Ухвала суду № 137715872, 25.06.2026, Хустський районний суд Закарпатської області

Справа № 309/1275/17

Провадження № 6/309/61/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Хуст

Хустський районний суд Закарпатської області у складі:

головуючого - судді Піцура Я.Я.,

за участю секретаря судового засідання Бондаренко В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа, -

В С Т А Н О В И В:

До Хустського районного суду Закарпатської області надійшла заява від ТОВ «Капіталресурс» про: заміну стягувача у виконавчому листі №309/1275/17-ц від 16.05.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу з ПАТ КБ «ПриватБанк» на його правонаступника ТОВ «Капітаресур»; видачу дублікату виконавчого листа №309/1275/17-ц від 16.05.2018 про стягнення боргу з ОСОБА_1 .

В обґрунтування заяви зазначено, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір б/н. Внаслідок невиконання зобов`язань за договором №309/1275/17-ц від 16.05.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу.

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та заявником було укладено договір факторингу №8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором до відповідача. Таким чином кредитора по договору було змінено з ПАТ КБ «ПриватБанк» на заявника.

Також на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №57413081 з виконання вказаного листа. 26.04.2019 державним виконавцем вказане ВП було завершено, а виконавчий лист направлено стягувачу. Однак стягував такий виконавчий лист не отримував, тобто такий є втраченим.

Відтак, посилаючись на приписи ст.ст. 512-514 ЦК України, ст.442, п.17.4 ч.1 Перехідних положень ЦПК України, просить задовольнити заяву.

Представник заявника у судове засідання не з`явився, сама заява містить клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Боржник ОСОБА_2 у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлялася шляхом направлення йому поштової кореспонденції за адресою реєстрації місця проживання, яка однак повернулася до суду з відміткою «адресат відсутній за вказаною адресою», що відповідно до приписів п.4 ч.8 ст. 128 ЦПК України свідчить про вручення йому відповідної кореспонденції.

Представник ПАТ КБ «ПриватБанк» у судове засідання не з`явився, про час і місце судового розгляду повідомлявся за допомогою системи «Електронний суд».

Суд, дослідивши матеріали справи, докази, надані в обґрунтування заяви, дійшов наступного висновку.

Відповідно до приписів ст.81 ЦПК України Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

З долучених до заяви матеріалів вбачається, що у провадженні державного виконавця Хустського РВ ДВС ГТУЮ у Закарпатській області перебувало виконавче провадження ВП №57413081 з примусового виконання виконавчого листа №309/1275/17-ц від 16.05.2018 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» боргу, і постановою державного виконавця від 26.04.2019 виконавчий документ повернуто стягувачу на підставі п.2 ч.1 ст. 37 ЗУ «Про виконавче провадження» (у боржника відсутнє майно на яке може бути звернуто стягнення).

22 серпня 2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» (Клієнт) та ТОВ «Капіталресурс» (Фактор) було укладено договір факторингу №8-22-08/2025 відповідно до якого Клієнт відступає фактору належні йому права грошової вимоги до позичальників, зазначених у реєстрі боргових зобов`язань.

Відповідно витягу з реєстру боргових зобов`язань №10 до договору факторингу до фактора перейшло право вимоги до боржника ОСОБА_1 за договором б/н від 28.03.2013, сума заборгованості 26 156,55 грн, у тому числі 7996,30 заборгованість по тілу кредиту, 18 160,25 заборгованість по відсоткам.

Згідно з п.п. 1, 2 ч. 1 ст.512 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою, зокрема, внаслідок: 1) передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги); 2) правонаступництва.

Відповідно до ст.514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч.ч. 1, 2, 5 ст.15 Закону України «Про виконавче провадження» сторонами виконавчого провадження є стягувач і боржник. Стягувачем є фізична або юридична особа чи держава,на користь чи в інтересах яких видано виконавчий документ. Уразі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Згідно з ч.ч. 1, 2 ст.442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Заяву про заміну сторони її правонаступником може подати сторона (заінтересована особа), державний або приватний виконавець. Положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Судові рішення, які набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України. Вибуття первісного кредитора і заміна його новим не скасовує обов`язковості виконання рішення суду, при цьому реалізувати право на примусове стягнення присуджених судом сум можливо лише шляхом заміни сторони стягувача у виконавчому провадженні, оскільки новий кредитор, без вирішення питання про заміну сторони у зобов`язанні, не має права звернутися до органу державної виконавчої служби із заявою про примусове виконання рішення суду.

Такий висновок щодо застосування відповідних норм права, викладений у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 643/4902/14-ц.

З аналізу статті 442 ЦПК України (в порядку якої подана заява) вбачається, що заміни боржника або стягувача можлива в існуючому виконавчому провадженні або у виконавчому листі.

Відповідно до приписів ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Всупереч вказаним нормам заявником не доведено належними, допустимими та достатніми доказами, що до нього перейшло право вимоги саме за зобов`язанням, на підставі якого було видано виконавчий лист №309/1275/17-ц від 16.05.2018.

Суд констатує, що у долученому заявником договорі факторингу та реєстрі боргових зобов`язань указано, що до заявника переходить право боржника ОСОБА_1 за договором б/н від 28.03.2013, сума заборгованості 26 156,55 грн.

У постанові державного виконавця про повернення виконавчого документу та в Інформації з виконавчого провадження не вказано та належним чином не ідентифіковано кредитний договір, на підставі якого видано виконавчий лист. Сам виконавчий лист (хоча б його копія) у матеріалах справи відсутній.

Суд констатує, що у ЄДРСР наявне судове рішення у справі №309/1275/17-ц (https://reyestr.court.gov.ua/Review/68162810) з якого убачається, що ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк», стягнуто суму боргу за кредитним договором № б/н від 05.11.2012 року в розмірі 84 174,79 грн. Тобто за судовим рішенням (а отже й за виконавчим листом,я кий видається за таким судовим рішенням) відрізняється як дата кредитного договору так і сума боргу, порівняно з тим що указано реєстрі боргових зобов`язань.

Указане ставить під сумнів той факт, що відповідне відступлення прав вимоги відбулося саме за зобов`язанням на підставі якого видано виконавчий лист №309/1275/17-ц від 16.05.2018.

З урахуванням наведеного, на думку суду заявником не доведено належними, допустимими та достатніми доказами, що до нього перейшло право вимоги саме за зобов`язанням, на підставі якого видано виконавчий лист №309/1275/17-ц від 16.05.2018, у зв`язку з чим у задоволенні цієї вимоги заяви слід відмовити.

Щодо вимоги про видачу дублікату виконавчого листа, то така є похідної від вимоги про заміну стягувача, а тому також задоволенню не підлягає.

Відтак заява ТОВ «Капіталресурс» задоволенню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 258-260, 442 ЦПК України, суд -

П О С Т А Н О В И В :

У задоволенні заяви Товариства з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дублікату виконавчого листа відмовити.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Закарпатського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Повний текст ухвали складено 25 червня 2026 року.

Суддя Хустського

районного суду: Піцур Я.Я.