, враховуючи те, що Херсонська міська територіальна громада належить до територій активних бойових дій, що створює серйозну загрозу життю та здоров`ю мешканців громади, а також відсутність встановлених фактів вчинення матір`ю перешкод у виконанні батьком його батьківських обов`язків, дійшов висновку про недоцільність визначення місця проживання неповнолітньої ОСОБА_4 з батьком за місцем його фактичного проживання: АДРЕСА_1 .

При цьому орган опіки та піклування окремо зазначив, що відповідно до чинного законодавства висновок органу опіки та піклування має рекомендаційний характер.

Оцінюючи вказаний висновок, суд виходить із того, що відповідно до частини шостої статті 19 СК України суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим або суперечить інтересам дитини. Отже, висновок органу опіки та піклування не має для суду наперед установленої сили, підлягає оцінці разом з іншими доказами у справі та не звільняє суд від обов`язку самостійно застосувати до спірних правовідносин норми матеріального права.

У цій справі висновок органу опіки та піклування, з одного боку, підтверджує фактичне проживання дитини з батьком, наявність у житлі батька необхідних побутових умов, тісний емоційний зв`язок дитини з батьком та бажання дитини проживати саме з ним. З іншого боку, орган опіки та піклування вважає недоцільним визначення місця проживання дитини з батьком з огляду на безпекову ситуацію у м. Херсоні та відсутність перешкоджання з боку матері у виконанні батьком його батьківських обов`язків.

Проте вирішальним для правильного вирішення спору у цій справі є не порівняльна оцінка побутових умов проживання кожного з батьків і не лише висновок органу опіки та піклування, а правовий статус самої дитини на час ухвалення судового рішення.

Суд встановив, що ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 . Отже, 06 березня 2026 року вона досягла чотирнадцятирічного віку. На час ухвалення судом рішення, тобто станом на 24 червня 2026 року, ОСОБА_4 є неповнолітньою особою, яка досягла 14 років.

Відповідно до частини першої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.

Відповідно до частини другої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Відповідно до частини третьої статті 160 СК України, якщо батьки проживають окремо, місце проживання дитини, яка досягла чотирнадцяти років, визначається нею самою.

Відповідно до частини другої статті 29 ЦК України фізична особа, яка досягла чотирнадцяти років, вільно обирає собі місце проживання, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Водночас у разі спору місце проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років визначається органом опіки та піклування або судом. Зі змісту наведеної норми вбачається, що можливість визначення місця проживання дитини органом опіки та піклування або судом закон пов`язує саме з віком дитини від десяти до чотирнадцяти років, тоді як після досягнення дитиною чотирнадцяти років законодавець надає право визначати місце проживання самій дитині.

Аналіз наведених норм права свідчить, що закон розмежовує порядок визначення місця проживання дитини залежно від її віку. До досягнення дитиною десяти років це питання вирішується за згодою батьків. Після досягнення дитиною десяти років, але до досягнення чотирнадцяти років, обов`язковим є врахування також згоди самої дитини. Після досягнення дитиною чотирнадцяти років місце її проживання визначається не батьками, не органом опіки та піклування і не судом, а самою дитиною.

Тобто після досягнення дитиною чотирнадцяти років судове рішення за позовом одного з батьків про визначення місця проживання дитини з цим із батьків не може замінювати власне волевиявлення дитини. У такому випадку правове значення має саме самостійний вибір дитини, а не бажання одного з батьків отримати судове рішення, яким буде закріплено фактичне проживання дитини з ним.

Суд враховує, що на час звернення до суду ОСОБА_4 ще не досягла чотирнадцятирічного віку. Водночас цивільна справа вирішується судом з урахуванням обставин, які існують на час ухвалення рішення. Оскільки на час ухвалення рішення дитині вже виповнилося 14 років, суд зобов`язаний застосувати до спірних правовідносин положення частини третьої статті 160 СК України та частини другої статті 29 ЦК України.

Застосування наведених норм виключає можливість задоволення позову про визначення місця проживання дитини з одним із батьків, оскільки таке місце проживання після досягнення дитиною чотирнадцяти років визначається не судом, а самою дитиною.

У судовому засіданні ОСОБА_4 , з урахуванням її віку та рівня розвитку, надала пояснення, з яких вбачається, що вона фактично проживає разом із батьком, має з ним належний емоційний зв`язок та бажає надалі проживати разом із ним.

