Рішення № 137717188, 24.06.2026, Лебединський районний суд Сумської області

Справа № 950/744/26

2/950/656/26

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

24 червня 2026 року м.Лебедин

Лебединський районний суд Сумської області в складі головуючого судді Бакланова Р. В.

з участю секретаря - Гладкової С.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Лебедині Сумської області в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» звернулося до Лебединського районного суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором надання коштів у кредит № 71729174 від 01 квітня 2025 року.

Позивач зазначає, що 01 квітня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 було укладено Договір надання коштів у кредит № 71729174, відповідно до умов якого первісний кредитор надав відповідачу кредитні кошти, а відповідач зобов`язався повернути суму кредиту, сплатити проценти за користування кредитом, комісію та інші платежі, визначені договором.

Зі змісту позовної заяви вбачається, що кредитний договір укладався в електронній формі, шляхом обміну електронними повідомленнями з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи кредитодавця та із застосуванням електронного підпису одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Позивач посилається на те, що 27 березня 2025 року між Товариством з обмеженою відповідальністю «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/03/25, за умовами якого первісний кредитор відступив позивачу права грошової вимоги до боржників, визначених у відповідних реєстрах боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 16 від 24 вересня 2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року позивач набув право грошової вимоги до відповідача за Договором надання коштів у кредит № 71729174 від 01 квітня 2025 року.

Позивач просить суд стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» заборгованість у загальному розмірі 13 734 грн 45 коп., з яких: 4 075 грн 46 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 692 грн 98 коп. - заборгованість за процентами; 0 грн 00 коп. - заборгованість за процентами за понадстрокове користування кредитом; 8 966 грн 01 коп.- заборгованість за пенею; 0 грн 00 коп. - комісія за надання кредиту.

Також позивач просить суд стягнути з відповідача понесені судові витрати, зокрема судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп.

Представник позивача у позовній заяві просив справу розглядати за його відсутності та у разі неявки відповідача ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів.

Ухвалою Лебединського районного суду Сумської області від 06.04.2026 року відкрито провадження у справі та постановлено здійснювати її розгляд у порядку спрощеного позовного провадження з повідомленням сторін.

Копію ухвали про відкриття провадження у справі, копію позовної заяви та додані до неї матеріали відповідачу направлено за зареєстрованим місцем проживання: АДРЕСА_1 , а також за наявними в матеріалах справи засобами зв`язку.

Відповідач ОСОБА_1 у судове засідання не з`явився, про дату, час і місце розгляду справи повідомлявся належним чином, відзиву на позовну заяву не подав, доказів погашення заборгованості суду не надав, клопотань про відкладення розгляду справи чи про розгляд справи за його участю не заявляв.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

Судом встановлено, що зазначені умови у цій справі наявні, тому суд приходить до висновку про можливість ухвалення заочного рішення на підставі наявних у справі доказів.

Відповідно до частини другої статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи у разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Судом встановлено, що 01 квітня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ОСОБА_1 укладено Договір надання коштів у кредит № 71729174.

Згідно з умовами кредитного договору первісний кредитор зобов`язався надати відповідачу грошові кошти у кредит, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом, комісію та інші передбачені договором платежі.

Відповідно до умов договору сума кредиту становила 4 500 грн 00 коп., строк кредитування - 17 днів, дата надання кредиту - 01 квітня 2025 року, кінцева дата повернення кредиту - 17 квітня 2025 року.

Договором передбачено процентну ставку, комісію за надання кредиту, а також відповідальність позичальника у разі порушення зобов`язання. Умови кредитування, строк, сума кредиту, порядок повернення кредиту та плата за користування кредитом відображені у тексті кредитного договору та додатку до нього.

Судом встановлено, що кредитний договір укладено в електронній формі. У пункті 5 кредитного договору зазначено, що договір укладений у вигляді електронного документа шляхом обміну електронними повідомленнями, з використанням інформаційно-телекомунікаційної системи, із застосуванням електронного підпису та електронного підпису одноразовим ідентифікатором згідно із Законом України «Про електронну комерцію».

Судом також встановлено, що кредитні кошти у сумі 4 500 грн 00 коп. були перераховані на платіжну картку відповідача. З наданих доказів убачається, що 01 квітня 2025 року здійснено успішний переказ коштів за кредитним договором на картку отримувача, зазначену в матеріалах справи.

