Рішення № 137709864, 25.06.2026, Радомишльський районний суд Житомирської області

Справа № 289/686/26

Номер провадження 2/289/989/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25.06.2026 м. Радомишль

Радомишльський районний суд Житомирської області у складі:

головуючого судді Сіренко Н.С.,

за участі секретаря судового засідання Василенко О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку спрощеного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

09.04.2026 ТОВ «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» звернулось до суду з позовом, в якому просить стягнути з ОСОБА_1 за договором №501164954 від 19.07.2019 в розмірі 45537,72 грн. та судові витрати у вигляді судового збору 2662,40 грн., витрати на правову допомогу в розмірі 16000,00 грн.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що 19.07.2019 між АТ «Альфа-Банк» та ОСОБА_1 укладено договір № 501164954, відповідно до якого останній надано кредит в розмірі 30000,00 грн. строком до 19.07.2021 зі сплатою процентів за користування кредитними коштами в розмірі 20,99 %.

Банк виконав свої зобов`язання перед позичальником за кредитним договором, надавши їй кредит в сумі та на умовах, передбачених кредитним договором, а відповідачка не виконала свого обов`язку та припинила повертати наданий їй кредит в строки, передбачені договором.

Відповідно до протоколу № 2/2022 від 18.08.2022 позачергових загальних зборів АТ «Альфа-Банк» змінено назву останнього на АТ «Сенс банк».

17.05.2021 укладено договір № 2, відповідно до якого АТ «Альфа-Банк» відступило на користь ТОВ «Фінансова компанія «Флексіс» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі і за договором №501164954.

18.05.2021 укладено договір № 18-05/21, згідно якого ТОВ «ФК «Флексіс» відступило на користь ТОВ «Вердикт капітал» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, у тому числі і за договором №501164954.

10.01.2023 укладено договір № 10-01/23, згідно якого ТОВ «Вердикт капітал» відступило на користь ТОВ «Коллект центр» права вимоги за кредитними договорами до позичальників, в тому числі за договором №501164954.

Загальний розмір заборгованості по поверненню кредитних коштів та сплаті процентів за користування кредитом, що підлягає стягненню з відповідачки, становить 45537,72 грн., з яких заборгованість: за основним зобов`язанням (тілом кредиту) 23155,94 грн.; за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги 19307,44 грн.; за пенею/штрафами 1183,74 грн.; інфляційні збитки 1471,89 грн., нараховані 3% річних 418,71 грн.

Ухвалою від 27.04.2026 відкрито спрощене провадження у справі та ухвалено розглядати справу з повідомленням сторін, призначено судове засідання на 29.05.2026 (а.с.90-91), копію ухвали направлено сторонам, по причині неявки відповідача проведення судового розгляду було відкладено на 25.06.2026.

14.05.2026 з АТ «СЕНС БАНК» до суду надійшла витребувана судом інформація (а.с.98-142).

В судове засідання позивач не з`явився, в позовній заяві просив розглянути справу за його відсутності, не заперечує проти постановлення по справі заочного рішення (а.с.4).

У доктрині цивільного процесуального права вважається, що, з одного боку, заочне провадження є додатковою гарантією для позивача від зловживання відповідачем процесуальними правами, усунення причин затягування процесу та дотримання судами строків розгляду справи. З іншого боку, відповідачу частиною першою статті 284 ЦПК України гарантується право на перегляд заочного рішення за його письмовою заявою за «спрощеною процедурою», тобто тим самим судом (Постанова ВС від 13.10.2025 у справі №572/3022/24).

Відповідач ОСОБА_1 про дату, час та місце судового розгляду повідомлялася шляхом направлення судової повістки про виклик до суду адресу зареєстрованого місця проживання відповідача, однак направлена судом кореспонденція повертається до суду не врученою адресату по причині «адресат відсутній» (а.с.143,151), що згідно усталеної практики Верховного Суду (постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.12.2018 у справі № 752/11896/17, Верховного Суду від 09.11.2023 у справі № 753/114/22, від 10.05.2023 у справі № 755/17944/18) вважається належним повідомленням, таким чином, з урахуванням положень п. 4 ч. 8 статті 128 ЦПК України, відповідач вважається належним чином повідомлений про судове засідання.

Окрім направлення судової повістки про виклик до суду на зареєстровану адресу місця проживання відповідача, останній повідомлялася про розгляд справи шляхом доставлення судової повістки на зазначену в позовній заяві її електронну адресу (а.с.94,148) та шляхом доставки повідомлення у додаток «Viber» (а.с.95,147).

Належним чином повідомлена про дату, час та місце судових засідань відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явилася, причини своєї неявки суду не повідомила, відзиву на позовну заяву не надала, заяв чи клопотань не надходило.

За таких обставин, з урахуванням положень ч. 4 ст. 223 та статті 280 ЦПК України, судом протокольно ухвалено провести заочний розгляд справи та ухвалити заочне рішення.

Урівноваженням прав відповідача є його право на перегляд заочного рішення, подачу всіх доказів, які він міг подати у судовому засіданні, а також на нову оцінку наявних у справі доказів з урахуванням його позиції.

Згідно положень статті 247 ЦПК України, у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Суд, дослідивши матеріали справи, встановив наступні факти і відповідні їм правовідносини.

Як вбачається з матеріалів справи, 19.07.2019 ОСОБА_1 звернувся до АТ "Альфа-Банк" з метою отримання банківських послуг, у зв`язку з чим 19.07.2019 власноручно підписала Анкету-заяву про акцепт публічної пропозиції АТ "Альфа-Банк" на укладення договору про комплексне банківське обслуговування фізичних осіб в АТ "Альфа-Банк" (а.с.13), оферту на укладання угоди про надання кредиту №501164954 (а.с.12) та паспорт споживчого кредиту (а.с.8,10 на звороті), згідно яких споживачу надано кредит у розмірі 30000,00 грн. строком на 24 місяці, дата повернення кредиту 19.07.2021. Процентна ставка - 20,99 % річних, тип процентної ставки - фіксована.

Також в оферті на укладення Угоди відповідач запропонувала Банку надавати їй послуги з розрахунково-касового обслуговування, в запропонованих нею та Договором порядку і умовах, а також встановити комісійну винагороду, зокрема, за надання кредиту 0,00% від суми кредиту, зазначеного в цій оферті, за обслуговування кредиту 2,45% від суми кредиту, зазначеної в цій оферті.

Пропозиція на укладення Угоди містить умови випуску кредитної картки і відкриття відновлювальної кредитної лінії в сумі кредиту до 200000,00 грн. з фіксованою процентною ставкою 26,00 % річних і зі строком дії кредитної картки 3 роки з моменту випуску, та умови сплати платежів, визначених Угодою/Договором, зокрема, обов`язковим мінімальним платежем пропонує встановити у розмірі 5% від суми загальної заборгованості за кредитною лінією, але не менше 50 грн.; дату сплати ОМП пропонує визначати відповідно до умов Додатку № 4 до Договору; платежі з повернення кредиту пропонує здійснювати відповідно до Договору; примірний графік та розрахунок сукупної вартості пропонує навести в Тарифах, які є невід`ємною частиною Договору.

Додатком №1 до угоди про надання кредиту №501164954 від 19.07.2019 є графік платежів, підписаний позичальником ОСОБА_1 власноручним підписом (а.с.15).

Виконання АТ «Альфа Банк» умов договору підтверджується випискою по рахункам за період з 19.07.2019 по 17.05.2021, з якої вбачається надходження на картку ОСОБА_1 19.07.2019 30000,00 грн., призначення платежу надання кредиту за Кредитним договором №501164954 від 19.07.2019 (а.с.99).

17.05.2021 між АТ "Альфа-Банк" (клієнт) та ТОВ "Фінансова компанія "Флексіс" (фактор) укладено договір факторингу №2, згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку №1-1 до договору. Право вимоги, що відступається, згідно даного договору включає суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить клієнту (а.с.16-20).

Згідно характеристики права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами від 17.05.2021 АТ "Альфа-Банк" передав ТОВ "Фінансова компанія "Флексіс" реєстр прав вимог щодо договорів, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 (№6724 а.с.23) в сумі 42821,52 грн.

Відповідно до платіжного доручення №253 від 17.05.2021 ТОВ "ФК "Флексіс" сплатило АТ "Альфа-Банк" згідно договору факторингу № 2 від 17.05.2021 грошові кошти в сумі 16 500 000 грн. (а.с.21).

18.05.2021 між ТОВ "Фінансова компанія "Флексіс" (клієнт) та ТОВ "Вердикт капітал" (фактор) укладено договір факторингу №18-05/21, згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, фактор зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження клієнта за плату, клієнт відступає фактору, а фактор набуває належне клієнтові право вимоги до боржників за договорами, перелік яких міститься в додатку № 1-1 до договору. Право вимоги, що відступається, згідно даного договору включає суму заборгованості за основною сумою кредитів, нарахованими процентами, комісіями та всіма іншими платежами за основними договорами, право на одержання яких належить клієнту (а.с.25-30).

Згідно акту приймання-передачі реєстру боржників від 18.05.2021 до договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 ТОВ "Фінансова компанія "Флексіс" та ТОВ "Вердикт капітал" уклали акт про те, що у відповідності та на виконання договору факторингу №18-05/21 від 18.05.2021 клієнт передав, а фактор отримав право вимоги до боржників загальною кількістю 12 901 (а.с.37).

Відповідно до характеристики права вимоги, переданих фактору клієнтом за договором та боржників за основними договорами від 18.05.2021 ТОВ "Фінансова компанія "Флексіс" передало ТОВ "Вердикт капітал" реєстр прав вимог щодо договорів, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 (№6724) в загальному розмірі 42821,52 грн., з яких сума за основною заборгованістю 23155,94 грн., проценти та комісія 18841,84 грн., неустойка (пеня/штраф) 1183,74 грн. (а.с.38-40,41).

Відповідно до платіжних доручень №260530015 від 16.06.2021, №260990544, №260990545, №26090546, №260990552 від 17.06.2021 ТОВ "Вердикт капітал" сплатило ТОВ "ФК "Флексіс" згідно договору факторингу № 18-05/21 від 18.05.2021 грошові кошти в сумі 5500000 грн., 2 500 000 грн., 2 500 000 грн., 2 500 000 грн., 3 600 000 грн. (а.с.31-35).

Як вбачається з платіжного доручення №Ф від 26.07.2021 ТОВ "Вердикт капітал" сплатило ТОВ "ФК "Флексіс" згідно додаткової угоди до договору факторингу №18-05/21 від 14.07.2021 грошові кошти в розмірі 496 756,40 грн.(а.с.36).

10.01.2023 між ТОВ "Вердикт капітал" (первісний кредитор) та ТОВ "Коллект центр" (новий кредитор) укладено договір №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги, згідно якого в порядку та на умовах, визначених цим договором, первісний кредитор відступає шляхом продажу новому кредитору належні первісному кредитору, а новий кредитор набуває у обсязі та на умовах, визначених цим договором, права вимоги первісного кредитора до боржників, зазначених у додатках № 1 та № 3 до цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників боржників, спадкоємців боржників, страховиків або інших осіб, до яких перейшли обов`язки боржників або які зобов`язані виконати обов`язки боржників, за договорами позики (кредитними договорами), з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них (а.с.42-47).

Відповідно до акту зарахування зустрічних однорідних вимог від 28.02.2023 ТОВ "Коллект центр" має перед ТОВ "Вердикт капітал" непогашені грошові зобов`язання, які виникли на підставі, зокрема, договору про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги №10-01/2023 від 10.01.2023 (а.с.48-49).

Згідно акту прийому-передачі реєстру боржників в електронному вигляді, права вимоги за якими відступаються за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 та акту прийому-передачі реєстру боржників за договором №10-01/2023 про відступлення (купівлі-продажу) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ "Вердикт капітал" та ТОВ "Коллект центр" уклали акт про те, що на виконання вимог договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023, укладеного між первісним кредитором та новим кредитором, первісний кредитор передав, а новий кредитор прийняв реєстр боржників в електронному вигляді, права вимоги за яким відступаються, загальною кількістю 207 307 (а.с.50,51).

Як вбачається з реєстру боржників до договору №10-01/2023 про відступлення (купівлю-продаж) прав вимоги від 10.01.2023 ТОВ "Вердикт капітал" передало ТОВ "Коллект центр" права вимоги щодо договорів, в тому числі і до боржника ОСОБА_1 (№6724) в загальному розмірі 45537,72 грн., з яких сума за основною заборгованістю 23155,94 грн., проценти та комісія 19307,44 грн., неустойка (пеня/штраф) 1183,74 грн., а також 1890,60 грн. відповідальність за порушення грошового зобов`язання згідно ст. 625 ЦК України (а.с.52-54,55).

Згідно розрахунку заборгованості ОСОБА_1 , складеного ТОВ "Вердикт капітал", станом на 10.01.2023 остання має заборгованість в загальній сумі 45537,72 грн., яка складається із заборгованості по основній сумі кредиту 23155,94 грн., заборгованості за відсотками на дату відступлення права вимоги 18481,84 грн. та нарахованих 3% річних за користування кредитом 825,60 грн., інфляційні збитки 1471,89 грн. (а.с.56).

Як вбачається з розрахунку, складеного ТОВ "Коллект центр" станом на 17.03.2026 заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором №591164954 від 19.07.2019 становить : заборгованість за тілом кредиту 23155,94 грн., заборгованості за відсотками 19307,44 грн., пеня 1183,94 грн., 3% річних 418,71 грн., інфляційні збитки 1471,89 грн. (а.с.57).

Згідно ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 514 ЦК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 1077 ЦК України за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника). Клієнт може відступити факторові свою грошову вимогу до боржника з метою забезпечення виконання зобов`язання клієнта перед фактором.

Згідно статті 1078 ЦК України предметом договору факторингу може бути право грошової вимоги, строк платежу за якою настав (наявна вимога), а також право вимоги, яке виникне в майбутньому (майбутня вимога). Майбутня вимога вважається переданою фактору з дня виникнення права вимоги до боржника. Якщо передання права грошової вимоги обумовлене певною подією, воно вважається переданим з моменту настання цієї події. У цих випадках додаткове оформлення відступлення права грошової вимоги не вимагається.

Відповідно до частин 1, 2 статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Визначення поняття зобов`язання міститься у ч. 1 ст. 509 ЦК України, згідно якої це правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

У статті 526 ЦК України передбачено, що зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно статті 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ч.1 ст.1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

З положень ч. 1 ст. 530 ЦК України вбачається якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

За ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно ч. 1 ст. 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.

Відповідно до ст. 1050 ЦК України якщо позичальник своєчасно не повернув суму позики, він зобов`язаний сплатити грошову суму відповідно до статті 625 цього Кодексу. Якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Як вбачається з ст. 1052 ЦК України у разі невиконання позичальником обов`язків, встановлених договором позики, щодо забезпечення повернення позики, а також у разі втрати забезпечення виконання зобов`язання або погіршення його умов за обставин, за які позикодавець не несе відповідальності, позикодавець має право вимагати від позичальника дострокового повернення позики та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однією зі сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, суд сприяє всебічному і повному з`ясуванню обставин справи дотримуючись принципів диспозитивності та змагальності сторін. Суд розглядає справи в межах заявлених позовних вимог та на підставі наданих сторонами доказів. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Верховний Суд у постанові від 25.01.2023 у справі № 209/3103/21 вказав, що при вирішенні цивільних справ судами враховується стандарт доказування «більшої вірогідності», доказів, які б спростовували установлені судом обставини на підставі доказів наданих стороною позивача, відповідачем не надано та не спростовано розмір заборгованості, заявлений позивачем.

