Рішення № 137710695, 25.06.2026, Києво-Святошинський районний суд Київської області

Справа № 711/2947/22

Провадження № 2/369/963/26

РІШЕННЯ

Іменем України

25.06.2026 року Києво-Святошинський районний суд Київської області у складі:

головуючого судді- Пінкевич Н.С.,

при секретарі судових засідань Худинець Д.С.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню,

встановив:

У липні 2022 року позивач звернувся до Придніпровського районного суду м.Черкаси з даним позовом. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що виконавчий напис, щодо звернення стягнення на предмет іпотеки був вчинений з порушенням вимог законодавства, оскільки нотаріусом не було належним чином перевірено безспірність заборгованості, а кредитором не доведено направлення боржнику письмової вимоги про усунення порушень та дострокове повернення кредиту. Крім того, позивач посилається на недотримання процедури звернення стягнення на предмет іпотеки та відсутність необхідних документів, які є підставою для вчинення виконавчого напису.

Просила суд визнати виконавчий напис від 12.12.2008 №2376, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Глушко Ліаною Володимирівною, щодо звернення стягнення на нерухоме майно, а саме трьох кімнатну квартиру АДРЕСА_1 таким, що не підлягає виконанню.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 08 липня 2022 року відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін.

Відповідач скористався своїм правом і подав відзив. Не погоджуючись з доводами позову вказав, що позивачем не надано належних та допустимих доказів на підтвердження спірності заборгованості, а також не подано власного розрахунку, який би спростовував розмір заборгованості, визначений кредитором. Також відповідач вказав на відсутність доказів того, що позивач не отримував вимогу про погашення заборгованості або що нотаріусу не були надані документи та розрахунок заборгованості, необхідні для вчинення виконавчого напису. Крім того, відповідач заявив про застосування наслідків спливу позовної давності. Посилався на те, що виконавчий напис було вчинено у 2008 році, а 21 грудня 2008 року державним виконавцем відкрито виконавче провадження з його примусового виконання. Водночас з даним позовом позивач звернулася лише у липні 2022 року. У зв`язку з цим відповідач просив відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Придніпровського районного суду м.Черкаси від 21 листопада 2022 року справу направлено до Оболонського районного суду м.Києва за підсудністю.

Ухвалою Оболонського районного суду м.Києва від 18 вересня 2023 року справу направлено до Києво-Святошинського районного суду Київської області за підсудністю.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 10 листопада 2023 року справу прийнято до провадження судді Дубас Т.В.. призначено судове засідання.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 963 від 13.09.2024 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 711/2947/22 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 13.09.2024 року вказану справу передано на розгляд судді Скрипнтк О.Г.

Згідно з розпорядженням керівника апарату Києво-Святошинського районного суду Київської області Распутньої Н.О. № 1023 від 11.11.2025 року щодо повторного автоматичного розподілу справи № 711/2947/22 та протоколу повторного автоматичного розподілу судової справи між суддями від 11.11.2025 року вказану справу передано на розгляд судді Пінкевич Н.С.

Ухвалою Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 листопада 2025 року справу прийнято до провадження судді Пінкевич Н.С. , призначено розгляд справи.

У судове засідання позивач та його представник не з`явились, представник позивача подав заяву про розгляд справи без участі, позовні вимоги підтримав, просили задовольнити позов.

У судове засідання представник відповідача не з`явився, подав заяву про розгляд справи без участі, просив відмовити в задоволенні позову.

У відповідності до ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до постанови КЦС ВС від 30 вересня 2022 року за № 761/38266/14 якщо проголошення судового рішення не відбувається, то датою його ухвалення є дата складення повного судового рішення, навіть у випадку, якщо фактичне прийняття такого рішення відбулось у судовому засіданні, яким завершено розгляд справи і в яке не з`явились всі учасники такої справи. При цьому, дата, яка зазначена як дата ухвалення судового рішення, може бути відмінною від дати судового засідання, яким завершився розгляд справи і у яке не з`явились всі учасники такої справи.

Дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висновку.

У справі Bellet v. France Суд зазначив, що стаття 6 § 1 Конвенції містить гарантії справедливого судочинства, одним з аспектів яких є доступ до суду. Рівень доступу, наданий національним законодавством, має бути достатнім для забезпечення права особи на суд з огляду на принцип верховенства права в демократичному суспільстві. Для того, щоб доступ був ефективним, особа повинна мати чітку практичну можливість оскаржити дії, які становлять втручання у її права. Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи: роз`яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов`язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.

Пунктом 2 Постанови ПленумуВерховного СудуУкраїни «Прозастосування нормцивільного процесуальногозаконодавства прирозгляді справу судіпершої інстанції`від 12червня 2009року за№ 2 передбачено, що відповідно ст. 55, 124Конституції України та ч. 1 ст. 4, ч. 1 ст. 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У ст.13ЦПК України визначено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Доказами, відповідно ч. 1 ст. 76 ЦПК України є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

При розгляді справи судом встановлено, що 12 грудня 2008 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Глушко Л.В. вчинено виконавчий напис №2376, щодо звернення стягнення на квартиру АДРЕСА_2 (на даний час Бучанського району) Київської області на підставі Іпотечного договору №2706/1107/71-477 z-1, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Голубничою О.В 08.11.2007 року за реєстром №2192, передана в іпотеку Акціонерному банук ТАС -Комерцбанк, який змінив свою назву на Відкрите акціонерне товариство Сведбан. За рахунок коштів отриманих від реалізації предмета іпотеки пропонується задовольнити вимоги Відкритого акціонерного товариства Сведбан у розмірі 362534,00 дол. США, в тому числі заборгованість за кредитом 327438,00 дол.США, заборгованість за процентами 34096,00 дол.США, нарахована відповідно до п.3.2 кредитного договору №2706/1107/71 від 08.11.2007; пеня за несвоєчасне погашення кредиту 152679,83 грн., нарахована відповідно до п.8.1 кредитного договору №2706/1107/71 від 08.11.2007, пеня за несвоєчасну сплату процентів 14061,59 грн., нарахована відповідно до п. 8.1.кредитного договору №2706/1107/71 від 08.11.2007.

Постановою державного виконавця Відділу державної виконавчої служби Києво-Святошинського районного управління юстиції прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження №106401154 з виконання виконавчого напису №2376 виданого 20.12.2008 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу про стягнення з ОСОБА_1 на користь ВАТ Сведбанк боргу в розмірі 361534,00 дол.США та 166741,42 грн.

Разом з тим, відповідно до статті 18 ЦК України нотаріус здійснює захист цивільних прав шляхом вчинення виконавчого напису на борговому документі у випадках і порядку, встановлених законом.

Порядок вчинення нотаріальних дій визначається Законом України «Про нотаріат» та іншими актами законодавства України.

Відповідно до статті 87 Закону України «Про нотаріат» для стягнення грошових сум або витребування від боржника майна нотаріуси вчиняють виконавчі написи на документах, що встановлюють заборгованість.

Згідно зі статтею 88 Закону України «Про нотаріат» виконавчий напис вчиняється за умови, якщо подані документи підтверджують безспірність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем.

Отже, безспірність заборгованості є обов`язковою умовою вчинення виконавчого напису.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі №137/1666/16-ц зазначено, що під час вирішення спору про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню, суд не повинен обмежуватися перевіркою лише формального дотримання нотаріусом процедури його вчинення. Суд повинен встановити, чи існувала на момент вчинення виконавчого напису безспірна заборгованість боржника перед стягувачем, чи був її розмір саме таким, як зазначено у виконавчому написі, а також чи не існувало спору щодо такої заборгованості.

Аналогічні правові висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 02 липня 2019 року у справі №916/3006/17 та від 15 січня 2020 року у справі №305/2082/14-ц.

Заперечуючи проти позову, відповідач посилався на те, що позивач не надала доказів спірності заборгованості та не спростувала її розмір.

Проте такі доводи є безпідставними.

Відповідно до статей 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Разом з тим відповідач не надав суду жодного належного та допустимого доказу, який би підтверджував існування безспірної заборгованості станом на 12 грудня 2008 року.

Матеріали справи не містять документів нотаріальної справи, документів, поданих нотаріусу для вчинення виконавчого напису, розрахунку заборгованості станом на дату його вчинення, доказів направлення позивачу письмової вимоги про усунення порушень кредитного зобов`язання та інших документів, які б підтверджували безспірність вимог стягувача.

Таким чином, відповідачем не доведено ані існування безспірної заборгованості позивача, ані наявності передбачених законом підстав для вчинення виконавчого напису. Стверджуючи про обізнаність та направлення відповідних вимог боржнику, відповідач не надав копій таких направлень, листів, не повідомив причин неможливості подати такі докази. У даному випадку обов`язок доведення дотримання процедури покладається саме на кредитора. У разі подання б таких доказів відповідачем поклало обов`язок на позивача їх спростувати.

Крім того, суд враховує, що на даний час в провадження судів перебувають цивільні справи, про які вказував відповідач у своїх заявах:

№211/507/25 - Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (Провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ФК «Вектор Плюс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, зупинити до до набрання законної сили судовим рішенням у справі про перегляд за ново виявленими обставинами рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19.12.2011 року по справі №2-2809/11).

