Рішення № 137709702, 25.06.2026, Малинський районний суд Житомирської області

Справа № 283/1126/26

провадження №2/283/1134/2026

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

( з а о ч н е )

25 червня 2026 року Малинський районний суд Житомирської області в складі: під головуванням судді Ярмоленка В.В., з секретарем судового засідання Селіною А.І., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Малині в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу

за позовною заявою керівника Коростенської окружної прокуратури Житомирської області в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Малинської міської ради

до ОСОБА_1 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на стороні позивача комунальне некомерційне підприємство «Малинська міська лікарня»

про відшкодування витрат на лікування потерпілої від кримінального правопорушення,

ВСТАНОВИВ:

Стислий виклад позицій сторін.

11.05.2026 заступник керівника Коростенської окружної прокуратури Сороколат О. в інтересах держави в особі Національної служби здоров`я України, Малинської міської ради звернувся з позовом в обґрунтування якого зазначив, що

27.02.2024 близько 18 години у житловій кімнаті квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання своєї співмешканки ОСОБА_2 , під час конфлікту з ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи при собі кухонний ніж, який утримував у правій руці, наблизився до ОСОБА_3 -та з достатньою силою наніс один удар клинком ножа в область лівої частини живота потерпілому, заподіявши останньому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини, з ушкодженням великого чепця, внутрішньочеревної кровотечі, яке по своїй категорії відноситься до тяжкого ступеню важкості, що є небезпечним для життя в момент його спричинення.

За вказаним фактом 28.02.2024 розпочато досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12024060510000142., за результатами якого до суду скеровано обвинувальний акт. Вироком Малинського районного суду Житомирської області від 19.04.2024 у справі № 283/844/24 ОСОБА_1 визнаний винуватим у вчиненні кримінального проступку, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України.

У зв`язку з отриманням тілесних ушкоджень, згідно з довідкою Комунального некомерційного підприємства «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради № 1806/01-11 від 01.10.2025 ОСОБА_3 перебував на стаціонарному лікуванні 6 ліжко-днів, джерелом фінансування витрат закладу на його лікування були кошти Національної служби здоров`я України в сумі 16483 грн.

Факт отримання тілесних ушкоджень ОСОБА_3 та його перебування на стаціонарному лікуванні знаходиться у прямому причинно-наслідковому зв`язку із суспільно-небезпечними діянням, яке підпадає під ознаки кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, та кримінально- караними діями ОСОБА_1 .

Перелік медичних послуг, повну оплату надання яких пацієнтам держава гарантує за рахунок коштів Державного бюджету України у 2024 році, визначений Порядком реалізації програми державних гарантій медичного обслуговування населення у 2024 році, що затверджений постановою КМУ від 22.12.2023 № 1394.

Встановлено, що між закладом охорони здоров`я та НСЗУ в 2024 році укладено договори про медичне обслуговування населення за програмою медичних гарантій.

Відтак, послуги КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради, пов`язані з наданням медичних послуг за програмою медичних гарантій пацієнтам, в тому числі ОСОБА_3 профінансовано Національною службою здоров`я України як замовником медичних послуг за рахунок коштів Державного бюджету України.

Таким чином, кошти у розмірі 16483 грн, витрачені на лікування ОСОБА_3 - потерпілого від кримінального правопорушення передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, підлягають стягненню з ОСОБА_1 , оскільки надання медичних послуг здійснювалося за програмою медичних гарантій пацієнтам та сплачено Національною службою здоров`я України.

Цивільний позов про відшкодування витрат на лікування потерпілої в межах кримінального провадження № 12024060510000142 прокурором не заявлявся.

Разом з тим, ОСОБА_1 не відшкодував витрати на лікування потерпілого від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, ні у ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження, ні під час ні після розгляду обвинувального акту Малинським районним судом 19.04.2024 у справі № 283/844/24.

Невідшкодування витрат, здійснених КНП «Малинська міська лікарня» Малинської міської ради за рахунок місцевого та державного бюджету на стаціонарне лікування потерпілого від кримінального правопорушення, негативно впливає на фінансування інших хворих, внаслідок чого порушуються інтереси держави у сфері дотримання прав і свобод людини і громадянина в галузі охорони здоров`я, забезпечення пов`язаних з ними державних гарантій, що і є підставою звернення прокурора в межах своєї компетенції до суду на захист державних інтересів.

Вимогами позову позивач просить стягнути з ОСОБА_1 на користь держави в особі Національної служби здоров`я України 16483,00 грн витрачених на лікування потерпілого ОСОБА_3 від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, які перерахувати до Державного бюджету України.

Явка сторін по справі:

Представник позивача прокурор Малинського відділу Коростенської окружної прокуратури Хоменко Т.П. 25.06.2026 подав до суду заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представник Національної служби здоров`я України Тарасенко М.С., яка діє на підставі Довіреності у порядку передоручення від 29.09.2025, згідно з поданою 19.05.2026 заявою просила розгляд справи проводити без її участі, позовні вимоги підтримала повністю.

Представник Малинської міської ради в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно.

Представник третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору КНП «Малинська міська лікарня» у судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання не з`явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належно, про причини неявки суд не повідомив, відзив на позов про стягнення заборгованості разом з доказами, що підтверджують заперечення проти позову, до суду не подав.

У зв`язку з неявкою відповідача та не повідомленням про поважність причин такої неявки, в порядку, визначеному статтею 280 ЦПК України, суд постановив провести розгляд справи за відсутності відповідача та ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, що відповідає положенням ст. 223 ЦПК України.

Суд, відповідно до ст. 247 ЦПК України, розглядає справу у судовому засіданні за відсутності позивача і відповідача без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Дослідивши матеріали справи, повно, обґрунтовано, всебічно та безпосередньо з`ясувавши всі наявні докази у сукупності з нормами чинного законодавства України, всі обставини, на які сторона посилалась як на підставу своїх вимог, суд приходить до висновку, що позовні вимоги заступник керівника Коростенської окружної прокуратури підлягають задоволенню з наступних підстав.

Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Встановлено, що вироком Малинського районного суду Житомирської області по справі № 283/844/24 від 19 квітня 2024 року ОСОБА_1 визнано винуватим у вчиненні кримінального правопорушення (проступку), передбаченого ч.1 ст. 121 КК України та призначено йому покарання у виді 5 років позбавлення волі з іспитовим строком 2 роки(а.с.17-19).

Так, 07 лютого 2024 року близько 18 години у житловій кімнаті квартири АДРЕСА_1 ОСОБА_1 , перебуваючи за місцем проживання своєї співмешканки ОСОБА_2 , під час конфлікту з ОСОБА_3 , на ґрунті раптово виниклих неприязних відносин, маючи при собі кухонний ніж, який утримував у правій руці, наблизився до ОСОБА_3 - та з достатньою силою наніс один удар клинком ножа в область лівої частини живота потерпілому, заподіявши останньому тілесне ушкодження у вигляді проникаючого поранення черевної порожнини, з ушкодженням великого чепця, внутрішньочеревної кровотечі, яке по своїй категорії відноситься до тяжкого ступеню важкості, що є небезпечним для життя в момент його спричинення. Внаслідок протиправних дій ОСОБА_3 отримав тяжке тілесне ушкодження, небезпечне для життя в момент його спричинення.

Згідно з листом № 1806/01-11 від 01.10.2025 ОСОБА_3 , перебував на стаціонарному лікуванні в хірургічному відділенні з травматологічними ліжками КНП «Малинська міська лікарня» ММР в період з 27.02.2024 по 04.03.2024. (унікальний код пацієнта 84D0332A2FB90E3B586F8A6006072119CD249ED239D3AAFFF?C96E444C326011) перебував на стаціонарному лікуванні 6 ліжко-днів, витрати на його лікування становлять 16438 грн., які відшкодовані Національною службою здоров`я України в повному обсязі (а.с.46).

Мотиви та застосовані норми права.

За правилами ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Частиною 1 ст. 1206 ЦК України передбачено, що особа, яка вчинила злочин, зобов`язана відшкодувати витрати закладові охорони здоров`я на лікування потерпілого від цього злочину, крім випадку завдання шкоди при перевищенні меж необхідної оборони або у стані сильного душевного хвилювання, що виникло раптово внаслідок насильства або тяжкої образи з боку потерпілого.

Відповідно до ч. 3 ст. 1206 ЦК України якщо лікування проводилося закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, у власності Автономної Республіки Крим або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

За змістом наведеної норми матеріального права, обов`язок відшкодування витрат, понесених закладом охорони здоров`я на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину, покладається саме на винну особу, яка вчинила цей злочин, і заподіяла шкоду здоров`ю потерпілої, як умисними, так і необережними діями.

Таким чином, законодавець відмежовує поняття витрат на лікування потерпілого від злочину та інституту шкоди, відповідальність за заподіяння якої не завжди покладається на винну особу.

Згідно з Постановою Пленуму ВСУ від 07 липня 1995 року «Про відшкодування витрат на стаціонарне лікування особи, яка потерпіла від злочину та судових витрат» питання про відшкодування витрат на стаціонарне лікування потерпілого вирішується відповідно до Порядку обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров`я на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання, затверджених Постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я».

Термін і обґрунтованість перебування потерпілого від злочину на стаціонарному лікуванні визначається на підставі даних лікувального закладу, де він перебуває на лікуванні. До справи має бути приєднана довідка-розрахунок бухгалтерії цього закладу із записом про вартість одного ліжко-дня та загальну суму фактичних витрат на лікування потерпілого.

Витрачені на стаціонарне лікування кошти підлягають відшкодуванню у повному обсязі.

Постановою КМУ № 545 від 16 липня 1993 року «Про порядок обчислення розміру фактичних витрат закладу охорони здоров'я» на стаціонарне лікування потерпілого від злочинного діяння та зарахування стягнених з винних осіб коштів до відповідного бюджету і їх використання передбачено, що сума коштів, яка підлягає відшкодуванню, визначається закладом охорони здоров`я, в якому перебував на лікуванні потерпілий, виходячи з кількості ліжко-днів, проведених ним в стаціонарі та вартості витрат на його лікування в день.

Визначення суми витрат на лікування потерпілого за один ліжко-день проводиться виходячи з фактичної кількості ліжко-днів і загальної суми фактичних витрат за місяць (в якому проводилось лікування) на утримання лікувального закладу, за винятком витрат на капітальні вкладення, капітальний ремонт і придбання інвентаря та обладнання.

Визначена сума коштів на лікування потерпілого стягується судом з обвинуваченого або фізичної чи юридичної особи, яка за законом несе цивільну відповідальність за шкоду, завдану діяннями обвинуваченого або неосудної особи, яка вчинила суспільно небезпечне діяння, при ухваленні вироку за позовом закладу охорони здоров`я або прокурора.

Якщо лікування проводилось закладом охорони здоров`я, що є у державній власності, або територіальної громади, кошти на відшкодування витрат на лікування зараховуються до відповідного бюджету.

Відповідно до приписів частин 1, 3 статті 23 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом. Прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною 4 цієї статті.

Таким чином, з наведених положень процесуального законодавства вбачається, що представництво прокурором у суді законних інтересів держави здійснюється і у разі, якщо захист цих інтересів не здійснює, або неналежним чином здійснює відповідний орган. При цьому прокурор не зобов`язаний встановлювати причини, за яких позивач не здійснює захист своїх інтересів.

Виходячи з наведеного, прокурором доведено підстави звернення до суду з даним позовом.

Матеріалами справи підтверджено, що злочинними діями ОСОБА_1 потерпілому ОСОБА_3 були заподіяні тілесні ушкодження, внаслідок чого останній перебував на стаціонарному лікуванні у КНП «Малинська міська лікарня» і відповідно, закладом охорони здоров`я понесено витрати на лікування ОСОБА_3 , а отже, з урахуванням наведеного та враховуючи вимоги закону щодо принципів розумності та справедливості, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача витрат у розмірі 16483,00 грн.

У відповідності до ст. 141 ЦПК України, з відповідача підлягають стягненню судові витрати на користь держави.

Керуючись ст. 13, 81,141, 263-265,273 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позовні вимоги Коростенської окружної прокуратури в інтересах Малинської міської ради про відшкодування витрат на лікування потерпілої від кримінального правопорушення задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави в особі Національної служби здоров`я України витрати на лікування потерпілого ОСОБА_3 від кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 121 КК України, в розмірі 16483,00 (шістнадцять тисяч чотириста вісімдесят три) гривні 00 копійок, які перерахувати у дохід Державного бюджету України на рахунок: UA978999980313080115000026011 отримувач: ГУК у м. Києві/ Шевченківський район/24060300, банк одержувача: Казначейство України (ел.адм.подат.), код ЄДРПОУ: 37993783.

Стягнути з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , на користь держави судовий збір у розмірі 1331,20 грн.

Учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складання у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності у особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення - якщо така адреса відсутня.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку, встановленому цим Кодексом.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених ЦПК України, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя