Рішення № 137715941, 25.06.2026, Запорізький районний суд Запорізької області

Справа № 317/1148/26

Провадження №2/317/942/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Запоріжжя

Запорізький районний суд Запорізької області в складі:

головуючого судді Каряки Д.О.,

при секретарі Щербини В.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у порядку спрощеного позовного провадження в заочному провадженні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 , про стягнення заборгованості за кредитним договором,

ВСТАНОВИВ:

Позивачем Товариством з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (далі ТОВ «ФК «ЕЙС»), в особі представника - керівника Товариства Полякова О.В., за допомогою підсистеми «Електронний суд» на електронну адресу суду надіслано позовну заяву до ОСОБА_1 в якій заявлені вимоги про стягнення заборгованості за кредитним договором № 233305199 від 02.04.2021 в розмірі 24 637,50 грн. та стягнення судових витрат, пов`язаних з розглядом справи, які складаються з судового збору в розмірі 2662,40 грн. та витрат на професійну правничу допомогу в сумі 7000,00 грн. В обґрунтування позовних вимог представником позивача зазначено, що 02.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір №233305199 (далі - Кредитний договір) в формі електронного договору з використанням електронного підпису у розумінні ЗУ «Про електронну комерцію» (п.4.4 Договору). Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора - MNV63YF2. Відповідно до умов Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на суму 7500, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Кредит надається строком на 14 днів від дати отримання Кредиту позичальником (п.1.2 Договору), зі сплатою процентів в розмірі 605,90 річних, що становить 1,66 % від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.1.4.1. Договору). Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку ж юридичну силу як і власноручний підпис (п.4.4 Договору). Цей Договір є електронним документом створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (п.4.15 Договору). Невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця: www.maneyveo.ua (п.4.1 Договору). Попередній розрахунок сукупної вартості Кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п.1.2 цього Договору, наведено в Паспорті споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цього Договору, та у Графіку розрахунків наведеному в Додатку №1 до цього Договору (п.1.9 Договору).

В Графіку розрахунків, що є Додатком №1 до Договору № 233305199 від 02.04.2021 р., сторонами погоджено наступний графік розрахунків: термін платежу: 16.04.2021 р., сума кредиту: 7500,00 грн., нараховані проценти: 1743,00 грн., до сплати (разом): 9243,00 коп.

Отже кредитор свої зобов`язання виконав в повному обсязі. В ту чергу як відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконав в частині повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитом, у зв`язку з чим відповідач має заборгованість за договором № 233305199 від 02.04.2021 р., загальний розмір якої становить 24 637,50 грн., яка складається з заборгованості по тілу кредиту - 7500,00 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 17 137,50 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого встановлений до 28.11.2019 року.

31.12.2020 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та № 28/1118-01.

31.12.2021 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2022 року. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та № 28/1118-01.

31.12.2023 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2024 року. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та № 28/1118-01.

Відповідно до реєстру боржників №134 від 18.05.2021 р. до Договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 233305199 від 02.04.2021 р.

05.08.2020 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором Клієнт зобов`язуються відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

03.08.2021 року ТОВ «ФК «Онлайн фінанс»» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, що продовжила строк договору до 31.12.2022 року.

30.12.2022 року ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, що продовжила строк договору до 30.12.2024 року.

Відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 р. до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс»» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 233305199 від 02.04.2021 р. у розмірі 24 637,50 грн.

11.07.2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором.

Відповідно до реєстру боржників від 14.07.2025 р. до Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 233305199 від 02.04.2021 р. у розмірі 24637,50 грн.

На підставі викладеного, ТОВ «ФК «ЕЙС» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість кредитним договором №233305199 від 02.04.2021 р. у розмірі 24 637,50 грн.

Відповідачу було направлено повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору. Відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за договором № 233305199 від 02.04.2021 р. в сумі 24 637,50 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

В судове засідання представник позивача не з`явився, про місце, день та час судового розгляду повідомлявся своєчасно у встановленому законом порядку (а.с.113,126,130). В п.4 прохальної частини позовної заяві представником зазначено про розгляд справи без його участі на підставі наявних у справі доказів, у разі неявки в судове засідання відповідача проти ухвалення заочного рішення не заперечує (а.с.9-зворот).

