Ухвала суду № 137712675, 19.06.2026, Вінницький міський суд Вінницької області

Справа №127/21512/26

Провадження №1-кс/127/8291/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

19 червня 2026 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області в складі:

слідчого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю:

прокурора ОСОБА_3 ,

слідчого ОСОБА_4 ,

адвоката ОСОБА_5 ,

підозрюваного ОСОБА_6 ,

розглянувши в судовому засіданні клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в рамках кримінального провадження № 42025020000000114 від 06.08.2025, за ознками вчинення кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 364 КК України, ч. 3 ст. 240 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

До Вінницького міського суду Вінницької області надійшло клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 , про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_6 .

Клопотання мотивовано тим, що проводиться досудове розслідування у об`єднаному кримінальному провадженні № 42025020000000114 від 06.08.2025, з правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 364 КК України, ч. 3 ст. 240 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що відповідно до статуту приватного підприємства «ТРАСТ-В» (код ЄДРПОУ 35054264, юридична адреса: Вінницька область, Вінницький район, с. Тиврів, вул. Забужжя, 15), підприємство є юридичною особою приватного права.

Відповідно до рішення власників ПП «ТРАСТ-В» від 21.05.2021 № 2 ОСОБА_6 призначено на посаду директора ПП «ТРАСТ-В» з 22.05.2021.

Частиною 3 ст. 18 КК України передбачено, що службовими особами є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною службовою особою підприємства, установи, організації, судом чи законом.

Відповідно до примітки 1 до ст. 364 КК України, службовими особами у статтях 364, 368, 368-5, 369 цього Кодексу є особи, які постійно, тимчасово чи за спеціальним повноваженням здійснюють функції представників влади чи місцевого самоврядування, а також обіймають постійно чи тимчасово в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на державних чи комунальних підприємствах, в установах чи організаціях посади, пов`язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій, або виконують такі функції за спеціальним повноваженням, яким особа наділяється повноважним органом державної влади, органом місцевого самоврядування, центральним органом державного управління із спеціальним статусом, повноважним органом чи повноважною особою підприємства, установи, організації, судом або законом.

Таким чином, ОСОБА_6 обіймає посаду, пов`язану з виконанням організаційно-розпорядчих та адміністративно-господарських функцій, а тому є службовою особою.

Згідно зі ст. 1 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», завданням законодавства про охорону навколишнього природного середовища є регулювання відносин у галузі охорони, використання і відтворення природних ресурсів, забезпечення екологічної безпеки, запобігання негативному впливу господарської та іншої діяльності на навколишнє природне середовище та його ліквідація, збереження природних ресурсів, генетичного фонду живої природи, ландшафтів та інших природних комплексів, унікальних територій та природних об`єктів, пов`язаних з історико-культурною спадщиною.

Згідно зі спеціальним дозволом на користування надрами № 4977 від 05.03.2019, виданим Державною службою геології та надр України, ПП «ТРАСТ-В» отримало право на геологічне вивчення надр, у тому числі дослідно-промислову розробку, а також затвердження запасів Державною комісією України по запасах корисних копалин на ділянці Онитківська площею 4,0 га, яка розташована в східній околиці с. Онитківці Тиврівської територіальної громади Вінницького району Вінницької області.

Відповідно до п. 1.1 Угоди про умови користування надрами (додаток до спеціального дозволу на користування надрами від 05.03.2019 № 4977), укладеної між Державною службою геології та надр України та ПП «ТРАСТ-В», Держгеонадра надають надрокористувачу право тимчасового користування ділянкою надр із метою геологічного вивчення, у тому числі ДПР родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, а надрокористувач зобов`язується виконувати та дотримуватися умов користування ділянкою надр, передбачених Дозволом, цією Угодою та нормами чинного законодавства.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_6 під час проведення геологічного вивчення надр, у тому числі дослідно-промислової розробки на ділянці Онитківська встановивши відсутність корисних копалин загальнодержавного значення (гравійно-піщаної суміші), в порушення вимог чинного законодавства та спеціального дозволу на користування надрами організував промисловий видобуток корисної копалини місцевого значення-пуску.

