Рішення № 137709899, 25.06.2026, Черняхівський районний суд Житомирської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 293/75/25

Провадження № 2/293/26/2026

25 червня 2026 рокуселище Черняхів

Черняхівський районний суд Житомирської області в складі головуючого судді Лось Л.В.

за участі секретаря судового засідання Тишкевич К.Б.

представника позивача Ковальової Н.М. (в режимі відеоконференції)

розглянув у відкритому судовому засіданні в залі суду в с-щі Черняхів справу за позовом ОСОБА_1

до ОСОБА_2

за участі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача: 1.Головного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області

2. Міністерства оборони України

про визнання батьківства

ВСТАНОВИВ:

Процесуальні дії по справі.

20.01.2025 ОСОБА_1 звернулась до Черняхівського районного суду Житомирської області з позовною заявою до ОСОБА_2 за змістом якої просить:

- встановити батьківство, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстрованого в АДРЕСА_1 , зниклого безвісти ІНФОРМАЦІЯ_2 під час виконання бойового завдання біля с.Калинівки, Бахмутського району Донецької області під час виконання завдань здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі та стримування збройної агресії російської федерації в Донецькій області, захисту Батьківщини - по відношенню до доньки ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 в смт Нова Борова, Володарсько-Волинського району, Житомирської області.

- внести зміни до актового запису № 23 від 20 квітня 2010 року про народження дитини ОСОБА_4 , яка народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 , змінивши відомості про батька, зазначивши в розділі батьки: Батько - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , громадянин України, уродж. с.Окілок, Черняхівського району Житомирської області.

Ухвалою від 03.02.2025 суд позовну заяву ОСОБА_1 залишив без руху та надав позивачу строк для усунення виявлених недоліків.

Ухвалою від 11.02.2025 суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі. Постановив здійснювати розгляд справи за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначив на 10 березня 2025 року об 10:00 год.

26.02.2025 на адресу суду від Головного Управління пенсійного фонду України в Житомирській області надійшов відзив на позовну заяву (а.с. 106-108 т.1).

07.03.2025 на адресу суду від Міністерства оборони України надійшли письмові пояснення щодо позову ( а.с. 117-119 т.1).

Ухвалою від 10.03.2025, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 10.03.2025, суд відклав підготовче засідання на 01.04.2025.

Ухвалою від 01.04.2025, суд призначив у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручив Київському науково-дослідницькому експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України, на час проведення експертизи провадження у справі зупинив.

Ухвалою від 20.05.2025 суд провадження у справі поновив, призначив підготовче засідання на 09.06.2025.

Ухвалою від 09.06.2025, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, занесена до протоколу судового засідання від 09.06.2025, суд відклав підготовче засідання на 18.06.2025.

Ухвалою від 18.06.2025 суд призначив у справі судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручив ТОВ "Мама Папа", на час проведення експертизи провадження у справі зупинив.

24.07.2025 на адресу суду надійшов висновок молекулярно-генетичної експертизи від 18.07.2025 № 48751.

Ухвалою від 06.08.2025 суд поновив провадження у справі, підготовче засідання призначив на 22.09.2025.

Відповідно до довідки секретаря судового засідання Тишкевич К.Б. підготовче засідання 22.09.2025 не відбулось у зв`язку з перебуванням головуючої судді Лось Л.В. в нарадчій кімнаті по кримінальної справі 276/109/24.

Підготовче засідання призначено на 22.10.2025.

Ухвалою від 22.10.2025, суд задовольнив клопотання адвоката Ковальової Н.М. та призначив у справі №293/75/25 судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручив ТОВ "Генкод Діагностик", на час проведення експертизи провадження у справі зупинив.

04.12.2025 на адресу суду від ТОВ "Генкод Діагностик" надійшов висновок експертизи №НІD25-003068 від 28.11.2025.

Ухвалою від 08.12.2025 суд поновив провадження у справі, розгляд справи у підготовчому засідання суд призначив на 06.01.2026.

Ухвалою від 06.01.2026, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд закрив підготовче провадження та призначив розгляд справи по суті на 04.02.2026.

Ухвалою від 04.02.2026, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 04.02.2026, суд відклав розгляд справи по суті на 03.03.2026.

26.02.2026 на адресу суду від позивача надійшли додаткові пояснення по справі ( а.с. 135-139 т.1).

Ухвалою від 03.03.2026, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 03.03.2026, суд відклав розгляд справи по суті на 24.03.2026.

Ухвалою від 24.03.2026, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 24.03.2026, суд відклав судовий розгляд справи на 22.04.2026.

Ухвалою від 22.04.2026, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 11.05.2026, суд відклав розгляд справи по суті на 11.05.2026

23.04.2026 на адресу суду надійшло клопотання від представника позивач про визнання доказів недопустимими в частині висновку ТОВ «Мама Папа» № 4875 від 18.07.2025 та висновку ТОВ « Генкод Діагностик» № НІD25-003068 від 28.11.2025.

Ухвалою від 11.05.2026, яка у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України занесена до протоколу судового засідання від 11.05.2026, суд відклав розгляд справи по суті на 16.06.2026.

16.06.2026ухвалою, занесеною до протоколу судового засідання у порядку ч.5 ст. 259 ЦПК України, суд оголосив про перехід до стадії ухвалення рішення, проголошення якого призначено на 15:30 год 25.06.2026.

Виклад позицій учасників судового процесу, заяви, клопотання.

В обґрунтування позову позивач зазначає, що в 2008 році вона познайомилась з ОСОБА_3 , та через кілька місяців вони почали проживати однією сім`ю, в результаті чого ІНФОРМАЦІЯ_4 у них народилась дочка - ОСОБА_4 .

Оскільки шлюб не був зареєстрований офіційно відомості про батька у свідоцтві про народження дитини були записані відповідно до ч.1 ст. 135 Сімейного кодексу України.

Позивач вказує, що у 2014 році їх сім`я переїхала жити до смт Нова Борова, де і жили разом до початку війни. На початку війни у 2022 році вона з донькою була змушена виїхати до Польщі, проте сімейні відносини з ОСОБА_3 підтримували.

За відомостями позивача ОСОБА_3 мав бажання оформити відносини з позивачем офіційно та внести відомості про себе як про батька доньки ОСОБА_4 до актового запису про народження, проте скрутне матеріальне становище та побутові клопоти перешкодили тому.

Позивач зазначає, що у серпні 2024 року ОСОБА_3 пішов служити в ЗСУ, в кінці жовтня 2024 року надійшло сповіщення про те, що солдат ОСОБА_3 зник безвісті 19.10.2024 під час виконання бойового завдання біля с. Калинівка, Бахмутського району Донецької області.

Позивач вказує, що встановлення батьківства ОСОБА_3 відносно доньки ОСОБА_4 позивачу потрібно для підтвердження родинних зав`язків дитини з батьком, внесення змін до актового запису про народження доньки, отримання пенсії у зв`язку з втратою годувальника, соціальних пільг членів сім`ї військовослужбовців, отримання інших виплат передбачених членам сім`ї зниклих безвісти військовослужбовців.

Зважаючи на те, що позивач у позасудовому порядку не має можливості вирішити питання батьківства, змушена звернутися до суду.

Відповідач - ОСОБА_2 та треті особи Головне Управління пенсійного фонду України в Житомирській області і Міністерства оборони України в судове засідання не з`явились про час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином та своєчасно, про що в матеріалах справи містяться довідки.

Позивач в судове засідання не з`явилась про час та місце розгляду справи була повідомлена належним чином та своєчасно.

Представник позивача в судовому засіданні підтримала позовні вимоги у повному обсязі з підстав, викладених у позові.

Головне Управління пенсійного фонду України в Житомирській області і Міністерства оборони України у відзиві на позов просить відмовити в задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 у зв`язку з тим, що даний спір є публічно-правовим та підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства.

Міністерство оборони України надали пояснення на позовну заяву, відповідно до яких зазначає про необхідність проведення у справі ДНК експертизи для з`ясування всіх обставин справи.

Відповідач у наданих суду додаткових поясненнях зазначає, що спочатку проти позову не заперечувала, оскільки її брат - ОСОБА_3 завжди вважав ОСОБА_5 своєю донькою, забезпечував її та матеріально підтримував. Вказала, що на момент народження ОСОБА_6 її брат з позивачем проживали разом, часто сварилися, брат їздив на заробітки, проживав у батьків. Однак доньку навідував часто.

Однак, оскільки за результатами проведених експертизи на визначення рідства ОСОБА_4 та відповідачки, встановлено відсутність ймовірної спорідненості між зазначеними особами (тітка /племінниця), відповідач заявила про не визнання позову.

Заперечуючи проти позову відповідач, зважаючи на результати отриманих висновків експертиз щодо відсутності кровної спорідненості з ОСОБА_7 , просить відмовити у задоволенні позову, оскільки стороною позивача не подано суду допустимих та достовірних доказів, які у своїй сукупності були б достатніми для встановлення походження доньки позивача від ОСОБА_3 та визнання у зв`язку з цим його батьківства.

А інші докази, подані стороною позивача, лише підтверджують, що відповідач дбав про дитину позивача, однак вони є непрямими доказами і можуть бути використані на підтвердження обставин, що входять у предмет доказування, лише у сукупності з іншими доказами.

22.04.2026 представник позивача надала суду клопотання про визнання доказів недопустимими, відповідно до якого просить:

визнати неналежними та недопустимими доказами у справі висновки ТОВ "Мама Папа" № 4875 від 18.07.2025 та ТОВ «Генкод Діагностик» № НІD25-003068 від 28.11.2025;

виключити з числа доказів у справі 293/75/25 висновки ТОВ "Мама Папа № 4875 від 18.07.2025 та ТОВ «Генкод Діагностик» № НІD25-003068 від 28.11.2025 і розглядати справу на підставі інших наявних доказів у справі.

Мотивуючи подане клопотання позивач вказує, що на виконання вимог ухвали суду від 18.06.2025, на адресу суду 24.07.2025 від ТОВ "Мама Папа" надійшов висновок молекулярно-генетичної експертизи № 4875 від 18.07.2025, якою встановлено малоймовірність спорідненості дитини позивачки та відповідачки ОСОБА_2 , як тітки по батьківській лінії, та відповідно встановлено малоймовірність спорідненості дитини позивачки та ОСОБА_3 (як рідного брата відповідачки).

19.08.2025 отримано висновок ТОВ «Генкод Діагностик» про біологічне батьківство ОСОБА_3 відносно ОСОБА_7 з вірогідністю 99,998 %, який зробленого на підставі особистої зубної щітки ОСОБА_3 .

Вказаний вище висновок поставили під сумнів результати висновку ТОВ "Мама Папа" № 4875 від 18.07.2025.

На підставі викладеного, була подана заява про проведення повторної експертизи у справі.

Ухвалою від 22.10.2025 суд призначив у справі повторну судову молекулярно-генетичну експертизу, проведення якої доручив ТОВ «Генкод Діагностик», та зупинив провадження у справі на час проведення експертизи.

04.12.2025 на адресу суду від ТОВ «Генкод Діагностик» надійшов висновок спеціаліста № НІD25-003068 від 28.11.2025., яким встановлено відсутність біологічної спорідненості між ОСОБА_2 та ОСОБА_4 .

Водночас, на підставі наявних біологічних зразків у ТОВ "Генкод Діагностик", отримано додаткові результати досліджень на визначення спорідненості між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , якими встановлено їх напівспорідненість, тобто спорідненість лише по одному з батьків. Вказане ставить під сумнів висновки проведених попередніх досліджень у справі, оскільки при їх проведенні за основу брались хибні дані про повну спорідненість між ОСОБА_8 та ОСОБА_9 , що в свою чергу вплинуло на результати її проведення.

19.03.2026 адвокатом Ковальовою Н.М. був направлений адвокатський запит до ТОВ "Генкод Діагностик" що до можливості проведення досліджень із встановлення родинних зв`язків з напіврідною тіткою та племінницею.

25.03.2026 за вих.№35/26 була отримана відповідь на адвокатський запит, згідно якого ТОВ "Генкод Діагностик" повідомив, що станом на сьогодні молекулярно-генетичний метод, що застосовується у практиці ДНК-експертиз, а саме STR-генотипування, має обмеження у встановленні віддалених родинних зв`язків третього ступеня. Зокрема, проведення порівняльного дослідження з метою достовірного підтвердження спорідненості між неповнорідною тіткою по лінії ймовірного батька дитини (тобто особою, яка є напівсиблінгом ймовірного батька дитини) та племінницею на даний час не забезпечує належного рівня наукової обґрунтованості та статистичної достовірності результатів.

Зазначено, що у ТОВ "Генкод Діагностик" дослідження з визначення родинного зв`язку між неповнорідними родичами третього ступеня (напівсиблінг батька дитина) не проводяться з огляду на зазначені методологічні обмеження .

За таких обставин, проведені дослідження у справі, оформлені у висновку ТОВ "Мама Папа" № 4875 від 18.07.2025р. та у висновку спеціаліста ТОВ «Генкод Діагностик» №НІD25-003068 від 28.11.2025р. є сумнівними та суперечать іншим доказам у справі.

Проведення повторної чи додаткової експертизи у справі є неможливими через не забезпечення належного рівня наукової обґрунтованості та статистичної достовірності результатів підтвердження спорідненості між неповнорідною тіткою по лінії ймовірного батька дитини (тобто особою, яка є напівсиблінгом ймовірного батька дитини) та племінницею.

Таким чином, у зв`язку з сумнівністю результатів проведених досліджень, оформлених у висновку ТОВ "Мама Папа" № 4875 від 18.07.2025р. та у висновку спеціаліста ТОВ «Генкод Діагностик» №НІD25-003068 від 28.11.2025, а проведення повторної чи додаткової експертизи у справі є неможливими через не забезпечення належного рівня наукової обґрунтованості та статистичної достовірності результатів підтвердження спорідненості між неповнорідною тіткою по лінії ймовірного батька дитини (тобто особою, яка є напівсиблінгом ймовірного батька дитини) та племінницею, вказані дослідження позивач вважає неналежними доказами відповідно до ст.77 ЦПК України .

Крім того, зауважує, що при проведенні перевірки інформації в реєстрі судових експертів щодо дійсності свідоцтв судових експертів, які проводили вказані вище судові експертизи, з`ясовано, що свідоцтво ОСОБА_10 недійсне з 01.06.2024. Інформація щодо наявності атестованих експертів ОСОБА_11 , ТОВ «Генкод Діагностик» та ТОВ «Мама Папа» взагалі відсутня.

Таким чином, вказані особи не можуть бути судовими експертами.

За таких обставин, вважає висновки ТОВ "Мама Папа" № 4875 від18.07.2025 та ТОВ «Генкод Діагностик» № НІD25-003068 від 28.11.2025 недопустимими доказами в силу ст.78 ЦПК України

Свідок ОСОБА_12 в судовому засіданні показала, що особисто знайома з ОСОБА_13 та ОСОБА_7 , між ними були гарні відносини, він вважав її своєю дочкою, вона його називала татом. ОСОБА_3 визнавав себе батьком по відношенню до ОСОБА_4 та гарно до неї відносився.

Зазначила, що з ОСОБА_14 є далекими родичами та певний час проживали по сусідству. Коли народилась дитина ОСОБА_4 , на той час ОСОБА_3 та позивачка проживали разом, проте період вказати не може ,а згодом ОСОБА_15 та ОСОБА_16 переїхали проживати в с-ще Нова Борова.

Свідок ОСОБА_17 в судовому засіданні показала, що є рідною сестрою позивачки. Зазначає, що ОСОБА_18 та ОСОБА_1 зустрічались та з 2009 року проживали в м. Житомирі в кімнаті гуртожитку.Під час їх спільного проживання ОСОБА_16 завагітніла та народила дочку. Згодом вони переїхали жити в с-ще ОСОБА_19 . ОСОБА_18 вважав ОСОБА_5 своєю дочкою, піклувався про неї, купував одяг, взуття, також ОСОБА_18 допомагав будувати будинок.

