Рішення № 137714080, 25.05.2026, Шевченківський районний суд міста Києва

Справа № 761/44638/25

Провадження № 2/761/5249/2026

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 травня 2026 року Шевченківський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Сіромашенко Н.В.,

за участю секретаря судового засідання Голуба О.А.,

представника позивача Писаного Д.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві в порядку загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «ТЕКА НЬЮЗ» про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію, -

ВСТАНОВИВ:

У жовтні 2025 позивач, інтереси якого представлені адвокатом Писаним Д.О., подав до Шевченківського райсуду міста Києва позов до ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «ТЕКА НЬЮЗ», в якому просив:

- визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) інформацію, поширену ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «ТЕКА НЬЮЗ» (код ЄДРПОУ: 45509311) у мережі Інтернет у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», розміщену на сторінці Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 наступного змісту:

«Як стало відомо нашому виданню з офіційної фейсбук-сторінки Слуги Народу Бучанський район, ОСОБА_1 відомий у Гостомелі аферист, який ошукав кількасот сімей.

Суть афери полягала у наступному: у Гостомелі ОСОБА_1 почав будувати ЖК Покровський , на котловані забудовник підписав договори, пообіцяв людям квартири. Пройшов деякий час, забудовник заморозив будівництво та запропонував жителям оплатити квартири вдруге. Потім ОСОБА_1 намагався втюхати свій недобуд Компанії Доброград, у селищі розвішана реклама, що новий заходить забудовник, час спливав, нового забудовника ніхто в очі не бачив. Не дивлячись на скандали ОСОБА_1 гроші інвесторам не повертає, шантажуючи їх недобудом.

Окрім того ОСОБА_1 відомий тим, що не виконав свої зобов`язання перед Гостомельською селищною радою не до кінця розрахувався за землю а також «забув» збудувати дитячий садок.

І ось зараз ця «талановита» особа рветься у депутати, коштувало це йому 25 тисяч доларів, питання вирішувала його кума та подруга ОСОБА_6 , яка є координатором штабу ОСОБА_2 у Бучанському районі.

Фактично Слуги народу взяли під свій дах відому в Гостомельському регіоні будівельну аферу, а інвесторам годі сподіватись на повернення грошей або отримання обіцяних квартир. Люди обурені та збираються йти з плакатами під Офіс »;

-зобов`язати ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «ТЕКА НЬЮЗ» (код ЄДРПОУ: 45509311) на сайті Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 спростувати негативну та недостовірну інформацію, а саме:

«Як стало відомо нашому виданню з офіційної фейсбук-сторінки Слуги Народу Бучанський район, ОСОБА_1 відомий у Гостомелі аферист, який ошукав кількасот сімей.

Суть афери полягала у наступному: у Гостомелі ОСОБА_1 почав будувати ЖК Покровський , на котловані забудовник підписав договори, пообіцяв людям квартири. Пройшов деякий час, забудовник заморозив будівництво та запропонував жителям оплатити квартири вдруге. Потім ОСОБА_1 намагався втюхати свій недобуд Компанії Доброград, у селищі розвішана реклама, що новий заходить забудовник, час спливав, нового забудовника ніхто в очі не бачив. Не дивлячись на скандали ОСОБА_1 гроші інвесторам не повертає, шантажуючи їх недобудом.

Окрім того ОСОБА_1 відомий тим, що не виконав свої зобов`язання перед Гостомельською селищною радою не до кінця розрахувався за землю а також «забув» збудувати дитячий садок.

І ось зараз ця «талановита» особа рветься у депутати, коштувало це йому 25 тисяч доларів, питання вирішувала його кума та подруга ОСОБА_6 , яка є координатором штабу ОСОБА_2 у Бучанському районі.

Фактично Слуги народу взяли під свій дах відому в Гостомельському регіоні будівельну аферу, а інвесторам годі сподіватись на повернення грошей або отримання обіцяних квартир. Люди обурені та збираються йти з плакатами під Офіс » - та з викладенням копії вступної та резолютивної частини судового рішення, не допускаючи при цьому власних коментарів;

-стягнути з ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «ТЕКА НЬЮЗ» на користь позивача 50 000,00 грн. у відшкодування моральної (немайнової) шкоди та судові витрати.

Позов обґрунтовує тим, що в мережі інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 розміщена стаття, яка містила недостовірну інформацію образливого характеру відносно позивача, а саме такого змісту « ОСОБА_1 відомий у Гостомелі аферист, який ошукав кількасот сімей. Суть афери полягала у наступному: у Гостомелі ОСОБА_1 почав будувати ЖК Покровський, на котловані забудовник підписав договори, пообіцяв людям квартири. Пройшов деякий час, забудовник заморозив будівництво та запропонував жителям оплатити квартири вдруге. Потім ОСОБА_1 намагався втюхати свій недобуд Компанії Доброград, у селищі розвішана реклама, що новий заходить забудовник, час спливав, нового забудовника ніхто в очі не бачив. Не дивлячись на скандали ОСОБА_1 гроші інвесторам не повертає, шантажуючи їх недобудом.

Окрім того ОСОБА_1 відомий тим, що не виконав свої зобов`язання перед Гостомельською селищною радою не до кінця розрахувався за землю а також «забув» збудувати дитячий садок.

І ось зараз ця «талановита» особа рветься у депутати, коштувало це йому 25 тисяч доларів, питання вирішувала його кума та подруга ОСОБА_6 , яка є координатором штабу ОСОБА_2 у Бучанському районі.

Фактично Слуги народу взяли під свій дах відому в Гостомельському регіоні будівельну аферу, а інвесторам годі сподіватись на повернення грошей або отримання обіцяних квартир. Люди обурені та збираються йти з плакатами під Офіс ».

Крім того, в мережі інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 також було розміщено персональне фото позивача.

Зазначає, що вищезазначена недостовірна інформація, яка поширюється відповідачем на Національному антикорупційному порталі «АНТИКОР», принижує честь та гідність позивача та завдає шкоди його діловій репутації як добросовісного підприємця, який тривалий час працює на ринку містобудування.

Вказує, що 06.08.2025 позивачу стало відомо про розповсюдження щодо нього недостовірних даних в статті, яка розміщена в мережі інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1. Зазначає, що статтю відносно позивача опублікував автор ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 об 11:20 год.

Обґрунтовуючи недостовірність поширеної у статті інформації, вказує, що стаття має образливий характер відносно позивача та дана стаття мала широке поширення в мережі інтернет. Зокрема, є недостовірною інформація, викладена у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», яка розміщена на порталі «АНТИКОР» містить твердження « ОСОБА_1 за 25 тисяч доларів купив місце у Слузі народу». Жодного кримінального провадження щодо позивача немає, він не притягувався до кримінальної відповідальності, в нього відсутня не знята чи непогашена судимість та він не перебуває у розшуку.

Більш того, відповідно до Висновку експерта за результатами проведення лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи, складеного Київським науково-дослідним інститутом судових експертиз Міністерства юстиції України від 06.10.2025 №7273/25-36.1, частина інформації в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» викладена у формі оціночних суджень, але на думку експерта, дана інформація має ознаки наклепу, тобто вона є принизливою для честі і гідності громадянина України ОСОБА_1 .

Крім того, зазначає, що поширена відповідачем негативна та недостовірна інформація принижує честь та гідність позивача, принижує соціальну оцінку його особистості та професійної діяльності, а тому порушує право позивача на повагу до ділової репутації. Таким чином, неправомірними діями відповідача позивачу спричинено моральну шкоду внаслідок приниження його честі, гідності та ділової репутації.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.10.2025 вищевказана позовна заява надійшла в провадження судді Сіромашенко Н.В.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду міста Києва від 05.11.2025 відкрито провадження у справі та призначено розгляд в порядку загального позовного провадження.

Протокольною ухвалою суду від 03.02.2026 закрито підготовче судове засідання та призначено справу до судового розгляду.

Представник позивача у судовому засіданні позов підтримав, просив його задовольнити та ухвалити відповідне рішення, надав пояснення, аналогічні викладеним у позові.

Представник відповідача в судове засідання не з`явився, про розгляд справи повідомлявся належним чином, причину неявки до суду не повідомив, відзив на позовну заяву не подав.

Заслухавши пояснення представника позивача, дослідивши та оцінивши письмові докази по справі у їх сукупності, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи, ІНФОРМАЦІЯ_4 об 11:20 року відповідачем розміщено в мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» наступного змісту:

«Як стало відомо нашому виданню з офіційної фейсбук-сторінки Слуги Народу Бучанський район, ОСОБА_1 відомий у Гостомелі аферист, який ошукав кількасот сімей.

Суть афери полягала у наступному: у Гостомелі ОСОБА_1 почав будувати ЖК Покровський , на котловані забудовник підписав договори, пообіцяв людям квартири. Пройшов деякий час, забудовник заморозив будівництво та запропонував жителям оплатити квартири вдруге. Потім ОСОБА_1 намагався втюхати свій недобуд Компанії Доброград, у селищі розвішана реклама, що новий заходить забудовник, час спливав, нового забудовника ніхто в очі не бачив. Не дивлячись на скандали ОСОБА_1 гроші інвесторам не повертає, шантажуючи їх недобудом.

Окрім того ОСОБА_1 відомий тим, що не виконав свої зобов`язання перед Гостомельською селищною радою не до кінця розрахувався за землю а також «забув» збудувати дитячий садок.

І ось зараз ця «талановита» особа рветься у депутати, коштувало це йому 25 тисяч доларів, питання вирішувала його кума та подруга ОСОБА_6 , яка є координатором штабу ОСОБА_2 у Бучанському районі.

Фактично Слуги народу взяли під свій дах відому в Гостомельському регіоні будівельну аферу, а інвесторам годі сподіватись на повернення грошей або отримання обіцяних квартир. Люди обурені та збираються йти з плакатами під Офіс ».

Статтю під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» було оприлюднено на порталі «АНТИКОР» в мережі Інтернет за адресою: ІНФОРМАЦІЯ_1 , членом редакційної колегії відповідача ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_3 та мала 7435 переглядів.

Факт поширення, час поширення та зміст згаданої вище Інформації також підтверджується Висновком експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 06 жовтня 2025 року №7273/25-36.1, виконаного судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНІДІСЕ).

У відповідності до статті 68 Конституції України, кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права та свободи, честь і гідність інших людей.

У відповідності до статті 200 Цивільного кодексу України та статті 1 Закону України «Про інформацію» інформація - це будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю (ст. 201 Цивільного кодексу України).

Керуючись приписами ст. 297 ЦК України, кожен має право на повагу до його гідності та честі. Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Відповідно до пункту 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені).

В даній статті відповідач безпідставно, без наведення конкретних фактів та доказів, діючи свідомо, поширив щодо позивача інформацію, яка не відповідає дійсності (є недостовірною).

Позивач, як зазначено в статті, має репутацію афериста-забудовника, який за 25 тисяч доларів купив місце у Слузі народу.

Разом з тим, з Витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» №ФОВА-004849472 від 15.10.2025 слідує, що ОСОБА_1 не притягувався до кримінальної відповідальності, в нього відсутня незнята чи непогашена судимість та він не перебуває у розшуку.

Крім того, інформація відносно того, що позивач мав та має будь-яке відношення до будівництва ЖК «Покровський» спростовується сукупністю доказів, а саме: дозволом на виконання будівельних робіт №КСО12201001149 від 01.10.2020, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Виконавчого комітету Ірпінської міської ради, згідно з яким замовником будівництва є ОСОБА_10 , генеральний (підрядник) -Товариство з обмеженою відповідальністю «Будівельна компанія СІТІБУДЕЛІТ» (код ЄДРПОУ:43233952); місце розтащування об`єкта будівництва - АДРЕСА_4; дозволом на виконання будівельних робіт №КС112191711297 від 20.06.2019, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради, згідно з яким замовником будівництва є ОСОБА_10 , генеральний (підрядник) - ТОВ «АРТ-БІЛДІНГ» (код ЄДРПОУ: 40027735), місце розташування об`єкта будівництва -АДРЕСА_5; дозволом на виконання будівельних робіт №КС112172701991 від 27.09.2017, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради, згідно з яким замовником будівництва є ТОВ «ЮГАЗ» (код ЄДРПОУ:32391780), генеральний (підрядник) - ТОВ «АРТ-БІЛДІНГ» (код ЄДРПОУ: 400277735), місце розташування об`єкта будівництва - АДРЕСА_6; дозволом на виконання будівельних робіт №КС112172701981 від 27.09.2017, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради, згідно з яким замовником будівнитца є ТОВ «ЮГАЗ» (код ЄДРПОУ: 32391780), генеральний (підрядник) - ТОВ «АРТ-БІЛДІНГ» (код ЄДРПОУ: 40027735), місце розташування об`єкта будівництва - АДРЕСА_3; декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності №КС143171502287 від 30.05.2017, виданою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради, згідно з якою замовником будівництва є ОСОБА_10 , місце розташування об`єкта будівницва - АДРЕСА_1 ; сертифікатом серії КС №162183381702, виданим Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради, згідно з яким замовником будівництва є ОСОБА_10 , місце розташування об`єкта будівництва є ОСОБА_10 , місце розташування об`єкта будівництва - АДРЕСА_2 ; декларацією про готовність об`єкта до експлуатації, який належить до І-ІІІ категорії складності №КС143170661501 від 07.03.2017, виданою Інспекцією державного архітектурно-будівельного контролю Ірпінської міської ради, згідно з якою замовником будівництва є ОСОБА_10 , місце розташування об`єкта будівництва - АДРЕСА_1 . Також відповідно до Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором ТОВ «АРТ-БІЛДІНГ» (код ЄДРПОУ: 40027735) є ОСОБА_11 , а власникамим товариства - ОСОБА_12 та ОСОБА_13 . Згідно з Витягом з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором ТОВ «ЮГАЗ» (код ЄДРПОУ: 32391780) є ОСОБА_14 , а власником товариства - ОСОБА_15 . Як вбачається з Витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань директором та власником ТОВ «Будівельна компанія СІТІБУДЕЛІТ» (код ЄДРПОУ: 43233952) є ОСОБА_3.

Зазначена інформація викладена в даному обсязі також на сайті «Житловий комплекс Покровський за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_6.

Доказів щодо зворотного суду не надано.

У відповідності до п. 4 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року №1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», чинне законодавство не містить визначення понять честі чи ділової репутації, оскільки вони є морально-етичними категоріями й одночасно особистими немайновими правами, яким закон надає значення самостійних об`єктів судового захисту.

Зокрема, з честю пов`язується позитивна соціальна оцінка особи в очах оточуючих, яка ґрунтується на відповідності її діянь (поведінки) загальноприйнятим уявленням про добро і зло; під діловою репутацією фізичної особи розуміється набута особою суспільна оцінка її ділових і професійних якостей при виконанні нею трудових, службових, громадських чи інших обов`язків.

Поширення вказаної недостовірної інформації ганьбить честь позивача та паплюжить його ділову репутацію, оскільки ставить під сумнів його професійну діяльність.

Інформація, поширена відповідачем саме щодо позивача в даній справі, є спрямованою на завдання шкоди діловій репутації та такою, що не відповідає дійсності.

Зважаючи на ту обставину, що поширена інформація є фактичними твердженнями, обов`язок доказування її достовірності покладається на відповідача.

Однак, відповідачем не надано доказів щодо дійсності поширених висловлювань.

Поширення неправдивої інформації свідчить про принизливе ставлення відповідача до позивача, що впливає на зниження цінності його особи. Також поширенням вказаної інформації відповідачем створено негативну соціальну оцінку в очах оточуючих, порушує честь та ділову репутацію.

Кваліфікація вказаної недостовірної негативної інформації як фактологічної (ствердної) або суб`єктивно-оцінної (суб`єктивна думка, припущення, оцінне судження) має значення для з`ясування підстав юридизації інформації. Відсутність у висловлюваннях маркерів суб`єктивної модальності, оцінних слів, конструкцій та інших показників, що виражають невпевненість, сумніви автора щодо вірогідності висловлюваного (гіперболи, алегорії, сатира, риторичні питання), а також спеціальних вставних конструкцій та прислівників, що виражають впевненість та підкреслюють точність повідомлюваного, і вказують на те, що висловлюване є фактичним твердженням.

Поширена відповідачами інформація спонукає до негативної оцінки позивача в очах громадськості, характеризує його поведінку як невідповідну загальноприйнятим уявленням про добро і зло. Так, зі слів відповідача, позивач, користуючись службовим положенням, має репутацію афериста, який ошукав кількасот сімей, що є недостовірною інформацією.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про інформацію» оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Не є предметом судового захисту оціночні судження, думки, переконання, критична оцінка певних фактів і недоліків, які, будучи вираженням суб`єктивної думки і поглядів відповідача, не можна перевірити на предмет їх відповідності дійсності (на відміну від перевірки істинності фактів) і спростувати, що відповідає прецедентній судовій практиці Європейського суду з прав людини при тлумаченні положень статті 10 Конвенції.

Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки, поширені в засобі масової інформації, принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй частиною першою статті 277 ЦК та відповідним законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому ж засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку.

Судом повинно бути зроблене чітке розмежування між констатацією фактів та оціночними судженнями. У той час як наявність фактів може бути продемонстровано, достовірність оціночних суджень не піддається доведенню. Вимогу доводити достовірність оціночних суджень неможливо виконати, вона порушує свободу думки як таку, що є базовою частиною права, гарантованого статтею 19 (Lingens v. Austria). Отже, коли робляться твердження про поведінку третьої особи, деколи може бути важко віднайти різницю між оцінкою фактів та оціночними судженнями. Проте навіть оціночне судження може бути надмірним, якщо воно не має під собою фактичних підстав (Jerusalem v. Austria).

Недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Негативною слід вважати інформацію, в якій стверджується про порушення особою, зокрема, норм чинного законодавства, вчинення будь-яких інших дій (наприклад, порушення принципів моралі, загальновизнаних правил співжиття, неетична поведінка в особистому, суспільному чи політичному житті тощо) і яка, на думку позивача, порушує його право на повагу до гідності, честі чи ділової репутації.

Згідно ч. 1, 2, 4, 6 ст. 277 ЦК України фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації щодо особи, яка померла, належить членам її сім`ї, близьким родичам та іншим заінтересованим особам.

Спростування недостовірної інформації здійснюється особою, яка поширила інформацію.

Поширювачем інформації, яку подає посадова чи службова особа при виконанні своїх посадових (службових) обов`язків, вважається юридична особа, у якій вона працює.

Якщо особа, яка поширила недостовірну інформацію, невідома, фізична особа, право якої порушено, може звернутися до суду із заявою про встановлення факту недостовірності цієї інформації та її спростування.

Фізична особа, особисті немайнові права якої порушено у друкованих або інших засобах масової інформації, має право на відповідь, а також на спростування недостовірної інформації у тому ж засобі масової інформації в порядку, встановленому законом.

Якщо відповідь та спростування у тому ж засобі масової інформації є неможливими у зв`язку з його припиненням, така відповідь та спростування мають бути оприлюднені в іншому засобі масової інформації, за рахунок особи, яка поширила недостовірну інформацію.

Спростування недостовірної інформації здійснюється незалежно від вини особи, яка її поширила.

Відповідно до ст. 10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і Першого протоколу та Протоколів № 2, 4, 7, 11 до Конвенції, кожен має право на свободу вираження поглядів. Це право включає свободу дотримуватися своїх поглядів, одержувати і передавати інформацію та ідеї без втручання органів державної влади і незалежно від кордонів.

Здійснення цих свобод, оскільки воно пов`язане з обов`язками і відповідальністю, може підлягати таким формальностям, умовам, обмеженням або санкціям, що встановлені законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадської безпеки, для охорони порядку або запобігання злочинам, для охорони здоров`я або моралі, для захисту репутації або прав інших осіб, для запобігання розголошенню конфіденційної інформації або підтримання авторитету і безсторонності суду і є необхідним в демократичному суспільстві.

Як зазначено в рішеннях Європейського суду з прав людини (справи Лінгенса, Де Гаєс і Гійзельс, Гудвіна, Прагер і Обершлік) свобода вираження поглядів, гарантована п. 1 ст. 10, становить одну з основних підвалин демократичного суспільства й одну з принципових умов його розвитку та умов реалізації кожної особи. За умови додержання п. 2 свобода вираження стосується не лише тієї «інформації» чи тих «ідей», які отримані належним чином або розглядаються як необразливі чи незначні, а й тих, що викликають образу, обурення або неспокій. Такими є вимоги плюралізму, терпимості й широти поглядів, без яких «демократичне суспільство» неможливе. Щодо політичного дискурсу, то межі прийнятної критики щодо політиків набагато ширші, ніж щодо приватних осіб, адже перші неминуче відкривають себе для ретельної перевірки їхніх слів і дій журналістами і суспільством загалом. На це варто зважати, оцінюючи захист їхньої репутації, коли вони виступають не як приватні особи.

Відповідно до вищевказаного висновку експерта за результатами проведення судової лінгвістичної (семантико-текстуальної) експертизи від 06 жовтня 2025 року №7273/25-36.1, виконаного судовим експертом Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України (КНІДІСЕ), в статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_7» міститься інформація у формі тверджень, інформація негативного та образливого характеру, яка є принизливою для честі і гідності позивача.

Відповідно до ч. 2 ст. 30 Закону України «Про інформацію» ніхто не може бути притягнутий до відповідальності за висловлення оціночних суджень. Якщо особа вважає, що оціночні судження або думки принижують її гідність, честь чи ділову репутацію, а також інші особисті немайнові права, вона вправі скористатися наданим їй законодавством правом на відповідь, а також на власне тлумачення справи у тому самому засобі масової інформації з метою обґрунтування безпідставності поширених суджень, надавши їм іншу оцінку. Якщо суб`єктивну думку висловлено в брутальній, принизливій чи непристойній формі, що принижує гідність, честь чи ділову репутацію, на особу, яка таким чином та у такий спосіб висловила думку або оцінку, може бути покладено обов`язок відшкодувати завдану моральну шкоду.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про телекомунікації» Інтернет - всесвітня інформаційна система загального доступу, сукупності телекомунікаційних мереж та засобів для накопичення, обробки, зберігання та передавання даних, що логічно зв`язані глобальним адресним простором та базуються на інтернет-протоколах, визначених міжнародними стандартами.

Таким чином, поширення спірної Інформації як на телебаченні так і в телекомунікаційній мережі Інтернет означає її доведення та забезпечення подальшого доступу необмеженій кількості користувачів Інтернету.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

В даному випадку поширення недостовірної негативної інформації стосовно позивача, автором статті ОСОБА_8 , мало місце в мережі Інтернет.

Згідно статті 275 Цивільного кодексу України, кожній фізичній особі надано право на захист свого особистого немайнового права від протиправних посягань інших осіб.

За приписами частини першої статті 277 Цивільного кодексу України, фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї недостовірної інформації, має право вимагати спростування цієї інформації.

Вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Відповідно до статті 275 ЦК захист особистого немайнового права здійснюється у спосіб, встановлений главою 3 цього Кодексу, а також іншими способами відповідно до змісту цього права, способу його поширення та наслідків, що їх спричинило це порушення. До таких спеціальних способів захисту відносяться, зокрема, спростування недостовірної інформації (п. 3 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Позивач обрав спеціальний спосіб захисту особистих немайнових прав, а саме - спростування недостовірної інформації.

Спростування має здійснюватися у такий самий спосіб, у який поширювалася недостовірна інформація. У разі, якщо спростування недостовірної інформації неможливо чи недоцільно здійснити у такий же спосіб, у який вона була поширена, то воно повинно проводитись у спосіб, наближений (адекватний) до способу поширення, з урахуванням максимальної ефективності спростування та за умови, що таке спростування охопить максимальну кількість осіб, що сприйняли попередньо поширену інформацію (пункт 25 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи»).

Відповідно до статей 28, 68 Конституції України кожен має право на повагу до його гідності та ніхто не може бути підданий такому поводженню, що принижує його гідність. Кожен зобов`язаний неухильно додержуватися Конституції України та законів України, не посягати на права і свободи, честь і гідність інших людей. У ч. 4 ст. 32 Конституції України закріплено, що кожному гарантується судовий захист права спростовувати недостовірну інформацію про себе і членів своєї сім`ї та права вимагати вилучення будь-якої інформації.

Відповідно до ст. 201 ЦК України, особистими немайновими благами, які охороняються цивільним законодавством, є, зокрема, честь, гідність і ділова репутація. Відповідно до Конституції України, життя і здоров`я людини, її честь і гідність, недоторканність і безпека визнаються найвищою соціальною цінністю.

Стаття 277 ЦК України передбачає, що фізична особа, особисті немайнові права якої порушено внаслідок поширення про неї та (або) членів її сім`ї недостовірної інформації, має право на відповідь, а також на спростування цієї інформації.

Згідно зі статтями 297, 299 Цивільного кодексу України, статтею 10 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, фізична особа має право на повагу до своєї честі та гідності і на недоторканність ділової репутації, їх захист, а також право вимагати вилучення будь-якої інформації.

Відповідно до абзацу 1 п. 15 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" при розгляді справ зазначеної категорії суди повинні мати на увазі, що юридичним складом правопорушення, наявність якого може бути підставою для задоволення позову, є сукупність таких обставин: а) поширення інформації, тобто доведення її до відома хоча б одній особі у будь-який спосіб; б) поширена інформація стосується певної фізичної чи юридичної особи, тобто позивача; в) поширення недостовірної інформації, тобто такої, яка не відповідає дійсності; г) поширення інформації, що порушує особисті немайнові права, тобто або завдає шкоди відповідним особистим немайновим благам, або перешкоджає особі повно і своєчасно здійснювати своє особисте немайнове право.

Під поширенням інформації слід розуміти: опублікування її у пресі, передання по радіо, телебаченню чи з використанням інших засобів масової інформації; поширення в мережі Інтернет чи з використанням інших засобів телекомунікаційного зв`язку; викладення в характеристиках, заявах, листах, адресованих іншим особам; повідомлення в публічних виступах, в електронних мережах, а також в іншій формі хоча б одній особі.

Отже, з наведеного вбачається, що при розгляді справ про захист гідності та честі, ділової репутації фізичної особи, суду необхідно встановити наявність чи відсутність наступних юридично важливих обставин: поширення інформації, наявність особи стосовно якої поширена інформація, недостовірність поширеної інформації, порушення особистих немайнових прав особи.

Так, поширенням інформація, зокрема, є її опублікування у пресі та поширення в мережі Інтернет хоча б одній особі. Верховний Суд України у абзаці четвертому п. 12 постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 „Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" роз`яснив, що якщо недостовірна інформація, що порочить гідність, честь чи ділову репутацію, розміщена в мережі Інтернет на інформаційному ресурсі, зареєстрованому в установленому законом порядку як засіб масової інформації, то при розгляді відповідних позовів судам слід керуватися нормами, що регулюють діяльність засобів масової інформації.

Згідно з абзацом 5 п. 15 вищевказаної Постанови недостовірною вважається інформація, яка не відповідає дійсності або викладена неправдиво, тобто містить відомості про події та явища, яких не існувало взагалі або які існували, але відомості про них не відповідають дійсності (неповні або перекручені). Враховуючи вимоги наведених норм чинного законодавства України та практику Європейського суду з прав людини, оцінюючи зміст поширеної інформації, слід звернути увагу на наступне:

(а) інформація, що була поширена Відповідачами, була доведена до відома невизначеної кількості осіб, стосувалася безпосередньо особи Позивача, є недостовірною;

(б) оспорювана інформація не належить до оціночних суджень, а є інформацією, що містить факти про вчинення позивачем конкретних дій, в яких може вбачатися порушення чинного законодавства України, а також фактично містить інформацію про причетність позивача до вчинення дій, що можуть містити ознаки злочинів, тому вся ця інформація підлягає спростуванню;

(в) оспорювана інформація є такою, що впливає на громадську думку стосовно особи позивача, проте, враховуючи недостовірність цієї інформації, вимога про спростування такої інформації не є втручанням у свободу вираження поглядів та відповідає ч.2 ст.10 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У цьому контексті потрібно враховувати позицію Європейського суду з прав людини щодо різниці між цими поняттями. Як зауважив Європейський суд з прав людини у рішенні у справі «Нова Газета і Бородянський проти Росії» від 28 березня 2013 року, правдивість оціночних суджень не піддається доведенню і їх потрібно відрізняти від фактів, існування яких може бути доведено (пункт 39).

У пункті 75 рішення у справі «Фельдек проти Словаччини» від 12 липня 2001 року Європейський суд з прав людини також зазначав, що на відміну від оціночних суджень, реальність фактів можна довести.

Оскільки інформація, розповсюджена відповідачем, містить відомості про обставини, які піддаються доведенню, то вона є саме твердженням про факти.

Відповідно до п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 27 лютого 2009 року № 1 "Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи" вирішуючи питання про визнання поширеної інформації недостовірною, суди повинні визначати характер такої інформації та з`ясовувати, чи є вона фактичним твердженням, чи оціночним судженням.

Відповідно до частини другої статті 47-1 Закону України "Про інформацію" ( 2657-12 ) оціночними судженнями, за винятком образи чи наклепу, є висловлювання, які не містять фактичних даних, зокрема критика, оцінка дій, а також висловлювання, що не можуть бути витлумачені як такі, що містять фактичні дані, з огляду на характер використання мовних засобів, зокрема гіпербол, алегорій, сатири. Оціночні судження не підлягають спростуванню та доведенню їх правдивості.

Відповідно до Пленуму Верховного Суду України у пункті 3 Постанови від 27.02.2009 р. № 1 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» зазначив, що вибір способу захисту особистого немайнового права, зокрема права на повагу до гідності та честі, права на недоторканість ділової репутації, належить позивачеві. Разом із тим, особа, право якої порушено, може обрати як загальний, так і спеціальний способи захисту свого права, визначені законом, який регламентує конкретні цивільні правовідносини. До таких спеціальних способів захисту відносяться, наприклад, спростування недостовірної інформації та/або право на відповідь (стаття 277 ЦК), заборона поширення інформації, якою порушуються особисті немайнові права (стаття 278 ЦК) тощо.

Згідно з ч. 7 ст. 277 ЦК України спростування недостовірної інформації здійснюється у такий же спосіб, у який вона була поширена.

Відповідно до положень ст. 297 ЦК України кожен має право на повагу до його гідності та честі.

Гідність та честь фізичної особи є недоторканними. Фізична особа має право звернутися до суду з позовом про захист її гідності та честі.

Положеннями пункту 2 частини 2 статті 258 ЦК України передбачена спеціальна позовна давність в один рік до вимог про спростування недостовірної інформації, поміщеної у засобах масової інформації.

Отже, з огляду на викладене вимоги позивача спростувати недостовірну інформацію підпадають під дію п. 2 ч. 2 ст. 258 ЦК України, і, відтак, строк позовної давності не порушений, і позовна заява Позивача підлягає розгляду судом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

В даному випадку, суд вважає, що викладена стаття під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5» за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 , містить конкретні негативні для позивача твердження.

Такі твердження відповідача є неправдивими та є такими, що наносять шкоду діловій репутації позивача, а доказів зворотному з боку відповідача суду надано не було.

Відповідачем не надано жодних доказів достовірності інформації, яка була викладена у статті та оприлюднена у мережі інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 щодо позивача.

В свою чергу, позивачем доведено факт поширення недостовірної інформації відповідачем. Суду доведено, що внаслідок поширення цієї інформації було порушено особисті немайнові права позивача, оскільки в ній містяться відомості про події, та факти, які не відповідають дійсності чи перекручені.

Позивачем зазначено про завдання йому відповідачем моральної шкоди у розмірі 50 000,00 грн.

Визначаючи розмір компенсації моральної шкоди, суд враховує ступінь вини відповідача, який поширював образливу інформацію про позивача, глибину моральних страждань позивача, честь та гідність якого була принижена, що спричинило йому моральні страждання, докази, що підтверджують вказані обставини.

При визначенні розміру моральної шкоди суд першої інстанції враховує засади справедливості, добросовісності, розумності та співмірності із заподіяною шкодою.

Тому, суд керуючись принципами розумності, виваженості та справедливості, вважає, що справедливою сатисфакцією моральної шкоди буде розмір відшкодування у 50 000,00 грн., яку слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Згідно ч.1 ст.12 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін.

Згідно ч.1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно з ч.1 ст.77 ЦПК України, належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.

Згідно ч. 1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Таким чином, суд дійшов висновку, що зазначена інформація є недостовірною і такою, що порушує ділову репутацію позивача, а тому позов підлягає задоволенню.

Судові витрати відповідно до ст. 141 Цивільного процесуального кодексу України покладаються на відповідача. Відповідно до чч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, зокрема належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Таким чином, з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сума сплаченого судового збору у розмірі 3633, 60 грн., витрат на проведення експертизи у розмірі 20 355, 84 коп. та витрати на професійну правову допомогу у розмірі 60 000,00 грн.

Керуючись ст. ст. 2-5, 11-13, 141, 258, 259, 263, 268,352, 354 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «ТЕКА НЬЮЗ» про захист честі, гідності та ділової репутації та зобов`язання спростувати недостовірну інформацію задовольнити.

Визнати недостовірною та такою, що порочить честь, гідність та ділову репутацію ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) інформацію, поширену ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «ТЕКА НЬЮЗ» (код ЄДРПОУ: 45509311) у мережі Інтернет у статті під назвою «ІНФОРМАЦІЯ_5», розміщену на сторінці Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_1 наступного змісту:

«Як стало відомо нашому виданню з офіційної фейсбук-сторінки Слуги Народу Бучанський район, ОСОБА_1 відомий у Гостомелі аферист, який ошукав кількасот сімей.

Суть афери полягала у наступному: у Гостомелі ОСОБА_1 почав будувати ЖК Покровський , на котловані забудовник підписав договори, пообіцяв людям квартири. Пройшов деякий час, забудовник заморозив будівництво та запропонував жителям оплатити квартири вдруге. Потім ОСОБА_1 намагався втюхати свій недобуд Компанії Доброград, у селищі розвішана реклама, що новий заходить забудовник, час спливав, нового забудовника ніхто в очі не бачив. Не дивлячись на скандали ОСОБА_1 гроші інвесторам не повертає, шантажуючи їх недобудом.

Окрім того ОСОБА_1 відомий тим, що не виконав свої зобов`язання перед Гостомельською селищною радою не до кінця розрахувався за землю а також «забув» збудувати дитячий садок.

І ось зараз ця «талановита» особа рветься у депутати, коштувало це йому 25 тисяч доларів, питання вирішувала його кума та подруга ОСОБА_6 , яка є координатором штабу ОСОБА_2 у Бучанському районі.

Фактично Слуги народу взяли під свій дах відому в Гостомельському регіоні будівельну аферу, а інвесторам годі сподіватись на повернення грошей або отримання обіцяних квартир. Люди обурені та збираються йти з плакатами під Офіс ».

Зобов`язати ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «ТЕКА НЬЮЗ» (код ЄДРПОУ: 45509311) на сайті Національного антикорупційного порталу «АНТИКОР» в мережі Інтернет за посиланням: ІНФОРМАЦІЯ_2 спростувати негативну та недостовірну інформацію, а саме:

«Як стало відомо нашому виданню з офіційної фейсбук-сторінки Слуги Народу Бучанський район, ОСОБА_1 відомий у Гостомелі аферист, який ошукав кількасот сімей.

Суть афери полягала у наступному: у Гостомелі ОСОБА_1 почав будувати ЖК Покровський , на котловані забудовник підписав договори, пообіцяв людям квартири. Пройшов деякий час, забудовник заморозив будівництво та запропонував жителям оплатити квартири вдруге. Потім ОСОБА_1 намагався втюхати свій недобуд Компанії Доброград, у селищі розвішана реклама, що новий заходить забудовник, час спливав, нового забудовника ніхто в очі не бачив. Не дивлячись на скандали ОСОБА_1 гроші інвесторам не повертає, шантажуючи їх недобудом.

Окрім того ОСОБА_1 відомий тим, що не виконав свої зобов`язання перед Гостомельською селищною радою не до кінця розрахувався за землю а також «забув» збудувати дитячий садок.

І ось зараз ця «талановита» особа рветься у депутати, коштувало це йому 25 тисяч доларів, питання вирішувала його кума та подруга ОСОБА_6 , яка є координатором штабу ОСОБА_2 у Бучанському районі.

Фактично Слуги народу взяли під свій дах відому в Гостомельському регіоні будівельну аферу, а інвесторам годі сподіватись на повернення грошей або отримання обіцяних квартир. Люди обурені та збираються йти з плакатами під Офіс»

-та з викладенням копії вступної та резолютивної частини судового рішення, не допускаючи при цьому власних коментарів.

Стягнути з ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «ТЕКА НЬЮЗ» (код ЄДРПОУ: 45509311) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 50 000 (п`ятдесят тисяч) гривень у відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

Стягнути з ТОВ «ІНФОРМАЦІЙНЕ АГЕНСТВО «ТЕКА НЬЮЗ» (код ЄДРПОУ: 45509311) на користь ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ) 3633 (три тисячі шістсот тридцять три) гривні 60 коп.- судового збору; 20 355 (двадцять тисяч триста п`ятдесят п`ять) гривень 84 коп. - витрат на проведення експертизи; 60 000 (шістдесят тисяч) гривень 00 коп. - витрат на професійну правову допомогу.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 цього Кодексу.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Н.В. Сіромашенко