Відповідач ОСОБА_1 до суду не з`явився про місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином у відповідності у відповідності з ч. 6 ст. 128 ЦПК України, шляхом направлення судом кореспонденції засобами поштового зв`язку (а.с.114,127,131). Крім того, відповідача було повідомлено шляхом направлення смс-повідомлення (судової повістки) на номер мобільного телефону відповідача через додаток «Viber», яке останнім отримувалось, про що свідчить довідка про доставку повідомлення (а.с.112), а також шляхом направлення судової повістки на належну відповідачу електронну адресу, яку останнім отримувалось, про що свідчить довідка про доставку електронного листа (а.с.112). Повідомлень щодо поважності причин його відсутності, заяви про слухання справи за його відсутністю та відзиву на позов до суду не надходило. Відповідно до вимог ст. 44 ЦПК України учасники судового розгляду повинні добросовісно користуватися своїми правами. Тому, суд вважає, що відповідач не з`явився в судове засідання без поважаних причин.

Відповідно до ч. 8 ст. 178, ч. 2 ст. 191 ЦПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений законом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За таких обставин на підставі ст. 280 ЦПК України суд розглядає справу в заочному провадженні, без участі сторін і на підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України без технічної фіксації процесу.

Суд, дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, встановив наступні обставини та дійшов до наступних висновків.

Згідно зі ст. 1 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Відповідно до ст. 4, 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Статтею 13 ЦПК України визначено принцип диспозитивності цивільного судочинства, відповідно до якого суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до вимог ЦПК України, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Статтею 81 ЦПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує зокрема: чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; які правовідносини випливають зі встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Судом встановлено, що 02.04.2021 між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір №233305199 (далі - Кредитний договір) в формі електронного договору з використанням електронного підпису у розумінні ЗУ «Про електронну комерцію» (п.4.4 Договору) (а.с.32-34). Відповідач приєднався до умов Кредитного договору шляхом введення одноразового ідентифікатора - MNV63YF2.

Відповідно до умов Договору Кредитодавець надає Позичальнику Кредит на суму 7500, 00 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а позичальник зобов`язується повернути Кредит та сплатити проценти за користування кредитом, відповідно до умов, зазначених у цьому договорі, додатках до нього та Правил надання грошових коштів у позику, в тому числі на умовах фінансового кредиту продукту «СМАРТ» ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Кредит надається строком на 14 днів від дати отримання Кредиту позичальником (п.1.2 Договору), зі сплатою процентів в розмірі 605,90 річних, що становить 1,66 % від суми Кредиту за кожний день користування ним (п.1.4.1. Договору). Сторони дійшли згоди, що у всіх відносинах між Позичальником та Кредитодавцем в якості підпису Позичальника буде використовуватись електронний підпис одноразовим ідентифікатором, відповідно до Правил та ЗУ «Про електронну комерцію», що має таку ж юридичну силу як і власноручний підпис (п.4.4 Договору). Цей Договір є електронним документом створеним і збереженим в Інформаційно-телекомунікаційній системі Кредитодавця та перетвореним електронними засобами у візуальну форму (п.4.15 Договору). Невід`ємною частиною цього Договору є Правила та Паспорт споживчого кредиту, що надано Позичальнику до укладення Договору. Уклавши цей договір, Позичальник підтверджує, що він ознайомлений, повністю розуміє, погоджується і зобов`язується неухильно дотримуватись Правил, текст яких розміщений на сайті Кредитодавця: www.maneyveo.ua (п.4.1 Договору). Попередній розрахунок сукупної вартості Кредиту за дисконтною процентною ставкою та термін платежу згідно строку передбаченого п.1.2 цього Договору, наведено в Паспорті споживчого кредиту, що є невід`ємним додатком до цього Договору, та у Графіку розрахунків наведеному в Додатку №1 до цього Договору(п.1.9 Договору).

В Графіку розрахунків, що є Додатком №1 до Договору № 233305199 від 02.04.2021 р., сторонами погоджено наступний графік розрахунків: термін платежу: 16.04.2021 р., сума кредиту: 7500,00 грн., нараховані проценти: 1743,00 грн., до сплати (разом): 9243,00 коп. (а.с.34-зворот).

У Паспорті споживчого кредиту продукту «СМАРТ» до Договору № 233305199 від 02.04.2021 р., який також підписано позичальником ОСОБА_1 електронним підписом, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора, викладена інформація, яка надається споживачу до укладення договору про споживчий кредит (а.с.31).

В заявці на отримання грошових коштів в кредит від 02.04.2021 відповідачем ОСОБА_1 заповнено його персональні дані, зокрема фінансовий номер: 0681344307, електронна адреса: ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата народження, паспортні дані, РНОКПП, адреса проживання та реєстрації та номер карти: № НОМЕР_1 (а.с.41).

Відповідач ОСОБА_1 , з яким укладено договір № 233305199 від 02.04.2021, був ідентифікований ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога». Акцепт договору позичальником (підписанням аналогом ЕЦП у формі одноразового ідентифікатора), що підтверджується довідкою про ідентифікацію (а.с.48), згідно якої: одноразовий ідентифікатор - MNV63YF2 було відправлено 02.04.2021 о 14:55:56 на номер телефону: НОМЕР_2 .

Згідно довідки ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», на виконання кредитного договору №233305199 від 02.04.2021, укладеним між позичальником/отримувачем - ОСОБА_1 , та кредитодавцем/платником - ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», кредитодавцем було ініційовано платіжну операцію, шляхом надання надавачу фінансових платіжних послуг платіжної інструкції, а надавачем платіжних послуг з наступними реквізитами: надавач платіжних послуг платника: Акціонерне товариство «ЮНЕКС БАК», код банку (МФО): 322539, код за ЄДРПОУ: 20023569; надавач платіжних послуг отримувача: Акціонерне товариство «ТАСКОМБАНК», код банку (МФО): 339500, код за ЄДРПОУ: 09806443, особа платника: ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», код ЄДРПОУ 38569246; особа отримувача: Олексієнко Дмитро Ігорович, РНОКПП: НОМЕР_3 ; рахунок платника: НОМЕР_4 , транзитний рахунок для перерахування коштів отримувачу: НОМЕР_5 ; рахунок/платіжна карта отримувача: НОМЕР_1 , термін дії: 10.2027, сума платіжної операції: 7500,00 грн.; ідентифікатор платіжної операції: 77bc4bd3-deb0-46c6-80c8-948a57734e4f; дата ініціювання платіжної інструкції: 02.04.2021 14:56:27; дата завершення платіжної операції надавачем платіжних послуг: 02.04.2021 14:57:16 (а.с.27).

На підтвердження виплати кредитних коштів відповідачу, позивачем надано платіжне доручення № fcc24572-f28c-4178-907f-c0776400c681 від 02.04.2021 ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», згідно якого отримувачем зазначено: ОСОБА_1 , сума - 7500,00, рах. № НОМЕР_1 , призначення платежу: переказ коштів згідно договору № 233305199 від 02.04.2021, ОСОБА_1 , для зарахування на платіжну картку № НОМЕР_1 , без ПДВ . Безготівкове зарахування Moneyveo SFD Transfer (а.с.51).

Крім того, згідно витребуваної у АТ «А-Банк» судом інформації стосовно рахунків ОСОБА_1 , РНОКПП: НОМЕР_3 , банком надано наступну інформацію: на ім`я ОСОБА_1 в банку емітовано карту № НОМЕР_6 (рахунок № НОМЕР_7 ). Також емітувались інші картки: НОМЕР_8 , НОМЕР_9 . Номер телефону на який відправляється інформація про підтвердження операцій за платіжною карткою НОМЕР_10 є фінансовим, який знаходився в анкетних даних клієнта. Крім того, надано інформацію про рух коштів за період з 02.04.2021 по 07.04.2021, серед якої містяться дані про зарахування суми 7500,00 грн., датою документа зазначено 02.04.2021 р., ид.документа:1332467929, ид.проводки: 1371672393, номер документа: 949110_1_187371.128 номер рахунку платника: НОМЕР_11 (а.с.116-123).

В свою чергу відповідач свої зобов`язання за Договором належним чином не виконав та не повернув наданий йому Кредит, в строки передбачені Кредитним договором, у зв`язку з чим, у відповідача утворилась заборгованість у розмірі 24 637,50 грн., що складається з: заборгованості по тілу кредиту - 7500,00 грн., заборгованості по несплаченим відсоткам за користування кредитом - 17137,50 грн.

28.11.2018 між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 28/1118-01, строк дії якого встановлений до 28.11.2019 року (а.с.57-62).

31.12.2020 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 26 до договору факторингу від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2021 року. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та № 28/1118-01 (а.с.63-66).

31.12.2021 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 27 до договору факторингу від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2022 року. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та № 28/1118-01 (а.с.68).

31.12.2023 року ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 32 до договору факторингу від 28.11.2018 року, що продовжила строк договору до 31.12.2024 року. В даній додатковій угоді договір факторингу № 28/1118-01 від 28.11.2018 року викладено у новій редакції, його дата укладення залишена як 28.11.2018 року та № 28/1118-01 (а.с.69).

Відповідно до реєстру боржників №134 від 18.05.2021 р. до Договору факторингу № 28/1118-01 укладеного між ТОВ «Манівео Швидка Фінансова Допомога» та ТОВ «Таліон Плюс», до ТОВ «Таліон Плюс» перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 233305199 від 02.04.2021 р. (а.с.70).

05.08.2020 року ТОВ «ФК «Онлайн Фінанс» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено договір факторингу № 05/0820-01, відповідно до умов якого ТОВ «Таліон Плюс» було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором Клієнт зобов`язуються відступити Фактору права вимоги, зазначені у відповідних реєстрах прав вимоги, а Фактор зобов`язується їх прийняти та передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с.73-75).

03.08.2021 року ТОВ «ФК «Онлайн фінанс»» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 2 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, що продовжила строк договору до 31.12.2022 року (а.с.77-зворот).

30.12.2022 року ТОВ «ФК «Онлайн фінанс»» та ТОВ «Таліон Плюс» укладено додаткову угоду № 3 до договору факторингу №05/0820-01 від 05.08.2020 року, що продовжила строк договору до 30.12.2024 року (а.с.78).

Відповідно до реєстру прав вимоги № 9 від 30.05.2023 р. до ТОВ «ФК «Онлайн фінанс»» перейшло право вимоги до відповідача за кредитним договором № 233305199 від 02.04.2021 р. у розмірі 24637,50 грн. (а.с.79).

11.07.2025 року ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» укладено договір факторингу № 11/07/25-Е, відповідно до умов якого ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» було відступлено право грошової вимоги до відповідача за кредитним договором. За цим договором Фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату на умовах, визначених цим Договором (а.с.82-85).

Відповідно до реєстру боржників від 14.07.2025 р. до Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 укладеного між ТОВ «ФК «ЕЙС» та ТОВ «ФК «Онлайн фінанс» перейшло право грошової вимоги до боржників, в тому числі і до відповідача за кредитним договором № 233305199 від 02.04.2021 р. у розмірі 24637,50 грн. (а.с.88-89).

На підставі викладеного, ТОВ «ФК «ЕЙС» є новим кредитором та належним позивачем у спірних правовідносинах та просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 на свою користь заборгованість кредитним договором №233305199 від 02.04.2021 р. у розмірі 24 637,50 грн.

Відповідачу було направлено повідомлення про відступлення права вимоги заборгованості по кредитному договору. Відповідач не виконав належним чином своїх зобов`язань за кредитним договором, не здійснив жодного платежу для погашення існуючої заборгованості ні на рахунки ТОВ «ФК «ЕЙС», ні на рахунки попереднього кредитора. Таким чином ОСОБА_1 має непогашену заборгованість перед ТОВ «Фінансова компанія «ЕЙС» за договором № 233305199 від 02.04.2021 р. в сумі 24 637,50 грн., яка підлягає стягненню на користь позивача.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до ч. 1, ч. 3 ст. 207 ЦК України Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку. Використання при вчиненні правочинів факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного, електронного або іншого копіювання, електронного підпису або іншого аналога власноручного підпису допускається у випадках, встановлених законом, іншими актами цивільного законодавства, або за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідного аналога їхніх власноручних підписів, або іншим чином врегульовується порядок його використання сторонами.

Із дослідженого судом кредитного договору встановлено, що його укладено в електронній формі.

Електронні правочини оформлюються шляхом фіксації волі сторін та його змісту. Така фіксація здійснюється за допомогою складання документу, який відтворює волю сторін. На відміну від традиційної письмової форми правочину воля сторін електронного правочину втілюється в електронному документі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно із пунктом 6 частини першої статті 3 Закону електронний підпис одноразовим ідентифікатором - це дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно ч. 1 ст. 5 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» електронний документ - документ, інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних, включаючи обов`язкові реквізити документа.

Положеннями ч. 1, ч. 2 ст. 6 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» для ідентифікації автора електронного документа може використовуватися електронний підпис. Накладанням електронного підпису завершується створення електронного документа.

З врахуванням викладеного, наявність електронних підписів сторін підтверджує їх волю, спрямовану на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків, забезпечує ідентифікацію сторін та цілісність документа, в якому втілюється воля останніх.

За змістом ч. 1 ст. 7 Закону України «Про електронні документи та електронний документообіг» оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов`язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги».

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає, що якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: - електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; -електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; - аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як було встановлено судом, Договір № 233305199, укладено 02.04.2021 року між ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога» та ОСОБА_1 в електронній формі, що відповідає приписам статті 207 ЦК України із застосуванням Закону України «Про електронну комерцію» та підписано сторонами, відповідно до вимог ст. 12 вказаного Закону, а саме: з боку позикодавця засвідчено кваліфікованою електронною печаткою із позначкою часу, а з боку позичальника за допомогою одноразового ідентифікатора MNV63YF2, та за правовими наслідками прирівнюються до договорів, укладених у письмовій формі.

Згідно із ст. 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ч. 1 ст. 638 ЦК України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Загальні правила щодо форми договору визначено у ст. 639 ЦК України, згідно із якою договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлено законом; якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для такого виду договорів не вимагалася; якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі; якщо сторони домовились укласти у письмовій формі договір, щодо якого законом не встановлено письмової форми, такий договір є укладеним з моменту його підписання сторонами; якщо сторони домовилися про нотаріальне посвідчення договору, щодо якого законом не вимагається нотаріального посвідчення, такий договір є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення. Тобто будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного кодексу України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді (статті 205, 207 Кодексу).

Аналогічні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 09 вересня 2020 року у справі № 732/670/19, від 23 березня 2020 року у справі № 404/502/18, від 07 жовтня 2020 року у справі № 127/33824/19, від 08 серпня 2022 року у справі № 234/7298/20.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно ч. 1 ст. 527 ЦК України боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання.

Згідно ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

Згідно ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки встановлені договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 628 ЦК України зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ч.ч. 1-3 ст. 15 Закону України «Про споживче кредитування» споживач має право протягом 14 календарних днів з дня укладення договору про споживчий кредит відмовитися від договору про споживчий кредит без пояснення причин, у тому числі в разі отримання ним грошових коштів. Про намір відмовитися від договору про споживчий кредит споживач повідомляє кредитодавця у письмовій формі (у паперовому вигляді або у вигляді електронного документа, створеного згідно з вимогами, визначеними Законом України "Про електронні документи та електронний документообіг") до закінчення строку, встановленого частиною першою цієї статті.

Протягом семи календарних днів з дати подання письмового повідомлення про відмову від договору про споживчий кредит споживач зобов`язаний повернути кредитодавцю грошові кошти, одержані згідно з цим договором, та сплатити проценти за період з дня одержання коштів до дня їх повернення за ставкою, встановленою договором про споживчий кредит.

Статтею 1054 ЦК України передбачено, що за кредитним договором банк зобов`язується надати грошові кошти позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

За приписами частини 2 статті 1054 та частини 2 статті 1050 ЦК України, якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути кредит частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини кредитодавець має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Відповідач у повному обсязі отримав інформацію про умови кредитування, ознайомлений з порядком повернення кредиту та інших платежів. Так, згідно з ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.

Укладення кредитних договорів онлайн знаходиться в рамках правового поля України. Сторони електронних правочинів відповідають за невиконання своїх зобов`язань у порядку визначеному законодавством України або укладеним договором. Повернення позики за електронним договором є обов`язковим.

За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно із частиною першою статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи (стаття 79 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 80 ЦПК України, достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування.

Відповідно до частини першої статті 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Суд приймає до уваги твердження представника позивача, що відповідачем ОСОБА_1 було укладено Договір №233305199 від 02.04.2021 р. за невиконання зобов`язань за яким у останнього виникла заборгованість.

З детального розрахунку заборгованості за кредитним договором №233305199 від 02.04.2021 р., наданого первісним кредитором ТОВ «Манівео швидка фінансова допомога», слідує, що у зв`язку з невиконанням відповідачем умов договору виникла заборгованість в розмірі 14632,50 грн. (а.с.95).

З розрахунку заборгованості, наданого правонаступником первісного кредитора ТОВ «Таліон плюс» заборгованість відповідача ОСОБА_1 становить 24 637,501 грн. (а.с.96).

Надані позивачем засвідчені належним чином копії договорів факторингу підтверджує факт відступлення права вимоги ТОВ «ФК «ЕЙС».

Також про наявність у відповідача заборгованості перед ТОВ «ФК «ЕЙС» свідчить виписка з особового рахунку за Кредитним договором №233305199, згідно якої станом на 26.12.2025 заборгованість ОСОБА_1 перед ТОВ «ФК «ЕЙС» становить 24 637,50 грн. (а.с.97).

Відповідно до ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється на підставі правочину. Правочин щодо заміни кредитора у зобов`язанні вчиняється у такій самій формі, що і правочин, на підставі якого виникло зобов`язання, право вимоги за яким передається новому кредиторові, як це закріплено положеннями ч. 1 ст. 513 ЦК України.

Положеннями статей 1077, 1078 ЦК України встановлено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога).

Відповідно до ст. 1081 ЦК України клієнт відповідає перед фактором за дійсність грошової вимоги, право якої відступається, якщо інше не встановлено договором факторингу.

Згідно ч. 1 ст. 1082 ЦК України боржник зобов`язаний здійснити платіж факторові за умови, що він одержав від клієнта або фактора письмове повідомлення про відступлення права грошової вимоги факторові і в цьому повідомленні визначена грошова вимога, яка підлягає виконанню, а також названий фактор, якому має бути здійснений платіж.

Правомірність укладеного між сторонами Договору №233305199 від 02.04.2021 р., як правочину сторонами не оспорена, тому він є чинним і обов`язковим для виконання.

Первинним кредитором відповідачу надано кредитні кошти, які останній повинен був повернути. Проте, відповідач зобов`язання за Договором №233305199 від 02.04.2021 р. належним чином не виконав, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Верховний Суд у постанові від 30 листопада 2022 року у справі №334/3056/15 зазначив, що у справах про стягнення кредитної заборгованості кредитор повинен довести виконання ним своїх обов`язків за кредитним договором, а саме надання грошових коштів (кредиту) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник - повернення грошових коштів у розмірі та на умовах, визначених договором.

Розмір заборгованості за Договором №233305199 від 02.04.2021 р. підтверджується розрахунками заборгованості наданими позивачем (а.с.95,96,97), а також Реєстром боржників, який є додатком №1 до Договору факторингу № 11/07/25-Е від 11.07.2025 (а.с.88).

При цьому, як вбачається зі змісту позовних вимог, а також реєстру боржників, з моменту відступлення права вимоги позивач не здійснював жодних нарахувань за Кредитним договором.

Відповідач не надав суду докази, які б спростовували, як факт надання кредиту в розмірі, визначеному кредитним договором, так і розмір заборгованості, що є процесуальним обов`язком боржника.

Отже, суд встановив, що відповідач ОСОБА_1 на підставі Договору №233305199 від 02.04.2021 р. отримав кредитні кошти в розмірі 7500,00 грн. зі сплатою процентів за користування кредитом, але взяті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення коштів та процентів за користування цими коштами не виконав, чим істотно порушив умови укладеного договору.

Зважаючи на викладені вище норми права та встановлені обставини і враховуючи те, що кредитний договір, укладений між сторонами, встановлює обов`язок позичальника повернути кредит та належним чином виконувати взяті на себе інші зобов`язання за цим договором, а також те, що позичальник не виконав взятті на себе зобов`язання щодо своєчасного повернення кредитних коштів та процентів за користування кредитними коштами, суд приходить до висновку, що позов є обґрунтованим, доведеним, а відтак таким, що підлягає задоволенню.

На підставі вищевикладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню, з відповідача ОСОБА_1 підлягає стягненню на користь ТОВ «ФК «ЕЙС» заборгованість за Договором №233305199 від 02.04.2021 р. в загальному розмірі 24 637,50 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України, оскільки судове рішення ухвалюється у повному обсязі на користь позивача, понесені ним і документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662,40 (а.с.18), підлягають стягненню з відповідача.

Щодо вимоги позивача про відшкодування витрат на правову допомогу в розмірі 7000,00 грн., суд зазначає наступне.

Згідно зі ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать в тому числі витрати на професійну правничу допомогу.

Положенням п. 1 ч. 2 ст. 141 ЦПК України визначено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача.

Слід відзначити, що витрати на професійну правничу допомогу є видом судових витрат і всі норми процесуального кодексу, які стосуються судових витрат відносяться також до витрат на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правничої допомоги, входить до предмету доказування у справі. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Витрати повинні бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволені таких вимог.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

При визначенні суми відшкодування таких витрат суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

На підтвердження витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 7000,00 грн., позивачем до суду надано наступні копії документів: Договір про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025, укладений між Адвокатським бюро «Соломко та Партнери» та ТОВ «ФК «ЕЙС» (а.с.98-99), Додаткова угода № 25770903596 від 01.09.2025 до Договору про надання правничої допомоги № 20/08/25-01 від 20.08.2025 (а.с.100), Акт прийому-передачі наданих послуг від 29.12.2025, в якому викладено перелік наданих правових та юридичних послуг, кількість годин та вартість послуг, послуг надано на загальну суму 7000,00 грн. (а.с.101), свідоцтво про право заняття Соломко О.В. адвокатською діяльністю серії КС № 7073/10 (а.с.102).

Відповідачем не надано суду жодного належного та допустимого доказу щодо неспівмірності витрат позивача на правову допомогу.

У постановах Об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03.10.2019 року зі справи №922/445/19 та від 22.11.2019 року зі справи № 910/906/18 викладено правову позицію відповідно до якої положення частини п`ятої статті 126 ГПК України свідчить про те, що зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони щодо неспівмірності заявлених іншою стороною витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд з огляду на принципи диспозитивності та змагальності не може вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Враховуючи вищевикладене, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача на користь позивача документально підтверджених витрат на професійну правничу допомогу в заявленому розмірі, а саме - 7000,00 грн.

На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 205, 207, 509, 512, 513, 525, 526, 530, 546-552, 610-612, 617, 625, 1048-1050, 1054, 1077, 1078, 1081, 1082 ЦК України, ст. ст. 4, 5, 13, 76-81, 89, 133, 137, 141, 178, 191, 223, 247, 259, 263-265, 280-284, 354 ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП: НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «ЕЙС» (м. Київ, вул. Поправки Юрія, буд.6, кабінет 13, ЄДРПОУ: 42986956) заборгованість за Договором №233305199 від 02.04.2021 р. в розмірі 24 637 (двадцять чотири тисячі шістсот тридцять сім) гривень 50 копійок, а також понесені судові витрати зі сплати судового збору в сумі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят дві) гривні 40 копійок та витрати на професійну правничу допомогу в сумі 7000 (сім тисяч) гривень 00 коп.

Копію рішення надіслати сторонам в порядку, передбаченому статтею 272 ЦПК України.

Оскаржити рішення позивач може до Запорізького апеляційного суду протягом 30 днів з дня його підписання.

Заяву про перегляд заочного рішення можна подати до Запорізького районного суду Запорізької області протягом 30 днів, з дня його підписання.

Суддя: Д.О. Каряка