Рішення № 137712018, 23.06.2026, Здолбунівський районний суд Рівненської області

Справа № 562/41/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ У К Р А Ї Н И

"23" червня 2026 р.

Здолбунівський районний суд Рівненської області

в складі: головуючого судді Кушніра О.Г.,

секретар судового засідання Парфенюк Т.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м.Здолбунів Рівненської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Колос-Інвест», про визнання договору оренди припиненим, -

в с т а н о в и в:

У поданій в суд заяві позивач ОСОБА_1 просить визнати припиненим право оренди ТОВ «Західна агровиробнича компанія» за договором оренди землі від 22 серпня 2014 року із внесеними додатковою угодою від 11 грудня 2018 року змінами стосовно земельної ділянки площею 2,1366га, кадастровий номер 5622687600:01:004:0098, цільове призначення якої «ведення особистого селянського господарства», розташованої на території колишньої Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, яке зареєстровано 22 квітня 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області Кравчук А.О., номер запису про інше речове право: 9448211.

В обґрунтування своїх вимог позивач покликається на те, що 07 листопада 2014 року вона набула право власності на вказану земельну ділянку та 22 серпня 2014 року між нею (орендодавцем) та ТОВ «Колос-Інвест» укладено договір оренди строком на 5 років. Додатковою угодою від 11 грудня 2018 року до договору оренди змінено орендаря на ТОВ «Західна агровиробнича компанія» зі строком дії оренди 7 років та визначено, що після закінчення строку договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію. У вересні 2025 року їй надійшов лист-повідомлення з проектом додаткової угоди про поновлення договору оренди, однак вона надіслала заперечення, оскільки не має наміру продовжувати догорів оренди.

У відзиві на позов відповідач просить в задоволенні позову відмовити, мотивуючи тим, що у передбачений договором строк позивачем не подано заяви про виключення з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомостей про поновлення договору оренди. Державна реєстрація права оренди була продовжена, тому підстави для визнання права оренди відсутні. Крім того, в додаткових поясненнях відповідач зазначає, що вимога позивача не є належним способом захисту прав орендодавця.

У відповіді на відзив позивач з аргументами відповідача не погодилася.

Відповідач заперечень на відповідь позивача не подавав, заявивши клопотання про зупинення провадження в справі до закінчення перегляду в касаційному порядку Великою Палатою Верховного Суду в справі №456/252/22, яка за змістом є аналогічною судовій практиці щодо єдиного належного способу захисту прав щодо позовної вимоги про визнання відсутнім права оренди.

Сторони в судове засідання не з`явилися, хоча про місце та час слухання справи повідомлялися заздалегідь та належним чином, клопотань про відкладення розгляду справи.

Згідно поданих заяв позивач позовні вимоги підтримав, а відповідач позов не визнав, просять розглянути справу без їх участі.

З`ясувавши обставини та вивчивши матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Згідно п.10 ч.1 ст.252 ЦПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку перегляду судового рішення у подібних правовідносинах (у іншій справі) у касаційному порядку палатою, об`єднаною палатою, Великою Палатою Верховного Суду.

Виходячи з положень ст.252 ЦПК України, предмету спору в даній справі та предмету справи №456/252/22, в якій є вимоги про визнання недійсними договорів оренди землі у зв`язку з їх непідписанням орендодавцем та зобов`язання повернути земельні ділянки, суд вважає, що спірні правовідносини в справі, що переглядається Великою Палатою Верховного Суду, не є подібними даній справі, а тому підстави для зупинення провадження в справі відсутні.

Установлено, що ОСОБА_1 є власником земельної ділянки площею 2,1366га, кадастровий номер 5622687600:01:004:0098, цільове призначення якої «для ведення особистого селянського господарства», яка розташована на території колишньої Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 07 листопада 2014 року.

22 серпня 2014 року між позивачем та ТОВ «Колос-Інвест» укладено договір оренди указаної земельної ділянки строком на 5 років, право оренди якої за орендодавцем зареєстроване 22 квітня 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області Кравчук А.О., номер запису про інше речове право: 9448211.

Додатковою угодою від 11 грудня 2018 року до договору оренди землі від 07 листопада 2014 року змінено орендаря ТОВ «Колос-Інвес» на ТОВ «Західна агровиробнича компанія» та строк дії оренди 7 років, що підтверджується витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 06 червня 2024 року.

Відповідно до пункту 4.1 додаткової угоди до договору оренди землі «після закінчення строку дії договору орендар має переважне право поновити його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за 30 днів до закінчення строку дії договору повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію».

Згідно ст.4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до ч.1 ст.2 Закону України «Про оренду землі» відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються Земельним кодексом України, Цивільним кодексом України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Власники земельних ділянок мають право передавати їх в оренду (ст.90 ЗК України).

За змістом ст.124 ЗК України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у власності громадян та юридичних осіб здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Згідно ст.16 Закону України «Про оренду землі» укладення договору оренди земельної ділянки із земель приватної власності здійснюється за згодою орендодавця та особи, яка згідно із законом вправі набувати право оренди на таку земельну ділянку.

Відповідно до ч.1 ст.407 ЦК України право користування чужою земельною ділянкою встановлюється договором між власником земельної ділянки і особою, яка виявила бажання користуватися цією земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб.

Отже, користуватися чужою земельною ділянкою, яка належить особі на праві приватної власності, можливо на праві оренди, підставою для якої є відповідний договір оренди.

Згідно ч.1 ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди (ч.1ст.638 ЦК України).

В силу вимог ч.ч.1-3 та ч.ч.5-6 ст.203 ЦК України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків.

Договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства (ст.13 Закону України «Про оренду землі»).

Згідно ч.1 ст.19 Закону України «Про оренду землі» строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

За змістом ч.2 ст.792 ЦК України майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства Земельним кодексом України, Законом України «Про оренду землі».

Правові підстави переважного права орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк визначені статтею 33 Закону України «Про оренду землі».

Так, відповідно до приписів ч.1-5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що по закінченню строку, на який було укладено договір оренди землі, орендар, який належно виконував обов`язки за умовами договору, має переважне право перед іншими особами на укладення договору оренди землі на новий строк.

Орендар, який має намір скористатися переважним правом на укладення договору оренди землі на новий строк, зобов`язаний повідомити про це орендодавця до спливу строку договору оренди землі у строк, встановлений цим договором, але не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі. До листа-повідомлення про поновлення договору оренди землі орендар додає проект додаткової угоди. Під час укладення договору оренди землі на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін. У разі недосягнення домовленості щодо орендної плати та інших істотних умов договору переважне право орендаря на укладення договору оренди землі припиняється (частина четверта статті).

Орендодавець у місячний строк розглядає надісланий орендарем лист-повідомлення з проектом договору оренди, перевіряє його на відповідність вимогам закону, узгоджує з орендарем (за необхідності) істотні умови договору і в разі відсутності заперечень укладає договір оренди. У разі оренди земель державної та комунальної власності укладення договору здійснюється на підставі рішення органу, уповноваженого здійснювати передання земельних ділянок у власність або користування згідно із ст.122 ЗК України. За наявності заперечень орендодавця щодо укладення договору оренди землі на новий строк орендарю направляється лист-повідомлення про прийняте орендодавцем рішення (частина п`ята статті).

Ці положення узгоджуються із загальною нормою ч.1 ст.777 ЦК України.

Для поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст.33 Закону України «Про оренду землі», необхідна наявність таких юридичних фактів: орендар належно виконує його обов`язки за цим договором; він повідомив орендодавця в установлені законом строки про намір поновити договірні відносини на новий строк; до листа-повідомлення додав проект додаткової угоди про поновлення договору оренди землі; продовжує користуватись виділеною земельною ділянкою; орендодавець упродовж місяця після закінчення строку договору оренди землі письмово не повідомив орендаря про заперечення у поновленні цього договору (постанови Верховного Суду від 10 квітня 2018 року в справі №594/376/17-ц, від 22 вересня 2020 року в справах № 313/350/16-ц і № 159/5756/18).

Без укладення додаткової угоди до договору оренди землі завершення процедури поновлення такого договору було неможливим. Така угода має ознаки не тільки зобов`язального, але й речового договору, оскільки засвідчує волю сторін на передання земельної ділянки у тимчасове володіння орендареві на новий строк. Тому зазначена додаткова угода згідно з пунктом 1 частини першої статті 27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» є підставою для державної реєстрації права оренди на новий строк. Саме з цією реєстрацією закон пов`язує виникнення права оренди (стаття 125 ЗК України).

Тому не можна вважати, що поновлення договору оренди землі з підстав, передбачених ст.33 Закону України «Про оренду землі» є «автоматичною» пролонгацією орендних правовідносин.

При цьому реалізація переважного права на поновлення договору оренди, передбаченого ч.1 ст.33 Закону України «Про оренду землі» можлива за умови як дотримання встановленої цією нормою (частини друга-п`ята ст.33 Закону України «Про оренду землі») процедури, так і наявності волевиявлення сторін.

Аналогічна за змістом правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 23 січня 2019 року в справі № 902/619/17, від 27 червня 2019 року в справі № 923/925/18.

В запереченнях щодо продовження договору оренди землі, надісланих відповідачу 29 вересня 2025 року, позивач заперечував щодо продовження строку договору оренди землі, який сплив 11 грудня 2025 року, проте 24 листопада 2025 року до державного реєстру речових прав на нерухоме майно внесені зміни, за яким строк оренди автоматично продовжено до 30 липня 2036 року, що свідчить про наявність спору щодо дії укладеного між сторонами договору оренди землі.

Загальними засадами цивільного законодавства є, крім іншого, свобода договору (ст.3 ЦК України).

Згідно ч.4 ст.373 ЦК України власник земельної ділянки має право використовувати її на свій розсуд відповідно до її цільового призначення.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі (ст.203 ч.3 ЦК України).

Аналізуючи вищевказане, суд дійшов переконання, що для реалізації переважного права необхідна наявність двох складових в їх сукупності - дотримання встановленої законом процедури та наявності волевиявлення сторін.

Волевиявлення орендодавця ОСОБА_1 на поновлення договору оренди землі відсутнє.

Наявність незгоди орендодавця щодо поновлення договору оренди земельної ділянки згідно з положеннями ч.5 ст.33 Закону України «Про оренду землі» виключає можливість визнання поновленим попереднього договору в обраний відповідачем спосіб.

До аналогічних висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 21 січня 2020 року в справі №379/1354/18, від 25 березня 2020 року в справі 379/1439/18, від 15 лютого 2023 року в справі №399/295/11, від 15 травня 2023 року в справі №693/137/22.

Також Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що переважне право орендаря на укладення договору оренди землі на новий строк не може домінувати над виключним правом орендодавця, як власника земельної ділянки, щодо користування та розпорядження нею на власний розсуд після закінчення строку дії договору оренди землі (постанови від 28 травня 2024 року в справі №604/648/23, від 12 квітня 2024 року в справі №131/970/23).

Крім того, направлення орендарем пропозиції про продовження відносин оренди не є безумовною підставою для їх поновлення між сторонами у разі відсутності волевиявлення орендодавця на продовження договору оренди (постанова Верховного Суду від 31 січня 2025 року в справі №604/646/23).

Відповідно до ст.598 ЦК України зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом.

За приписами ст.31 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі припиняється в разі закінчення строку, на який його було укладено.

Згідно зі ст.317, 319 ЦК України саме власнику належить право розпоряджатися своїм майном за власною волею.

З огляду на викладене суд дійшов до висновку, що позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Керуючись ст.ст.258-273, 351 355 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 задоволити.

Визнати припиненим право оренди Товариства з обмеженою відповідальністю «Західна агровиробнича компанія» (35601, м.Дубно Рівненської області, провулок Центральний, 1, код ЄДРПОУ 41099127) за договором оренди землі від 22 серпня 2014 року із внесеними додатковою угодою від 11 грудня 2018 року змінами стосовно земельної ділянки площею 2,1366га, кадастровий номер 5622687600:01:004:0098, цільове призначення якої «ведення особистого селянського господарства», розташованої на території колишньої Урвенської сільської ради Здолбунівського району Рівненської області, яке зареєстровано 22 квітня 2015 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно державним реєстратором Здолбунівського районного управління юстиції Рівненської області Кравчук Анжелою Олександрівною, номер запису про інше речове право: 9448211.

Рішення суду може бути оскаржено до Рівненського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанціїпротягом 30 /тридцяти/ днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

Суддя: