Ухвала суду № 137712381, 25.06.2026, Жашківський районний суд Черкаської області

Справа№ 693/1457/25

Провадження № 1-кп/693/91/26

УХВАЛА

25.06.2026р. м. Жашків

Жашківський районний суд Черкаської області в складі:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

за участю секретаря судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання начальника Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою ОСОБА_4 у кримінальному провадженні по обвинуваченню:

- ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. ч. 1, 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 28, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306, ч. 2 ст. 307, ч. 3 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_6 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 4 ст. 28, ч. 2 с. 306 КК України;

- ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_10 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_11 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_12 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. ч. 1, 2 ст. 209, ч. 3 ст. 307 КК України;

- ОСОБА_13 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_14 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_15 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_16 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_17 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_18 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321, ч. 1 ст. 263 КК України;

- ОСОБА_4 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України;

- ОСОБА_19 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 255, ч. 5 ст. 27, ч. 4 ст. 28, ч. 3 ст. 307, ч. 4 ст. 321 КК України,

сторони кримінального провадження та інші учасники судового провадження:

прокурор: ОСОБА_3 ,

обвинувачені: ОСОБА_13 , ОСОБА_11 , ОСОБА_16 , ОСОБА_17 , ОСОБА_5 , ОСОБА_19 , ОСОБА_12 , ОСОБА_18 , ОСОБА_6 , ОСОБА_4 ,

захисники: ОСОБА_20 , ОСОБА_21 , ОСОБА_22 , ОСОБА_23 , ОСОБА_24 , ОСОБА_25 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 ,

УС Т А Н О В И В:

У провадженні Жашківського районного суду Черкаської області перебуває вищевказане кримінальне провадження.

Начальник Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 заявив клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на строк 60 днів, без можливості внесення застави.

В обгрунтування клопотання вказав, що на даному етапі судового провадження ризики, передбачені ч. 1 ст. 177 КПК України, не зменшилися, продовжують об`єктивно існувати та мають винятковий характер з огляду на особу обвинуваченого та його роль у злочинній організації, а саме.

Ризик перешкоджання кримінальному провадженню іншим чином (п. 4 ч. 1 ст. 177 КПК України). Зазначений ризик у даному кримінальному провадженні є визначальним та обґрунтовується конкретними, об`єктивно встановленими даними про особу ОСОБА_4 . Обвинувачений є колишнім працівником підрозділу поліції по боротьбі з наркозлочинністю (БНОН). У силу своєї попередньої професійної діяльності він володіє спеціальними знаннями, а також тактикою та методикою проведення оперативно-розшукових заходів та негласних слідчих (розшукових) дій (НСРД). Матеріалами провадження встановлено, що ОСОБА_4 інтегрувався до злочинної організації саме як спеціаліст із забезпечення інформаційній безпеки та конспірації протиправної діяльності. Відтак, перебуваючи на волі, обвинувачений має об`єктивну можливість використовувати свій професійний досвід для протидії правосуддю.

Зокрема, досконало розуміючи алгоритми документування злочинів та можливі процесуальні вразливості на етапі збирання доказів, ОСОБА_4 здатний професійно координувати лінію захисту інших співучасників (у тому числі тих, які перебувають під більш м`якими запобіжними заходами). Він має можливість інструктувати їх щодо надання узгоджених неправдивих показань, спрямованих на дискредитацію зібраних слідством доказів (наприклад, шляхом штучного створення версій про порушення процедури проведення НСРД, оперативних закупок чи обшуків).

Крім того, наявність колишніх неформальних професійних контактів у правоохоронних органах створює об`єктивну загрозу отримання обвинуваченим інсайдерської інформації, що дозволить йому сприяти іншим учасникам злочинної організації у приховуванні, переміщенні або легалізації тіньових активів та фінансових ресурсів, які на даний час ще не встановлені правоохоронними органами та на які не накладено арешт.

Ризик незаконного впливу на свідків та інших учасників провадження (п. 3 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Згідно зі ст. 23 КПК України, суд досліджує показання свідків безпосередньо.

До моменту завершення допиту свідків у залі суду ризик впливу на них залишається актуальним. ОСОБА_4 володіє професійними навичками психологічного аналізу та ведення допитів. Аналізуючи матеріали кримінального провадження та співставляючи фактичні обставини епізодів (зокрема оперативних закупок від 04.12.2024 та 25.12.2024), обвинувачений здатний деанонімізувати осіб, чиї анкетні дані були змінені з метою безпеки (оперативних покупців, понятих, конфіденційних джерел).

Перебуваючи неізольованим від суспільства, він отримає можливість здійснювати позапроцесуальний контакт із цими особами, а його колишній статусспівробітника правоохоронних органів сам по собі є фактором психологічного тиску на цивільних свідків, який може спонукати їх відмовитися від надання показань або змінити їх на користь захисту через побоювання за власну безпеку.

Ризик переховування від суду (п. 1 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Вказаний ризик характеризується високою ймовірністю з огляду на такі чинники.

ОСОБА_4 інкримінується вчинення особливо тяжких злочинів у складі злочинної організації, за які передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк до 12 років із конфіскацією майна.

Суворість передбаченого покарання у поєднанні з усвідомленням беззаперечності наведених у провадженні доказів є самостійним та достатнім мотивом для втечі особи.

Більше того, як колишній працівник правоохоронних органів, обвинувачений чітко усвідомлює специфіку та умови відбування покарання даною категорією осіб у пенітенціарній системі, що створює додатковий підвищений психологічний стимул для ухилення від правосуддя.

Крім того, специфіка його функцій в організації (консультування щодо безпечних місць, схованок та конспірації) вказує на його обізнаність із методами нелегального переміщення та тривалого проживання без офіційної ідентифікації, у тому числі з можливим використанням прихованих логістичних та житлових ресурсів злочинної організації.

Ризик вчинення іншого кримінального правопорушення (п. 5 ч. 1 ст. 177 КПК України).

Матеріалами провадження встановлено, що діяльність ОСОБА_4 у складі злочинної організації мала системний характеру та здійснювалася протягом тривалого часу (з квітня 2024 по квітень 2025 року) за систематичну щомісячну грошову винагороду. Це свідчить про стійку корисливу орієнтацію обвинуваченого та свідоме використання свого професійного досвіду всупереч інтересам служби та закону. Оскільки вказана діяльність була постійним джерелом його незаконного збагачення, існує об`єктивна ймовірність продовження ним протиправної діяльності, спрямованої на консультування інших кримінальних угруповань у сфері обігу наркотичних засобів.

Відповідно до вимог п. 3 ч. 1 ст. 194 КПК України, жоден із більш м`яких запобіжних заходів не здатний нівелювати вищевказані ризики.

Застосування особистого зобов`язання або особистої поруки є неможливим з огляду на інкриміновану участь у стійкому ієрархічному об`єднанні (ст. 255 КК України), що виключає заходи, засновані на процесуальній довірі. За запобіжний захід у вигляді домашнього арешту є неефективним з огляду на характер функцій обвинуваченого.

Роль ОСОБА_4 в організації мала виключно інтелектуальний та консультативний характер. Надання порад, інструкцій та проведення аналізу безпеки не потребує фізичного переміщення особи і може безперешкодно здійснюватися дистанційно (через засоби зв`язку, мережу Інтернет або через посередників).

Відтак, обмеження перебування особи за місцем проживання не здатне розірвати його інформаційний зв`язок із криміногенним середовищем та запобігти дистанційній протидії правосуддю.

Крім того, сторона обвинувачення наполягає на реалізації судом права, передбаченого п. 4 та п. 5 ч. 4 ст. 183 КПК України, та не визначенні розміру застави обвинуваченому.

ОСОБА_4 обвинувачується у вчиненні особливо тяжких злочинів у сфері обігу наркотичних засобів, а також у злочині, передбаченому ст. 255 КК України.

Оскільки злочинна організація, до якої він входив, оперувала значними фінансовими потоками від масового збуту наркотичних засобів, будь-який визначений розмір застави може бути компенсований за рахунок прихованих тіньових активів організації.

Ризик матеріальних втрат у вигляді застави є неспівмірним із загрозою реального тривалого ув`язнення (до 12 років позбавлення волі) для особи з його специфічним статусом.

З огляду на винятковий ступінь суспільної небезпеки інкримінованих діянь, професійні навички обвинуваченого та реальну загрозу протидії судовому розгляду, виключно винятковий запобіжний захід у вигляді тримання під вартою без визначення застави є здатним забезпечити належну процесуальну поведінку ОСОБА_4 та захистити інтереси суспільства і правосуддя.

У судовому засіданні прокурор підтримав клопотання про продовження строку тримання під вартою обвинуваченому ОСОБА_4 на строк 60 днів, без можливості внесення застави.

Адвокат ОСОБА_25 просив відмовити у задоволенні вказаного клопотання. Адвокат зазначив, що не надано доказів обґрунтованості вчинення злочину, доказів існування ризиків.

Обвинувачений ОСОБА_4 підтримав позицію захисника, просив звільнити його з під варти. Зазначив, що в обвинувачення відсутні докази його винуватості. Заперечення щодо обґрунтованості підозри висловлювалися ним в ході досудового слідства.

Заслухавши доводи прокурора, думку обвинуваченого та його адвоката, суд вважає за необхідне продовжити запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно ОСОБА_4 , виходячи з наступного.

Продовжуючи строк тримання під вартою, суд своїм рішенням повинен забезпечити не тільки права обвинуваченого, а й високі стандарти охорони загальносуспільних прав та інтересів.

Враховуючи практику Європейського суду з прав людини, суд зауважує, що ця справа стосується тяжких злочинів, вчинених спільно з іншими особами. Це приклад організованої злочинності, що за визначенням становить більше труднощів для слідчих органів, а згодом і для судів, у встановленні фактів і ступеня відповідальності кожного члена групи. Очевидно, що у справах такого роду постійний контроль та обмеження контактів обвинувачених між собою та з іншими особами можуть бути вкрай важливими для запобігання їхньому переховуванню, підробці доказів і, що найважливіше, впливу на свідків чи навіть погрозам їм. Відповідно, більш тривалі строки тримання під вартою, ніж в інших справах, можуть бути обґрунтованими.

Суд вчергове роз`яснює, що на даній стадії розгляду справи суд позбавлений можливості оцінювати докази обвинувачення та визначати, чи доведено вчинення обвинуваченим кримінального правопорушення.

Проаналізувавши та оцінивши в сукупності доводи прокурора та захисника обвинуваченого, судом не встановлено даних про зменшення чи відсутність ризиків, а також наявність достатніх стримуючих факторів для застосування до обвинуваченого більш м`якого запобіжного заходу, ніж тримання під вартою. При вирішенні питання щодо зміни запобіжного заходу ОСОБА_4 на більш м`який, суд вважає, що відсутні достатні стримуючі фактори, які б дозволили менш суворим запобіжним заходам запобігти наявним ризикам та забезпечити процесуальну поведінку обвинуваченого, а тому вважає, що вказані обставини у своїй сукупності виправдовують подальше тримання обвинуваченого під вартою.

Відповідно п. 4-5 ч. 4 ст. 183 КПК України зазначено, що слідчий суддя, суд при постановленні ухвали про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, враховуючи підстави та обставини, передбачені статтями 177 та 178 цього Кодексу, має право не визначати розмір застави у кримінальному провадженні, щодо особливо тяжкого злочину у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів, а також щодо злочину, передбаченого статтями 255-2553 Кримінального кодексу України.

Приймаючи до уваги те, що ОСОБА_4 раніше не судимий, однак, будучи активним учасником злочинної організації, яка займалася систематичним збутом наркотичних засобів та сильнодіючих лікарських засобів, обвинувачується у вчиненні особливо тяжкого умисного злочину, за який передбачене покарання у вигляді позбавлення волі на строк 12 років, перебуваючи на свободі може перешкоджати кримінальному провадженню, вплинути на свідків та інших обвинувачених, докази у кримінальному провадженні судом не досліджені,суд приходить до висновку про необхідність задоволення клопотання про продовження строку тримання під вартою без визначення розміру застави.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 176, 177, 183, 369 КПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Клопотання начальника Жашківського відділу Уманської окружної прокуратури ОСОБА_3 про продовження строку тримання під вартою ОСОБА_4 - задовольнити.

Запобіжний захід у вигляді тримання під вартою стосовно обвинуваченого ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , продовжити на строк шістдесят днів, тобто з 25 червня 2026 року по 23 серпня 2026 року включно, без визначення розміру застави.

Ухвала підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Копію ухвали про застосування запобіжного заходу вручити обвинуваченому, захиснику, прокурору негайно після її оголошення, та направити до ДУ «Черкаський слідчий ізолятор».

Ухвала підлягає негайному виконанню, однак може бути оскаржена в частині продовження строку дії запобіжного заходу в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Черкаського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення, а особами, що перебувають під вартою - у той же строк з дня отримання копії ухвали.

Головуючий суддя: ОСОБА_1