На підставі наведеного вище, виходячи з «балансу ймовірностей» як стандарту доказування, котрий ЄСПЛ у рішенні «J.K. AND OTHERS v. SWEDEN» (заява № 59166/12) від 23.08.2016 визнає притаманним саме цивільним справам, відповідно до якого доведення факту вважається виконаним, якщо на підставі поданих доказів можна зробити висновок, що факт швидше мав місце, ніж не мав, суд доходить до висновку, що ОСОБА_1 свої зобов'язання за договором належним чином не виконала, у зв`язку з чим виникла заборгованість, розмір якої ним не спростовано, контррозрахунок суду не надано, а отже заявлені позовні вимоги підлягають задоволенню, оскільки ТОВ "Коллект центр" набуло право вимоги до відповідача щодо повернення заборгованості.

При вирішенні питання про стягнення витрат на правничу допомогу, суд виходить з наступного.

Відповідно до частин першої, пункту 1 частини третьої статті 133 та частин першої - третьої статті 137 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Згідно з частиною восьмою статті 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу представником позивача надано суду: договір №01-07/2024 про надання правової допомоги від 01.07.2024 (а.с.66-68), заявку на надання юридичної допомоги №1521 від 02.02.2026 (а.с.65), витяг з акту №19 про надання юридичної допомоги від 27.02.2026 на суму 16000 грн. (а.с.70) та прайс лист (а.с.71-72).

Порядок розподілу судових витрат між сторонами визначений статтею 141 ЦПК України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При визначені у договорі про надання адвокатських послуг форми гонорару у твердій (фіксованій) сумі вона є незмінною в залежності від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу (правова позиція Верховного Суду від 31.01.2022 у справі № 185/5421/21).

В інших своїх постановах від 08.09.2021 у справі № 206/6537/19, від 06.10.2022 у справі № 824/294/21 Верховний Суд сформував правову позицію, за якою попри волю сторін договору визначати розмір гонорару адвоката, суд не позбавлений права оцінювати заявлену до відшкодування вартість правничої допомоги на підставі критеріїв співмірності.

При визначенні суми відшкодування витрат на професійну правничу допомогу суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має урахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, у рішеннях від 23.01.2014 у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26.02.2015 у справі «Баришевський проти України» указано, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір обґрунтованим.

Відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 26.06.2024 (справа № 686/5757/23) вказала, що вирішуючи питання розподілу судових витрат, суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов'язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв'язку з наведеним суд, з урахуванням конкретних обставин, може обмежити такий розмір з огляду на розумну потребу судових витрат для конкретної справи.

Зважаючи на умови договору про надання правничої допомоги, надані послуги, а також те, що справа є незначної складності, в даній категорії справ наявна узгоджена та усталена судова практика, через що позовні заяви у даних справах є майже типовими та фактично шаблонними, існує напрацьована адвокатська практика у даній категорії справ, а обсяг досліджених доказів є невеликим, суд вважає, що заявлений розмір витрат сторони позивача не є співмірним зі складністю справи та виконаній адвокатом роботі, а тому з відповідача слід стягнути на користь позивача витрати, понесені останнім на правничу допомогу, в сумі 4 000,00 грн.

Враховуючи, що судом задоволено позовні вимоги в повному обсязі, з відповідача на користь позивача також стягується сума сплаченого судового збору в розмірі 2662,40 грн. (а.с.84).

Керуючись ст.ст. 2, 12, 81, 141, 263-265, 274-279, 280-284, 289 ЦПК України, суд -

УХВАЛИВ :

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , (адреса: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КОЛЛЕКТ ЦЕНТР» (адреса: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3, офіс 306, ЄДРПОУ 44276926) заборгованість за договором № 501164954 від 19.07.2019 в розмірі 45537,72 грн. (сорок п`ять тисяч п`ятсот тридцять сім грн. 72 коп.), а також судові витрати 2662,40 грн. (дві тисячі шістсот шістдесят дві грн. 40 коп.) сума сплаченого судового збору, та 4000,00 грн. (чотири тисячі грн. 00 коп.) витрати на професійну правничу допомогу, а всього 52200,12 грн. (п`ятдесят дві тисячі двісті грн. 12 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте Радомишльським районним судом Житомирської області за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку безпосередньо до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом 30 днів з дня його проголошення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Наталія СІРЕНКО