Таке волевиявлення дитини узгоджується із фактичними обставинами справи, а саме з довідкою органу самоорганізації населення, довідкою навчального закладу, актом обстеження умов проживання та висновком органу опіки та піклування, у яких відображено фактичне проживання ОСОБА_4 разом із батьком за адресою: АДРЕСА_1 .

Разом із тим наявність такого волевиявлення дитини не є підставою для задоволення позову, а навпаки підтверджує, що після досягнення 14 років ОСОБА_4 реалізує надане їй законом право самостійно визначати своє місце проживання.

Суд також враховує, що відмова у задоволенні позову з наведених підстав не означає встановлення судом обов`язку дитини проживати з матір`ю, не змінює фактичного місця проживання дитини, не позбавляє дитину права проживати з батьком, якщо це відповідає її власному волевиявленню, та не обмежує права батька на участь у вихованні дитини.

Водночас така відмова означає, що суд не має правових підстав ухвалювати рішення про визначення місця проживання дитини з одним із батьків, оскільки на час вирішення справи дитина вже досягла віку, з якого закон надає їй право самостійно визначати місце свого проживання.

Суд бере до уваги пояснення позивача про те, що він фактично проживає з донькою, забезпечує її побутові потреби, навчання, виховання, розвиток, піклується про її здоров`я, створив для неї належні умови проживання та не перешкоджає спілкуванню дитини з матір`ю.

Суд також бере до уваги пояснення представника позивача про те, що дитина має сталі соціальні зв`язки за місцем фактичного проживання з батьком, навчається у Херсонському ліцеї № 51 Херсонської міської ради, емоційно прив`язана до батька та бажає проживати саме з ним.

Разом із тим наведені обставини могли б мати визначальне значення при вирішенні спору щодо місця проживання дитини, яка не досягла чотирнадцяти років. У цій справі, з огляду на досягнення ОСОБА_4 чотирнадцятирічного віку, ці обставини не змінюють правового висновку суду про відсутність підстав для судового визначення місця проживання дитини з одним із батьків.

Суд також враховує, що відповідач не надала доказів існування обставин, які б свідчили про неможливість проживання дитини з батьком або про наявність загрози для дитини саме у зв`язку з проживанням з позивачем. Водночас відсутність таких доказів також не є самостійною підставою для задоволення позову, оскільки вирішальним є досягнення дитиною 14 років та наявність у неї передбаченого законом права самостійно визначати місце проживання.

Висновок органу опіки та піклування про недоцільність визначення місця проживання дитини з батьком суд оцінює у сукупності з іншими доказами. Вказаний висновок підтверджує, що дитина фактично проживає з батьком, має з ним тісний емоційний зв`язок і бажає проживати з ним. Разом із тим рекомендаційний висновок органу опіки та піклування не може подолати пряму норму частини третьої статті 160 СК України, за якою після досягнення чотирнадцяти років місце проживання дитини визначається не судом, а самою дитиною.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовна вимога про визначення місця проживання ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з батьком, ОСОБА_2 , не підлягає задоволенню, оскільки на час ухвалення рішення дитина досягла чотирнадцятирічного віку та відповідно до частини третьої статті 160 СК України і частини другої статті 29 ЦК України самостійно визначає своє місце проживання.

У зв`язку з відмовою у задоволенні позову понесені позивачем судові витрати відповідно до статті 141 ЦПК України покладаються на позивача.

Керуючись вищенаведеними положеннями ЦПК України, Великоолександрівський районний суд Херсонської області

в и р і ш и в :

У задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 , третя особа - служба у справах дітей Херсонської міської ради, про визначення місця проживання дитини - відмовити.

Судові витрати, понесені позивачем у зв`язку з розглядом справи, покласти на позивача.

Рішення суду може бути оскаржено до Херсонського апеляційного суду через Великоолександрівський районний суд Херсонської області шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Позивач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_3 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_1 .

Відповідач: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_4 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 .

Третя особа: служба у справах дітей Херсонської міської ради, місцезнаходження: м. Херсон, просп. Незалежності, 37.

Повний текст рішення складено 24 червня 2026 року.

Суддя: ___ О.О. Сікора