Рішення № 137709621, 25.06.2026, Коростенський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 279/2371/26

Номер рядка звіту 38

Провадження № 2/279/1935/26

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2026 р.

Коростенський міськрайонний суд Житомирської області в складі: головуючого-судді Невмержицької О.А., з секретарем Гонцовською Л.В., розглянувши в приміщенні суду в м.Коростені цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект-Центр" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В :

Позивач звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, зазначивши, що 08.11.2013 року між АТ «Райффайзен Банк» та ОСОБА_1 укладено договір №010/0018/82/0409245, відповідно до якого було надано позичальнику грошові кошти в розмірі 8300,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 08.11.2017 року та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 30%.Кредитодавець належним чином виконав свої зобов`язання за договором, надавши позичальнику кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами договору, однак, незважаючи на це, відповідач не виконав свого обов`язку щодо повернення коштів, які були надані в кредит.

20.09.2019 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №114/2-19-F відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором №010/0018/82/0409245.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ "Коллект Центр" було укладено Договір №10-03/2023/01, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ "Коллект Центр" право вимоги до позичальників, в тому числі за договором №010/0018/82/0409245.

Загальний розмір заборгованості за кредитним договором №010/0018/82/0409245 станом на день формування позовної заяви становить 22247,69 гривень, з яких: 12991,19 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту), 8573,92 грн. заборгованість за нарахованими відсотками на дату відступлення права вимоги, 567,27 грн. інфляційні збитки, 115,31 грн. нараховані 3% річних, та понесені судові витрати.

Справа розглянута за правилами спрощеного позовного провадження.

Відзиву на позов, інших заяв, заперечень чи клопотань відповідачем не надано. Про розгляд справи суд повідомляв відповідача за зареєстрованим місцем проживання, копію ухвали про відкриття провадження отримала 11.05.2026 року.

Дослідивши письмові матеріали справи в їх сукупності, суд дійшов висновку про наступне.

Відповідно до ч.1 ст.4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Судом встановлено, що 08.11.2013 між ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» та ОСОБА_1 укладено договір про надання банківських послуг у сфері страхування№010/0018/82/0409245, відповідно до якого кредитодавець зобов`язався надати позичальнику грошові кошти в розмірі 8300,00 грн., а позичальник зобов`язався повернути використану суму в строк до 08.11.2017 та сплатити проценти за користування кредитними коштами в розмірі 30%.

20.09.2019 року між АТ «Райффайзен Банк» та ТОВ «Вердикт Капітал» було укладено договір №114/2-19-F відповідно до умов якого АТ «Райффайзен Банк» відступило ТОВ «Вердикт Капітал» право вимоги до позичальників, в тому числі за договором №010/0018/82/0409245.

10.03.2023 року між ТОВ «Вердикт Капітал» та ТОВ "Коллект Центр" було укладено Договір №10-03/2023/01, відповідно до умов якого ТОВ «Вердикт Капітал» відступило ТОВ "Коллект Центр" право вимоги до позичальників, в тому числі за договором №010/0018/82/0409245.

Відповідно до Реєстру боржників до договору про відступлення прав вимоги №10-03/2023/01 від 10.03.2023 року та розрахунку заборгованості, ТОВ «Коллект Центр» набуло права грошової вимоги до відповідача за кредитним договором №010/0018/82/0409245в сумі 22247,69 гривень, з яких: 12991,19 грн. заборгованість за основним зобов`язанням (за тілом кредиту); 8573,92 грн. заборгованість за нарахованими відсотками, 682,58 грн. в порядку ст.625 ЦК України.

На підставі частини 1 статті 1049 ЦК України позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику у строк та в порядку, що встановлені договором.

Позивач подав докази, які підтверджують існування між сторонами договірних відносин, докази невиконання умов кредитних договорів відповідачем.

Відповідно до частини першої статті 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Статтею 80 ЦПК України передбачено, що достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Згідно з частиною 1 статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Звертаючись до суду з цим позовом позивач на підтвердження наявності заборгованості та її розміру подав до суду розрахунки заборгованості за договором.

Згідно вимог частини 1 статті 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до частини 1 статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо позовних вимог про стягнення 3 % річних та інфляційних збитків, на підставі ст. 625 ЦК України, суд зазначає, що відповідно до Указу Президента України №64/2022 від 24.02.2022 «Про введення воєнного стану в Україні» в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб. Указами Президента України «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні», строк дії воєнного стану в Україні продовжено і станом на час розгляду даної справи він триває.

Відповідно до Закону України «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період воєнного стану» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено пунктами 18 і 19.

Так, відповідно до п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України, у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Слід зазначити, що нарахування пені та інфляційних втрат, проведено позивачем в період дії в Україні воєнного стану.

Відтак, з огляду на положення п.18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України відсутні підстави для стягнення з відповідача пені та інфляційних втрат, оскільки відповідач звільняється від сплати указаного виду відповідальності згідно п.18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України.

За таких обставин позовні вимоги ТОВ «Коллект Центр» про стягнення з відповідача на його користь інфляційні збитки та 3% річних не підлягають задоволенню.

Оскільки відповідачем не оспорено факт укладення кредитного договору та його умови, то правильність і правомірність визначення інших зобов`язань за ним судом не оцінюється.

Таким чином, суд дійшов висновку про те, що відповідач після отримання кредитних коштів взяті на себе зобов`язання відповідно до укладеного договору не виконує, істотно його порушує, до погашення заборгованості заходів не вживала, що є підставою для стягнення з неї заборгованості за договором. Таким чином, позовні вимоги підлягають частковому задоволенню.

Судові витрати зі сплати судового збору підлягають стягненню з відповідача відповідно до ст.141 ЦПК України пропорційно до задоволених позовних вимог ( 0, 97 %).

Щодо заявленої вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача суми в рахунок відшкодування за правничу допомогу, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.1,3 ст.133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведення експертизи; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Згідно ч. 8 ст. 141 ЦПК України розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

На підтвердження понесених витрат на професійну правову допомогу позивачем надано договір про надання юридичних послуг №01-07/2024 від 01.07.2024 року, заявку на наданняюридичної допомоги №1073 від 02.02.2026 року, витягом з акту №19 про надання юридичної допомоги від 27.0.2026 року.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини (далі - ЄСПЛ), присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року. Так у справі «Схід/Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Отже, при визначенні суми відшкодування витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, слід виходити з реальності цих витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, з огляду на конкретні обставини справи.

Так, з урахуванням складності справи, обсягу і складності виконаної адвокатом роботи у даній справі (надання консультації, складення частково тотожних за змістом документів, розгляд справи в порядку спрощеного позовного провадження), враховуючи принципи співмірності та розумності судових витрат, критерій реальності адвокатських витрат, а також критерій розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та спірних правовідносин, суд дійшов висновку про необхідність зменшити розмір заявлених до стягнення витрат на правничу допомогу до розміру 5000 грн.. Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76, 77, 80, 81, 89, 141, 258, 259, 263-265 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Позовні вимоги задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект-Центр" заборгованість за договором №010/0018/82/0409245від 08.11.2013 року в розмірі 21565 (двадцять одну тисячу п`ятсот шістдесят п`ять) грн. 11 коп..

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Коллект-Центр" судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 2580 (дві тисячі п`ятсот вісімдесят) грн. 71 коп. та 5000 (п`ять тисяч) гривень за надання професійної правничої допомоги.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в 30-денний строк, який обчислюється з дня проголошення (складення) рішення. Учасник справи, якому рішення не було вручено у день його проголошення (складення), має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, а в разі подання апеляційної скарги - після розгляду справи апеляційним судом, якщо рішення не було скасовано.

Сторони:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю "Коллект Центр", адреса місця знаходження: 01133, м. Київ, вул. Мечнікова, буд. 3 , офіс 306, , ЄДРПОУ 44276926.

Відповідач ОСОБА_1 , адреса місця реєстрації/проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Суддя: Невмержицька О.А.