Рішення № 137713039, 25.06.2026, Броварський міськрайонний суд Київської області

УКРАЇНА

БРОВАРСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

справа № 361/8204/24

провадження № 2/361/4840/24

25.06.2026

РІШЕННЯ

Іменем України

(Заочне)

25 червня 2026 року м. Бровари

Броварський міськрайонний суд Київської області у складі головуючого судді Петришин Н.М., розглянувши у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

в с т а н о в и в :

Стислий виклад позиції позивача

У серпні 2024 року до суду надійшла позовна заява ТОВ «Фінансова компанія Фінтраст Україна» до ОСОБА_1 . В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на те, що 17.09.2021 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 4786160 про надання споживчого кредиту. Згідно договору відповідач отримала кредит у розмірі 15 500 грн. для власних потреб, строком на 30 днів, зі сплатою відсотків за весь строк користування кредитом у розмірі 1,90 % на день, в межах строку кредиту стандартна ставка. ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» свої зобов`язання щодо видачі відповідних сум кредиту виконало повністю, перерахувавши 15500,00 грн. на банківську картку відповідача НОМЕР_1 , яку він вказав в договорі (п.2.1). Проте, відповідач виконував взяті на себе зобов`язання частково, з істотним порушенням умов договору, що спричинило виникнення простроченої заборгованості.

25 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» укладено Договір факторингу № 25.09/23-Ф, за умовами якого позивач набув право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , за Договором № 4786160 про надання споживчого кредиту від 17.09.2021, станом на дату відступлення прав вимоги загальна сума заборгованості відповідача становила 44 950,00 грн.

Посилаючись на вищевикладене, ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА» просить суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Договором № 4786160 про надання споживчого кредиту від 17.09.2021 у розмірі 44 950,00 грн., з яких: 15 500,00 грн. сума заборгованості за основним боргом, 29 450,00 грн. борг за відсотками. Також позивач просив стягнути з відповідача сплачений судовий збір у розмірі 2 422,40 грн та витрати на правову допомогу в розмірі 10 000,00 грн.

Заяви, інші процесуальні дії у справі

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Дутчак І.М. від 26 серпня 2024 року відкрито провадження в справі, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження та призначено судове засідання для розгляду справи по суті.

Ухвалою судді Броварського міськрайонного суду Київської області Петришин Н.М. від 10 листопада 2025 року прийнято справу до свого провадження, розгляд справи ухвалено здійснювати у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення(виклику) сторін.

Також, у вказаній ухвалі відповідачу надано строк для подачі відзиву на позовну заяву.

Копії ухвали про відкриття провадження та позовної заяви з додатками направлялися відповідачу за адресою її реєстрації, проте до суду повернувся конверт із поштовою відміткою про причини повернення «адресат відсутній за вказаною адресою».

Верховний Суд у постанові від 18 березня 2021 року у справі № 911/3142/19 сформував правовий висновок про те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, а, у даному випадку, суду (близька за змістом правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі №800/547/17 (П/9901/87/18) (провадження № 11-268заі18), постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 27 листопада 2019 року у справі №913/879/17, від 21 травня 2020 року у справі № 10/249-10/19, від 15 червня 2020 року у справі № 24/260-23/52-б).

Позивачем до суду подано заяву про зміну учасника справи, а саме заміну позивача по даній справі на Товариство з обмеженою відповідальність «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» надавши належні документи які підтверджують таку заміну, інших додаткових заяв, пояснень подано не було, відповідачем не використано право подання відзиву на позовну заяву.

Відповідно до положень ч. 8 ст. 178 ЦПК України, у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За змістом ст. 275 ЦПК України, суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Згідно ст. 279 ЦПК України, розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться. Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов:1) відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; 2) відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; 3) відповідач не подав відзив; 4) позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

За наведених обставин, у відповідності до вимог ч. 1 ст. 281 ЦПК України, суд ухвалює у справі заочне рішення.

Обставини справи, що встановлені судом

17 вересня 2021 року Товариство з обмеженою відповідальністю «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ОСОБА_1 уклав Договір № 4786160 про надання споживчого кредиту.

Відповідно до п.1.2,1.4, договору на умовах, встановлених договором, товариство надає споживачу кредит у гривні, а споживач зобов`язується одержати та повернути кошти кредиту, сплатити проценти за користування ним та виконати інші обов`язки, передбачені Договором. Строк кредиту 30 днів .

Згідно п.1.5 договору відсоткова ставка - фіксована.

У п. 1.5.1 договору сторони погодили стандартну проценту ставку у розмірі 1,90 % в день, яка застосовується у межах строку кредиту, вказаного у п. 1.4 договору, якщо не виконані умови для застосуваня зниженої процентної ставки, а також у межах нового строку кредиту, якщо відбулася пролонгація за ініціативою споживача, відповідно до п.4.2 чи 4.3 Договору.

Орієнтовна загальна вартість кредиту на дату укладення договору, за стандартною ставкою за весь строк користування кредитом, складає 24 335,00 грн. (п. 1.8.1. договору).

Відповідно до п. 2.1 договору, кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 або іншої платіжної картки, реквізити якої надані споживачем товариству з метою отримання кредиту.

Згідно листа ТОВ «Фінансова компанія «Контрактовий дім» № 3315 від 06.10.2023 року, та листа АТ КБ «Приватбанк» від 19.11.2025 р. за №20.1.0.0.0/7-251114/16125-БТ, вбачається, та підтверджено, що 17.09.2021 здійснено переказ коштів на суму 15 000, грн. на картковий рахунок відповідача № НОМЕР_1 , яку було емітовано на ім`я ОСОБА_1 банком.

Відповідно до Договору факторингу № 25.09/23-Ф укладеного 25 вересня 2023 року між ТОВ «АВЕНТУС УКРАЇНА» та ТОВ «Фінансова компанія «ФІНТРАСТ УКРАЇНА», клієнт відступає (передає) фактору права вимоги, а фактор набуває права вимоги від клієнта та сплачує клієнту за відступлення права вимоги фінансування у сумі, що дорівнює ціні договору у порядку та у строки встановлені цим договором.

Згідно з п. 1.1. вищевказаного договору факторингу, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження Клієнта за плату , а Клієнт відступає Факторові право грошової вимоги, строк виконання зобов`язань за якою настав, або виникне в майбутньому до третіх осіб Боржників, включаючи суму основного зобов`язання , плату за кредитом, за процентною ставкою, та інші платежі , право на одержання яких належать Клієнту.

Відповідно до Витяг з реєстру боржників до Договору факторингу №25.09/23-Ф від 25.09.2023 року, на користь позивача відступлено право вимоги до відповідача ОСОБА_1 , за кредитним договором № 4786160 від 17.09.2021, загальний розмір боргу якої становить 44 950,00 грн., з яких: 15 500,00 грн. сума заборгованості за основним боргом, 29 450,00 грн. борг за відсотками.

Відповідно до надано позивачем розрахунку суми заборгованості, відповідач належним чином умови договору не виконав, а тому станом на день пред`явлення позову до суду, борг ОСОБА_1 за кредитним договором № 4786160 від 17.09.2021 становить 44 950,00 грн., з яких: 15 500,00 грн. сума заборгованості за основним боргом, 29 450,00 грн. борг за відсотками.

Мотиви, з яких виходить суд, та застосування норм права, що регулюють дані правовідносини

Відповідно до пункту першого частини другої статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Згідно із частинами першою і другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ст. 626 ЦК України).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язуються надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення ст. ст. 1046-1053 Кодексу, якщо інше не встановлено параграфом 2 Глави 71 і не випливає із суті кредитного договору.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію», згідно ст. 3 якого електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Відповідно до ч. 3 ст. 11 вказаного Закону електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах. Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може включати умови, що містяться в іншому електронному документі, шляхом перенаправлення (відсилання) до нього (ч. ч. 4, 5 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Положеннями ст. 12 вказаного Закону визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей вищевказаного договору, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему можливе за допомогою електронного цифрового підпису позичальника лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 ,уклав вищезазначений договір, за умовами якого відповідач отримав грошові кошти шляхом їх перерахування на банківський картковий рахунок, попередньо узгоджений сторонами у договорі.

Вказаний договір укладено дистанційно, в електронній формі, з використанням інформаційно-телекомунікаційних систем, шляхом надсилання електронного повідомлення про прийняття (акцепт) пропозиції, та підписано накладенням електронного підпису, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора «А625847», який був надісланий на номер мобільного телефону відповідача ОСОБА_1 , « НОМЕР_2 ».

Відповідно до положень Закону України «Про електронну комерцію» вказаний договір про споживчий кредит №4786160 від 17 вересня 2021 рокуприрівнюється до укладеного у письмовій формі.

За приписами статті 526 ЦК України, зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.

У ст. 530 ЦК України визначено, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Згідно зі ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

Статтею 610 ЦК України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено законом або договором, або розірвання договору, сплата неустойки.

Відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ч. 1 ст. 627 ЦК України).

У частині першій статті 1048 ЦК України визначено, що за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.

Відповідно частини першої статті 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

За правилами ч. 1 ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Частиною першою ст. 1077 ЦК України визначено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату у будь-який передбачений договором спосіб, а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 03 липня 2019 року у цивільній справі № 342/180/17 зроблено висновок про те, що оскільки фактично отримані та використані Позичальником кошти в добровільному порядку не повернуті, Банк має право вимагати захисту своїх прав через суд - шляхом зобов`язання боржника виконати обов`язок з повернення фактично отриманої ним суми кредитних коштів.

Позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором (ч. 1 ст. 1048 ЦК України).

За правилами ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Наслідки прострочення позичальником повернення позики визначено у частині другій статті 1050 ЦК України, відповідно до якої якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

За змістом ст. 1048 ЦК України право позикодавця нараховувати передбачені договором проценти за користування позикою припиняється після спливу визначеного договором строку позики чи у разі пред`явлення до позичальника вимоги згідно з

ч. 2 ст. 1050 ЦК України. В охоронних правовідносинах права та інтереси позивача забезпечені ч. 2 ст. 625 ЦК України, яка регламентує наслідки прострочення виконання грошового зобов`язання.

Зазначені висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від

28 березня 2018 року у справі № 444/9519/12, від 04 липня 2018 року в справі

№ 310/11534/13-ц, в постанові Верховного Суду від 15 березня 2023 року по справі

№ 300/438/18.

Так, відповідно до умов Договору №4786160про надання споживчого кредиту від 17 вересня 2021 року, ОСОБА_1 одержав від ТОВ «Авентус Україна» кредит у розмірі 15 500 грн., строком на 30 днів, тобто до 17 жовтня 2021 року. У вищевказаному договорі визначена загальна вартість позики у розмірі 24 335,00 грн.

З наявних в матеріалах справи доказів видно, що відповідач ОСОБА_1 належним чином договірні зобов`язання за наведеним договором не виконував, внаслідок чого утворилася заборгованість.

У постанові Верховного Суду від 27 липня 2021 року за № 910/18943/20 зроблено висновок, що оскільки поведінка боржника не може бути одночасно правомірною та неправомірною, то регулятивна норма ч. 1 ст. 1048 ЦК України і охоронна норма ч. 2 ст. 625 цього Кодексу не можуть застосовуватись одночасно. Тому за період до прострочення боржника підлягають стягненню проценти від суми позики (кредиту) відповідно до умов договору та ч. 1 ст. 1048 ЦК України як плата за надану позику (кредит), а за період після такого прострочення підлягають стягненню річні проценти відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України як грошова сума, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання, тобто як міра відповідальності за порушення грошового зобов`язання.

Отже, у даній справі позикодавець має право на отримання гарантій належного виконання зобов`язання відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України, а не у вигляді стягнення процентів, однак таких вимог позивач не заявляв.

Таким чином, дослідивши наявні в матеріалах справи докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову, оскільки нарахування та стягнення процентів за користування кредитними коштами поза визначеним договором строком суперечить вимогам Цивільного Кодексу України та висновкам Верховного Суду.

Так, враховуючи те, що строк дії договору встановлено його умовами, проценти після закінчення строку його дії, тобто після 17.10.2021 нараховувалися безпідставно, суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог в цій частині та стягнення із відповідача заборгованості за даним договором у розмірі загальної вартості кредиту.

Таким чином, стягненню з ОСОБА_1 підлягає заборгованість за Договором №4786160 про надання споживчого кредиту від 17 вересня 2021 року у розмірі 24 335,00 грн, з яких: 15 500,00 грн заборгованість за тілом кредиту, 8 835,00 грн заборгованість за відсотками.

Щодо судових витрат

Відповідно до платіжної інструкції № 1724 від 08.08.2024, при подачі даного позову до суду позивачем сплачено судовий збір у розмірі 2 422,40 грн.

Крім того, позивачу відповідно до Договору № 17/07-2024 від 17 липня 2024 року надавалася правова допомога адвокатом Столітнім Михайлом Миколайовичем Згідно з Акту прийому передачі виконаних робіт від 06.08.2024 до вище вказаного договору про надання правничої допомоги, вартість наданих послуг становить 10 000 грн.

У відповідності до ч. 1 та ч. 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача.

Враховуючи те, що позовні вимоги підлягають частковому, стягненню із відповідача на користь позивача підлягають витрати по сплаті судового збору в розмірі 1311,44 грн.. та витрати на правову допомогу в розмірі 5 414,00 грн.

Керуючись ст. 526, 530, 610, 611, 1046-1056-1 ЦК України, ст. 10-13, 141, 259, 263-265, 268, 279 ЦПК України, суд,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» заборгованість за Договором № 4786160 про надання споживчого кредиту від 17 вересня 2021 року у розмірі 24 335 (двадцять чотири тисячі триста тридцять п`ять) гривень.

Стягнути із ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал» понесені витрати на судовий збір у розмірі 1 311 (одна тисяча триста одинадцять) гривень 44 копійки та витрати на правову допомогу в розмірі 5 414 (п`ять тисяч чотириста чотирнадцять) гривень.

В іншій частині позову відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо заяву про перегляд заочного рішення або апеляційну скаргу не було подано.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Фінтраст Капітал», код ЄДРПОУ - 44559822, адреса місцезнаходження: вул. Загородня, буд. 15, офіс 118/2 м. Київ, 03150.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса зареєстрованого місця проживання: АДРЕСА_1 .

Суддя Наталія ПЕТРИШИН