Рішення № 137709461, 25.06.2026, Хорошівський районний суд Житомирської області (до 25.04.2025 - Володарсько-Волинський районний суд Житомирської області)

Справа № 199/3717/26

Провадження по справі №2/276/690/26

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року селище Хорошів

Хорошівський районний суд Житомирської області в складі:

головуючого судді Семенюка А.С.,

за участю секретаря судового засідання Процюк О.В.,

розглянувши в спрощеному позовному провадженні з повідомленням (викликом) сторін цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

ВСТАНОВИВ:

ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» через систему «Електронний суд» звернулося до суду з вказаним позовом, який мотивувало тим, що 09.09.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 в електронній формі укладено договір про надання фінансового кредиту №12124-09/2023, відповідно до умов якого товариство надало відповідачу грошові кошти в сумі 10000 грн 00 коп, тобто виконало свої зобов`язання в повному обсязі, а відповідач, у свою чергу, не виконав умов кредитного договору. У наступному 13.12.2023 між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №13122023, відповідно до якого ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло статусу нового кредитора та отримало право грошової вимоги по відношенню до осіб, які були боржниками ТОВ «Аванс Кредит», включно і до ОСОБА_1 за кредитним договором №12124-09/2023 від 09.09.2023 року. Також позивач зазначив, що, відповідачу направлена досудова вимога про погашення кредитної заборгованості. У зв`язку з невиконанням взятих на себе зобов`язань станом на дату подання позову у відповідача перед позивачем утворилась загальна сума заборгованості за кредитним договором №12124-09/2023 від 09.09. 2023 року у розмірі 31500 грн 00 коп, яка складається з: заборгованості за тілом кредиту у розмірі 10000 грн 00 коп, заборгованість за відсотками у розмірі 21500 грн 00 коп, яку разом із судовим збором у розмірі 2662 грн 40 коп та витратами на професійну правничу допомогу в сумі 8000 грн 00 коп товариство просило суд стягнути з відповідача.

Ухвалою судді Хорошівського суду Житомирської області від 20.05.2026 року відкрито провадження у справі, постановлено розгляд даної цивільної справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, у позовній заяві зазначив про розгляд справи за його відсутності, не заперечив щодо ухвалення заочного рішення не заявив.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, відзив до суду не подав, про дату, час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, зокрема, шляхом направлення Ухвали про відкриття провадження у справі до електронного кабінету відповідача, яка доставлена 21.05.2026 року.

Таким чином, відповідач належним чином повідомлений про відкриття провадження у цивільній справі, дату, час та місце розгляду справи.

Відповідно до ст. 280 ЦПК України у разі неявки в судове засідання відповідача, який належним чином повідомлений про час і місце судового засідання і від якого не надійшло повідомлення про поважність причин неявки, відповідач не подав відзив, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів, якщо позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

З огляду на викладене, керуючись положеннями ст.ст. 280, 281 ЦПК України, суд ухвалив проводити заочний розгляд даної справи.

У зв`язку з неявкою в судове засідання всіх учасників справи фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється, згідно з ч.2 ст.247 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи та подані докази, з`ясувавши всі обставини справи в їх сукупності, суд дійшов до наступного висновку.

09.09.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 укладено договір про надання фінансового кредиту №12124-09/2023, за умовами якого кошти кредиту надаються товариством у безготівковій формі у національній валюті шляхом їх перерахування на рахунок клієнта, включаючи використання реквізитів платіжної картки № НОМЕР_1 хх-хххх-8502, товариство 09.09.2023 року надало клієнту фінансовий кредит у розмірі 10000 грн 00 коп, на умовах строковості (на 360 днів), зворотності, платності з датою погашення кредиту 02.09.2024 року, а клієнт зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом у розмірі 2,50 % в день в межах строку кредитування та на інших умовах, визначених Договором, який підписано електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора і був надісланий на номер мобільного телефону відповідача. ОСОБА_1 ознайомився із актуальними умовами кредитування та 09.09.2023 року підписав електронним цифровим підписом, відтвореним шляхом використання одноразового ідентифікатора паспорт споживчого кредиту, який містить інформацію про умови кредитування з використанням кредитної карти, у цій письмовій інформації визначений тип кредиту кредит, мета отримання кредиту на придбання товарів (робіт, послуг) для задоволення потреб, не пов`язаних з підприємницькою, незалежною професійною діяльністю або виконання обов`язків найманого працівника шляхом переказу на банківську картку споживача, строк кредитування 360 днів, процентна ставка 2,50% в день, що становить 912,50 % річних, реальна річна процентна ставка 267949,65 % річних, підписаний позичальником паспорт діє у період часу з 09.09.2023 року до 02.09.2024 року.

