Рішення № 137716031, 26.06.2026, Дніпровський районний суд міста Запоріжжя (до 25.04.2025 - Ленінський районний суд м. Запоріжжя)

Дата документу 26.06.2026

Справа № 334/3823/26

Провадження № 2/334/3104/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2026 року Дніпровський районний суд міста Запоріжжя у складі: головуючого судді Фетісова М.В., за участю секретаря судового засідання Засько О.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Запоріжжі в загальному позовному провадженні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району як орган опіки та піклування, про позбавлення батьківських прав та стягнення аліментів,

за участю: позивача ОСОБА_1 ,

встановив:

позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить позбавити відповідача батьківських прав відносно ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з відповідача на його користь аліменти на утримання неповнолітнього сина у розмірі 1/4 частини з усіх видів доходу щомісячно, але не менше 50 відсотків прожиткового мінімуму, починаючи з дня подання позову до суду і до досягнення дитиною повноліття.

Позов обґрунтовує тим, що між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 було укладено шлюб, від якого народився ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати ОСОБА_3 була його рідною донькою. Він є дідусем малолітньої дитини ОСОБА_3 по материнській лінії. ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_4 померла. З 2020 року батько фактично самоусунувся від виховання сина, не спілкується, не піклується про його фізичний і духовний розвиток, не забезпечує дитину харчуванням, медичним доглядом та лікуванням, жодної матеріальної допомоги на утримання сина не надає. При цьому позивач не створював жодних перешкод у спілкуванні відповідача з дитиною. 11.03.2026 Службою (управлінням) у справах дітей Запорізької міської ради був виданий наказ № 604 про тимчасове влаштування неповнолітнього ОСОБА_3 , який залишився без батьківського піклування, у зв`язку з тим, що місце перебування батька невідомо, мати дитини померла, з метою захисту прав та інтересів дитини, яка залишилась без батьківського піклування. Дитина взагалі не має психоемоційного контакту з біологічним батьком, оскільки відповідач свідомо з 2020 року обрав такі життєві умови, за якими його участь у вихованні сина повністю відсутня, а саме протягом значного часу проживає невідомо де, жодної участі у вихованні сина не приймає, не підтримує й телефонний зв`язок, не відповідає на смс-повідомлення, заблокував усі месенджери та не виявляє жодного зацікавлення у спілкуванні з сином, що свідчить про його ухилення від виконання батьківських обов`язків. Отже відповідно до статті 165 СК України позивач має право звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав. Повна байдужість до дитини з боку відповідача говорить про його нехтування сином та відсутністю наміру й бажання виконувати свої батьківські обов`язки. З моменту народження дитина фактично проживає із ним та рідною бабусею ОСОБА_5 за адресою: АДРЕСА_1 , де створено стійке сімейне середовище, а також належні умови для його фізичного й духовного розвитку. ОСОБА_3 навчається в Запорізькому академічному ліцеї «ЕЛІНТ» з першого класу, є учнем 9-В класу. Позивач виявив офіційний намір оформити законну опіку над онуком. Як фактичний опікун, він систематично цікавиться успішністю та поведінкою ОСОБА_6 у школі, стежить за станом здоров`я вихованця, є постійним учасником батьківських зборів, охоче йде на контакт з педагогічним колективом. Умови проживання ОСОБА_3 є задовільними: дитина забезпечена всім необхідним для навчання та відпочинку, має власне робоче місце, необхідне приладдя та підручники. У сім`ї підтримується доброзичлива, спокійна атмосфера, яка сприяє гармонійному розвитку дитини. Зі слів директора та класного керівника Запорізького академічного ліцею «ЕЛІНТ» Запорізької міської ради за роки навчання ОСОБА_7 зарекомендував себе як старанний, допитливий учень. За більшістю навчальних предметів він демонструє середній рівень навчальних досягнень, тоді як з окремих дисциплін - зокрема з алгебри, геометрії, основи здоров`я, фізичної культури - показує результати високого рівня. Навчальний матеріал засвоює свідомо, систематично виконує домашні завдання, до уроків готується відповідально. ОСОБА_3 характеризується виключно з позитивного боку як особистість морально зріла, творчо обдарована та патріотично вихована. Незважаючи на складні життєві обставини (відсутність батьківського піклування з боку кровних батьків). ОСОБА_3 демонструє стабільний розвиток, психологічну стійкість та цілеспрямованість. ОСОБА_1 фактично виконує всі обов`язки опікуна: забезпечує дитину матеріально, дбає про її здоров`я, навчання та всебічний розвиток, підтримує постійний зв`язок зі школою. Між ОСОБА_3 та ОСОБА_1 склалися теплі, довірливі стосунки, що є запорукою здорового емоційного стану дитини та її подальшого гармонійного розвитку. Педагогічний колектив ліцею «ЕЛІНТ» підтримує намір ОСОБА_1 оформити офіціальну опіку над онуком ОСОБА_3 як таку, що відповідає найкращим інтересам дитини. Відповідач не піклується про фізичний та духовний розвиток сина, не забезпечує його усім необхідним та взагалі не цікавиться його життям, що свідчить про свідоме нехтування батьківськими обов`язками та самоусунення від виховання сина. Дідусь, з яким проживає онук, має право на подання в інтересах дитини позову до його батьків про стягнення аліментів. З метою забезпечення належного матеріального утримання малолітньої дитини, існують правові підстави для стягнення аліментів з відповідача на користь позивача як особи, з якою проживає дитина.

Відповідач відзив на позов не подав. Третьою особою пояснення щодо позову також не подані.

Ухвалою про відкриття провадження у справі від 30.04.2026 відкрите провадження у справі, справа призначена до розгляду у загальному провадженні, призначено підготовче засідання. Витребувано у органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району висновок щодо доцільності позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно неповнолітнього сина ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Висновок поданий до суду 25.05.2026. Ухвалою про призначення судового розгляду від 27.05.2026 закрите підготовче провадження та справа призначена до судового розгляду по суті.

Позивач ОСОБА_1 в судовому засіданні позов та обставини, якими він обґрунтований, підтримав. Просив позов задовольнити. Пояснив, що неповнолітній ОСОБА_3 проживає з ним з народження, він співвласник квартири у якій вони проживають, квартира була поділена між ним та його донькою ОСОБА_4 , після смерті якої неповнолітній ОСОБА_3 прийняв спадщину. У 2014 році померла його донька ОСОБА_4 , відповідач два-три роки проживав із сином, потім сказав, що у нього немає особистого життя та пішов, весь час був по відрядженням, є спортсменом і вже як п`ять років перестав виходити на зв`язок. Відповідач отримував пенсію на неповнолітнього по втраті годувальника, яку йому на утримання дитини не пересилав. Відповідач із сином ОСОБА_3 не проживає п`ять років, не займається його вихованням, утриманням, не цікавиться його життям, здоров`ям, не піклується про нього, не телефонує. Його померла донька та відповідач мають повнолітню доньку, яка проживає у м. Києві, працює та допомагає неповнолітньому ОСОБА_3 .

Відповідач, будучи належним чином повідомленим про дату, час і місце розгляду справи, в судове засідання не з`явився. Причини неявки суду не повідомив. Заяву про розгляд справи без його участі не подав.

Представник третьої особи районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району як органу опіки та піклування в судове засідання не з`явилася. Подала заяву про розгляд справи без її участі. Просила прийняти рішення з урахуванням інтересів дитини.

Відповідно до частини першої статті 280 ЦПК України суд постановив провести заочний розгляд справи, оскільки відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання не з`явився в судове засідання без повідомлення причин, не подав відзиву, а позивач не заперечує проти заочного вирішення справи.

Заслухавши пояснення позивача, опитавши неповнолітню дитину, дослідивши письмові докази, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд встановив наступні фактичні обставини та відповідні їм правовідносини.

18.12.1998 між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 укладено шлюб, що підтверджується свідоцтвом про одруження серії НОМЕР_1 від 18.12.1998.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народився ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_2 від 09.06.2011. Батьками якого є ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

ІНФОРМАЦІЯ_2 померла ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_3 від 19.03.2014.

Позивач ОСОБА_1 був батьком ОСОБА_4 , що підтверджується свідоцтвом про народження серії НОМЕР_4 від 23.04.1980.

Відповідно до наказу Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 11.03.2026 № 604 «Про тимчасове влаштування ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 » тимчасово влаштовано неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в родину діда ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з довідкою Запорізького академічного ліцею «ЕЛІНТ» Запорізької міської ради від 02.04.2026 № 01-21/181 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , навчається в Запорізькому академічного ліцеї «ЕЛІНТ» в 9-В класі.

Відповідно до характеристики на учня в 9-В класу Запорізького академічного ліцею «ЕЛІНТ» Запорізької міської ради ОСОБА_3 , який виховується в неповній сім`ї. Мати учня померла, коли він був малолітнім. Батько відмовився від виховання дитини, покинув родину, коли ОСОБА_6 було 6 років, відтоді й на теперішній час його місцезнаходження невідоме. У вихованні та матеріальному забезпеченні хлопця, участі не приймає. З моменту, коли ОСОБА_6 потребував піклування, його взяли під опіку дідусь та бабуся ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , у яких він проживає дотепер. Дідусь учня ОСОБА_1 , виявив офіційний намір оформити законну опіку онуком, що підтверджується поданими до відповідних органів документами. Як фактичний опікун, ОСОБА_8 систематично цікавиться успішністю та поведінкою ОСОБА_6 у школі, стежить за станом здоров`я вихованця, своєчасно повідомляє класного керівника про кожен пропуск занять із зазначенням причин. Дідусь є постійним учасником батьківських зборів, охоче йде на контакт із педагогічним колективом та з розумінням реагує на будь-які звернення школи. Умови проживання ОСОБА_6 є задовільними: дитина забезпечена всім необхідним для навчання та відпочинку, має власне робоче місце, необхідне приладдя та підручники. У сім`ї підтримується доброзичлива, спокійна атмосфера, яка сприяє гармонійному розвитку дитини. Дідусь ОСОБА_3 ОСОБА_1 фактично виконує всі обов`язки опікуна: забезпечує дитину матеріально, дбає про її здоров`я, навчання та всебічний розвиток, підтримує постійний зв`язок зі школою. Між ОСОБА_6 та його дідусем склалися теплі, довірливі стосунки, що є запорукою здорового емоційного стану дитини та її подальшого гармонійного розвитку. Педагогічний колектив ліцею «ЕЛІНТ» підтримує намір ОСОБА_1 оформити офіційну опіку над онуком ОСОБА_10 як таку, що відповідає найкращим інтересам дитини.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 11.03.2026 на підставі заяви ОСОБА_1 з метою перевірки умов проживання неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проведено обстеження умов проживання за адресою: АДРЕСА_1 . Умови проживання задовільні, -газо -водо -електропостачання підключено, в наявності побутова техніка, меблі в достатній кількості. Для виховання, розвитку та проживання дитини створено такі умови: виділена окрема кімната, приблизною площею 18 м2, в якій розташовано: розкладний двоспальний диван, сервант, шафа, шафа купе, стіл для навчання, комп`ютерне крісно, ноутбук Lenovo, приладдя для навчання, речі та взуття в достатній кількості. За вказаною адресою проживають: ОСОБА_1 , ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Стосунки, традиції сім`ї: зі слів дідуся конфліктів не буває. Результати бесіди і ставлення членів сім`ї до рішення прийняти на виховання дитину: мати дитини ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , батько дитини ОСОБА_2 залишив дитину в 2021 році, місце знаходження не відоме, долею дитини не цікавиться.

Власнику житла за адресою: АДРЕСА_1 ОСОБА_1 видана довідка № 19247-06.4-27 від 28.08.2025 власнику (співвласникам) житла про осіб, які задекларовали або зареєстрували своє місце проживання (перебування) в належному йому (їм) житлі, з якої вбачається, що за вказаною адресою зареєстровано місце проживання, в тому числі, ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Висновком про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 органу опіки та піклування районної адміністрації Запорізької міської ради по Дніпровському району від 21.05.2026 № 17.01/01-27/433 орган опіки та піклування дійшов висновку, беручи до уваги, що ОСОБА_2 неналежним чином виконує свої батьківські обов`язки по відношенню до сина, права та інтереси якого повинні бути захищені у встановленому законом порядку, з метою захисту прав та інтересів дитини, вважає за доцільне позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До вказаного висновку додані пояснення неповнолітнього ОСОБА_3 , наказ Служби (управління) у справах дітей Запорізької міської ради від 03.04.2026 № 875 «Про взяття на облік ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ».

Сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою (стаття 51 Конституції України).

Частиною першою статті 8 Закону України № 2402-III від 26 квітня 2001 року «Про охорону дитинства» (далі - Закон № 2402-III) передбачено, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону № 2402-III).

Мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: (1) не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; (2) ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини та/або забезпечення здобуття нею повної загальної середньої освіти; (3) жорстоко поводяться з дитиною; (4) є хронічними алкоголіками або наркоманами; (5) вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; (6) засуджені за вчинення умисного кримінального правопорушення щодо дитини. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав з підстав, встановлених пунктами 2, 4 і 5 частини першої цієї статті, лише у разі досягнення ними повноліття. Мати, батько можуть бути позбавлені батьківських прав щодо усіх своїх дітей або когось із них (частини перша - третя статті 164 СК України).

Тлумачення пункту 2 частини першої статті 164 СК України дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Пленум Верховного Суду України в пунктах 15 та 16 постанови від 30.03.2007 № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснив, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно їх утримують та інше), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення, не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування своїми обов`язками.

Разом з тим, суд звертає увагу на те, що відповідно до частини першої статті 169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду із позовом про поновлення батьківських прав.

Відповідно до статті 165 СК України право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Відповідно до частини другої статті 171 СК України дитина, яка може висловити свою думку, має бути вислухана при вирішенні між батьками, іншими особами спору щодо її виховання, місця проживання, у тому числі при вирішенні спору про позбавлення батьківських прав, поновлення батьківських прав, а також спору щодо управління її майном.

