Вирок № 137712938, 25.06.2026, Черкаський районний суд Черкаської області

№707/2508/26

1-кп/707/586/26

В И Р О К

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 року м. Черкаси

Черкаський районний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали кримінального провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань № 12026255330000232 від 03.04.2026, щодо:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця м. Черкаси, українця, громадянина України, не одруженого, зареєстрованого та фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 , раніше не судимого,

обвинуваченого у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_4 всупереч встановленому законом порядку, без передбаченого законом дозволу, усвідомлюючи суспільно-небезпечний характер своїх дій, передбачаючи їх суспільно-небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, діючи умисно, в березні 2026 року, більш точного часу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, перебуваючи поблизу ставка в с. Степанки Черкаського району, придбав шляхом знахідки полімерний пакет синього кольору в середині якого перебували боєприпаси, а саме: корпус бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та засіб підриву до ручної гранати типу УЗРГМ, після чого у останнього виник злочинний умисел, направлений на носіння та зберігання боєприпасів без передбаченого законом дозволу.

Реалізовуючи свій злочинний умисел, ОСОБА_4 діючи умисно та цілеспрямовано, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, всупереч вимог Положення про дозвільну систему затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 1992 року № 576 (далі Положення) та Інструкції про порядок виготовлення, придбання, зберігання, обліку, перевезення та використання вогнепальної, пневматичної і холодної зброї, пристроїв вітчизняного виробництва для відстрілу патронів, споряджених гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії, та зазначених патронів, а також боєприпасів до зброї та вибухових матеріалів, затвердженої наказом МВС України № 622 від 21.08.1998 Департаментом профілактики правопорушень Міністерства внутрішніх справ України, Розділу ІУ,У,Х Інструкції про організацію обліку, зберігання і видачі стрілецької зброї та боєприпасів у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 359 від 29.06.2005 у редакції наказу Міністерства оборони України 20.10.2015 № 569, в березні 2026 року, більш точного часу та способу в ході досудового розслідування встановити не представилось можливим, без відповідного дозволу, незаконно переніс раніше придбані ним боєприпаси з місця знахідки до будинку за адресою: АДРЕСА_2 , де зберігав до 03.04.2026.

Після чого, 03.04.2026 ОСОБА_4 взявши придбані боєприпаси поніс їх до річки Тясмин, яка знаходиться в адміністративних межах с. Бузуків, Черкаського району де у період часу з 17 год. 16 хв. до 18 год. 25 хв. останнього було затримано в порядку ст. 298-2 КПК України, де він добровільно видав працівникам поліції корпус бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1 та засіб підриву до ручної гранати типу УЗРГМ, які відповідно до висновку експерта'№СЕ-19/124-26/4284-ВТХ від 10.04.2026 являються: корпусом бойової оборонної осколкової ручної гранати Ф-1, що споряджений конструктивно- оформленим зарядом бризантної вибухової речовини нормальної потужності - тротилом та бойовим уніфікованим підривником дистанційної дії до ручних гранат модернізованим УЗРГМ-2, який є засобом підриву для ручних гранат типу Ф-1, РГД-5, РГ-42.

Вказані об`єкти у конструктивному поєднанні один з одним являють собою ручну бойову гранату Ф-1, яка відноситься до категорії вибухових пристроїв військового призначення боєприпасів та є придатні до здійснення вибуху.

Вказаними діями ОСОБА_4 вчинив кримінальне правопорушення, передбачене ч. 1 ст. 263 КК України придбання, носіння і зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

В судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_4 свою вину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, визнав повністю, визнавши обставини, викладені в обвинувальному акті.

Враховуючи те, що обвинувачений ОСОБА_4 у повному обсязі визнав свою вину у вчиненні інкримінованого йому органом досудового слідства кримінального правопорушення при обставинах, викладених у обвинувальному акті, та беручи до уваги, що прокурор також не оспорював фактичні обставини провадження, і судом встановлено, що учасники судового провадження, в тому числі обвинувачений ОСОБА_4 , правильно розуміють зміст цих обставин та відсутні сумніви щодо добровільності їх позиції, роз`яснивши учасникам судового провадження положення ч. 3 ст. 349 КПК України про те, що у такому випадку вони будуть позбавлені права оспорювати фактичні обставини провадження у апеляційному порядку, вислухавши думку учасників судового провадження, які не заперечували проти розгляду кримінального провадження в порядку, передбаченому ч. 3 ст. 349 КПК України, суд визнав недоцільним продовження дослідження доказів стосовно тих фактичних обставин провадження, які ніким не оспорюються.

Суд, врахувавши визнання обвинуваченим всіх обставин, які викладені у обвинувальному акті, дослідивши матеріали кримінального провадження, що характеризують особу обвинуваченого, прийшов до висновку, що винуватість ОСОБА_4 у вчиненні інкримінованого йому кримінального правопорушення при обставинах, викладених в обвинувальному акті, доведена повністю.