№2-2809/11 Довгинцівський районний суд міста Кривого Рогу Дніпропетровської області (рішення Довгинцівського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області від 19 листопада 2011 року по справі №2-2809/11, яким позов публічного акціонерного товариства «Сведбанк» задоволено частково та стягнуто з ОСОБА_1 на користь публічного акціонерного товариства «Сведбанк» заборгованість за кредитним договором, яка станом на станом на 19.09.2011 року складає 16808 доларів США, що за курсом НБУ станом на 19.09.2011 року становить 137805,55 грн. та судові витрати у розмірі 1820 грн. Ухвалою Довгинцівського районного суду від 26 червня 2017 року замінено стягувача у виконавчому провадженні по справі № 2-2809/2011 за позовом Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, з Публічного акціонерного товариства "Сведбанк" на правонастуника Товариство з обмеженою відповідальністю "Факторингова компанія "Вектор Плюс").

За відсутності документів, що стали підставою для його вчинення, суд позбавлений можливості перевірити існування заборгованості, її розмір та безспірність станом на 12 грудня 2008 року, що свідчить про недоведеність правомірності спірного виконавчого напису.

Щодо заяви відповідача про застосування позовної давності суд зазначає таке.

Відповідно до статті 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом частини першої статті 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

Згідно зі статтею 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до ухвалення рішення суду.

Велика Палата Верховного Суду у постановах від 22 травня 2018 року у справі №369/6892/15-ц, від 07 листопада 2018 року у справі №372/1036/15-ц та від 18 грудня 2019 року у справі №522/1029/18 зазначила, що для визначення початку перебігу позовної давності необхідно встановити не лише факт порушення права, а й момент, коли особа довідалася або могла довідатися про таке порушення.

Позивач зазначала, що про існування виконавчого напису №2376 від 12 грудня 2008 року дізналася лише у 2022 році під час ознайомлення з матеріалами іншої справи.

Відповідачем не надано належних та допустимих доказів того, що позивач була повідомлена про вчинення спірного виконавчого напису, отримувала його копію, була ознайомлена з постановою про відкриття виконавчого провадження або іншим чином знала чи повинна була знати про існування виконавчого напису раніше ніж у 2022 році.

Сам по собі факт вчинення виконавчого напису у 2008 році та відкриття виконавчого провадження не свідчить про обізнаність боржника щодо порушення його прав саме з цього часу. Крім того, згідно даних АСВП вбачається, що виконавче провадження завершено. Але встановити коли, на якій підставі встановити не можливо. Відповідач таких доказів не надав.

За таких обставин суд доходить висновку, що відповідачем не доведено пропуску позивачем строку звернення до суду, а тому підстав для застосування наслідків спливу позовної давності, передбачених статтею 267 ЦК України, немає.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності відповідно до вимог статті 89 ЦПК України, суд доходить висновку, що відповідачем не доведено наявності передбачених законом підстав для вчинення виконавчого напису №2376 від 12 грудня 2008 року, не підтверджено безспірності заборгованості позивача станом на дату його вчинення, а також не доведено обставин, які б свідчили про пропуск позивачем строку звернення до суду. За таких обставин позовні вимоги є обґрунтованими та підлягають задоволенню в повному обсязі.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Оскільки позовні вимоги підлягають задоволенню, понесені позивачем та документально підтверджені судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача на користь позивача.

У зв`язку з наведеним з відповідача на користь позивача підлягає стягненню судовий збір у розмірі 992,40 грн.

На підставі вищевикладеного,ст. 34, 87, 89 Закону України «Про нотаріат», Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22 лютого 2012 року за № 296/5 , п. 13 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах за скаргами на нотаріальні дії або відмову в їх вчиненні», ст. 10 - 13, 76-80, 84, 89, 259-260, 263-265, 353-354 Цивільного процесуального кодексу України, суд

В И Р І Ш И В:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» про визнання виконавчого напису таким, що не підлягає виконанню задовольнити.

Визнати виконавчий напис від 12 грудня 2008 року за №2376, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Глушко Ліаною Володимирівною, щодо звернення стягнення на нерухоме майно, а саме трьох-кімнатну квартиру АДРЕСА_1 (на даний час Бучанського району) Київської області таким, що не підлягає виконанню.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс» на користь ОСОБА_1 992,40 грн. (дев`ятсот дев`яносто дві гривні 40 коп.) судового збору.

Інформація про позивача: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , адреса: АДРЕСА_3 .

Інформація про відповідача: Товариство з обмеженою відповідальністю «Факторингова компанія «Вектор Плюс», код ЄДРПОУ 38004195,адреса: 04073, м.Київ, проспект Степана Бандери, 28 А.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення до Київського апеляційного суду через суд першої інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повний текст рішення виготовлено 25 червня 2026 року.

Суддя Наталія ПІНКЕВИЧ