Вказує, що ОСОБА_18 та ОСОБА_1 проживали разом, проте ОСОБА_15 мав тривалі відрядження. Коли розпочалась війна вона разом з позивачем виїхали за кордон.

Зазначила, що вважає що ОСОБА_18 є батьком ОСОБА_4 , оскільки ОСОБА_18 визнавав ОСОБА_5 дочкою, ОСОБА_20 називала ОСОБА_15 татом.

Свідок ОСОБА_21 в судовому засіданні показала, що ОСОБА_9 з ОСОБА_14 проживали в м. Житомирі в кімнаті гуртожитку, коли народилась дочка ОСОБА_20 , сім`я переїхали проживати в с-ще ОСОБА_19 . ОСОБА_9 визнавав ОСОБА_5 своєю дочкою, а ОСОБА_20 називала ОСОБА_15 батьком.

Згідно з ч. 1 ст. 223 ЦПК України, неявка у судове засідання будь-якого учасника справи за умови, що його належним чином повідомлено про дату, час і місце цього засідання, не перешкоджає розгляду справи по суті, крім випадків, визначених цією статтею.

Зважаючи, що відповідач та треті особи повідомлені належним чином та своєчасно, клопотань про відкладення розгляду справи суду не надійшло, суд дійшов висновку про розгляд справи без їх участі.

Відповідно до ч. 4 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій.

В ході розгляду справи, суд відповідно до п. 4 ч. 5 ст.12 ЦПК України, створив сторонам всі умови для реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом у межах строків, встановлених ЦПК України.

Фактичні обставини, встановлені судом та зміст спірних правовідносин.

За даними витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про народження №00022442689 від 26.03.2019, значиться що ОСОБА_4 народилась ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що зроблено актовий запис про народження від 20.04.2010 №23, зареєстрований виконавчим комітетом Новоборівської селищної ради Володарсько-Волинського району Житомирської області ( а.с. 13 т.1).

Відповідно до інформації, яка міститься у зазначеному вище витягу, батьком дитини ОСОБА_4 зазначений ОСОБА_22 , матір`ю вказана ОСОБА_1 . Відомості про батька вказані відповідно до частини першої ст.135 СК України (за вказівкою матері).

Звертаючись до суду із позовом, позивач стверджувала, що ОСОБА_3 є батьком дитини, ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

21.10.2024 з ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_2 (відповідач) надійшло сповіщення про зникнення 19.10.2024 безвісті солдата, ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , під час виконання бойового завдання біля с.Калинівка Бахмутського району, Донецької області ( а.с. 25 т.1).

08.05.2025 на адресу суду, на виконання вимог ухвали суду від 01.04.2025, надійшло повідомлення від 24.04.2025 за № СЕ-19/111-25/20195-БД від Київського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру про неможливість проведення експертизи за поставленими питаннями ( а.с. 151 т.1).

24.07.2025 на адресу суду від ТОВ "Мама Папа", на виконання вимог ухвали суду від 18.06.2025, надійшов висновок молекулярно-генетичної експертизи, згідно якого встановлено, що ймовірність того, що ОСОБА_2 (сестра безвісти зниклого ОСОБА_3 ) та неповнолітня ОСОБА_4 , матір`ю якої є ОСОБА_1 , є родичами в межах двох поколінь (наприклад, як тітка сестра батька за обома батьками та племінниця), складає 0,49%, що означає малоймовірну подію. Ймовірність того, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 (рідний брат ОСОБА_2 ), може бути біологічним батьком дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , складає 0,49%, що означає малоймовірну подію ( а.с. 191-214 т.1).

22.09.2025 представник позивача надала суду висновок про біологічне батьківство від 19.08.2025, проведений ТОВ "Генкод діагностик" на замовлення позивача, за результатми якого встановлено, що ймовірність батьківства ОСОБА_3 по відношенню до дитини ОСОБА_4 становить 99,99853755% (а.с 231 т.1).

04.12.2025 на адресу суду від ТОВ "Генкод Діагностик", на виконання вимог ухвали суду від 19.11.2025, надійшов висновок спеціаліста, згідно якого встановлено генетичні ознаки зразків букального епітелію ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 (об`єкт № 003068А1) та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , (об`єкт № 003068СІ), які наведено в таблиці результатів дослідження. В результаті встановлено, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , не може бути тіткою ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , однак, згідно з міжнародними стандартами встановлення спорідненості за ДНК, результати цього аналізу слід вважати невизначеними. Вважаючи апріорну ймовірність авункулярної спорідненості рівною 50%, ймовірність такої спорідненості в цьому випадку становить 9,01856752% ( а.с. 22-64 т.2 ).

Позивач доводить, що проживала спільно із ОСОБА_3 , який визнавав себе батьком по відношенню до дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що додає скріншоти переписок із застосунку «Viber» та роздруківки спільних фото ( а.с. 26-61 т.1).

Оскільки, позивач у позасудовому порядку не має можливості вирішити питання батьківства відносно ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , звернулася до суду за захистом своїх прав.

Норми права, застосовані судом, оцінка доказів, аргументів, наведених учасниками справи, та висновки щодо порушення, не визнання або оспорення прав чи інтересів, за захистом яких мало місце звернення до суду.

Згідно із частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Відповідно до норм статей 12, 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. При цьому кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Предметом спору у даній справі є встановлення батьківства ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , по відношенню до дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Статтею 51 Конституції України, частинами другою, третьою статті 5 СК України передбачено, що сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою. Держава має заохочувати та підтримувати материнство і батьківство та забезпечувати пріоритет сімейного виховання дитини. Отже, при регулюванні сімейних відносин держава має максимально враховувати інтереси дитини.

Частинами 1, 2 ст. 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989, ратифікованої Верховною Радою України 27.02.1991, передбачено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Держави-учасниці зобов`язуються забезпечити дитині такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом, і з цією метою вживають всіх відповідних законодавчих і адміністративних заходів.

Регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини, непрацездатних членів сім`ї (частина восьма статті 7 СК України).

Відповідно до статті 121 СК України права та обов`язки матері, батька і дитини ґрунтуються на походженні дитини від них, засвідченому органом державної реєстрації актів цивільного стану в порядку, встановленому статтями 122 та 125 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 125 СК України, якщо мати та батько дитини не перебувають у шлюбі між собою, походження дитини від батька визначається: за заявою матері та батька дитини; за рішенням суду.

Походження дитини від батька визначається за заявою жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою. Така заява може бути подана як до, так і після народження дитини до органу державної реєстрації актів цивільного стану (частина 1 статті 126 СК України).

Згідно зі статтею 128 СК України за відсутності заяви, право на подання якої встановлено статтею 126 цього Кодексу, батьківство щодо дитини може бути визнане за рішенням суду.

Підставою для визнання батьківства є будь-які відомості, що засвідчують походження дитини від певної особи, зібрані відповідно до Цивільного процесуального кодексу України.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений матір`ю, опікуном, піклувальником дитини, особою, яка утримує та виховує дитину, а також самою дитиною, яка досягла повноліття.

Позов про визнання батьківства може бути пред`явлений особою, яка вважає себе батьком дитини.

Позов про визнання батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Частиною першою статті 135 СК України передбачено, що при народженні дитини у матері, яка не перебуває у шлюбі, у випадках, коли немає спільної заяви батьків, заяви батька або рішення суду, запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень провадиться за прізвищем матері, а ім`я та по батькові батька дитини записуються за її вказівкою.

Відповідно до частини першої статті 130 СК України у разі смерті чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини, факт його батьківства може бути встановлений за рішенням суду. Заява про встановлення факту батьківства приймається судом, якщо запис про батька дитини у Книзі реєстрації народжень вчинено відповідно до частини першої статті 135 цього Кодексу.

Комплексний аналіз змісту статті 130 СК України свідчить, що передумовою звернення до суду із заявою про встановлення факту батьківства відповідно до частини першої статті 130 СК України є запис про батька дитини у книзі записів народжень за вказівкою матері, а також смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення такої особи померлим, що, в свою чергу, узгоджується із правовими висновками, викладеними у постановах Верховного Суду від 17 лютого 2021 року в справі № 373/2257/18, від 15 квітня 2021 року в справі № 361/2653/15, від 06 червня 2024 року в справі № 672/915/23, від 09 квітня 2025 року в справі № 213/1448/24.

Набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи (частина перша статті 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин»).

Зокрема, факт батьківства чоловіка, який не перебував у шлюбі з матір`ю дитини може бути встановлений за рішенням суду у разі його смерті (частина перша статті 130 СК України).

Відтак, у разі відсутності відомостей про смерть особи, батьківство якої встановлюється, необхідним є безпосереднє звернення до суду саме із позовом про визнання батьківства (стаття 128 СК України).

У частині першій та другій статті 2 ЦПК України закріплено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави. Суд та учасники судового процесу зобов`язані керуватися завданням цивільного судочинства, яке превалює над будь-якими іншими міркуваннями в судовому процесі.

Відповідно до частини першої статті 4, частини першої статті 5 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів. Здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд (частина перша, третя статті 13 ЦПК України).

Звертаючись до суду з цим позовом позивач, посилаючись на ст. 130 СК України та п. 1 ч. 1 ст. 315 ЦПК України просила встановити факт, що ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , який з 19.10.2024 зник безвісті, є батьком ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Як уже зазначалось вище, передумовою для звернення до суду для встановлення факту батьківства на підставі ст. 130 СК України є смерть того, батьківство кого встановлюється, або оголошення його померлим.

Згідно з повідомленням від 21.10.2024 з ІНФОРМАЦІЯ_5 ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_6 , 19.10.2024 зник безвісти під час виконання бойового завдання біля с.Калинівка Бахмутського району, Донецької області ( а.с. 25 т.1).

Відповідно до частини першої статті 8 Закону України «Про правовий статус осіб, зниклих безвісти за особливих обставин» набуття правового статусу особи, зниклої безвісти за особливих обставин, не зменшує обсяг цивільної правоздатності такої особи.

Факт зникнення безвісті не позбавляє ОСОБА_3 цивільної дієздатності, а отже й права бути відповідачем у справі.

Установлення батьківства щодо чоловіка, який за законом вважається живим, проте тимчасово відсутній і фізично не може реалізувати своє конституційне право на захист та надання пояснень у суді, є грубим порушенням принципів рівності та змагальності сторін (ст. 12 ЦПК України). Вимоги про встановлення походження дитини від особи, яка має статус зниклої безвісти, є передчасними до моменту правового врегулювання її статусу.

Відповідно до статті 25 ЦК України здатність мати цивільні права та обов`язки (цивільну правоздатність) мають усі фізичні особи. Цивільна правоздатність фізичної особи виникає у момент її народження. У випадках, встановлених законом, охороняються інтереси зачатої, але ще не народженої дитини. У випадках, встановлених законом, здатність мати окремі цивільні права та обов`язки може пов`язуватися з досягненням фізичною особою відповідного віку. Цивільна правоздатність фізичної особи припиняється у момент її смерті.

Доказів того, що ОСОБА_3 у встановленому законом порядку визнаний померлим матеріали справи не містять.

Суд звертає увагу на те, що у разі зникнення особи безвісти за особливими обставинами застосовується конструкція позову про визнання батьківства. У позові про визнання батьківства, належним відповідачем є особа, яку позивачка вважає батьком дитини, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 01.12.2025 по справі № 686/28148/23.

Згідно з частиною першою статті 48 ЦПК України сторонами у цивільному процесі є позивач і відповідач.

Відповідач - це особа, яка, на думку позивача, або відповідного право уповноваженого суб`єкта, порушила, не визнала чи оспорила суб`єктивні права, свободи чи інтереси позивача.

Суд має право за клопотанням позивача до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання залучити до участі у ній співвідповідача. Якщо позов подано не до тієї особи, яка повинна відповідати за позовом, суд до закінчення підготовчого провадження, а у разі розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження - до початку першого судового засідання за клопотанням позивача замінює первісного відповідача належним відповідачем, не закриваючи провадження у справі. Після спливу строків, зазначених у частинах першій та другій цієї статті, суд може залучити до участі у справі співвідповідача або замінює первісного відповідача належним відповідачем виключно у разі, якщо позивач доведе, що не знав та не міг знати до подання позову у справі про підставу залучення такого співвідповідача чи заміну неналежного відповідача. Про залучення співвідповідача чи заміну неналежного відповідача постановляється ухвала. За клопотанням нового відповідача або залученого співвідповідача розгляд справи починається спочатку (стаття 51 ЦПК України).

Визначення відповідачів, предмета і підстав спору є правом позивача. Натомість установлення належності відповідачів й обґрунтованості позову - обов`язок суду, який виконується під час розгляду справи (правова позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постановах від 17 квітня 2018 року у справі №523/9076/16-ц, від 05 липня 2023 року у справі №910/15792/20).

За усталеною практикою Верховного Суду звернення з позовом до неналежного відповідача є самостійною підставою для відмови в позові (постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц, від 21 листопада 2018 року у справі № 127/93/17-ц, від 12 грудня 2018 року у справах № 570/3439/16-ц та № 372/51/16-ц відповідно, від 30 січня 2019 року у справі № 552/6381/17, від 01 квітня 2020 року у справі №520/13067/17, від 05 липня 2023 року у справі № 910/15792/20, від 21 грудня 2022 року у справі № 914/2350/18 (914/608/20).

З урахуванням вказаного визначення позивачем у позові складу сторін у справі (позивача та відповідача), що є обов`язком позивача (п. 2 ч. 3 ст.175 ЦПК України), має відповідати реальному складу учасників спору у спірних правовідносинах, а саме сторін оспорюваного правочину, та має на меті ефективний захист порушених прав (свобод, інтересів) особи, яка вважає, що вони порушені, із залученням необхідного кола осіб, які мають відповідати за позовом.

Як вже було зазначено вище, у позові про визнання батьківства, належним відповідачем є особа, яку позивачка вважає батьком дитини.

Проте, ОСОБА_3 до участі в справі в якості відповідача не залучений, клопотань про його залучення співвідповідачем за цим позовом позивач не заявляла.

Таким чином, позов у даній справі пред`явлений до ОСОБА_2 , яка є рідною сестрою ОСОБА_3 , як до неналежного відповідача, оскільки судом встановлено, що вона не повинна відповідати за пред`явленим позовом за наявності даних про те, що обов`язок виконати вимоги позивача лежить на іншій особі - належному відповідачеві ОСОБА_3 ( особі, яку позивач вважає батьком дитини).

За результатами розгляду справи суд відмовляє в позові до неналежного відповідача (постанова Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 523/9076/16-ц).

Зважаючи на те, що суд дійшов переконання, що позов у даній справі пред`явлений до неналежного відповідача, доводи та докази які стосуються обґрунтованості позову, доведеності обставин, що підлягають доказуванню, інших обставин по суті спору не підлягають перевірці та оцінці судом та не впливають на висновок про необхідність відмови у задоволенні позову.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у спразі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності. Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів)

Відповідно до п. 30. Рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Hirvisaari v. Finland» від 27 вересня 2001 р., рішення судів повинні достатнім чином містити мотиви, на яких вони базуються для того, щоб засвідчити, що сторони були заслухані, та для того, щоб забезпечити нагляд громадськості за здійсненням правосуддя.

За викладених фактичних обставин, суд дійшов висновку про відмову у задоволені позову з підстав пред`явлення такого до неналежного відповідача.

Розподіл судових витрат

Відповідно до норм ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на позивача.

Керуючись ст.ст.258,259,263-265,268,272,273, 354,355 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. У задоволені позову відмовити.

Рішення може бути оскаржене до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відомості про учасників справи:

Позивач: ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_8 , адреса місця проживання: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_2 )

Відповідач: ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_7 , зареєстрована адреса місця проживання: АДРЕСА_3 , РНОКПП НОМЕР_3 )

Третя особа 1:Головне Управління пенсійного фонду України в Житомирській області ( адреса: вул. Ольжича, 7, м. Житомир, 10003, ЄДРПОУ 13559341)

Третя особа 2: Міністерство оборони України ( адреса: Проспект Повітряних Сил, 6 м. Київ, 03168, ЄДРПОУ 00034022)

Суддя Людмила ЛОСЬ