Ухвала суду № 137713139, 19.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/22409/25

Провадження № 1-кс/752/5270/26

У Х В А Л А

19 червня 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду м. Києва ОСОБА_1 за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 , прокурора відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 , підозрюваного ОСОБА_4 , адвоката ОСОБА_5 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання подане старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 12025100000000683 від 27.05.2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, подане в порядку глави 18 Кримінального процесуального кодексу України, -

встановив:

до Голосіївського районного суду міста Києва надійшло клопотання подане старшим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 у межах кримінального провадження № 12025100000000683 від 27.05.2025 року про застосування щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою та визначення застави у розмірі 21 245 921 гривень .

В обгрунтування клопотання зазначено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025100000000683 від 27.05.2025 за підозрою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України.

Досудовим розслідуванням у кримінальному провадженні встановлено наявність обґрунтованої підозри у тому, що ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, з метою незаконного заволодіння землями державної форми власності та отримання неправомірної матеріальної вигоди, створив та очолив стійку організовану групу, до складу якої залучив службових осіб органів державної влади, державних реєстраторів, а також інших осіб, ролі між якими були чітко розподілені відповідно до заздалегідь розробленого злочинного плану.

Учасники організованої групи протягом тривалого часу, використовуючи службове становище окремих співучасників, можливості державних інформаційних систем та реєстрів, підроблені офіційні документи, а також персональні дані сторонніх осіб, реалізували багатоепізодну схему незаконного вибуття із державної власності земельних ділянок сільськогосподарського призначення, розташованих на території Бориспільського району Київської області.

Реалізація злочинного плану включала незаконне формування земельних ділянок та внесення завідомо неправдивих відомостей до Державного земельного кадастру, виготовлення та використання підроблених наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області, проведення незаконної державної реєстрації права власності, використання підроблених довіреностей, а також подальше відчуження земельних ділянок на користь підконтрольних організатору осіб з метою приховування їх злочинного походження та легалізації результатів протиправної діяльності.

Унаслідок діяльності організованої групи із державної власності незаконно вибули земельні ділянки загальною площею 71,7379 га, чим державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області завдано майнової шкоди на загальну суму 21 245 921 гривню, що є особливо великим розміром.

За встановлених обставин дії ОСОБА_4 характеризуються високим рівнем організованості, тривалістю злочинної діяльності, багатоепізодністю, використанням службових повноважень співучасників, значною кількістю залучених осіб та особливо великим розміром заподіяної шкоди, що свідчить про підвищений ступінь суспільної небезпеки інкримінованих кримінальних правопорушень та обумовлює необхідність застосування до нього найсуворішого запобіжного заходу.

За таких обставин фактичні дані, здобуті під час досудового розслідування, дають достатні підстави вважати, що ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні інкримінованих кримінальних правопорушень за наступних обставин:

Досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів та з метою незаконного заволодіння землями державної власності сільськогосподарського призначення, розташованими на території Старівської сільської ради Бориспільського району Київської області, не пізніше 2015 року розробив злочинний план, спрямований на протиправне вибуття земельних ділянок із державної власності, їх подальше оформлення на підставних осіб та наступне відчуження на користь підконтрольних учасникам схеми осіб.

Усвідомлюючи, що реалізація такого плану потребує залучення осіб, які мають доступ до автоматизованих державних реєстрів, спеціальні знання у сфері земельних відносин, а також можливість забезпечити створення видимості законності походження прав на земельні ділянки, ОСОБА_4 створив стійке ієрархічне об`єднання осіб, учасники якого діяли за єдиним планом, мали спільну мету незаконного заволодіння землями державної власності, чіткий розподіл ролей, взаємодіяли між собою протягом тривалого часу та узгоджували свої дії на всіх етапах реалізації злочинного механізму.

Як організатор злочинної діяльності ОСОБА_4 визначав загальний напрямок дій організованої групи, координував діяльність її учасників, забезпечував підшукання земельних ділянок державної форми власності, які могли бути предметом протиправного заволодіння, визначав осіб, персональні дані яких планувалося використати для незаконного оформлення права власності, організовував виготовлення та використання підроблених документів, забезпечував взаємодію між учасниками групи та контролював подальше відчуження земельних ділянок після їх незаконного оформлення.

Для реалізації злочинного плану ОСОБА_4 залучив до протиправної діяльності державного кадастрового реєстратора відділу у Бориспільському районі Міжрайонного управління у Бориспільському районі та місті Борисполі Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_7 , державного кадастрового реєстратора відділу у Бориспільському районі Головного управління Держгеокадастру у Київській області ОСОБА_8 , державного реєстратора речових прав на нерухоме майно ОСОБА_9 , а також інших осіб, які забезпечували виготовлення підроблених документів, посвідчення довіреностей, укладення правочинів та подальше переоформлення земельних ділянок на підконтрольних осіб.

Згідно з розробленим злочинним планом ОСОБА_4 організував підшукання персональних даних громадян, які не мали жодного відношення до реалізації злочинної схеми, не зверталися до органів Держгеокадастру із заявами про надання земельних ділянок, не замовляли документацію із землеустрою, не виготовляли проєкти землеустрою та не здійснювали інших дій, спрямованих на отримання земель державної власності.

При цьому для прикриття протиправної діяльності використовувались персональні дані значної кількості сторонніх осіб, серед яких ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 та ОСОБА_45 .

Особливістю функціонування організованої групи було те, що її учасники використовували персональні дані не лише осіб, які не знали про вчинення щодо них будь-яких реєстраційних дій, а й осіб, які на момент реалізації окремих етапів злочинної схеми були померлими.

Так, у ході досудового розслідування встановлено, що земельні ділянки незаконно оформлювалися із використанням персональних даних ОСОБА_29 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , а також ОСОБА_46 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , що об`єктивно виключало можливість їх звернення до органів Держгеокадастру, виготовлення документації із землеустрою, подання заяв про державну реєстрацію земельних ділянок чи набуття права власності на них.

Після підшукання персональних даних зазначених осіб ОСОБА_4 забезпечував передачу відповідної інформації кадастровим реєстраторам ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , які мали доступ до програмного забезпечення Державного земельного кадастру та могли безпосередньо здійснювати реєстраційні дії щодо земельних ділянок.

Згідно з відведеною роллю ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , діючи умисно, з корисливих мотивів та в інтересах організованої групи, використовуючи надані їм службові повноваження та доступ до автоматизованої системи Державного земельного кадастру, забезпечували незаконне формування земельних ділянок, відкриття Поземельних книг, присвоєння кадастрових номерів та внесення до Державного земельного кадастру завідомо неправдивих відомостей про нібито наявність законних підстав для формування земельних ділянок.

Подальшим етапом реалізації злочинного плану було створення формальних підстав для виникнення права приватної власності на незаконно сформовані земельні ділянки. Для цього учасники організованої групи забезпечували виготовлення підроблених наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області про затвердження документації із землеустрою та передачу земельних ділянок у приватну власність.

При цьому виготовлені накази містили всі зовнішні ознаки офіційних документів, включаючи реквізити, нумерацію, дату видачі, підписи та інші елементи оформлення, що створювало видимість їх законного походження та дозволяло використовувати такі документи для подальшої державної реєстрації права власності.

Насправді ж зазначені накази Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області не видавалися, рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу відповідних земельних ділянок у власність громадянам не приймалися, а відомості, які містилися у таких наказах, не відповідали дійсності.

Після виготовлення підроблених наказів до реалізації злочинного плану залучалась державний реєстратор ОСОБА_9 , яка, використовуючи завідомо підроблені документи як правову підставу виникнення права власності, здійснювала державну реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки за особами, які фактично не зверталися за їх отриманням та не набували на них жодних законних прав.

Таким чином учасниками організованої групи було створено багатоетапний злочинний механізм, спрямований на незаконне заволодіння земельними ділянками державної власності шляхом використання службового становища, внесення неправдивих відомостей до офіційних державних реєстрів, виготовлення та використання підроблених офіційних документів, а також подальшого оформлення права власності на підставних осіб із метою приховання справжнього походження земельних ділянок та їх подальшої легалізації.

Після незаконного формування земельних ділянок, внесення завідомо неправдивих відомостей до Державного земельного кадастру, відкриття Поземельних книг та присвоєння кадастрових номерів учасники організованої групи, діючи під керівництвом ОСОБА_4 , усвідомлюючи необхідність створення формальних правових підстав для подальшої державної реєстрації права власності на незаконно сформовані земельні ділянки, перейшли до наступного етапу реалізації злочинного плану, який полягав у виготовленні та використанні підроблених наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області про затвердження документації із землеустрою та передачу земельних ділянок у приватну власність громадян.

З метою надання видимості законності своїм діям учасники організованої групи використали встановлений законодавством порядок безоплатної передачі громадянам земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної форми власності для ведення особистого селянського господарства. При цьому вони усвідомлювали, що обов`язковою умовою виникнення права власності на земельну ділянку є прийняття уповноваженим органом відповідного рішення про затвердження документації із землеустрою та передачу земельної ділянки у власність.

Розуміючи неможливість отримання таких рішень у законний спосіб, ОСОБА_4 організував виготовлення документів, які зовні повністю відповідали офіційним наказам Головного управління Держгеокадастру у Київській області та могли бути використані як правовстановлюючі документи під час проведення державної реєстрації права власності.

Для реалізації цього етапу злочинного плану учасники організованої групи використали реквізити офіційних документів, нумерацію наказів, дані про посадових осіб Головного управління Держгеокадастру у Київській області, а також інші елементи оформлення службової документації, що дозволяло створити видимість законного походження таких документів та унеможливити виявлення їх підроблення під час поверхневої перевірки.

У результаті злочинної діяльності були виготовлені десятки підроблених наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області, відповідно до яких нібито затверджувалась документація із землеустрою та передавались у приватну власність земельні ділянки державної форми власності громадянам, персональні дані яких використовувалися учасниками організованої групи.

Зокрема, щодо земельних ділянок, сформованих ОСОБА_7 , були використані підроблені накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-7801/15-16-сг від 04.03.2016, № 10-7812/15-16-сг від 04.03.2016, № 10-7817/15-16-сг від 04.03.2016, № 10-7821/15-16-сг від 04.03.2016, а також інші накази цієї серії, які нібито стосувалися передачі у приватну власність земельних ділянок із кадастровими номерами 3220887600:04:012:0599, 3220887600:04:012:0600, 3220887600:04:012:0601, 3220887600:04:012:0602, 3220887600:04:012:0603, 3220887600:04:012:0604, 3220887600:04:012:0605, 3220887600:04:012:0606, 3220887600:04:012:0607, 3220887600:04:012:0608, 3220887600:04:012:0609 та 3220887600:04:012:0610.

Крім того, учасниками організованої групи було використано підроблені накази № 10-7836/15-16-сг, № 10-7837/15-16-сг, № 10-7848/15-16-сг, № 10-7864/15-16-сг, № 10-7870/15-16-сг та інші документи, які також містили неправдиві відомості щодо прийняття уповноваженим органом рішень про передачу земель державної власності у приватну власність громадян.

Щодо земельних ділянок, сформованих ОСОБА_8 , використовувалася окрема серія підроблених наказів, серед яких № 10-25865/15-16-сг, № 10-25866/15-16-сг, № 10-25867/15-16-сг, № 10-25868/15-16-сг, № 10-25869/15-16-сг, які нібито були видані 06.12.2016 та використовувалися як правова підстава для оформлення права власності на земельні ділянки, сформовані на підставі персональних даних ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 та ОСОБА_26 .

Найбільший обсяг підроблених документів становила серія наказів від 12.12.2016, до якої входили накази № 10-26125/15-16-сг, № 10-26126/15-16-сг, № 10-26127/15-16-сг, № 10-26128/15-16-сг, № 10-26129/15-16-сг, № 10-26130/15-16-сг, № 10-26131/15-16-сг, № 10-26132/15-16-сг, № 10-26133/15-16-сг, № 10-26134/15-16-сг, № 10-26135/15-16-сг, № 10-26136/15-16-сг, № 10-26137/15-16-сг, № 10-26138/15-16-сг, № 10-26139/15-16-сг, № 10-26140/15-16-сг, № 10-26141/15-16-сг та № 10-26142/15-16-сг.

Зазначені документи використовувалися для оформлення права власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220887600:04:012:0616, 3220887600:04:012:0617, 3220887600:04:012:0618, 3220887600:04:012:0619, 3220887600:04:012:0620, 3220887600:04:012:0621, 3220887600:04:012:0622, 3220887600:04:012:0623, 3220887600:04:012:0624, 3220887600:04:012:0625, 3220887600:04:012:0626, 3220887600:04:012:0627, 3220887600:04:012:0628, 3220887600:04:012:0629, 3220887600:04:012:0630, 3220887600:04:012:0631, 3220887600:04:012:0632 та 3220887600:04:012:0634.

Окремо учасниками організованої групи було використано підроблений наказ № 10-26864/15-16-сг від 06.12.2016, який став підставою для подальшого оформлення права власності на земельну ділянку з кадастровим номером 3220887600:04:012:0633.

При цьому в ході досудового розслідування встановлено, що зазначені накази фактично Головним управлінням Держгеокадастру у Київській області не видавалися, рішення про затвердження документації із землеустрою щодо відповідних земельних ділянок не приймалися, а питання передачі земель державної власності особам, персональні дані яких використовувалися учасниками організованої групи, уповноваженим органом не розглядалися.

Більше того, перевіркою відомостей, що містяться у зазначених наказах, встановлено відсутність будь-яких законних підстав для їх видачі, оскільки документація із землеустрою, на підставі якої нібито приймалися відповідні рішення, фактично не розроблялася, не погоджувалася та не затверджувалася у встановленому законом порядку.

Таким чином, підроблені накази стали ключовим елементом злочинного механізму, оскільки саме вони створювали зовнішню видимість законності набуття права власності на земельні ділянки та використовувалися учасниками організованої групи для подальшої державної реєстрації прав на земельні ділянки за підставними особами.

Усі зазначені документи були виготовлені та використані в межах єдиного злочинного плану, реалізацію якого організував та координував ОСОБА_4 , який забезпечував підбір осіб, на яких оформлювалися земельні ділянки, координацію дій між учасниками організованої групи та подальше використання підроблених документів для незаконного заволодіння землями державної власності.

Саме використання зазначених підроблених наказів створило формальні підстави для наступного етапу злочинної діяльності організованої групи, а саме проведення державним реєстратором ОСОБА_9 незаконної державної реєстрації права приватної власності на земельні ділянки за особами, які фактично не набували жодних прав на відповідне майно

Після завершення етапу незаконного формування земельних ділянок, внесення завідомо неправдивих відомостей до Державного земельного кадастру та виготовлення підроблених наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області, учасники організованої групи під керівництвом ОСОБА_4 перейшли до наступного етапу реалізації злочинного плану, який полягав у державній реєстрації права приватної власності на земельні ділянки державної форми власності за особами, які фактично не набували жодних прав на відповідне майно.

Для реалізації зазначеного етапу до злочинної діяльності була залучена державний реєстратор ОСОБА_9 , яка, діючи за попередньою змовою з іншими учасниками організованої групи, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій та достовірно знаючи про відсутність законних підстав для виникнення права приватної власності на спірні земельні ділянки, використовуючи надані їй повноваження державного реєстратора речових прав на нерухоме майно, забезпечувала проведення державної реєстрації права власності на підставі завідомо підроблених документів.

При цьому ОСОБА_9 було достеменно відомо, що земельні ділянки сформовані за відсутності передбаченої законом документації із землеустрою, що особи, на яких оформлювалися земельні ділянки, фактично не зверталися до органів Держгеокадастру та не подавали документів для набуття права власності, а також що накази Головного управління Держгеокадастру у Київській області, які використовувалися як правовстановлюючі документи, не видавалися уповноваженим органом та містили неправдиві відомості.

Незважаючи на це, ОСОБА_9 , діючи в інтересах організованої групи, систематично використовувала зазначені підроблені накази як підставу для внесення до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про виникнення права приватної власності на земельні ділянки державної форми власності.

Так, 26.02.2018 ОСОБА_9 здійснила державну реєстрацію права власності на земельні ділянки, сформовані за участю ОСОБА_7 , за особами, персональні дані яких використовувалися учасниками організованої групи, а саме ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 та ОСОБА_21 .

У подальшому, 22.01.2019, продовжуючи реалізацію єдиного злочинного плану, ОСОБА_9 здійснила аналогічні реєстраційні дії щодо наступного масиву земельних ділянок, сформованих ОСОБА_8 , незаконно зареєструвавши право власності за ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_47 , ОСОБА_48 , ОСОБА_49 , ОСОБА_33 , ОСОБА_50 , ОСОБА_35 , ОСОБА_51 , ОСОБА_37 , ОСОБА_52 , ОСОБА_53 , ОСОБА_54 , ОСОБА_55 , ОСОБА_56 , ОСОБА_57 , ОСОБА_58 та ОСОБА_45 .

Таким чином, у результаті послідовного здійснення незаконних реєстраційних дій до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно були внесені відомості про виникнення права приватної власності на земельні ділянки державної форми власності загальною площею понад 71 гектар, хоча жодних законних підстав для виникнення такого права не існувало.

Особливого значення для доведення умисного характеру дій ОСОБА_9 набуває той факт, що серед осіб, за якими нею було зареєстровано право власності, перебували ОСОБА_29 та ОСОБА_43 , які на момент проведення відповідних реєстраційних дій вже були померлими.

За таких обставин реєстратор не могла не усвідомлювати очевидну невідповідність поданих документів вимогам законодавства та відсутність законних підстав для державної реєстрації права власності, оскільки сама природа таких реєстраційних дій виключала можливість законного набуття права власності особами, які померли до оформлення відповідних документів.

Внаслідок здійснення ОСОБА_9 зазначених реєстраційних дій учасники організованої групи досягли одного з ключових результатів реалізації злочинного плану, а саме створили юридичну видимість виникнення права приватної власності на земельні ділянки державної форми власності.

Фактично саме після внесення відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно земельні ділянки отримали статус об`єктів приватної власності, що дозволило учасникам організованої групи перейти до наступного етапу злочинної діяльності, спрямованого на приховування їх незаконного походження та концентрацію земельних активів у власності осіб, підконтрольних організатору схеми.

У подальшому, з метою унеможливлення повернення земель державі та маскування протиправного походження земельних ділянок, учасники організованої групи організували складний механізм їх подальшого відчуження, який передбачав використання підроблених довіреностей, представництво від імені номінальних власників, укладення численних договорів купівлі-продажу та подальшу концентрацію земельних ділянок у власності осіб, підконтрольних ОСОБА_4 .

Саме завдяки незаконним реєстраційним діям ОСОБА_9 учасники організованої групи отримали можливість надалі розпоряджатися земельними ділянками як нібито законно набутим майном, укладати щодо них цивільно-правові правочини, оформлювати довіреності та здійснювати інші юридично значимі дії, спрямовані на остаточне виведення земель із державної власності та їх легалізацію через підконтрольних осіб.

Таким чином, дії ОСОБА_9 стали невід`ємною складовою єдиного злочинного механізму, організованого ОСОБА_4 , оскільки саме вони забезпечили перехід від етапу незаконного формування земельних ділянок та виготовлення підроблених документів до етапу їх фактичного вибуття з державної власності та подальшого відчуження на користь учасників організованої групи.

У результаті реалізації цього етапу злочинного плану всі земельні ділянки, які були незаконно сформовані та оформлені на підставних осіб, набули статусу об`єктів приватної власності, що дозволило учасникам організованої групи перейти до завершального етапу схеми, а саме використання підроблених довіреностей, представництва від імені номінальних власників та подальшого переоформлення земельних ділянок на ОСОБА_59 , ОСОБА_60 з метою приховування злочинного походження майна та забезпечення контролю над ним.

Таким чином, досудовим розслідуванням установлено, що ОСОБА_4 , діючи умисно, з корисливих мотивів, створив та очолив стійку організовану групу, діяльність якої була спрямована на систематичне незаконне заволодіння земельними ділянками державної форми власності сільськогосподарського призначення шляхом використання службового становища учасників групи, внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних державних реєстрів, виготовлення та використання підроблених офіційних документів, незаконної державної реєстрації прав на нерухоме майно та подальшого приховування злочинного походження земельних ділянок шляхом їх відчуження на користь підконтрольних осіб.

На відміну від окремих епізодів злочинної діяльності, дії учасників групи не мали випадкового чи ситуативного характеру. Вони являли собою єдиний, тривалий, добре спланований та послідовний злочинний механізм, який функціонував упродовж майже десяти років та був спрямований на незаконне вибуття земель державної власності з володіння держави.

Під керівництвом ОСОБА_4 учасниками організованої групи було здійснено підшукання персональних даних громадян, які не зверталися до органів Держгеокадастру та не виявляли наміру отримувати земельні ділянки у власність, після чого використано їх анкетні дані для незаконного формування земельних ділянок та оформлення правовстановлюючих документів.

З метою реалізації злочинного плану ОСОБА_7 та ОСОБА_8 , використовуючи службове становище державних кадастрових реєстраторів та доступ до автоматизованої системи Державного земельного кадастру, забезпечили незаконне формування земельних ділянок, відкриття Поземельних книг, присвоєння кадастрових номерів та внесення завідомо неправдивих відомостей до офіційних державних інформаційних систем.

У подальшому невстановленими на даний час особами були виготовлені десятки підроблених наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області, які зовні відповідали офіційним документам та використовувалися як правова підстава для виникнення права власності на земельні ділянки. При цьому встановлено, що зазначені накази фактично уповноваженим органом не видавалися, рішення щодо затвердження документації із землеустрою та передачі земельних ділянок у власність громадян не приймалися, а документи, які нібито стали підставою для їх видачі, фактично не існували.

Після цього ОСОБА_9 , використовуючи підроблені накази як правовстановлюючі документи, здійснила незаконну державну реєстрацію права приватної власності на земельні ділянки за особами, які фактично не набували жодних прав на відповідне майно та не брали участі у процедурах його отримання.

У ході досудового розслідування встановлено, що учасниками організованої групи використовувалися персональні дані щонайменше тридцяти шести осіб, серед яких ОСОБА_10 , ОСОБА_11 , ОСОБА_12 , ОСОБА_13 , ОСОБА_14 , ОСОБА_15 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_18 , ОСОБА_19 , ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_33 , ОСОБА_34 , ОСОБА_35 , ОСОБА_36 , ОСОБА_37 , ОСОБА_38 , ОСОБА_39 , ОСОБА_40 , ОСОБА_41 , ОСОБА_42 , ОСОБА_43 , ОСОБА_44 та ОСОБА_45 .

Особливо цинічний характер злочинної діяльності підтверджується тим, що учасники організованої групи використовували персональні дані осіб, які на момент вчинення частини реєстраційних дій вже померли. Так, встановлено використання персональних даних ОСОБА_29 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_46 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_3 . Незважаючи на це, від їх імені оформлювалися документи, реєструвалися права власності та вчинялися подальші юридично значимі дії, що свідчить про повністю штучний характер створених документів та відсутність будь-яких законних підстав для набуття права власності на відповідні земельні ділянки.

Після завершення державної реєстрації права власності учасники організованої групи перейшли до етапу легалізації результатів злочинної діяльності. Для цього використовувалися підроблені довіреності, представництво від імені номінальних власників, укладення договорів купівлі-продажу та багаторазове переоформлення земельних ділянок між підконтрольними особами. У результаті таких дій було створено видимість законного цивільного обігу земельних ділянок та приховано факт їх незаконного походження.

Внаслідок реалізації єдиного злочинного плану учасниками організованої групи було незаконно сформовано, зареєстровано та виведено з державної власності земельні ділянки з кадастровими номерами 3220887600:04:012:0599, 3220887600:04:012:0600, 3220887600:04:012:0601, 3220887600:04:012:0602, 3220887600:04:012:0603, 3220887600:04:012:0604, 3220887600:04:012:0605, 3220887600:04:012:0606, 3220887600:04:012:0607, 3220887600:04:012:0608, 3220887600:04:012:0609, 3220887600:04:012:0610, 3220887600:04:012:0611, 3220887600:04:012:0612, 3220887600:04:012:0613, 3220887600:04:012:0614, 3220887600:04:012:0615, 3220887600:04:012:0616, 3220887600:04:012:0617, 3220887600:04:012:0618, 3220887600:04:012:0619, 3220887600:04:012:0620, 3220887600:04:012:0621, 3220887600:04:012:0622, 3220887600:04:012:0623, 3220887600:04:012:0624, 3220887600:04:012:0625, 3220887600:04:012:0626, 3220887600:04:012:0627, 3220887600:04:012:0628, 3220887600:04:012:0629, 3220887600:04:012:0630, 3220887600:04:012:0631, 3220887600:04:012:0632, 3220887600:04:012:0633 3220887600:04:012:0634.

Загальна площа земельних ділянок, які незаконно вибули із державної власності внаслідок реалізації вказаної злочинної схеми, становить 71,7379 га, а розмір матеріальної шкоди, завданої державі в особі Головного управління Держгеокадастру у Київській області, складає 21 245 921 гривню, що є особливо великим розміром.

Аналіз зібраних доказів свідчить, що саме ОСОБА_4 був центральною фігурою та організатором усієї злочинної діяльності. Саме ним визначалися напрями діяльності організованої групи, розподілялися ролі між учасниками, забезпечувалася координація їх дій, організовувалося використання персональних даних сторонніх осіб, незаконне формування земельних ділянок, виготовлення підроблених наказів, проведення державної реєстрації права власності та подальше відчуження земельних ділянок на користь підконтрольних осіб.

Без координуючої ролі ОСОБА_4 реалізація злочинної схеми, яка охоплювала десятки земельних ділянок, значну кількість учасників, декілька державних реєстрів, тривалий період часу та численні правочини щодо нерухомого майна, була б неможливою.

Таким чином, дії ОСОБА_4 свідчать про його провідну роль у функціонуванні організованої групи, високий рівень організації злочинної діяльності, її систематичний характер, значний обсяг завданої шкоди та спрямованість на незаконне заволодіння особливо цінними активами держави, що у своїй сукупності підтверджує особливу тяжкість інкримінованих кримінальних правопорушень та суспільну небезпечність його поведінки.

19 червня 2026 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Крім того, у клопотанні зазначено такі підстави для звернення із клопотанням про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою :

- наявність достатніх підстав вважати, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення;

- наявність ризиків, передбачених п.п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України, а саме: переховуватися від органів досудового розслідування та суду; знищити, приховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; незаконно впливати на свідків, експертів чи спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні, перешкоджати кримінгальному провадженню іншим чином.

При визначенні розміру застави слідчий керувався тяжкістю та специфікою злочинів, розміром завданих збитків.

Прокурор клопотання про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з визначенням застави у розмірі 21 245 921 грн. підтримав з підстав, наведених у ньому. Зазначив, що зібрані на теперішній час докази свідчать про існування обґрунтованої підозри у вчиненні ОСОБА_4 злочину, що йому інкримінуються та підтверджують існування ризиків, передбачених п. 1-5 ч. 1 ст. 177 КПК України. За твердженням прокурора, застосування до підозрюваного запобіжного заходу є необхідним заходом для досягнення дієвості кримінального провадження, запобігання існуючим ризикам та виконання ним процесуальних обов`язків. Розмір застави, визначений у межах п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України, та з урахуванням розміру збитків, не є непомірним для останнього.

Підозрюваний ОСОБА_4 та його ОСОБА_5 заперечили проти клопотання. Зазначили, що розмір застави, який просить застосувати орган досудового розслідування є завідомо непомірним для підозрюваного.

В обґрунтування заперечень сторона захисту, зазначила про необгрунтованість повідомленої ОСОБА_4 підозри, а ризики зазначені стороною обвинувачення нічим не підтверджені. Обставини наведені в обґрунтування наявності ризиків захисники вважають також надуманими та не підтвердженими достатніми доказами.

Також захисники просили врахувати ту обставину, що товариства ТОВ «ІНВЕСТ КОНСАЛТИНГ ГРУП ЛТД», ТОВ «8 ЖИТТІВ» та ФОП ОСОБА_61 , засновником та керівником яких являється підозрюваний ОСОБА_62 не отримують прибутку, з огляду на що стверджували, що розмір застави яку прокурор просить застосувати є занадто обтяжливим для підозрюваного.

Вислухавши учасників кримінального провадження, дослідивши клопотання та додані до нього додатки, слідчий суддя прийшов до наступних висновків.

Згідно із ч. 1, 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний може здійснити такі дії: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про:

- наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним кримінального правопорушення;

- наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор;

- недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні (ч. 1 ст. 194 КПК України).

Положення кримінального процесуального законодавства не розкривають поняття «обґрунтованості підозри». Тому в оцінці цього питання слідчому судді належить користуватися практикою Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст. 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» є джерелом права.

Так у своїх рішеннях, зокрема «Фокс, Кемпбел і Гартлі проти Сполученого Королівства», «Нечипорук та Йонкало проти України» Європейський суд з прав людини наголошує, що «обґрунтована підозра» передбачає наявність фактів або інформації, які б могли переконати об`єктивного спостерігача у тому, що відповідна особа могла вчинити злочин.

У п. 184 рішенні у справі «Мерабішвілі проти Грузії» ЄСПЛ вказав, що обґрунтованість залежить від усіх обставин, проте факти, що в сукупності дають підстави для підозри не мають бути такого ж рівня як ті, що необхідні для обвинувачення, або навіть винесення вироку.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням Головного управління Національної поліції у м. Києві за процесуального керівництва Київської міської прокуратури здійснюється досудове слідство у кримінальному провадженні внесеному до ЄРДР за № 12025100000000683 від 27.05.2025 року.

19 червня 2026 року ОСОБА_4 , повідомлено про підозру у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 12 років, позбавленням права обіймати певні посади або займатися певною діяльністю на строк до трьох років та з конфіскацією майна.

Обгрунтваність підозри ОСОБА_4 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених .ч 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України обґрунтовується сукупністю даних:

заяви ОСОБА_63 про вчинення ОСОБА_4 кримінального правопорушення, відпо ОСОБА_4 та інші особи вчинили дії, спрямовані на заволодіння земельними ділянками державної власності загальною площею близько 72 га.

рапортів оперативних співробітників Управління стратегічних розслідувань у м. Києві ДСР НП України встановлено діяльність групи осіб у складі ОСОБА_4 , ОСОБА_64 , ОСОБА_65 , ОСОБА_9 , ОСОБА_7 , ОСОБА_8 , ОСОБА_66 та інших осіб, у тому числі службових осіб Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області, які діяли узгоджено та були об`єднані єдиною метою незаконного заволодіння земельними ділянками державної власності сільськогосподарського призначення.

протоколів допитів свідків ОСОБА_67 та ОСОБА_63 підтвердили існування групи осіб, яка тривалий час здійснює незаконне заволодіння земельними ділянками державної та комунальної власності на території Київської області. При цьому свідки вказали на роль окремих учасників схеми та підтвердили відомості щодо організованого характеру злочинної діяльності;

даними матеріалів, виконаних Управлінням стратегічних розслідувань у м. Києві ДСР НП України, якими встановлено, що ОСОБА_68 та ОСОБА_69 , які надалі виступали представниками власників земельних ділянок під час укладення договорів щодо їх відчуження, фактично перебували у залежних відносинах із ОСОБА_4 , проживали та працювали на території його домоволодіння, виконуючи роботи з обслуговування господарства останнього;

факт незаконного формування земельних ділянок та внесення завідомо неправдивих відомостей до Державного земельного кадастру підтверджується Поземельними книгами на земельні ділянки з кадастровими номерами 3220887600:04:012:0599, 3220887600:04:012:0600, 3220887600:04:012:0601, 3220887600:04:012:0602, 3220887600:04:012:0603, 3220887600:04:012:0604, 3220887600:04:012:0605, 3220887600:04:012:0606, 3220887600:04:012:0607, 3220887600:04:012:0608, 3220887600:04:012:0609, 3220887600:04:012:0610, 3220887600:04:012:0611, 3220887600:04:012:0612, 3220887600:04:012:0613, 3220887600:04:012:0614, 3220887600:04:012:0615, 3220887600:04:012:0616, 3220887600:04:012:0617, 3220887600:04:012:0618, 3220887600:04:012:0619, 3220887600:04:012:0620, 3220887600:04:012:0621, 3220887600:04:012:0622, 3220887600:04:012:0623, 3220887600:04:012:0624, 3220887600:04:012:0625, 3220887600:04:012:0626, 3220887600:04:012:0627, 3220887600:04:012:0628, 3220887600:04:012:0629, 3220887600:04:012:0630, 3220887600:04:012:0631, 3220887600:04:012:0632, 3220887600:04:012:0633 та 3220887600:04:012:0634.

Вказані Поземельні книги містять відомості про відкриття земельних ділянок у Державному земельному кадастрі, присвоєння їм кадастрових номерів, внесення інформації щодо документації із землеустрою, відомостей про осіб, яким нібито передано земельні ділянки у власність, а також підстав виникнення відповідних прав. Разом із тим під час досудового розслідування встановлено, що документація із землеустрою фактично відсутня, а особи, зазначені у відповідних документах, не зверталися до органів Держгеокадастру із заявами про передачу земельних ділянок у власність.

Незаконність набуття права власності на зазначені земельні ділянки підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, відповідно до яких державним реєстратором ОСОБА_9 проведено державну реєстрацію права власності на 36 земельних ділянок за фізичними особами на підставі наказів Головного управління Держгеокадастру у Київській області.

Водночас відповідно до інформації Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області № 10-10-0.221-5536/2-25 від 09.06.2025 встановлено, що накази про затвердження документації із землеустрою та передачу зазначених земельних ділянок у власність не видавалися, а документація із землеустрою щодо вказаних земельних ділянок у розпорядженні органу відсутня.

Згідно з інформацією Головного управління Держгеокадастру у м. Києві та Київській області № 10-10-0.221-6728/2-25 від 14.07.2025 встановлено, що за реквізитами наказів, які використовувалися під час оформлення права власності на земельні ділянки, фактично обліковуються зовсім інші накази щодо інших земельних ділянок та інших осіб, що свідчить про використання підроблених офіційних документів.

Зазначені обставини підтверджуються підробленими наказами Головного управління Держгеокадастру у Київській області № 10-7801/15-16-сг, № 10-7812/15-16-сг, № 10-7814/15-16-сг, № 10-7817/15-16-сг, № 10-7821/15-16-сг, № 10-7824/15-16-сг, № 10-7831/15-16-сг, № 10-7836/15-16-сг, № 10-7837/15-16-сг, № 10-7848/15-16-сг, № 10-7864/15-16-сг, № 10-7870/15-16-сг, № 10-25864/15-16-сг, № 10-25865/15-16-сг, № 10-25866/15-16-сг, № 10-25867/15-16-сг, № 10-25868/15-16-сг, № 10-25869/15-16-сг, № 10-26125/15-16-сг, № 10-26126/15-16-сг, № 10-26127/15-16-сг, № 10-26128/15-16-сг, № 10-26129/15-16-сг, № 10-26130/15-16-сг, № 10-26131/15-16-сг, № 10-26132/15-16-сг, № 10-26133/15-16-сг, № 10-26134/15-16-сг, № 10-26135/15-16-сг, № 10-26136/15-16-сг, № 10-26137/15-16-сг, № 10-26138/15-16-сг, № 10-26139/15-16-сг, № 10-26140/15-16-сг, № 10-26141/15-16-сг та № 10-26142/15-16-сг, які були використані як підстава для виникнення права власності на земельні ділянки державної форми власності.

Крім того, у ході досудового розслідування допитано осіб, на яких було зареєстровано право власності на земельні ділянки. Вказані особи показали, що не отримували земельних ділянок у власність, не зверталися до органів Держгеокадастру, не замовляли документацію із землеустрою, не підписували відповідних заяв та інших документів, не видавали довіреностей та не уповноважували будь-яких осіб на розпорядження земельними ділянками від свого імені.

Про подальшу реалізацію злочинного плану та кінцеву спрямованість дій учасників організованої групи на заволодіння земельними ділянками в інтересах ОСОБА_4 свідчать договори купівлі-продажу земельних ділянок, укладені після незаконного оформлення права власності на підставних осіб.

Так, встановлено укладення численних договорів купівлі-продажу земельних ділянок між ОСОБА_70 та ОСОБА_71 , а також між ОСОБА_72 та ОСОБА_73 , внаслідок чого земельні ділянки, які попередньо були незаконно сформовані та оформлені на підставних осіб, були сконцентровані у власності батьків ОСОБА_4

Подальше об`єднання зазначених земельних ділянок у нові земельні масиви з присвоєнням нових кадастрових номерів свідчить про здійснення щодо них повного комплексу правомочностей власника та підтверджує, що кінцевою метою реалізованої схеми було встановлення контролю над земельними ділянками саме сім`єю ОСОБА_4 , а не особами, на яких вони первинно оформлювалися.

Допитаний як свідок ОСОБА_68 показав, що близько п`ятнадцяти разів ОСОБА_4 особисто привозив його до нотаріуса у м. Бориспіль Київської області, де він підписував документи, зміст яких йому був невідомий. Також свідок пояснив, що жодних довіреностей від власників земельних ділянок він не отримував, а з 2018 року проживає на території домоволодіння ОСОБА_4 , де виконує господарські роботи та здійснює охорону території.

Факт фактичного користування земельними ділянками підтверджується показаннями свідка ОСОБА_74 , який пояснив, що саме ОСОБА_4 протягом декількох років здійснює обробіток земельних ділянок, організовує посів сільськогосподарських культур, збирає урожай та реалізовує його.

Крім того, допитані як свідки голова СФГ «Істок» ОСОБА_75 та голова СФГ «Альта» ОСОБА_76 показали, що ОСОБА_77 звертався до них щодо посіву, обробітку та використання земельних ділянок, які є предметом даного кримінального провадження, що підтверджує фактичне перебування земельних ділянок під контролем сім`ї ОСОБА_78 .

Обґрунтованість підозри також підтверджується довіреністю від імені ОСОБА_44 на ім`я ОСОБА_65 щодо розпорядження майном та здійснення реєстраційних дій від 07.08.2019, іншими нотаріальними документами, матеріалами реєстраційних справ, документами, отриманими в порядку тимчасового доступу до речей і документів, протоколами слідчих дій та іншими матеріалами кримінального провадження.

На підтвердження завданих ОСОБА_4 збитків слідчий посилався на висновок судової оціночно-земельної експертизи № СЕ-19/102-26/9136-ОЗ від 10.06.2026, відповідно до якого визначено ринкову вартість усіх 36 земельних ділянок загальною площею 71,7379 га, які стали предметом протиправного заволодіння. Вказаним висновком підтверджено, що внаслідок незаконного вибуття земельних ділянок із державної власності державі заподіяно майнову шкоду в особливо великому розмірі.

1.

Досліджені докази дають підстави для висновку щодо можливої причетності ОСОБА_4 до вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК Украни.

Зазначені обставини підтверджують наявність обґрунтованої підозри щодо вчинення кримінального правопорушення такого ступеня тяжкості, що може бути підставою для застосування заходу забезпечення кримінального провадження у виді запобіжного заходу.

На цій стадії, враховуючи практику Європейського суду з прав людини, слідчий суддя повинен лише надати оцінку тому чи достатньо отриманої інформації та досліджених доказів, для того, щоб допустити можливість, що особа щодо якої вирішується питання про застосування запобіжного заходу могла вчинити кримінальне правопорушення, яке їй інкримінується.

Питання ж оцінки доказів з точки зору їх достатності і допустимості для визнання особи винною чи невинуватою у вчиненні того чи іншого злочину входить до компетенції суду під час розгляду кримінального провадження по суті.

Крім того, в обґрунтування клопотання слідчий посилався на існування таких ризиків:

1. Переховуватися від органів досудового розслідування та суду.

Зазначений вище ризик підтверджується тим, що ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні особливо тяжких та тяжких кримінальних правопорушень, за які законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на тривалий строк із конфіскацією майна.

Усвідомлюючи тяжкість покарання, яке може бути призначене у разі визнання його винуватим, обсяг доказів, зібраних стороною обвинувачення, а також власну роль організатора злочинної діяльності, ОСОБА_4 може вживати заходів, спрямованих на ухилення від кримінальної відповідальності шляхом переховування від органів досудового розслідування та суду.

Крім того, ОСОБА_4 є депутатом місцевої ради, тривалий час здійснює діяльність у сфері земельних правовідносин, має широке коло особистих, професійних та ділових зв`язків, що об`єктивно збільшує його можливості щодо зміни місця перебування та ухилення від органів досудового розслідування і суду.

2. Незаконно впливати на свідків, інших підозрюваних та інших учасників кримінального провадження.

Зокрема, до злочинної діяльності були залучені ОСОБА_7 ,

ОСОБА_8 , ОСОБА_9 , ОСОБА_79 , ОСОБА_80 , ОСОБА_81 , ОСОБА_68 , ОСОБА_69 , а також інші особи, які є свідками або можуть набути процесуального статусу підозрюваних у подальшому.

Особливого значення набувають показання свідка ОСОБА_65 , який підтвердив, що неодноразово за вказівкою ОСОБА_4 підписував документи у нотаріуса щодо земельних ділянок, зміст яких йому був невідомий.

При цьому встановлено, що ОСОБА_68 фактично проживає на території домоволодіння ОСОБА_4 , здійснює охорону території, виконує господарські роботи та перебуває у матеріальній і побутовій залежності від останнього.

За таких обставин ОСОБА_4 має реальну можливість впливати на ОСОБА_65 з метою зміни показань, відмови від раніше наданих показань або узгодження позиції щодо обставин кримінального провадження.

Аналогічно ОСОБА_4 має тривалі зв`язки з іншими учасниками кримінального провадження, зокрема ОСОБА_72 , який брав участь у відчуженні земельних ділянок на користь матері підозрюваного,

ОСОБА_82 , який здійснював пошук потенційних покупців земельних ділянок, а також іншими особами, які володіють відомостями щодо обставин кримінального правопорушення.

Також існує ризик незаконного впливу на осіб, на яких були зареєстровані земельні ділянки, державних реєстраторів, нотаріусів, землевпорядників та інших учасників провадження з метою зміни їх показань або відмови від них.

3. Знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей чи документів які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення.

Наявність зазначеного ризику підтверджується використанням значної кількості документів, зокрема документації із землеустрою, матеріалів реєстраційних справ, довіреностей, договорів купівлі-продажу земельних ділянок, технічної документації щодо поділу та об`єднання земельних ділянок, електронних носіїв інформації, засобів зв`язку, комп`ютерної техніки, чорнових записів та інших документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального провадження.

Слідчий стверджував, що незважаючи на проведення обшуків та інших слідчих дій, частину документів і носіїв інформації органом досудового розслідування не вилучено, а їх фактичне місцезнаходження на даний час не встановлено.

4. Перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином.

Злочинна схема, у вчиненні якої підозрюється ОСОБА_4 , передбачала використання значної кількості осіб із різним правовим статусом, у тому числі службових осіб державних органів, державних реєстраторів, нотаріусів та інших спеціалістів у сфері земельних відносин.

На даний час досудове розслідування триває, встановлюються всі учасники злочинної діяльності, походження підроблених документів, механізм їх виготовлення та використання, а також інші епізоди протиправної діяльності.

Перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме можливість координувати дії інших учасників кримінального провадження, узгоджувати їх показання, створювати штучні докази на власний захист, перешкоджати встановленню місцезнаходження документів та інших джерел доказів, а також іншим чином впливати на хід досудового розслідування.

5. Вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється.

Встановлено, що реалізація злочинної схеми здійснювалася протягом тривалого часу, охоплювала щонайменше 36 земельних ділянок загальною площею понад 71 гектар та включала незаконне формування земельних ділянок, використання підроблених наказів, проведення незаконних реєстраційних дій, оформлення довіреностей, подальше відчуження земельних ділянок на користь батьків підозрюваного, об`єднання земельних ділянок у нові земельні масиви та фактичне використання земельних ділянок.

Крім того, досудовим розслідуванням встановлено, що частина земельних ділянок була відчужена, тоді як інша частина земельних ділянок або похідних від них земельних масивів продовжує перебувати під контролем осіб, пов`язаних із ОСОБА_4 .

Таким чином, перебуваючи на волі, ОСОБА_4 матиме можливість продовжити дії, спрямовані на відчуження земельних ділянок, легалізацію майна, одержаного злочинним шляхом, приховування слідів злочинної діяльності та вчинення інших кримінальних правопорушень.

Оцінюючи наявність ризиків на існування яких посилається сторона обвинувачення слідчий суддя виходить із такого.

Ризиком у контексті кримінального провадження є певна ступінь можливості, що особа вдасться до вчинків, які будуть перешкоджати досудовому розслідуванню та судовому розгляду або ж створять загрозу суспільству. Слідчий суддя, оцінюючи вірогідність такої поведінки підозрюваного, має дійти обґрунтованого висновку про високу ступінь ймовірності позапроцесуальних дій зазначеної особи.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Клішин проти України» наявність кожного ризику повинна носити не абстрактний, а конкретний характер та доводитися відповідними доказами.

Зокрема доказами на обґрунтування ризику можуть бути зокрема фактичні знищення, ховання або спотворення будь-якої з речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; показання свідків, про намір підозрюваного вчинити дії особи, спрямовані на знищення, схов або спотворення важливих для слідства речей чи документів, спроба підозрюваної особи вчинити дії направлені на знищення доказів - підтверджені документально; незаконний вплив на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні - підтверджені документально; документи, підтверджуючі, що підозрюваний вчиняв подібні дії у минулому, показання свідків, дані про особу, підтверджуючі його протиправну поведінку; інформація про притягнення особи до кримінальної відповідальності або до адміністративної відповідальності, інформація про кримінальні зв`язки особи; перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином - підтверджене документально; необхідні докази того, що особа вчиняє якісь конкретні дії, направлені на створення перешкод правосуддю; вчинення іншого кримінального правопорушення чи продовження кримінального правопорушення, у якому особа підозрюється, обвинувачується; документами, довідками про те, що особа вже притягалась до кримінальної відповідальності, була засуджена, має не зняту чи не погашену судимість, схильна до протиправної поведінки, притягалась до адміністративної відповідальності, інформація про те, що не будучи раніше судимою, особа вчинила декілька злочинів.

Оцінивши доводи, наведені у клопотанні слідчий суддя вважає, що сторона обвинувачення у судовому засіданні довела наявність підстав вважати, що існує ризик того, що підозрюваний ОСОБА_4 зможе переховуватися від органів досудового розслідування чи суду.

Такий висновок ґрунтується на тяжкості злочину у вчиненні яких підозрюється ОСОБА_4 , зокрема злочин, передбачений ч.5 ст. 190 КК України, є особливо тяжким злочином відповідальність за вчинення якого передбачає покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років з конфіскацією майна. Зазначена обставина сама по собі може бути мотивом та підставою для підозрюваного переховуватися від органів досудового розслідування чи суду. Це твердження узгоджується із позицією Європейського суду з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії», в якому зазначено, що суворість передбаченого покарання є суттєвим елементом при оцінюванні ризиків переховування.

Також слідчий суддя бере до уваги соціальний стан підозрюваного, який на думку слідчого судді, буде достатньо для переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.

Отже тяжкість можливого покарання, у сукупності із розміром шкоди та майновим станом підозрюваного , особистісними та діловими зв`язками останнього дають підстави для висновку щодо існування ризику переховування ОСОБА_4 від органу досудового розслідування та суду.

Обґрунтованим вважає слідчий суддя і твердження сторони обвинувачення щодо існування ризику незаконного впливу на свідків у цьому кримінальному провадженні.

При оцінці існування цього ризику слідчий суддя виходить із передбаченої КПК України процедури отримання свідчень від осіб, які є свідками, у кримінальному провадженні, а саме спочатку на стадії досудового розслідування свідчення отримуються шляхом допиту слідчим чи прокурором, а після направлення обвинувального акту до суду на стадії судового розгляду - усно шляхом допиту особи в судовому засіданні (частини 1, 2 статті 23, стаття 224 КПК України). Суд може обґрунтовувати свої висновки лише на свідченнях, які він безпосередньо сприймав під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них (частина 4 статті 95 КПК України).

З цих підстав, враховуючи характер вчиненого кримінального правопорушення, слідчий суддя погоджується із тим, що на теперішній час існує ризик того, що ОСОБА_4 може вчинити дії із тиску на свідків, зокрема на ОСОБА_65 та ОСОБА_64 , які за твердженням органу досудового розслідування проживають з підозрюваним, з метою зміни наданих ними свідчень.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя на підставі наданих сторонами кримінального провадження матеріалів зобов`язаний оцінити в сукупності всі обставини, зокрема: тяжкість покарання, що загрожує відповідній особі у разі визнання підозрюваного, обвинуваченого винуватим у кримінальному правопорушенні, у вчиненні якого він підозрюється; вік та стан здоров`я підозрюваного, обвинуваченого; міцність соціальних зв`язків підозрюваного в місці його постійного проживання, у тому числі наявність в нього родини й утриманців; наявність у підозрюваного постійного місця роботи або навчання; репутацію підозрюваного; майновий стан підозрюваного; наявність судимостей у підозрюваного; розмір майнової шкоди, у завданні якої підозрюється (ст. 178 КПК України).

Згідно з ч. 1 ст. 182 КК України застава полягає у внесенні коштів у грошовій одиниці України на спеціальний рахунок, визначений в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України, з метою забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків, під умовою звернення внесених коштів у доход держави в разі невиконання цих обов`язків.

При вирішенні питання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя бере до уваги доводи сторони захисту, які стосуються відомостей, що характеризують особу ОСОБА_4 .

Проте з урахуванням доведення стороною обвинувачення наявності обґрунтованої підозри та існування ризиків, передбачених п. 1, 2,3 ч. 1 ст. 177 КПК України, слідчий суддя, з урахуванням тяжкості кримінального правопорушення у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_62 характеру та обставин справи, розміру шкоди, дійшов висновку, що на теперішній час, застосування більш м`яких запобіжних заходів, як-то особистого зобов`язання, не забезпечить можливості здійснення дієвого контролю за поведінкою підозрюваного та виконання ним процесуальних обов`язків.

За таких підстав клопотання детектива за погодженням прокурора про застосування запобіжного заходу у вигляді застави належить задовольнити.

Відповідно до ч. 4 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а зокрема явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином сума (застави) повинна бути оцінена враховуючи самого обвинуваченого, його активи та його взаємовідносини з особами які мають забезпечить його безпеку, іншими словами, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні. При цьому має бути враховано наявність грошових засобів у обвинуваченого.

Отже розмір застави повинен головним чином визначатися, виходячи з особи о підозрюваного, його майнового стану і його відносин з особами, які надають забезпечення, іншими словами, враховуючи той факт, чи буде втрата забезпечення чи дії проти поручителів у випадку неявки обвинуваченого в суд достатнім стримуючим фактором для обвинуваченого, щоб не здійснити втечу.

При цьому Європейський суд з прав людини також наголошує, що якщо на карту поставлене право на свободу, гарантоване статтею 5 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, влада повинна приділяти питанню встановлення відповідного розміру застави таку ж увагу, якби це стосувалося обґрунтування необхідності тримання особи під вартою.

Згідно п. 3 ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави щодо особи, підозрюваної у вчиненні особливо тяжкого злочину, визначається у межах від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У клопотанні слідчий просить визначити підозрюваному заставу в розмірі 21 245 921 гривень.

При визначенні застави у такому розмірі слідчий суддя враховує висновок судової оціночно-земельної експертизи №СЕ-19/102-26/9136-ОЗ від 10.06.2026 року.

Разом з цим, враховуючи встановлені під час розгляду клопотання обставини, слідчий суддя вважає за необхідне застосувати до ОСОБА_4 заставу у розмірі 11 997 440 (одинадцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто сім тисяч чотириста сорок) гривень, яка на думку слідчого судді є такою, що здатна забезпечити виконання належної процесуальної поведінки з боку підозрюваного та не є непомірною для нього.

За наведених вище обставин клопотання слідчого погоджене прокурором про застосування до ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою належить задовольнити.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 182, 194, 372 КПК України, слідчий суддя,-

ухвалив:

клопотання подане таршим слідчим слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві ОСОБА_6 погоджене прокурором відділу Київської міської прокуратури ОСОБА_3 в межах кримінального провадження № 12025100000000683 від 27.05.2025 року про застосування до підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, задовольнити частково.

Застосувати відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Бориспіль Київської області, громадянина України, депутата Вороньківської сільської ради Бориспільського району Київської області VIII скликання, зареєстрованого у встановленому законом порядку за адресою: АДРЕСА_1 та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2 , підозрюваного у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 5 ст. 190, ч. 2 ст. 28, ч. 2 ст. 364, ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 362, ч. 3 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 2 ст. 28 ч. 3 ст. 365-2, ч. 3 ст. 28, ч. 3 ст. 358, ч. 3 ст. 28 ч. 4 ст. 358, ч. 3 ст. 209 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 60 днів.

Визначити строк дії ухвали слідчого судді до 11 год. 25 хв. 17 серпня 2026 року, включно.

Визначити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 заставу в межах, що становить 3 605 ( три тисячі шістсот п`ять ) прожиткових мінімумів для працездатних осіб, що складає суму в розмірі 11 997 440 (одинадцять мільйонів дев`ятсот дев`яносто сім тисяч чотириста сорок) гривень, яка може бути внесена як самим підозрюваним, так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) за наступними реквізитами: отримувач: ТУДСАУ в місті Києві; ЄДРПОУ: 26268059; МФО: 820172; банк: Державна казначейська служба України м. Київ; рахунок отримувача: UA128201720355259002001012089; призначення платежу: застава за … (П.І.Б., дата народження особи за яку вноситься застава), згідно ухвали … (назва суду) від … (дата ухвали) по справі № …, кримінальне провадження № …, внесені (П.І.Б. особи, що вносить заставу), згідно квитанції від … (дата та № квитанції).

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про обрання запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

На підставі ч. 5 ст. 194 КПК України покласти на підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у разі внесення застави наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою (викликом) до суду, прокурора та слідчого (детектива), в провадженні якого перебуває кримінальне провадження;

-здати на зберігання до Головного управління Державної міграційної служби України в міста Києві та Києвській області свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання та/або місця роботи;

-не відлучатися за межі м. Києва та Київського області без дозволу слідчого, прокурора або суду;

Роз`яснити підозрюваному, що в разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення застави на розрахунковий рахунок Голосіївського районного суду м. Києва, має бути наданий уповноваженій службовій особі Київського СІЗО № 13.

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа Київського СІЗО № 13 негайно має здійснити розпорядження про звільнення ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 з-під варти та повідомити усно і письмово Голосіївський районний суд м. Києва.

У разі внесення застави та з моменту звільнення підозрюваного з-під варти внаслідок внесення застави, визначеної в даній ухвалі, підозрюваний зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави протягом 60 днів.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явився за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні застави обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

Контроль за виконанням ухвали щодо виконання обов`язків у випадку внесення застави покласти на уповноваженого слідчого слідчого управління Головного управління Національної поліції у м. Києві у межах кримінального провадження № 12025100000000683 від 27.05.2025 року.

Ухвала може бути оскаржена безпосередньо до Киїського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1