Опитаний судом неповнолітній ОСОБА_3 пояснив, що з позовом погоджується. З батьком не спілкувався понад 5 років, не знає де він проживає та знаходиться. Матеріальну допомогу на утримання батько не надає. Батько проживав з ними до 2020 року. Чому покинув його не відомо. Йому не відомо чи спілкується батько зі старшою сестрою. Проживає з дідусем, який займається його навчанням та вихованням. Просив позбавити відповідача батьківських прав щодо нього.

Суд встановив, що позивач ОСОБА_1 є дідусем неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Мати дитини ОСОБА_4 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Таким чином позивач має право на звернення до суду із позовом про позбавлення батьківських прав.

Відповідач ОСОБА_2 не піклується про фізичний і духовний розвиток свого сина, його навчанням, підготовкою до самостійного життя, не спілкується з сином в обсязі, необхідному для його нормального самоусвідомлення, не надає дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей, не сприяє засвоєнню ним загальновизнаних норм моралі, не виявляє інтересу до його внутрішнього світу, не створює умов для отримання ним освіти. Вказані обставини підтверджуються дослідженими судом письмовими доказами, а також поясненнями дитини, наданими суду.

Вказані обставини свідчать про ухилення відповідача від виховання дитини внаслідок його винної поведінки та свідомого нехтування своїми обов`язками.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов в частині позбавлення батьківських прав відповідача щодо неповнолітнього сина є обґрунтованим та підлягає задоволенню, а відповідача ОСОБА_2 необхідно позбавити батьківських прав відносно неповнолітнього ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до положень статті 51 Конституції України, статті 180 СК України, батьки зобов`язані утримувати дітей до досягнення ними повноліття.

Одним із основних прав дитини є право на утримання, яке кореспондується з конституційним обов`язком батьків утримувати дітей до їх повноліття та знайшло своє закріплення у Сімейному кодексі України. Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.

Відповідно до частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Сплата аліментів за рішенням суду є одним із способів виконання обов`язку утримувати дитину тим з батьків, хто проживає окремо від дитини.

Згідно зі статтею 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність на праві власності, володіння та/або користування у платника аліментів майна та майнових прав, у тому числі рухомого та нерухомого майна, грошових коштів, виключних прав на результати інтелектуальної діяльності, корпоративних прав; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення. Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний гарантований розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Мінімальний рекомендований розмір аліментів на одну дитину становить розмір прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку і може бути присуджений судом у разі достатності заробітку (доходу) платника аліментів.

Відповідно до частин першої та другої статті 27 Конвенції ООН про права дитини від 20.11.1989, яка ратифікована Постановою Верховної Ради України № 789-ХІІ від 27.02.1991 та набула чинності для України 27.09.1991, держава визнає право кожної дитини на рівень життя, необхідний для фізичного, розумового, духовного, морального і соціального розвитку дитини. Батьки або інші особи, які виховують дитину, несуть основну відповідальність за забезпечення в межах своїх здібностей і фінансових можливостей умов життя, необхідних для розвитку дитини.

Суд встановив, що неповнолітній ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , проживає з дідусем ОСОБА_1 , до родини якого дитина тимчасово влаштований. Відповідач ОСОБА_2 проживає окремо від дитини та свій обов`язок по її утриманню не виконує.

За таких обставин суд дійшов висновку про те, що позов необхідно задовольнити та стягнути з відповідача на користь позивача аліменти на утримання неповнолітньої дитини у розмірі однієї чверті з усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 23 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Згідно з пунктом 6 частини першої статті 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Враховуючи те, що позов задоволений повністю, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачений ним судовий збір за вимогу про позбавлення батьківських прав в сумі 1 331,20 гривня та з урахуванням того, що позивач звільнений від сплати судового збору за вимогу про стягнення аліментів на підставі пункту 3 частини першої статті 5 Закону України «Про судовий збір», з відповідача підлягає стягненню в дохід держави судовий збір в сумі 1 331,20 гривень.

Керуючись статтями 10-13, 76-81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 279, 280 - 282 ЦПК України, суд

ухвалив:

позов задовольнити повністю.

Позбавити ОСОБА_2 батьківських прав щодо неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_5 .

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у розмірі однієї чверті з усіх видів заробітку (доходів), але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісяця, починаючи стягнення з 23 квітня 2026 року і до досягнення дитиною повноліття.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 в дохід держави судовий збір в сумі 1 331 (одна тисяча триста тридцять одна) гривня 20 копійок.

Рішення в частині стягнення аліментів за один місяць допустити до негайного виконання.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Запорізького апеляційного суду через Дніпровський районний суд міста Запоріжжя шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Реквізити учасників справи:

позивач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , місце проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ,

відповідач ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_6 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, районна адміністрація Запорізької міської ради по Дніпровському району, місцезнаходження: вул. Петра Сагайдачного, буд. 1А, м. Запоріжжя, код ЄДРПОУ 37573513.

Суддя М.В. Фетісов