Дії ОСОБА_4 суд кваліфікує за ч. 1 ст. 263 КК України як придбання, носіння і зберігання бойових припасів без передбаченого законом дозволу.

При призначенні обвинуваченому ОСОБА_4 покарання суд враховує ступінь тяжкості вчиненого правопорушення, яке відповідно до ст. 12 КК України відноситься до категорії тяжких злочинів, особу обвинуваченого, який має постійне місце проживання, не судимий, задовільно характеризується за місцем проживання, вину визнав.

Обставиною, що пом`якшує покарання обвинуваченого, згідно зі ст. 66 КК України суд визнає щире каяття.

Обставин, що обтяжують покарання обвинуваченого згідно зі ст. 67 КК України, суд не знаходить.

На підставі викладених обставин, з урахуванням загальних засад призначення покарання: законності, справедливості, обґрунтованості та індивідуалізації, враховуючи вимоги ст. 65 КК України про те, що особі, яка вчинила кримінальне правопорушення, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення та попередження нових кримінальних правопорушень і що більш суворий вид покарання з числа передбачених за скоєне кримінальне правопорушення призначається лише у випадку, якщо менш суворий вид покарання буде недостатнім для виправлення особи і попередження вчинення нею нових кримінальних правопорушень, а також враховуючи ступень тяжкості вчиненого кримінального правопорушення, його наслідки, особу обвинуваченого, суд вважає за необхідне призначити ОСОБА_4 покарання за ч. 1 ст. 263 КК України у виді позбавлення волі.

З урахуванням вищевикладених обставин по справі, суд вважає, що виправлення та перевиховання обвинуваченого можливо без реального тримання його в кримінально-виконавчій установі, шляхом звільнення від відбування покарання з іспитовим строком, а також вважає за необхідне покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 обов`язки у відповідності з п. 1, 2 ч. 1, ст. 76 КК України.

Таке покарання, на переконання суду, буде необхідним для виправлення обвинуваченого, запобігання вчиненню нових злочинів, відповідатиме особі обвинуваченого та буде достатнім для досягнення відповідно до ст. 50 КК України мети покарання.

Враховуючи те, що стосовно обвинуваченого запобіжний захід не обирався, а сторони провадження не заявили клопотання про застосування щодо нього запобіжного заходу, суд не вбачає підстав для застосування обвинуваченому запобіжного заходу до набрання вироком законної сили.

Цивільний позов не заявлено. Долю судових витрат суд вирішує на підставі ст.ст. 118-124 КПК України. Долю речових доказів суд вирішує на підставі ст. 100 КПК України.

Керуючись ч. 3 ст. 349, ст. 368-370, ст. 373, ст. 374 КПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

ОСОБА_4 визнати винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (злочину), передбаченого ч. 1 ст. 263 КК України, і призначити йому покарання у виді позбавлення волі строком на 3 ( три)роки.

На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_4 від відбування призначеного покарання з іспитовим строком тривалістю 1 (один) рік.

Відповідно до п. 1, 2 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на ОСОБА_4 наступні обов`язки:

- періодично з`являтися для реєстрації до уповноваженого органу з питань пробації;

- повідомляти уповноважений орган з питань пробації про зміну місця проживання та роботи.

Запобіжний захід щодо ОСОБА_4 до набрання вироком законної сили не обирати.

Речові докази, а саме:

- дві капсули з невідомою речовиною, що не являються наркотичним засобом, психотропною речовиною, їх аналогів та прекурсором та рештки (осколки) корпусу бойової гранати Ф-1 та бойового підривника УЗРГМ-2, які передано до кімнати зберігання речових доказів при Черкаському РУП знищити.

Стягнути з ОСОБА_4 процесуальні витрати на проведення судової експертизи № СЕ-19/124-26/4284-ВТХ від 10.04.2026 в розмірі 2674 (дві тисячі шістсот сімдесят чотири) гривень 20 копійок в дохід держави (реквізити для сплати отримувач: ГУК у Черк.обл./Черкаськ.р-н/24060300, код отримувача (ЄДРПОУ): 37930566, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), номер рахунку: UA508999980313070115000023477, код класифікації доходів бюджету: 24060300, найменування коду класифікації доходів бюджету: інші надходження).

На вирок суду протягом 30 днів з дня його проголошення може бути подана апеляційна скарга до Черкаського апеляційного суду через Черкаський районний суд Черкаської області.

Відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України цей вирок не може бути оскаржений в апеляційному порядку з підстав заперечення обставин, які ніким не оспорювалися під час судового розгляду і дослідження яких було визнано судом недоцільним відповідно до положень частини третьої статті 349 КПК України.

Вирок набирає законної сили після спливу закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого ч. 2 ст. 395 КПК України, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги вирок суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Копію вироку суду негайно після його проголошення вручити обвинуваченому та прокурору в порядку, визначеному ст. 376 КПК України.

Суддя: ОСОБА_1