Постанова № 137717110, 26.06.2026, Захарівський районний суд Одеської області (до 25.04.2025 - Фрунзівський районний суд Одеської області)

Справа № 517/632/26

Провадження № 3/517/286/2026

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

26 червня 2026 року с-ще Захарівка

Суддя Захарівського районного суду Одеської області Меєчко О.М., розглянувши матеріали про притягнення до адміністративної відповідальності ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дементівка Фрунзівського району Одеської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП

установив:

До Захарівського районного суду Одеської області надійшли матеріали про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності за вчинення правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП.

Протокол складений поліцейським СРПП Відділення поліції № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області Куртіяном А.В.

Згідно з протоколом про адміністративне правопорушення установлено, що 14 червня 2026 року біля 11 год 15 хв по провулку Веселий в с-щі Захарівка Роздільнянського району Одеської області, водій ОСОБА_1 керував автомобілем «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_2 , без посвідчення водія відповідної категорії, тобто не маючи права керування таким транспортним засобом. Правопорушення було вчинено повторно протягом року. Своїми діями ОСОБА_1 порушив вимоги пункту 2.1(а) ПДР України та вчинив правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП.

У судовому засіданні ОСОБА_1 , якому роз`яснені судом положення статті 268 КУпАП, свою вину у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, при обставинах вказаних в протоколі, визнав повністю та розкаявся.

Крім цього, ОСОБА_1 в судовому засіданні зазначив, що права, передбачені статтею 268 КУпАП, йому зрозумілі, проводити технічну фіксацію судового засідання, ознайомлюватися з матеріалами справи, залучати до участі у справі захисника, перекладача, надавати докази, викликати свідків, він не бажає.

Крім повного визнання своєї вини ОСОБА_1 , його винність у вчиненні даного правопорушення підтверджується також матеріалами справи, а саме: протоколом про адміністративне правопорушення серії ЕПР1 № 692708 від 14 червня 2026 року, з якого вбачаються дані про його особу, дату, час, місце, обставини скоєного ним правопорушення, який підписаний ОСОБА_1 , без будь-яких зауважень щодо його змісту. Також згідно пояснень наданих ОСОБА_1 в протоколі, останній власноруч зазначив, що керував транспортним засобом (а.с. 1), копією постанови серії ЕНА № 7372487 від 14 червня 2026 року, відповідно до якої ОСОБА_1 притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 5 статті 121 КУпАП за те, що він 14 червня 2026 року біля 11 год 15 хв по провулку Веселий в с-щі Захарівка Роздільнянського району Одеської області, автомобілем «ВАЗ-21063», державний номерний знак НОМЕР_2 , не будучи пристебнутим ременем безпеки, чим порушив пункт 2.3 ПДР (а.с. 5), з відеозаписів з персонального нагрудного відеореєстратора NC-M6B працівників поліції, які міститься на DVD-R 4.7 GB убачається, що ОСОБА_1 під час керування автомобілем, був зупинений працівниками поліції. Причиною зупинки слугувало те, що автомобіль під керуванням ОСОБА_1 мав численні технічні несправності. Під час перевірки особи водія поліцейськими було встановлено, ОСОБА_1 не має посвідчення водія відповідної категорії. Вказаний факт не заперечував сам водій (а.с. 7).

Диспозицією частини 2 статті 126 КУпАП передбачена відповідальність за керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, або за передачу керування транспортним засобом особі, яка не має права керування таким транспортним засобом.

Відповідальність, визначена частиною 5 статті 126 КУпАП настає за повторне протягом року вчинення порушень, передбачених частинами другою - четвертою цієї статті.

Відповідно до довідки начальника ВнП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області № 212743-2026 від 15 червня 2026 року встановлено, що постановою серії ЕНА № 6260078 від 01 грудня 2025 року, ОСОБА_1 було притягнуто до адміністративної відповідальності, передбаченої частиною 2 статті 126 КУпАП та накладено на нього стягнення в сумі 3400 грн, за керування транспортним засобом особою, яка не має такого права (а.с. 9). Інформації щодо оскарження даної постанови матеріали справи не містять

Підпунктом «а» пункту 2.1 Правил дорожнього руху водій механічного транспортного засобу повинен мати при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії.

Отже, з досліджених в судовому засіданні доказів встановлено, що ОСОБА_1 протягом року повторно вчинив порушення, передбачене частиною другою статті 126 КУпАП, а саме керував транспортним засобом, не маючи права керування таким транспортним засобом, чим порушив Правила дорожнього руху.

З урахуванням викладеного, дослідивши матеріали справи, вислухавши пояснення особи, що притягується до адміністративної відповідальності, суд дійшов висновку, що ОСОБА_1 своїми діями вчинив адміністративне правопорушення, передбачене частиною 5 статті 126 КУпАП, тобто повторне протягом року вчинення будь-якого з порушень, передбачених частинами 2-4 статті 126 КУпАП, а саме керування транспортним засобом особою, яка не має права керування таким транспортним засобом, вчинене повторно.

Відповідно до статті 23 КУпАП, адміністративне стягнення є мірою відповідальності і застосовується з метою виховання особи, яка вчинила адміністративне правопорушення, в дусі додержання законів України, поваги до правил співжиття, а також запобігання вчиненню нових правопорушень як самим правопорушником, так і іншими особами.

Також, ураховує практику Європейського суду з прав людини, зокрема його рішення у справі «О`Галлоран та Франціс проти Сполученого Королівства» від 29 червня 2007 року, де Суд у складі його Великої палати постановив, що будь-яка особа, яка володіє чи керує автомобілем, підпадає під дію спеціальних правил, оскільки володіння та використання автомобілів є таким, що потенційно може завдати серйозної шкоди. Ті, хто реалізували своє право володіти автомобілями та їздити на них, тим самим погодились нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі.

Отже, ОСОБА_1 реалізував своє право керувати транспортним засобом, тим самим погодився нести певну відповідальність та виконувати додаткові обов`язки у правовому полі згідно встановлених норм держави Україна.

Санкція частини 5 статті 126 КУпАП передбачає накладення штрафу на водіїв в розмірі двох тисяч чотирьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортним засобом на строк від п`яти до семи років та з оплатним вилученням транспортного засобу чи без такого.

З довідки довідки начальника ВнП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області № 212743-2026 від 15 червня 2026 року вбачається, що згідно облікових даних ОСОБА_1 посвідчення водія в підрозділах ТСЦ не отримував (а.с. 9).

Відповідно до висновку Об`єднаної палати Касаційного кримінального суду Верховного Суду, викладений в постанові від 04 вересня 2023 року у справі № 702/301/20 (провадження №51-944 кмо 23) суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами особі, визнаній винуватою в порушенні правил безпеки дорожнього руху або експлуатації транспорту або в таких порушеннях, вчинених у стані сп`яніння, незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення кримінального правопорушення отримане в передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами тому як створюється реальна небезпека для життя і здоров`я інших осіб та спричиняється відповідна шкода.

Незважаючи на те, що у вказаній постанові йдеться про додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами за вчинення особою кримінальних правопорушень, передбачених статтями 286, 286-1 КК України, але правовий висновок, наведений у ній, підлягає застосуванню і у справах про адміністративні правопорушення при вирішенні питання про можливість застосування додаткового адміністративного стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами, оскільки незалежно від виду правопорушення, чи то воно є кримінальним, чи то адміністративним, у будь-якому разі, йдеться про той самий захід примусу, а саме про позбавлення права керувати транспортними засобами, у зв`язку з вчиненням правопорушення, а також, у будь-якому разі, має бути дотримана засада справедливості та принцип рівності всіх перед законом при застосуванні цього заходу примусу.

Ураховуючи зазначене, особі, яку визнано винуватою у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП, суд може призначити додаткове покарання у виді позбавлення права керувати транспортними засобами незалежно від того, чи мала така особа на момент вчинення адміністративних правопорушень отримане у передбаченому законом порядку посвідчення на право керування транспортними засобами.

Отже, ураховуючи вказані обставини справи, беручи до уваги особу правопорушника, суд дійшов висновку, що з метою виховання ОСОБА_1 , в дусі додержання законів України, а також запобігання вчиненням як ним, так і іншими особами нових правопорушень, на нього необхідно накласти адміністративне стягнення у виді штрафу в межах санкції за вчинене правопорушення, оскільки в даному випадку таке стягнення повністю досягне мети його застосування. Також, на ОСОБА_1 підлягає накладенню додаткове адміністративне стягнення у виді позбавлення права керувати транспортними засобами.

Крім того, суд ураховує, що санкція частини 5 статті 126 КУпАП передбачає оплатне вилучення транспортного засобу чи без такого.

Згідно довідки начальника ВнП № 2 Роздільнянського РВП ГУНП в Одеській області № 212743-2026 від 15 червня 2026 року вбачається, що автомобіль «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_2 , працівниками поліції не вилучався (а.с. 9).

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 вбачається, що автомобіль «ВАЗ 21063», державний номерний знак НОМЕР_2 , належить ОСОБА_2 (а.с. 8).

При цьому абзацом 4 пункту 28 Постанови Пленуму ВСУ № 14 від 23 грудня 2005 року «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» роз`яснено, що не можна накладати стягнення у виді оплатного вилучення транспортного засобу на особу, яка вчинила відповідне правопорушення, керуючи транспортним засобом, що належить іншій особі.

У зв`язку з цим, суд не вбачає підстав для оплатного вилучення транспортного засобу, оскільки матеріали справи не містять відомостей, що транспортний засіб належить ОСОБА_1 на праві приватної власності.

Відповідно до статті 40-1 КУпАП судовий збір у провадженні по справі про адміністративне правопорушення у разі винесення судом (суддею) постанови про накладення адміністративного стягнення сплачується особою, на яку накладено таке стягнення.

Отже, з ОСОБА_1 також підлягає стягненню судовий збір в сумі 665 грн 60 коп, сплата якого передбачена пунктом 5 статті 4 Закону України «Про судовий збір».

Ураховуючи викладене та керуючись статтями 23, 33-35, 126, 283, 284 КУпАП, Законом України «Про судовий збір», суд

постановив:

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дементівка Фрунзівського району Одеської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , винним у вчиненні правопорушення, передбаченого частиною 5 статті 126 КУпАП та застосувати до нього адміністративне стягнення у виді штрафу в розмірі 2400 (дві тисячі чотириста) неоподаткованих мінімумів доходів громадян в сумі 40800 (сорок тисяч вісімсот) гривень з позбавленням права керування транспортними засобами на строк 5 (п`ять) років, без оплатного вилучення транспортного засобу.

Реквізити для сплати штрафу: отримувач коштів ГУК в Од.обл./Одеська обл./21081300, код отримувача (за ЄДРПОУ) 37607526, рахунок отримувача UA848999980313080149000015001, код банку отримувача (МФО) 899998, код класифікації доходів бюджету - 21081300.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця с. Дементівка Фрунзівського району Одеської області, громадянина України, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір в сумі 665 (шістсот шістдесят п`ять) гривень 60 копійок.

Реквізити для сплати судового збору: отримувач коштів ГУК у м. Києві/м. Київ/22030106, код отримувача (код за ЄДРПОУ) 37993783, банк отримувача - Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача UA908999980313111256000026001, код класифікації доходів бюджету 22030106.

Згідно із статтею 307 КУпАП штраф має бути сплачений порушником не пізніше як через п`ятнадцять днів з дня вручення йому постанови про накладення штрафу, крім випадків, передбачених статтею 300-1 цього Кодексу, а в разі оскарження такої постанови не пізніш як через п`ятнадцять днів з дня повідомлення про залишення скарги без задоволення.

На підставі статті 308 КУпАП у разі несплати правопорушником штрафу у строк, установлений частиною першою статті 307 цього Кодексу, постанова про накладення штрафу надсилається для примусового виконання до органу державної виконавчої служби за місцем проживання порушника, роботи або за місцезнаходженням його майна в порядку, встановленому законом.

У порядку примусового виконання постанови про стягнення штрафу за вчинення адміністративного правопорушення з правопорушника стягується подвійний розмір штрафу, визначеного у відповідній статті КУпАП та зазначеного у постанові про стягнення штрафу, тобто 81600 гривень, що передбачено статтею 308 КУпАП.

Постанова може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги через Захарівський районний суд Одеської області до Одеського апеляційного суду протягом десяти днів з дня її винесення.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Постанова може бути пред`явлена до виконання на протязі трьох місяців з дня її винесення.

Суддя