17 квітня 2025 року відповідачем було здійснено частковий платіж у розмірі 1 000 грн 00 коп., який кредитором враховано при визначенні залишку заборгованості. Після врахування здійсненого платежу позивач заявив до стягнення 4 075 грн 46 коп. за основною сумою боргу, 692 грн 98 коп. за процентами та 8 966 грн 01 коп. пені.

27 березня 2025 року між ТОВ «1 Безпечне агентство необхідних кредитів» та ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів» укладено Договір факторингу № 27/03/25.

Згідно з пунктом 1.1 договору факторингу фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, а клієнт - відступити факторові право грошової вимоги до боржників, визначених у відповідному реєстрі боржників.

Згідно з пунктом 1.2 договору факторингу перехід від клієнта до фактора прав вимоги заборгованості до боржників відбувається в момент підписання сторонами акта приймання-передачі відповідного реєстру боржників.

Відповідно до Реєстру боржників № 16 від 24 вересня 2025 року до Договору факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року до позивача перейшло право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 71729174 у загальному розмірі 13 734 грн 45 коп.

Відповідно до статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд установлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги й заперечення учасників справи, а також інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За змістом статей 77, 78, 80 ЦПК України докази повинні бути належними, допустимими та достатніми. Відповідно до статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до статті 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Згідно зі статтею 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог закону, звичаїв ділового обороту, розумності та справедливості.

Згідно зі статтею 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, визначені законом як істотні або необхідні для договорів цього виду, а також усі умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до статті 639 ЦК України, якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі. Застосування цієї норми є необхідним, оскільки спірний кредитний договір укладений саме в електронній формі.

Згідно зі статтею 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти однією стороною та її прийняття другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції.

Частиною дванадцятою статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» передбачено, що електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Відповідно до статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» електронний правочин може бути підписаний, зокрема, електронним підписом одноразовим ідентифікатором. Застосування зазначених норм дає підстави суду визнати електронний кредитний договір належним письмовим доказом укладення правочину, оскільки його підписання здійснювалося шляхом застосування одноразового ідентифікатора.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов`язується надати грошові кошти позичальникові в розмірі та на умовах, установлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит і сплатити проценти.

Згідно зі статтею 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк і в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент зарахування грошової суми, що позичалася, на банківський рахунок позикодавця.

Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, у якому одна сторона зобов`язана вчинити на користь другої сторони певну дію, зокрема сплатити гроші, а кредитор має право вимагати виконання такого обов`язку.

Згідно зі статтею 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

Згідно зі статтею 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, воно підлягає виконанню у цей строк.

Відповідно до статей 610, 611, 612 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або неналежне виконання; у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом; боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не виконав зобов`язання у строк, установлений договором або законом.

Відповідно до статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином. Згідно зі статтею 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі та на умовах, що існували на момент переходу цих прав.

Згідно зі статтею 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора, новий кредитор несе ризик настання несприятливих наслідків, а виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Відповідно до статей 1077, 1078, 1082 ЦК України за договором факторингу одна сторона передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони за плату, а друга сторона відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи. Боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови отримання повідомлення про відступлення права вимоги, а в разі спору має право вимагати доказів такого відступлення.

Відповідно до статті 549 ЦК України пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Разом із тим пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит банком або іншим кредитодавцем, позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця неустойки, штрафу, пені за таке прострочення. Установлено також, що неустойка, штраф, пеня та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем.

Суд застосовує зазначену норму як імперативну норму матеріального права, яка не залежить від розсуду сторін і підлягає застосуванню судом незалежно від того, чи посилався на неї відповідач. Оскільки заявлена до стягнення пеня нарахована після 24 лютого 2022 року та в період дії воєнного стану, така пеня не підлягає стягненню.

Суд приходить до висновку, що позивач довів факт укладення кредитного договору № 71729174 від 01 квітня 2025 року між первісним кредитором і відповідачем.

Судом встановлено, що кредитний договір містить істотні умови, визначені законом для договору цього виду, а саме: сторони договору, суму кредиту, строк користування кредитом, порядок повернення коштів, розмір процентів, комісію та інші умови. Договір укладений в електронній формі, що відповідає статтям 205, 207, 638, 639 ЦК України та статтям 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію».

Суд приходить до висновку, що позивач довів перехід до нього права вимоги за кредитним договором. Договір факторингу № 27/03/25 від 27 березня 2025 року та Реєстр боржників № 16 від 24 вересня 2025 року підтверджують, що право вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором № 71729174 перейшло до ТОВ «ФК «Європейська агенція з повернення боргів».

Суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 4 075 грн 46 коп. основного боргу підлягають задоволенню, оскільки відповідач отримав кредитні кошти, повернув їх лише частково, а доказів повного погашення кредиту суду не надав.

Суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 692 грн 98 коп. процентів підлягають задоволенню, оскільки проценти заявлені як плата за користування кредитом, їх розмір відображений у розрахунку заборгованості та реєстрі боржників, а відповідач не подав належних і допустимих доказів неправильності такого розрахунку.

Разом із тим суд приходить до висновку, що вимоги про стягнення 8 966 грн 01 коп. пені задоволенню не підлягають.

Пеня за своєю правовою природою є неустойкою, тобто способом забезпечення виконання зобов`язання та одночасно мірою цивільно-правової відповідальності за прострочення виконання грошового зобов`язання. Її нарахування у цій справі пов`язане саме з простроченням відповідачем виконання обов`язку з повернення кредиту.

Однак пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України прямо звільняє позичальника у період дії воєнного стану від обов`язку сплачувати на користь кредитодавця неустойку, штраф, пеню за прострочення виконання грошового зобов`язання за кредитним договором, а також передбачає списання таких платежів, нарахованих з 24 лютого 2022 року.

Оскільки спірний кредитний договір укладено 01 квітня 2025 року, тобто після 24 лютого 2022 року та під час дії воєнного стану, а заявлена до стягнення пеня нарахована за прострочення виконання грошового зобов`язання за таким кредитним договором, суд не має правових підстав для її стягнення з відповідача.

Посилання позивача на умови договору щодо нарахування пені не можуть бути прийняті судом як підстава для задоволення цієї частини позову, оскільки положення договору не можуть змінювати або скасовувати імперативну норму закону, яка має вищу юридичну силу та встановлює спеціальне правове регулювання відповідальності позичальника на період воєнного стану.

Суд також враховує, що застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України не залежить від того, чи заявив відповідач відповідне заперечення. Суд зобов`язаний застосувати норму матеріального права, яка регулює спірні правовідносини, з власної ініціативи.

Враховуючи викладене, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню: з відповідача на користь позивача належить стягнути 4 768 грн 44 коп., з яких 4 075 грн 46 коп. - основна сума боргу, 692 грн 98 коп. - проценти. У задоволенні вимоги про стягнення пені в розмірі 8 966 грн 01 коп. слід відмовити.

Відповідно до статті 133 ЦПК України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивач заявив позовні вимоги на загальну суму 13 734 грн 45 коп. Суд задовольняє позов у частині стягнення 4 768 грн 44 коп., що становить часткове задоволення позову.

Позивач сплатив судовий збір у розмірі 2 662 грн 40 коп. З урахуванням часткового задоволення позову з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір пропорційно задоволеній частині позовних вимог у розмірі 924 грн 35 коп.

В іншій частині судові витрати залишаються за позивачем.

Керуючись статтями 4, 12, 13, 7681, 89, 133, 141, 247, 259, 263265, 268, 274280, 281282, 284288, 354 ЦПК України, статтями 11, 15, 16, 202, 205, 207, 509, 512, 514, 516, 525, 526, 530, 549, 610612, 625, 626628, 638, 639, 1049, 1054, 1077, 1078, 1082 ЦК України, статтями 11, 12 Закону України «Про електронну комерцію», пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , паспорт серії НОМЕР_1 , виданий Лебединським МС УДМС України в Сумській області 01 вересня 2012 року, реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів», код ЄДРПОУ 35625014, місцезнаходження: Україна, 07400, Київська область, Броварський район, місто Бровари, вул. Лісова, будинок 2, IBAN № НОМЕР_3 в АТ «ТАСкомбанк», заборгованість за Договором надання коштів у кредит № 71729174 від 01 квітня 2025 року в розмірі 4 768 грн 44 коп., з яких: 4 075 грн 46 коп. - заборгованість за основною сумою боргу; 692 грн 98 коп. - заборгованість за процентами.

У задоволенні позовних вимог Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» про стягнення з ОСОБА_1 пені в розмірі 8 966 грн 01 коп. - відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» судовий збір пропорційно до задоволеної частини позовних вимог у розмірі 924 грн 35 коп.

В іншій частині позовних вимог - відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Лебединським районним судом Сумської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, установлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя Роман БАКЛАНОВ