Відповідно до довідки ТОВ «Універсальні платіжні рішення», 12.01.2022 року між ТОВ «Універсальні платіжні рішення» та ТОВ «Аванс Кредит» укладено договір на переказ коштів №ФК-П-2022/01-1, та відповідно до зазначеного договору успішно перераховано кошти: 09.09.2023 року о 12 год 25 хв на суму 10000 грн 00 коп, маска картки НОМЕР_2 , номер транзакції в системі iPay.ua - 282746730, призначення платежу: зарахування 10000 грн 00 коп на карту № НОМЕР_2 .

17.10.2023 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 за заявою ОСОБА_1 на реструктуризацію заборгованості за договором про надання фінансового кредиту №12124-09/2023 від 09.09.2023 року укладено додаткову угоду до договору про надання фінансового кредиту №12124-09/2023 від 09.09.2023 року. Відповідно до умов додаткової угоди товариство надає клієнту фінансовий кредит в розмірі 16999 грн 99 коп строком на 128 днів, зі сплатою процентної ставки, яка становить 0,01% в день (3,65% річних) та застосовується у межах строку кредиту; тип кредиту кредит; мета отримання кредиту на власні потреби; дата надання кредиту 09.09.2023 року, наданий кредит клієнт зобов`язаний погасити відповідно до таблиці обчислення загальної вартості кредиту для споживача та реальної процентної ставки да договором про споживчий кредит; сума кредиту складається з суми виданого кредиту клієнта та всіх нарахованих процентів на дату укладення цієї угоди; у випадку часткового дострокового погашення клієнтом кредиту, товариство вносить відповідні зміни до графіку платежів (в частині зменшення належних до сплати сум грошових коштів) та розміщує графік платежів у новій редакції в особистому кабінеті позичальника; у випадку не сплати клієнтом першого платежу у сумі/строки відповідно до графіку платежів угода втрачає свою силу та клієнт зобов`язаний здійснювати погашення відповідно до умов договору про надання фінансового кредиту, який діяв до укладення угоди; угода вступає в силу з моменту оплати першого платежу відповідно до графіку платежів; всі інші пункти договору залишаються без змін. Додаткова угода підписана електронним цифровим підписом позичальника, відтвореним шляхом використання позичальником одноразового ідентифікатора.

13.12.2026 року між ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» укладено договір факторингу №13122023, згідно з яким право вимоги за кредитним договором №12124-09/2023 від 09.09.2023 року, від ТОВ «Аванс Кредит» перейшло ТОВ «ФК «Кредит-Капітал». Відповідно до витягу реєстру боржників до договору факторингу №13122023 від 13.12.2023 року ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» набуло права грошової вимоги до відповідача ОСОБА_1 в сумі 31500 грн 00 коп, яка складається з: 10000 грн 00 коп суми заборгованості за тілом кредиту, 21500 грн 00 коп суми заборгованості за процентами, перехід між сторонами договору прав вимоги оформлено відповідним актом.

У зв`язку з наявністю заборгованості ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на адресу відповідача ОСОБА_1 12.03.2026 року направило досудовому вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором №12124-09/2023 від 09.09.2023 року.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку заборгованості по кредитному договору №12124-09/2023 від 09.09.2023 року за період з 09.09.2023 року по 13.12.2023 року, за ОСОБА_1 станом на 13.12.2023 року непогашений залишок заборгованості складає 31500 грн 00 коп, із них: 10000 грн основна сума боргу, 21500 грн 00 коп борг по відсоткам, за період з 25.09.2023 по 30.09.2023 року відповідачем сплачено 2500,00 грн, які спрямовані на погашення відсотків по кредитному договору.

Згідно з витребуваною судом інформацією від АТ КБ «Приватбанк» на ім`я ОСОБА_1 у АТ «Приватбанк» емітована картку № НОМЕР_3 , по якій 09.09.2023 року було зарахування на суму в розмірі 10000 грн 00 коп.

Норми права, які підлягають застосуванню у даній справі

Частиною 1 ст.13 ЦПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У статті 3 Закону України «Про електрону комерцію» зазначено, що електронний договір - це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Згідно статті 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Положеннями статті 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначено, що якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання: електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Абзац другий частини другої статті 639 ЦК України передбачає, що договір, укладений за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем за згодою обох сторін вважається укладеним в письмовій формі.

Відповідно до частин першої, другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

За змістом статей 626, 628 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Частиною першою статті 638 ЦК України встановлено, що істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Згідно зі ст.ст.526,530 ч.1 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться; якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до частини першої статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Частиною другою статті 1054 ЦК України встановлено, що до відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.

Кредитний договір укладається у письмовій формі. Кредитний договір, укладений з недодержанням письмової форми, є нікчемним (стаття 1055 ЦК України).

Частиною 1 статті 634 ЦК України встановлено, що договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Оскільки умови договорів приєднання розробляються банком, тому повинні бути зрозумілі усім споживачам і доведені до їх відома, у зв`язку із чим банк має підтвердити, що на час укладення відповідного договору діяли саме ці умови, а не інші. Тому з огляду на зміст статей 633, 634 ЦК України можна вважати, що другий контрагент (споживач послуг банку) лише приєднується до тих умов, з якими він ознайомлений.

За змістом статті 1056-1 ЦК України в редакції, чинній на момент виникнення спірних правовідносин, розмір процентів та порядок їх сплати за договором визначаються в договорі залежно від кредитного ризику, наданого забезпечення, попиту і пропозицій, які склалися на кредитному ринку, строку користування кредитом, розміру облікової ставки та інших факторів.

Відповідно до частини першої статті 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Згідно зі статтею 1049 згаданого Кодексу позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом. Боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання.

Відповідно до частини 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно зі ст. 514 ЦК України, до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом (ст.516 ЦК України).

Частиною 1 статті 1077 ЦК України передбачено, що за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).

Частиною 1 статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» у договорі про споживчий кредит зазначаються: 1) найменування та місцезнаходження кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), прізвище, ім`я, по батькові та місце проживання споживача (позичальника); 2) тип кредиту (кредит, кредитна лінія, кредитування рахунку тощо), мета отримання кредиту; 3) загальний розмір наданого кредиту; 4) порядок та умови надання кредиту; 5) строк, на який надається кредит; 6) необхідність укладення договорів щодо додаткових та/або супутніх послуг третіх осіб, пов`язаних з отриманням, обслуговуванням та поверненням кредиту (за наявності); 7) види забезпечення наданого кредиту (якщо кредит надається за умови отримання забезпечення); 8) процентна ставка за кредитом, її тип (фіксована чи змінювана), порядок її обчислення, у тому числі порядок зміни, та сплати процентів; 9) денна процентна ставка, її розрахунок та загальні витрати за споживчим кредитом (крім споживчих кредитів, виконання зобов`язань за якими забезпечено заставою/іпотекою або правом довірчої власності), орієнтовна реальна річна процентна ставка та орієнтовна загальна вартість кредиту для споживача на дату укладення договору про споживчий кредит. У разі відсутності у кредитодавця інформації про вартість певної додаткової та/або супутньої послуги, що надається споживачу третьою особою під час укладення договору про споживчий кредит, орієнтовна вартість такої послуги визначається відповідно до пункту 7 частини третьої статті 9 цього Закону. Усі припущення, використані для обчислення орієнтовної реальної річної процентної ставки та/або орієнтовної загальної вартості кредиту, повинні бути зазначені; 10) порядок повернення кредиту та сплати процентів за користування споживчим кредитом, власних комісій та інших платежів (за наявності), включно із кількістю платежів, їх розміром та періодичністю внесення, у вигляді графіка платежів (у разі кредитування у вигляді кредитування рахунку, кредитної лінії графік платежів може не надаватися); 11) інформація про наслідки прострочення виконання зобов`язань зі сплати платежів, у тому числі розмір неустойки, процентної ставки, інших платежів, які застосовуються чи стягуються при невиконанні зобов`язання за договором про споживчий кредит; 12) порядок та умови відмови від надання та одержання кредиту; 13) порядок дострокового повернення кредиту; 14) відповідальність сторін за порушення умов договору; 15) право споживача на звернення до Національного банку України у разі порушення кредитодавцем, новим кредитором та/або колекторською компанією законодавства у сфері споживчого кредитування, у тому числі порушення вимог щодо взаємодії із споживачами при врегулюванні простроченої заборгованості (вимог щодо етичної поведінки), а також на звернення до суду з позовом про відшкодування шкоди, завданої споживачу у процесі врегулювання простроченої заборгованості.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про споживче кредитування» загальні витрати за споживчим кредитом витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця для отримання, обслуговування та повернення кредиту.

Згідно ст. 11 Закону України «Про захист прав споживачів» цей Закон застосовується до відносин споживчого кредитування у частині, що не суперечить Закону України «Про споживче кредитування».

Згідно з ч.ч. 1, 2, 5, 7 ст. 18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача. Якщо положення договору визнано несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінено або визнано недійсним. Положення, що було визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору. Якщо до положення вносяться зміни, такі зміни вважаються чинними з моменту їх внесення.

Відповідно до ч. 5 ст. 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними.

Законом України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг» від 22 листопада 2023 року № 3498-ІХ (який набрав чинності 24 грудня 2023 року) внесено зміни до Закону України «Про споживче кредитування» та статтю 8 цього Закону доповнено частиною п`ятою.

Відповідно до ч.5 ст.8 Закону України «Про споживче кредитування», максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

Суд приходить до наступних висновків по суті заявлених вимог.

За встановлених обставин справи суд уважає, що між сторонами виникли цивільні правовідносини, які врегульовані ст.ст.509, 526, 547, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України та нормами законодавства про електронну комерцію та споживче кредитування, відповідно до яких зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. У разі прострочення відповідачем повернення чергової частини кредитних коштів позивач має право вимагати дострокового повернення частини кредиту, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до умов договору. За невиконання зобов`язання може бути встановлена відповідальність у виді пені і штрафу.

Матеріалами справи підтверджується ініціювання ОСОБА_1 укладання договору про надання фінансового кредиту, її звернення до ТОВ «Аванс Кредит» із зазначенням бажаного розміру позики, надання нею необхідних для укладення договору особистих даних, зокрема, реєстраційний номер облікової картки платника податків, паспортні дані, номер мобільного телефону.

Договір про надання фінансового кредиту, графік платежів, заявка-анкета на отримання фінансового кредиту, інформаційне повідомлення споживача та паспорт споживчого кредиту підписані електронним підписом відповідача шляхом використання одноразового ідентифікатора, тобто сторони досягли згоди щодо усіх істотних умов правочину, уклавши його відповідно до вимог закону, та довівши у доступній формі відповідачу умови кредитування.

Із наданого позивачем суду розрахунку заборгованості вбачається неповне повернення відповідачем отриманих кредитних коштів, процентів за їх користування у строки визначені електронним кредитним договором, тому суд уважає, що підлягають стягненню з відповідача на користь позивача суми заборгованості за тілом кредиту та правильно обрахованими процентам за користування кредитними коштами, розрахунок яких наведено нижче.

Розрахунок розміру заборгованості по тілу кредиту відповідає умовам кредитного договору, докази зворотнього у суду відсутні.

Як вбачається зі змісту позовних вимог та розрахунку заборгованості ТОВ «Аванс Кредит», обраховуючи заборгованість за відсотками, починаючи з 09.09.2023 року по 13.12.2023 року, дотрималося умов договороу щодо розміру процентної ставки, нараховуючи процентну ставку в розмірі 2,50 % за один день користування кредитом, як це визначено п. 1.2, 1.4.1, 1.5. кредитного договору.

Разом із цим, Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», яким передбачено зокрема, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати 1 %, набрав чинності 24 грудня 2023 року, тобто після періоду, за який нараховані проценти.

За таких обставин, суд уважає за необхідне задовольнити позов у межах визначених позивачем, а саме в заявленому розмірі процентів 21500 грн 00 коп.

Таким чином, вимога про стягнення процентів є обґрунтованою та підлягає повному задоволенню у межах заявлених позивачем вимог.

Також судом ураховується той факт, що ТОВ «Аванс Кредит» на підставі договору факторингу від 13.12.2023 року №13122023 відступлено право вимоги щодо відповідача на користь ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» і таке відступлення відповідає вимогам п.1 ч.1 ст.512 та ст.513 ЦК України.

Із урахуванням вищенаведеного, суд уважає, що право позивача на вільне володіння та користування належними йому грошовими коштами є порушеним і воно підлягає судовому захисту, а тому з відповідача необхідно стягнути фактично отриману суму кредитних коштів та борг за відсотками.

Враховуючи все вищезазначене, суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог та стягнення з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованості за кредитним договором №12124-09/2023 від 09.09.2023 у розмірі 31500,00 гривень, з яких: заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн., заборгованість за відсотками - 21500,00 грн.

Оскільки, позовні вимоги задоволено повністю, тому судові витрати, понесені позивачем і документально підтверджені, за правилами ст.141 ЦПК України покладаються на відповідача, а тому суд стягує з відповідача на користь позивача судові витрати по оплаті судового збору в сумі 2662,40 гривень.

Щодо витрат на професійну правову допомогу, суд приходить до наступного висновку.

Судом встановлено, що 01.07.2025 року між позивачем та АО «Апологет» укладено договір про надання правової допомоги №0107. Предметом вказаного договору є зобов`язання надати юридичну допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним договором.

На підтвердження понесених витрат на професійну правничу допомогу стороною відповідача надано: договір про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025, акт №896 від 09.03.2026 року, згідно якого сума наданих послуг до акта відповідно до Договору складає 8000 грн., детальний опис наданих послуг до акта №896 від 09.03.2026 року за договором про надання правової допомоги №0107 від 01.07.2025.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою, підлягають розподілу разом з іншими судовими витратами. Розмір витрат на правничу допомогу визначається згідно з умовами договору про надання правової допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг, виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті. Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні відповідача всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Крім того, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним зі: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З урахуванням конкретних обставин, зокрема, складністю справи та ціни позову, суд може обмежити даний розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для даної справи. Так, у визначенні розумно необхідного розміру сум, які підлягають сплаті за послуги адвоката, можуть братися до уваги, зокрема: встановлені нормативно-правовими актами норми видатків на службові відрядження (якщо їх установлено); вартість економних транспортних послуг; час, який міг би витратити на підготовку матеріалів кваліфікований фахівець; вартість оплати відповідних послуг адвокатів, яка склалася в країні або в регіоні; наявні відомості органів статистики або інших органів про ціни на ринку юридичних послуг; тривалість розгляду і складність справи тощо. При цьому, суд враховує, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема складністю справи та ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

В додатковій постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 23.01.2023, справа № 755/2587/17, зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої ухвалене судове рішення, всі понесені нею витрати на професійну правничу допомогу, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенства права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та її адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, враховуючи такі критерії, як складність справи, витрачений адвокатом час, значення спору для сторони, тощо.

Беручи до уваги характер спірних правовідносин, суд вважає неспівмірною заявлену вартість послуг за правовий аналіз обставин спірних правовідносин та складання позовної заяви про стягнення кредитної заборгованості, враховуючи категорію та складність даної справи, яка відноситься до малозначних справ та є типовою для фактора, не потребує вивчення значного обсягу доказів та правових позицій судів щодо такої категорії справ. Окрім того, справа розглядалась в порядку спрощеного позовного провадження, спори вказаної категорії є поширеними та не мають особливої складності.

За таких обставин, при визначенні розміру витрат на правову допомогу судом встановлено, що заявлена позивачем до стягнення сума витрат на правову допомогу в розмірі 8000 грн. є завищеною щодо предмета спору.

Враховуючи, що вказана категорія справ відноситься до малозначних та розглядається у порядку спрощеного позовного провадження, складність даної справи, зміст заявлених позивачем позовних вимог, усталену практики з вирішення кредитних спорів, обсяг робіт виконаних адвокатом, обсяг наданих послуг, значимість спору для сторін, а також те, що всі обставини справи були встановлені при заочному розгляді справи за відсутності представника позивача у спрощеному позовному провадженні, виходячи з засад розумності та співмірності, суд вважає за необхідне стягнути з відповідача на користь позивача витрати на правничу допомогу у сумі 2500,00 грн.

Керуючись ст.ст.2, 12, 13, 76-79, 81, 82, 141, 258, 259, 263-265, 268, 273, 274, 277-279, 280, 281, 352, 354 ЦПК України, ст.ст.4, 6, 526, 626, 628, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд, -

УХВАЛИВ :

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором за кредитним договором №12124-09/2023 від 09.09.2023 року в загальній сумі 31500,00 гривень (тридцять одна тисяча п`ятсот гривень 00 коп), з яких: заборгованість за тілом кредиту 10000,00 грн., заборгованість за процентами 21500,00 грн.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» 2662,40 гривень (дві тисячі шістсот шістдесят дві гривні 40 копійок) судового збору та витрати на правову допомогу в розмірі 2500 гривень (дві тисячі п`ятсот гривень 00 копійок).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Оскарження заочного рішення відповідачем в апеляційному порядку може мати місце лише в разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення та в разі ухвалення повторного заочного рішення судом першої інстанції. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватись з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Позивач має право на оскарження заочного рішення в загальному порядку. Апеляційна скарга на рішення суду подається безпосередньо до Житомирського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного тексту рішення суду.

Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку після закінчення строку для подання апеляційної скарги, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал», місце знаходження: 79000, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, 1, корпус 28, ЄДРПОУ: 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , адреса реєстрації місця проживання: АДРЕСА_1 ; РНОКПП: НОМЕР_4 .

Суддя А.С.Семенюк