Ухвала суду № 137712409, 25.06.2026, Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

Справа № 707/2331/26

номер провадження 1-кп/695/521/26

Номер рядка у звіті 388

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2026 рокум. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області у складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участі секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченого ОСОБА_4 ,

захисника ОСОБА_5 ,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду міста Золотоноша матеріали справи за обвинувальним актом по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026252220000030 від 23.04.2026 у відношенні:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженця селища Васильківка, Васильківського району Дніпропетровської області, фактично проживаючого за адресою: АДРЕСА_1 ,

обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369, ч.4 ст.408 КК України,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області ОСОБА_1 перебуває обвинувальний акт по кримінальному провадженню, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №42026252220000030 від 23.04.2026 у відношенні ОСОБА_4 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369, ч.4 ст.408 КК України.

Під час підготовчого судового засідання прокурор звернувся до суду з клопотанням про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 в обґрунтування якого посилається на те, що на даний час ризики, передбачені ч.1 ст.177 КПК України, які раніше враховувались судом при обранні стосовно ОСОБА_4 даного виду запобіжного заходу, не зменшились, обвинувачений має можливість переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; незаконно впливати на свідків у цьому ж кримінальному провадженні; вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення.

Враховуючи зазначені обставини застосування до обвинуваченого більш м`яких запобіжних заходів ніж тримання під вартою, не може бути достатнім для забезпечення реалізації покладених на нього процесуальних обов`язків та запобігання зазначеним ризикам. На підставі викладеного, прокурор просив продовжити стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на строк 60 днів із можливістю внесення застави в межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 332800,00 грн.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачений не заперечував проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою.

У підготовчому судовому засіданні захисник ОСОБА_5 не заперечував проти задоволення клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, просив зменшити розмір застави та продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою на мінімальний термін.

Вислухавши доводи сторін кримінального провадження, суд вважає клопотання прокурора про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 таким, що підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Судом встановлено, що ухвалою Черкаського апеляційного суду від 21.05.2026 до підозрюваного ОСОБА_4 застосовано запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 27.06.2026 включно.

Одночасно для забезпечення виконання ОСОБА_4 обов`язків, передбачених КПК України, визначено запобіжний захід у вигляді застави в межах 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що складає 332800,00 грн., після внесення якої підозрюваний звільняється з-під варти, якщо в уповноваженої службової особи місця ув`язнення, під вартою в якому він перебуває, відсутнє інше судове рішення, що набрало законної сили і прямо передбачає тримання цього підозрюваного під вартою.

З моменту звільнення з-під варти у зв`язку з внесенням застави підозрюваний вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

У разі внесення застави покладено на підозрюваного ОСОБА_4 , наступні обов`язки:

-прибувати за кожною вимогою до слідчого, прокурора та суду;

-не відлучатися за межі с-ща Васильківка Синельниківського району Дніпропетровської області без дозволу слідчого, прокурора та суду;

-повідомляти слідчого, прокурора чи суд, залежно від стадії кримінального провадження, про зміну місця свого проживання на іншу адресу;

-утримуватися від спілкування в будь-якій формі (особисто, через знайомих, шляхом телефонного зв`язку чи через мережу інтернет тощо) зі свідком ОСОБА_6 , крім випадків необхідності такого спілкування безпосередньо в ході проведення слідчих чи процесуальних дій за їх участі, а також участі ОСОБА_4 у присутності слідчого чи прокурора;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснено підозрюваному, що у разі невиконання обов`язків заставодавцем, а також, якщо підозрюваний, будучи належним чином повідомлений, не з`явиться за викликом до слідчого, прокурора, слідчого судді, суду без поважних причин чи не повідомить про причини своєї неявки, або якщо порушить інші покладені на нього при застосуванні запобіжного заходу обов`язки, застава звертається в дохід держави та зараховується до спеціального фонду Державного бюджету України й використовується у порядку, встановленому законом для використання коштів судового збору.

У разі звернення застави в дохід держави слідчий суддя, суд вирішує питання про застосування до підозрюваного запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 КПК України.

Згідно з положеннями ч. 3 ст. 315 КПК України, під час підготовчого судового засідання суд за клопотанням учасників судового провадження має право обрати, змінити чи скасувати заходи забезпечення кримінального провадження, в тому числі запобіжний захід, обраний щодо обвинуваченого. При розгляді таких клопотань суд додержується правил, передбачених розділом ІІ цього Кодексу.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден з більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігати ризикам, передбачених ст. 177 КПК України.

Згідно п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку з речей і документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідків; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення.

Відповідно до ч. 2 ст. 177 КПК України підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті.

Строк дії ухвали слідчого судді, суду про тримання під вартою або продовження строку тримання під вартою, відповідно до ч. 1 ст. 197 КПК України не може перевищувати шістдесяти днів.

При розгляді клопотання про продовження застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою у судовому засіданні, суд враховує вимоги п.п.3,4 ст.5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, зокрема рішення ЄСПЛ від 09 жовтня 2014 року у справі «Чанєв проти України», згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою, не допускається тримання під вартою підозрюваного, обвинуваченого без судового рішення, що виключає можливість, в тому числі, і «автоматичного» продовження застосування такого запобіжного заходу.

Зокрема, при продовженні строку тримання під вартою суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою в кримінальному провадженні з урахуванням конкретних обставин справи.

Також, зважаючи на практику Європейського суду, суд враховує, що тримання особи під вартою завжди може бути виправдано, за наявності ознак того, що цього вимагають справжні інтереси суспільства, які, незважаючи на існування презумпції невинуватості, переважають інтереси забезпечення поваги до особистої свободи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч.1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність продовження тримання особи під вартою, колегія суддів бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

При вирішенні питання доцільності продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , суд виходить з необхідності уникнення ризиків, передбачених п.п.1,3,5 ст.177 КПК України, які раніше враховувались судом при обранні стосовно ОСОБА_4 даного виду запобіжного заходу, а саме можливості переховування від суду, незаконного впливу на свідків, з метою зміни показів останніми, вчинити інше кримінальне правопорушення, які не зменшились та не зникли, що виправдовує подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Отже, вирішуючи клопотання про продовження тримання під вартою, суд враховує конкретні обставини даної справи та обставини, які були раніше встановлені під час розгляду клопотання про обрання міри запобіжного заходу, зокрема, тяжкість кримінальних правопорушень, те, що дії обвинуваченого не перекваліфіковані на більш м`які, який раніше не судимий, на утриманні має двох малолітніх доньок, має постійне місце реєстрації та проживання в с-щі Васильківка, Синельниківського району Дніпропетровської області.

Суд враховує, що, ОСОБА_4 обвинувачується, зокрема, у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 408 КК України, а тому, відповідно до ч. 8 ст. 176 КПК України, під час дії воєнного стану до військовослужбовців, які підозрюються або обвинувачуються у вчиненні злочинів, передбачених ст. ст. 402-405, 407, 408, 429 КК України, застосовується виключно запобіжний захід, визначений пунктом 5 частини першої цієї статті, тобто тримання під вартою.

Таким чином, суд приходить до висновку, що обставини по справі з часу застосування до обвинуваченого запобіжного заходу не змінились, а ризики, передбачені ст.177 п.п.1,3,5 КПК України, не зменшилися та не зникли, що унеможливлює обрання іншого більш м`якого запобіжного заходу обвинуваченому, а тому необхідно продовжити обвинуваченому запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів.

Згідно ч.4 ст.183 КПК України слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні:

1)щодо злочину, вчиненого із застосуванням насильства або погрозою його застосування;

2)щодо злочину, який спричинив загибель людини;

3)щодо особи, стосовно якої у цьому провадженні вже обирався запобіжний захід у вигляді застави, проте був порушений нею;

4)щодо злочину, передбаченого статтями 255-255-3 Кримінального кодексу України;

5)щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів.

При обранні запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою стосовно підозрюваного, обвинуваченого, який оголошений у міжнародний розшук, та/або який виїхав, та/або перебуває на тимчасово окупованій території України, території держави, визнаної Верховною Радою України державою-агресором, розмір застави не визначається.

Під час дії воєнного стану слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначити розмір застави у кримінальному провадженні щодо злочину, передбаченого статтями 109-114-2, 258-258-6, 260, 261, 402-405, 407, 408, 429, 437-442-1 Кримінального кодексу України.

Розмір застави не визначається під час розгляду питання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відповідно до статей 629-631 цього Кодексу.

Відповідно до ч.ч. 4,5 ст. 182 КПК України розмір застави визначається слідчим суддею, судом з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, обвинуваченого, інших даних про його особу та ризиків, передбачених статтею 177 цього Кодексу. Розмір застави повинен достатньою мірою гарантувати виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього обов`язків та не може бути завідомо непомірним для нього.

Розмір застави визначається у таких межах:

1)щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні нетяжкого злочину, - від одного до двадцяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

2)щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні тяжкого злочину, - від двадцяти до вісімдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб;

3)щодо особи, підозрюваної чи обвинуваченої у вчиненні особливо тяжкого злочину, - від вісімдесяти до трьохсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

У виключних випадках, якщо слідчий суддя, суд встановить, що застава у зазначених межах не здатна забезпечити виконання особою, що підозрюється, обвинувачується у вчиненні тяжкого або особливо тяжкого злочину, покладених на неї обов`язків, застава може бути призначена у розмірі, який перевищує вісімдесят чи триста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб відповідно.

У рішенні від 12 березня 2009 року в справі "Алєксандр Макаров проти Росії" (Aleksandr Makarov v Russia) № 15217/07 " Європейський суд вказав, що "… сума застави повинна оцінюватися головним чином по відношенню заінтересованої особи, його активів … іншими словами, ступенем впевненості, яка можлива в тому, що перспектива втрати забезпечення у випадку його неявки в суд послужить достатнім фактором, виключаючи з його сторони будь-яке бажання зникнути".

Таку ж позицію Європейський суд послідовно займав і по багатьох інших справах, а саме "Мангрус проти Іспанії" (Mangouras v. Spain), Ноймайстер проти Австрії (Neumeister v. Austria).

Визначаючи відповідно до вимог ч.4 ст.182 КПК України розмір застави, а також виходячи з практики Європейського суду з прав людини, слідчий суддя виходить із того, що розмір застави повинен визначатися тим ступенем довіри, при якому перспектива втрати застави у випадку ухилення від слідства та суду, буде достатнім стимулюючим засобом, щоб відбити у особи, щодо якої застосовано заставу, якесь бажання сховатися.

Суд, з урахуванням даних про особу підозрюваного, який підозрюється у вчиненні особливо тяжкого злочину, вважає, що до обвинуваченого необхідно застосувати заставу, з урахуванням обставин кримінального правопорушення, майнового та сімейного стану підозрюваного, який достатньою мірою гарантує виконання обвинуваченим покладених на нього обов`язків, отже сума застави, яка буде здатною забезпечити виконання підозрюваним покладених на нього обов`язків має бути сплачена у розмірі 100 прожиткових мінімумів для працездатних осіб.

Застава у зазначеному розмірі буде співмірною з існуючими в кримінальному провадженні ризиками та в разі її внесення зможе забезпечити належну процесуальну поведінку обвинуваченого та виконання ним обов`язків, передбачених п.п.1-4,8 ч.5 ст.194 КПК України.

На підставі викладеного, керуючись статтями 177, 178, 197, 314, 369, 372 КПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора про продовження строку тримання під вартою у відношенні обвинуваченого ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , обвинуваченого у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст.369, ч.4 ст.408 КК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою строком на 30 днів, тобто по 24 липня 2026 року включно.

Визначити ОСОБА_4 заставу, після внесення якої обвинувачений звільняється з-під варти, у розмірі 100 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 332800 (триста тридцять дві тисячі вісімсот) гривень, яка може бути внесена у будь-який момент протягом дії ухвали як обвинуваченим, так і іншими фізичними або юридичними особами (заставодавцями) на депозитний рахунок, отримувач: ТУ ДСА України в Черкаській області.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі внесення застави у визначеному у даній ухвалі розмірі, оригінал документу з відміткою банку, який підтверджує внесення на вказаний вище депозитний рахунок, має бути наданий уповноваженій службовій особі ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Після отримання та перевірки протягом одного дня документа, що підтверджує внесення застави, уповноважена службова особа ДУ «Черкаський слідчий ізолятор» негайно має здійснити розпорядження про звільнення обвинуваченого з-під варти та повідомити письмово прокурора, а також суддю.

У разі внесення застави та з моменту звільнення обвинуваченого з-під варти, внаслідок внесення застави, визначеної у даній ухвалі, обвинувачений зобов`язаний виконувати покладені на нього обов`язки, пов`язані із застосуванням запобіжного заходу у вигляді застави, та вважається таким, до якого застосовано запобіжний захід у вигляді застави.

Покласти на обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , у разі внесення застави, обов`язки, передбачені п.п.1-4,8 ч.5 ст.194 КПК України, а саме:

-прибувати суду за першою вимогою;

-не відлучатися за межі населеного пункту, в якому він проживає без дозволу суду;

-повідомляти суд про зміну свого місця проживання та місця роботи (служби);

-утримуватися від спілкування як особисто, так і через інших осіб зі свідком сторони обвинувачення у кримінальному провадженні ОСОБА_6 ;

-здати на зберігання до відповідних органів державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що дають право на виїзд з України і в`їзд в Україну.

Роз`яснити обвинуваченому, що у разі невиконання ним покладених обов`язків, застава буде звернена в дохід держави. У разі звернення застави в дохід держави суд вирішує питання про застосування до обвинуваченого запобіжного заходу у вигляді застави у більшому розмірі або іншого запобіжного заходу з урахуванням положень частини сьомої статті 194 цього Кодексу.

Ухвала може бути оскаржена до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти діб.

Копію ухвали негайно вручити обвинуваченому, прокурору, захиснику та направити до відповідного слідчого ізолятора для виконання.

Головуючий суддя ОСОБА_1