Рішення № 137710093, 25.06.2026, Богуславський районний суд Київської області

Справа № 358/202/26 Провадження № 2/358/518/26

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Богуслав

Суддя Богуславського районного суду Київської області Лебединець Г.С., розглянув в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач - ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за Договором № 538210-КС-001 у розмірі 33 900,00 грн, яка складається з прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн, прострочених платежів по процентах - 16 900,00 грн, заборгованості по відсотках відповідно до ст. 625 ЦКУ - 5 000,00 грн, прострочених платежів за комісією - 2 000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 13.05.20245 між ТОВ «Бізнес Позика» та ОСОБА_1 укладено договір № 538210-КС-001 про надання кредиту шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 ЗУ «Про електронну комерцію», відповідно до умов якого, банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 10 000,00 грн на умовах сплати процентів за користування кредитом у розмірі 1 % за кожен день користування кредитом, а позичальник в свою чергу зобов`язався повернути кредит на умовах встановлених договором та графіком платежів. Однак, всупереч умов кредитного договору, відповідач свої зобов`язання за кредитним договором не виконав, а саме не здійснював погашення заборгованості за кредитом у встановленому порядку та строки, у зв`язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 33 900, 00 грн.

Ухвалою суду від 16.04.2026 відкрито провадження у справі з призначенням проведення розгляду в порядку спрощеного позовного провадження у цивільній справі без повідомлення сторін. Також, було задоволено клопотання про витребування доказів.

Відповідно до ст. 274 ЦПК України в порядку спрощеного позовного провадження розглядаються малозначні справи, справи, що виникають з трудових відносин, а також може бути розглянута будь-яка інша справа, віднесена до юрисдикції суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

За змістом ст. 279 ЦПК України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі. Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. При розгляді справи у порядку спрощеного провадження суд досліджує докази і письмові пояснення, викладені у заявах по суті справи.

Копія позовної заяви з додатками та ухвалою суду була направлена відповідачу за місцем реєстрації останнього рекомендованим поштовим відправленням.

26.05.2026 до суду повернуто вказане поштове відправлення із зазначенням, що відповідач особисто отримав поштове відправлення 21.05.2026.

Таким чином, судом було вжито всіх заходів для повідомлення відповідача про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, однак, відповідач не скористалася процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву, а також доказів, на підтвердження своїх заперечень, та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню частини восьмої статті 178 Цивільного процесуального кодексу України.

За таких обставин, суд вважає за можливе розглянути справу в порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами.

Згідно з ч. 2 ст. 247 Цивільного процесуального кодексу України фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Суд, дослідив матеріали справи, встановив наступні фактичні обставини та відповідні докази, приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 13.05.2025 ОСОБА_1 уклала з ТОВ «БІЗНЕС ПОЗИКА» договір про надання кредиту № 538210-КС-001 в електронній формі, в порядку передбаченому Законом України «Про електронну комерцію», через особистий кабінет позичальника на сайті кредитора. (а.с.20-29)

Відповідно до п.2.1. Кредитодавець надає Позичальнику Кредит в розмірі 10 000,00 грн. на засадах строковості, поворотності, платності, а Позичальник зобов`язується повернути Кредит, сплатити проценти за користування Кредитом та Комісію у порядку та на умовах, визначених цим Договором та Правилами надання споживчих кредитів ТОВАРИСТВОМ З ОБМЕЖЕНОЮВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ «БІЗНЕС ПОЗИКА» (надалі - Правила).

Відповідно до п.2.2. Тип Кредиту: кредит.

Згідно п.2.3. Строк, на який надається Кредит: 24 тижні.

Пунктом 2.4. визначено, що стандартна процентна ставка за Кредитом: в день 1%, фіксована.

Фіксована процентна ставка є незмінною протягом усього строку (терміну) Договору.

Відповідно до п.2.5. Комісія за видачу кредиту: 2 000,00 грн. Комісія нараховується одноразово при видачі Кредиту в дату видачі Кредиту.

Згідно п.2.8. Строк дії Договору: до 28.10.2025 року.

Пунктом 2.9. Договору визначено, що орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту: 24 732,10 грн.

Відповідно пункту 2.10. Загальні витрати за Кредитом: 14 732,10 грн.

Згідно п.2.11. Орієнтовна реальна річна процентна ставка: Шість тисяч дев`ятсот вісімнадцять цілих двадцять вісім сотих процентів.

Відповідно до п.2.12. Денна процентна ставка: 0,87 процентів. Орієнтовна реальна річна процентна ставка розрахована відповідно до методики розрахунку, що затверджена Постановою Правління Національного банку України від 11.02.2021 № 16 «Про затвердження Правил розрахунку небанківськими фінансовими установами України загальної вартості кредиту для споживача та реальної річної процентної ставки за договором про споживчий кредит». Реальна річна процентна ставка, денна процентна ставка, загальні витрати за Кредитом та орієнтовна загальна вартість наданого Кредиту обчислені на основі припущення, що Позичальник буде дотримуватись графіку платежів, що вказаний в Додатку №2 до Договору, та буде застосовуватись Стандартна процентна ставка, а інші платежі за послуги Кредитодавця залишатимуться незмінними та застосовуватимуться протягом строку дії Договору.

Відповідно до пункту 4.2.2 кредитного договору сторони на момент його укладення погодили графік платежів, виходячи із застосування до відповідача зниженої процентної ставки за умови належного виконання ним зобов`язань за договором. Згідно з графіком розрахунків сума кредиту становила 10 000,00 грн, загальна сума процентів за користування кредитом - 12 572,32 грн, комісія за надання кредиту - 2 000,00 грн, а загальна сума платежів за договором - 24 572,32 грн.

До вказаного договору додані пропозиція (оферта) щодо укладання договору, прийняття (акцепт) пропозиції (оферти). (а.с.41)

При цьому, приймаючи умови договору, відповідач підтвердив, що до укладання Договору він уважно ознайомився з текстом цього Договору та Правилами, а також отримав від кредитодавця інформацію, надання якої передбачено чинним законодавством Ураїни.(п.11.3.1 договору).

Згідно зі ст. 12 ЗУ «Про електронну комерцію» позичальнику було направлено через телекомунікаційну систему одноразовий ідентифікатор UA-7873, на номер телефону НОМЕР_1 (що зазначено позичальником у своїй анкеті в особистому кабінеті) для підписання кредитного договору №538210-КС-001 від 13.05.2025, підтвердження ознайомлення з Правилами та інших супутніх документів. (а.с.16-19)

До матеріалів справи також долучено паспорт споживчого кредиту, який дублює зазначені вище умови щодо суми, строку кредитування, розміру комісії, графіку погашення. Даний документ теж був підписаний ОСОБА_1 13.05.2025 за допомогою одноразового ідентифікатора UA-8301.

До матеріалів справи долучено витяг з анкети клієнта ОСОБА_1 в якому зазначені всі анкетні дані відповідача та інформація стосовно бажаного кредиту. (а.с.53)

Відповідно до розрахунку заборгованості за кредитом №538210-КС-001, ОСОБА_1 станом на 04.02.2026 має заборгованість за кредитним договором у загальному розмірі 33 900,00 грн, яка складається з прострочених платежів по тілу кредиту - 10 000,00 грн, прострочених платежів по процентах - 16 900,00 грн, прострочених платежів за комісією - 2 000,00 грн., заборгованості по відсоткам за ст.625 ЦКУ - 5 000, 00 грн. (а.с. 12-14)

Відповідно до довідки ТОВ «ПрофітГід» в рамках Договору про надання фінансових платіжних послуг з переказу коштів № ПГ-5 від 04.11.2020 та на підстав платіжної інструкції (замовлення) відправника, була проведена успішна транзакція на картку ОСОБА_1 № НОМЕР_2 Raiffeisen Bank в розмірі 10 000,00 грн відповідно до кредитного договору №538210-КС-001.

Крім того, на виконання ухвали суду від 16.04.2026 в частині витребування доказів, АТ «Райффайзен Банк» було надано підтвердження, що на ім`я ОСОБА_1 емітовано карту № НОМЕР_3 та надано виписку по рахунку за період з 13.05.2025 до 28.10.2025, згідно до якого 13.05.2025 був зарахований переказ на суму 10 000,00 грн.

Надаючи оцінку позовним вимогам в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.

За правилами ч. 1 ст. 202 ЦК правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частиною третьою статті 203 ЦК визначено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Відповідно до ч. 1 ст. 205 ЦК, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

За змістом ч. 1 ст. 207 ЦК правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Згідно з ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Якщо сторони домовилися укласти договір у певній формі, він вважається укладеним з моменту надання йому цієї форми, навіть якщо законом ця форма для даного виду договорів не вимагалася.

Якщо сторони домовилися укласти договір за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем, він вважається укладеним у письмовій формі (ч. 2 ст. 639 ЦК).

Правові відносини у сфері електронної комерції під час вчинення електронних правочинів в Україні регулюються Законом України «Про електронну комерцію», який визначає організаційно-правові засади діяльності у сфері електронної комерції в Україні, встановлює порядок вчинення електронних правочинів із застосуванням інформаційно-телекомунікаційних систем та визначає права і обов`язки учасників відносин у сфері електронної комерції.

Пунктом 1 ч. 5 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства.

Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним ст. 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому ст. 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею (ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» якщо відповідно до акта цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (ч. 1 ст. 1048 ЦК).

Згідно з ч. 2 ст. 1054 ЦК до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави (позика), якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

За матеріалами справи судом встановлено, що між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем був укладений договір № 538210-КС-001 від 13.05.2025, який підписаний відповідачем з використанням електронного підпису одноразовим ідентифікатором UA-7873. На підставі такого договору відповідачем 13.05.2025 були отримані кредитні кошти в розмірі 10 000,00 грн, які він зобов`язувався повернути зі сплатою процентів за кожен день користування кредитом та сплатою комісії, але в порушення умов договору цього не зробив.

Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК, зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно зі статтею 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Статтями 12, 13, 81 ЦПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Наявні в матеріалах справи докази дають підстави вважати доведеними аргументи позивача, що відповідачем було отримано кредитні кошти на умовах та в порядку, що зазначені в кредитному договорі № 538210-КС-001 від 13.05.2025. Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення його зобов`язання в частині повернення кредитних коштів та сплати процентів за користування кредитом.

При цьому, варто звернути увагу, що, відповідно до ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності, внаслідок чого, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України відповідачем не надано суду будь-яких заперечень проти позовних вимог та не повідомлено про обставини, які б спростували правомірність заявлених позивачем вимог та встановлені судом обставин спірних правовідносин.

Крім того, як вбачається зі здійсненого позивачем розрахунку заборгованості, останнім нараховано відсотки за ст.625 ЦКУ у розмірі 5 000, 00 грн.

Відповідно до частини 1 статті 14 ЦК України особа може бути звільнена від цивільного обов`язку або його виконання у випадках, встановлених договором або актами цивільного законодавства.

Критерії правомірності примусу суб`єкта цивільного права до певних дій (бездіяльності) пов`язуються з тим, що відповідні дії (бездіяльність) мають бути обов`язковими для такого суб`єкта (див. постанову Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 10 жовтня 2019 року у справі № 320/8618/15-ц).

У період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем) (пункт 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України).

Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що:

- на договір про надання поворотної фінансової допомоги (позики) розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року в справі № 910/8349/22);

- на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 Прикінцеві та перехідні положення ЦК України (див. постанову Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року в справі № 706/68/23).

Тлумачення пункту 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України свідчить, що законодавець передбачив особливості у регулюванні наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Така особливість проявляється:

1) в періоді існування особливих правових наслідків. Таким є період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування;

2) в договорах на які поширюються специфічні правові наслідки. Такими є договір позики, кредитний договір, і в тому числі договір про споживчий кредит;

3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Такі наслідки полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною 2 статті 625 ЦК, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. У разі якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Суд зауважує, що на кредитний договір розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.

Зазначене відповідає висновкам Верховного Суду, наведеним у постанові від 31 січня 2024 року у справі № 183/7850/22.

Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 року затверджено Указ Президента України від 24 лютого 2022 року № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», який неодноразово продовжувався, востаннє з 03.02.2026 р. строком на 90 діб.

З урахуванням викладеного, нарахування ТОВ «Бізнес Позика» відсотків у розмірі 5 000,00 грн є безпідставним.

Оцінивши зібрані у справі докази в їх сукупності, враховуючи, що отримані та використані відповідачем кредитні кошти в добровільному порядку позивачу не повернуті, розрахунок заборгованості відповідачем не спростований, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню шляхом стягнення з ОСОБА_1 заборгованості за кредитним договором № 538210-КС-001 від 13.05.2025 у сумі 28 900,00 грн, яка складається з заборгованості за основною сумою боргу 10 000,00 грн, заборгованості за процентами 16 900,00 грн, заборгованість за комісію - 2 000,00 грн.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Якщо позов задоволено частково, судові витрати присуджуються позивачеві - пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, а відповідачеві - пропорційно до тієї частини позовних вимог, у задоволенні яких позивачеві відмовлено.

При зверненні до суду позивачем було сплачено судовий збір у розмірі 2 662,40 грн., що підтверджується платіжною інструкцією №3495 від 10.02.2026.

Таким чином з відповідача на користь позивача необхідно стягнути судовий збір у розмірі 2 269,72 грн, що є пропорційним розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 4, 10, 12, 76, 141, 263-265, 280-281 ЦПК України, ст.ст. 261, 509, 525, 526, 530, 551, 625, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги - задовольнити частково.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239) заборгованість за Договором № 538210-КС-001 від 13.05.2025 року в розмірі 28 900 (двадцять вісім тисяч дев`ятсот) гривень 00 коп.

Стягнути із ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП - НОМЕР_4 , на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «БІЗНЕС ПОЗИКА» (код ЄДРПОУ 41084239) витрати зі сплати судового збору в сумі 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) грн 72 коп.

В іншій частині позову - відмовити.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його складення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Головуючий: суддя Г. С. Лебединець