Так, ОСОБА_6 у період із 22.05.2021 по 27.05.2026, перебуваючи на посаді директора ПП «ТРАСТ-В», будучи службовою особою, діючи умисно з корисливих мотивів, з метою отримання матеріальної вигоди, використовуючи службове становище, за попередньою змовою з невстановленими досудовим розслідуванням особами, порушуючи встановлені правила охорони надр, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, без передбачених законом дозвільних документів на видобування корисних копалин місцевого значення - піску, діючи всупереч вимогам чинного законодавства, організував та надавав вказівки найманим працівникам підприємства ОСОБА_7 , ОСОБА_8 та іншим невстановленим досудовим розслідуванням особам, які не були обізнані про його злочинний намір здійснювати незаконне видобування корисної копалини місцевого значення - піску на території родовища (ділянка Онитківська).

На виконання вказівок ОСОБА_6 вище зазначені працівники ПП «ТРАСТ-В» у період із 22.05.2021 по 27.05.2026 за допомогою спеціальної техніки здійснювали видобування корисної копалини місцевого значення - піску з вказаного родовища та завантажування на вантажні автомобілі.

Надалі ОСОБА_6 , використовуючи вагову платформу, яка знаходилася на території родовища, зважував завантажені незаконно видобутим піском вантажні автомобілі, виписував товарно-транспортні накладні та за реалізацію піску від невстановлених осіб отримував готівкові кошти, які використовував у власних цілях.

Згідно з макроскопічним описом ДП «Українська геологічна компанія», зразки осадової породи на ділянці Онитківська є піском - корисною копалиною місцевого значення, відсотковий вміст якого становить 89,8 %.

Відповідно до розрахунку відділу контролю за геологічним вивченням та використанням надр Департаменту державного геологічного контролю Державної служби геології та надр України, розмір збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами Онитківської ділянки становить 80 801 475,51 грн.

При всебічному, повному й неупередженому дослідженні всіх обставин кримінального провадження, керуючись законом, оцінюючи кожний доказ з точки зору належності, допустимості, достовірності, а сукупність зібраних доказів з точки зору достатності та взаємозв`язку, 19 червня 2026 року ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженцю м. Вінниця, громадянину України, зареєстрованому за адресою: АДРЕСА_1 , проживаючому за адресою: АДРЕСА_2 , раніше не судимому, повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 3 ст. 240 КК України, незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, вчинені службовою особою з використанням службового становища.

Обґрунтованість підозри ОСОБА_6 повністю підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами, зокрема:

- протокол огляду від 27.05.2026;

- протоколами допитів свідків ОСОБА_9 , ОСОБА_8 , ОСОБА_7 , ОСОБА_10 ОСОБА_11 ;

- листом Держгеонадр № 3739/03-4/2-26 від 03.06.2026;

- протоколом огляду документів від 10.06.2026;

- рішенням власників № 2 від 21.05.2021 про призначення ОСОБА_6 на посаду директора ПП "ТРАСТ-В";

- довідкою ФОП ОСОБА_12 від 09.06.2026 № 1п-09/06-26;

- макроскопічним описом зразків осадових порід в повітряно-сухому стані від 15.06.2026 № 170;

- розрахунком розміру збитків, заподіяних державі внаслідок самовільного користування надрами, від 16.06.2026 № 09;

- повідомленням про підозру ОСОБА_6 від. 19.06.2026;

- іншими матеріалами кримінального провадження.

Підозрюваний ОСОБА_6 вчинив тяжке кримінальне правопорушення, за який законом передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, що зумовлює необхідність обрання останньому міри запобіжного заходу. При цьому існують ризики, передбачені п. п. 1, 3, 4, 5 ч. 1 ст. 177 Кримінального процесуального кодексу України, що полягають у тому, що підозрюваний ОСОБА_6 може переховуватись від органів досудового розслідування, суду, незаконно впливати на свідків, експертів, спеціалістів, перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, а також, може вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Так ризик можливого переховування від органу досудового розслідування доводиться тим, що ОСОБА_6 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 240 КК України, який згідно ст. 12 КК України відносять до категорії тяжкого та тяжкість покарання, що загрожує підозрюваному у разі визнання його винним(позбавлення волі до шести років) дає підстави вважати, що останній може переховуватись від органів досудового розслідування та суду. Ризик знищити, сховати або спотворити речі чи документи, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення, доводиться тим, що за результатами проведених обшуків за місцем проживання ОСОБА_6 документів, що стосуються господарської діяльності ПП «ТРАСТ-В» віднайдено не було, тому останній може спотворити приховані відомості господарської діяльності підприємства на свою користь та надати їх для долучення до матеріалів кримінального провадження в якості доказів його невинуватості. Ризик незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні. У зв`язку із викривальними показаннями ОСОБА_8 , наявний обґрунтований ризик, що ОСОБА_6 може вдатись до спроб незаконно впливати на нього та інших свідків, які викривають його та можливих співучасників даного злочину, задля схиляння їх до зміни показань шляхом вмовляння, підкупу, погроз, тощо.

Також наявні ризики перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином, вчинити інше кримінальне правопорушення або продовжити вчиняти кримінальне правопорушення у якому він підозрюється, оскільки останній до теперішнього часу перебуває на посаді директора ПП «ТРАСТ-В», має коло знайомих в яких може винаймати спеціальну техніку, наймати працівників, для незаконного видобутку піску з ділянки Онитківська Вінницького району Вінницької області та здійснювати подальшу реалізацію цього піску.

Оскільки досудовим розслідуванням установлено, що діями ОСОБА_6 заподіяно шкоду Державі в сумі 80 801 475,51 грн., враховуючи тяжкість вчиненого злочину, найбільш дієвим, відповідно до вимог абзацу 2 ч. 5 ст.182 КПК України, буде розмір застави в межах завданих збитків, а саме 80 800 512 грн., тобто 48558 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, з метою запобігання ризикам, передбаченим п. п. 1, 3, ч. 1 ст. 177 КПК України та забезпечення його належної процесуальної поведінки та виконання покладених на нього обов`язків, тому слідчий просив клопотання задовольнити.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні клопотання слідчого підтримав, оскільки під час досудового слідства встановлено наявність ризиків, передбачених ст. 177 КПК України, тому необхідно застосувати до ОСОБА_6 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою з визначенням застави в розмірі 80 800 512 гривень.

Слідчий ОСОБА_4 в судовому засіданні вимоги клопотання підтримав.

Адвокат ОСОБА_5 в судовому засіданні заперечувала щодо задоволення клопотання, оскільки підозра не обґрунтована, ризики не доведені, просила застосувати домашній арешт у нічну пору доби.

Підозрюваний ОСОБА_6 в судовому засіданні по суті клопотання підтримав думку адвоката.

Слідчий суддя, вислухавши думку учасників судового процесу, дослідивши матеріали клопотання, характеризуючі дані підозрюваного, прийшов до наступного висновку.

СУ Головного управління Національної поліції у Вінницькій області здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 42025020000000114 від 06.08.2025, з правовою кваліфікацією кримінальних правопорушень за ч. 2 ст. 364 КК України, ч. 3 ст. 240 КК України.

В рамках вказаного провадження 19 червня 2026 року ОСОБА_6 повідомлено про підозру у вчиненні кримінального правопорушення, ч. 3 ст. 240 КК України, незаконне видобування корисних копалин місцевого значення у великому розмірі, вчинені службовою особою з використанням службового становища.

Щодо обґрунтованості підозри слідчий суддя зазначає, що оскільки чинне законодавство не розкриває це поняття, враховуючи ст. ст. 8, 9 КПК України, слід керуватися позиціями Європейського суду з прав людини. З точки зору практики ЄСПЛ обґрунтованість підозри - це певний стандарт доказування, який означає, що існують факти або інформація, які можуть переконати об`єктивного спостерігача в тому, що особа, про яку йдеться, могла вчинити правопорушення. При чому факти, які викликали підозру, не обов`язково мають бути одного рівня з тими, які необхідні для того, щоб не лише обґрунтувати засудження, а й пред`явити обвинувачення, що є наступною стадією в процесі розслідування кримінальної справи.

При розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, слідчий суддя також враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Відповідно до ч. 1 ст. 194 КПК України під час розгляду клопотання про застосування запобіжного заходу слідчий суддя, суд зобов`язаний встановити, чи доводять надані сторонами кримінального провадження докази обставини, які свідчать про наявність обґрунтованої підозри у вчиненні підозрюваним, обвинуваченим кримінального правопорушення; наявність достатніх підстав вважати, що існує хоча б один із ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу, і на які вказує слідчий, прокурор; недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризику або ризикам, зазначеним у клопотанні.

При цьому, слідчий суддя на даній стадії не вправі вирішувати ті питання, які повинен вирішувати суд при розгляді кримінального провадження по суті, тобто не вправі оцінювати докази з точки зору їх достатності і допустимості для встановлення вини чи її відсутності у фізичної або юридичної особи за вчинення злочину, а лише зобов`язаний на підставі розумної оцінки сукупності отриманих доказів визначити, що причетність тієї чи іншої особи до вчинення кримінального правопорушення є вірогідною та достатньою для застосування щодо неї заходів забезпечення кримінального провадження.

Дослідивши матеріали клопотання з додатками, слідчий суддя приходить до висновку, що причетність ОСОБА_6 до вчинення інкримінованого правопорушення достатньою мірою, для даної стадії кримінального провадження, доводиться доказами, які долучені слідчим до матеріалів клопотання та доведена прокурором при розгляді даного клопотання.

При вирішенні питання про наявність підстав для задоволення клопотання слідчий суддя приймає до уваги, що згідно ч. 1 ст. 183 КПК України взяття під варту є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Статтею 177 КПК України передбачено, що метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

В судовому засіданні прокурором доведено наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України та недостатність застосування більш м`яких запобіжних заходів для запобігання ризикам, зазначеним у клопотанні.

Надаючи оцінку існування ризику переховування підозрюваного від органів досудового розслідування або суду, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 має соціальні зв`язки, з`явився до суду, покази надає.

Разом з тим, останній підозрюється у вчиненні тяжкого кримінального правопорушення, вчиненого в умовах воєнного стану, що призвело до завдання збитків Державі, санкцією ч. 3 ст. 240 КК України передбачено покарання у виді позбавленням волі на строк до шести років.

За вказаних обставин, усвідомлюючи тяжкість вчиненого правопорушення, реальність та невідворотність покарання, яке пов`язане із позбавленням волі, яке може бути застосоване в разі доведення винуватості, існує ризик того, що ОСОБА_6 може переховуватися від органу досудового розслідування та суду з метою уникнення покарання за інкриміноване правопорушення.

Так, Європейський суд з прав людини у справі «Ілійков проти Болгарії» зазначив, що «суворість передбаченого покарання» є суттєвим елементом при оцінюванні «ризиків переховування або повторного вчинення злочинів».

При встановленні наявності ризику впливу на свідків, слід враховувати, що суд може обґрунтовувати свої висновки лише на показаннях, які він безпосередньо сприймав від свідків під час судового засідання або отриманих у порядку, передбаченому статтею 225 КПК України, тобто допитаних на стадії досудового розслідування слідчим суддею. Суд не вправі обґрунтовувати судові рішення показаннями, наданими слідчому, прокурору, або посилатися на них, крім порядку отримання показань, визначеного статтею 615 цього Кодексу (ч.4ст.95 КПК України). За таких обставин ризик впливу на свідків може існувати не лише на початковому етапі кримінального провадження при зібранні доказів, а й на стадії судового розгляду до моменту безпосереднього отримання судом показань від свідків та дослідження їх судом.

Враховуючи, що підозрюваному відомі персональні дані свідків у кримінальному провадженні, слідчий суддя приходить до переконання, що ОСОБА_6 може незаконно впливати на вказаних осіб, шляхом проведення зустрічей з ними, спонуканням до зміни показів з метою надання останніми показань, які є вигідними саме для підозрюваного, що свідчить про наявність ризику, передбаченого п. 3 ч.1 ст. 177 КПК України.

З матеріалів клопотання та пояснень прокурора в судовому засіданні встановлено, що до вчинення кримінального правопорушення можуть бути причетні інші особи, які наразі не встановлені. Враховуючи, що підозрюваному відомі усі учасники правопорушення, останній може здійснювати вплив на співучасників, яким також відомі обставини провадження, переконуючи їх давати неправдиві показання, а також узгоджувати показання між собою, з метою уникнення кримінальної відповідальності.

Враховуючи стадію кримінального провадження, а також те, що слідством продовжується відшукання речових доказів, слідчий суддя вважає доведеним існування ризику знищення або спотворення підозрюваним будь-якої із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення та доведення вини останнього.

При цьому слід зазначити, що чинне законодавство не вимагає підтвердження того, що підозрюваний обов`язково здійснюватиме такі дії, однак має об`єктивну можливість їх реалізації в майбутньому.

Відповідно до ст. 178 КПК України, слідчий суддя враховує, що ОСОБА_6 має постійне місце проживання, раніше не судимий, одружений, має на утриманні дитину. Разом з тим, це не є безумовними підставами для застосування більш м`якого запобіжного заходу, оскільки вказані обставини на даний час не мають такого ступеню довіри, які можуть бути враховані судом, як такі, що мають запобіжний вплив на поведінку підозрюваного, та не є такими, що спростовують встановлені судом ризики.

За змістом ст.131 КПК запобіжні заходи є заходами забезпечення кримінального провадження, а відтак їх застосування має на меті досягнення дієвості цього провадження. Дослідивши матеріали кримінального провадження, слідчий суддя приходить до висновку, що застосування іншого запобіжного заходу не пов`язаного з триманням під вартою, не зможе забезпечити належну процесуальну поведінку підозрюваного та запобігти встановленим ризикам, які вказані слідчим та доведені матеріалами справи. Тому, для досягнення мети застосування запобіжних заходів, на даному етапі досудового розслідування запобіжний захід у вигляді тримання під вартою є необхідним та доцільним.

Щодо розміру застави, який просить визначити сторона обвинувачення, суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно із ч. 5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається у таких межах: 1) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 2) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

Суд погоджується з органом досудового розслідування, що вказаний випадок є виключним та застава визначена в межах ч. 5 ст. 182 КПК України, не здатна забезпечити належну поведінку підозрюваного.

Зокрема, суд враховує, що ОСОБА_6 будучи службовою особою, достовірно знаючи про введений воєнний стан, підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, яке призвело до завдання істотної шкоди Державі.

Разом з тим, в силу ч. 4 ст. 182 КПК України, розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Крім того, слід враховувати, що запобіжний захід не є мірою покарання, а спрямований на забезпечення виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків.

У рішенні «Мангурас проти Іспанії» від 20.11.2010 Європейський суд з прав людини зазначив, що гарантії, передбачені п. 3 статті 5 Конвенції, покликані забезпечити не компенсацію втрат, а, зокрема, явку обвинуваченого на судове засідання. Таким чином, розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри (впевненості) при якому перспектива втрати застави, у випадку відсутності на суді, буде достатнім стримуючим засобом, щоб унеможливити перешкоджання особою встановленню істини у кримінальному провадженні.

Зважаючи на обсяг підозри, враховуючи тяжкість та характер кримінального правопорушення, у вчиненні якого ОСОБА_6 підозрюється, в умовах воєнного стану, розмір завданих збитків Державі, суд приходить до переконання, що застава в сумі 2 000 000 гривень зможе забезпечити належну поведінку підозрюваного та виконання ним покладених обов`язків.

Таким чином, враховуючи обставини вчинення кримінального правопорушення, його тяжкість, характеризуючі дані підозрюваного, наявність ризиків, передбачених ч.1 ст.177 КПК України, враховуючи той факт, що вчинене кримінальне правопорушення має умисний корисливий мотив, в період дії воєнного стану, а також, що рішення суду повинно забезпечити не тільки права підозрюваного, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів, що вимагає від суду більшої суворості в оцінці цінностей суспільства, слідчий суддя приходить до висновку, що такий запобіжний захід як тримання під вартою, з альтернативою внесення застави в сумі 2 000 000 гривень здатна забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього процесуальних обов`язків та є спів мірною з вчиненим кримінальним правопорушенням.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 178, 183, 193, 194, 196, 309, 395 КПК України, слідчий суддя,-

ПОСТАНОВИВ:

Клопотання старшого слідчого в ОВС слідчого управління ГУНП у Вінницькій області майора поліції ОСОБА_4 задовольнити.

Застосувати до підозрюваного ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , запобіжний захід у вигляді тримання під вартою, строком на 60 днів.

Строк тримання під вартою рахувати з дня винесення ухвали суду, тобто з 19.06.2026 по 17.08.2026 року.

Одночасно визначити заставу в розмірі 2 000 000 (два мільйони) грн., яка може бути внесена як самим підозрюваним так і іншою фізичною або юридичною особою (заставодавцем) на депозитний рахунок ТУ ДСА у Вінницькій області.

Підозрюваний або заставодавець мають право у будь-який момент внести заставу у розмірі, визначеному в ухвалі про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою протягом дії ухвали.

У разі внесення застави покласти на ОСОБА_6 наступні обов`язки:

?прибувати на виклики слідчого, прокурора та суду за першою вимогою;

?не відлучатись із населеного пункту в якому проживає без дозволу слідчого, прокурора або суду;

?повідомляти слідчого, прокурора чи суд про зміну свого місця проживання або роботи ;

?утриматись від спілкування із особами, які являються свідками у даному кримінальному провадженні;

?здати на відповідальне зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України.

Ухвала слідчого судді підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду протягом 5 днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя