Ухвала суду № 137709413, 16.04.2026, Богунський районний суд м. Житомира

Справа №295/5323/22

4-с/295/42/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.04.2026 року м. Житомир

Богунський районний суд м. Житомир в складі головуючого судді Перекупка І.Г. за участю за участю секретаря судового засідання Конончук Ю.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на неправомірні дії Богунського районного відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в порядку судового контролю за виконанням судового рішення, -

В С Т А Н О В И В :

До Богунського районного суду м. Житомир звернулася ОСОБА_1 із скаргою на неправомірні дії Богунського районного відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (Богунський РВДВС у м. Житомирі) в порядку судового контролю за виконанням судового рішення. В обґрунтування скарги вказала, що Житомирський апеляційний суд у справі № 295/5323/22 постановою від 10 грудня 2025 року скасував ухвалу Богунського районного суду м. Житомира від 19 травня 2025 р. та скасував рішення про звернення стягнення на аліменти у виконавчому провадженні Богунського ВДВС у м. Житомирі. 29 грудня 2025 р. вона, ОСОБА_1 звернулась до Богунського РВДВС у м. Житомирі та просила перерахувати стягнуті кошти 8 975,20 грн. на банківський рахунок № НОМЕР_1 в ПРИВАТ банк, який використовується для перерахунку аліментів у виконавчому провадженні № 65639813 за рішенням Богунського районного суду від 15 травня 2021 року у справі № 295/6113/20.

Богунський РВДВС у м. Житомирі листом від 08.01.2026 р. № 1320, на її думку, неправомірно відмовляє їй в поверненні стягнутих аліментів, обґрунтовуючи тим, що в постанові суду не вказано повернути їй, ОСОБА_1 стягнуті аліменти. Богунський районний суд міста Житомира ухвалою від 26 лютого 2026 р. у справі № 295/5323/22 визнав неправомірною бездіяльність (дії) державного виконавця Богунського ВДВС стосовно відмови повернути їй, ОСОБА_1 сплачені в рахунок аліментів кошти в сумі 8 975.20 грн.

27.02.2026 вона звернулась до державного виконавця з приводу повернення їй, ОСОБА_1 сплачені в рахунок аліментів кошти в сумі 8975,20 гри. Відповідь не отримала.

19.03.2026.вона, ОСОБА_1 звернулась до державного виконавця з приводу повернення їй, ОСОБА_1 сплачених в рахунок аліментів кошти в сумі 8975,20 грн. Відповідь не отримала.

24.03.2026 вона, ОСОБА_1 звернулась до Богунського РВДВС у м. Житомирі з приводу повернення їй, ОСОБА_1 сплачених в рахунок аліментів кошти в сумі 8975,20 грн. Отримала відповідь, що за певних умов та в майбутньому буде сформовано подання щодо повернення коштів.

Вважає, що Богунський РВДВС у м. Житомирі проявляє бездіяльність, діє неправомірно, безпідставно не виконує постанову Житомирського апеляційного суду у справі № 295/5323/22 від 10 грудня 2025 року, якою обґрунтовано та зрозуміло зазначено - скасувати рішення про звернення стягнення на аліменти у виконавчому провадженні Богунського РВДВС у м. Житомирі.

13.04.2026 ОСОБА_1 подала до суду заяву про слухання скарги без її участі. Просила скаргу задовільнити в повному обсязі.

Представник Богунського ВДВС у м. Житомир до суду не з`явився, направив до суду відзив з якого свідчить, що 01.04.2026 р. державним виконавцем перераховано кошти в сумі 8 975,20 грн. на рахунок ОСОБА_1 , а саме: НОМЕР_1 , відкритий в АТКБ «ПриватБанк» (МФО: 305299), згідно платіжної інструкції N° 344 від 01.04.2026 року.

Крім того, 06.04.2026 р. державним виконавцем надано відповідь на заяви ОСОБА_1 від 19.03.2026 р. та 24.03.2026, в яких вказано, що вищевказані кошти повернуто на рахунок, вказаний у заявах та додано копію платіжної інструкції № 344 від 01.04.2026.

Дослідивши повно, всебічно та об`єктивно матеріали скарги, оцінивши безпосередньо в судовому засіданні всі зібрані у скарзі докази в їх сукупності, суд, керуючись своїм внутрішнім переконанням, дійшов висновку що скарга підлягає задоволенню виходячи з наступного.

Судом встановлено.

На примусовому виконанні у Богунського РВДВС перебуває виконавче провадження N° 75642787 з примусового виконання виконавчого листа N 295/5323/22 виданого 11.07.2024 р. Богунським районним судом м. Житомира про: визначити ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні з дитиною ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 . До досягнення сином(онуком) семирічного віку: - кожну суботу тижня з 10.00 год. до 12.30 год. За місцем проживання дитини у присутності матері дитини; якщо робочий день матері припадає на суботу побачення з дитиною переноситься на неділю з 10.00 год до 12.30 год. Після досягнення дитиною ОСОБА_5 ІНФОРМАЦІЯ_1 , семирічного віку визначити ОСОБА_2 наступний спосіб участі у вихованні та спілкуванні із сином; Кожну середу тижня з 18.00 год. до 20.00 год. без присутності матері дитини, але з урахуванням бажання дитини, її психологічного і фізичного стану та обставин , які можуть виникнути, у тому числі за місцем проживання батька; кожну першу та третю суботу місяця, а також другу та четверту неділю місяця із 12.00 год. до 17.00 год. Без присутності матері дитини, але з урахуванням бажання дитини , її психологічного і фізичного стану та обставин, які можуть виникнути у тому числі за місцем проживання батька. Боржником за даним провадженням є ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

27.02.2026 р.Богунський районний суд м. Житомира по справі N° 295/5323/22 ухвалив - визнати неправомірною бездіяльність (дії) державного виконавця Богунського ВДВС у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України стосовно відмови повернути ОСОБА_1 сплачені в рахунок аліментів кошти в сумі 8 975,20 грн. Дана ухвала набрала законної сили 14.03.2026 р.

31.03.2026 р. провідним спеціалістом Богунського РВДВС у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України сформовано подання до ГОЛОВНОГО УПРАВЛІННЯ ДЕРЖАВНОЇ КАЗНАЧЕЙСЬКОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ У ЖИТОМИРСЬКІЙ ОБЛАСТІ для повернення вищевказаних коштів.

01.04.2026 р. державним виконавцем перераховано кошти в сумі 8 975,20 грн. на рахунок ОСОБА_1 , а саме: НОМЕР_1 , відкритий в АТКБ «ПриватБанк» (МФО: 305299), згідно платіжної інструкції N 344 від 01.04.2026 р.

Крім того 06.04.2026 р. державним виконавцем надано відповідь на заяви ОСОБА_1 від 19.03.2026 р. та 24.03.2026 р., в яких вказано, що вищевказані кошти повернено на рахунок, вказаний у заявах та додано копію платіжної інструкції N 344 від 01.04.2026 року.

Дана скарга розглядається в рамках цивільного судочинства.

Положеннями процесуального закону, який регулює правила розгляду таких справ, визначено, що розглядаючи цивільні справи суд керується принципом диспозитивності та змагальності, які визначають, що кожна сторона повинна самостійно подавати докази та доводити ті обставини на які посилається, в тому числі, шляхом подання доказів, заявлення клопотань і несе ризик настання наслідків пов`язаних із вчиненням або не вчиненням нею процесуальних дій. Доказування заявлених вимог не може перебирати на себе суд або інша сторона. (ст. ст. 12, 13 та 81 ЦПК України).

Відповідно до ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона, повинна довести ті обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Суд розглядає справу не інакше як за зверненням особи поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках (ст.13 ЦПК України).

Належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування (ст. 77 ЦПК України).

Обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування (ч. 2 ст. 78 ЦПК України).

Відповідно до ст. 80 ЦПК України достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування. Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. (ч. 6 ст. 81 ЦПК України).

Частиною другою ст. 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Згідно зі статтею 129 Конституції України однією із засад судочинства є обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК України визначено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до статті 1 Закону України «Про виконавче провадження» виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно- правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Статтею 447 ЦПК України передбачено, що сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини першої статті 448 ЦПК України скарга подається до суду, який розглянув справу як суд першої інстанції.

Частиною першою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання судового рішення можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до суду, який видав виконавчий документ, у порядку, передбаченому законом.

Правовідносини, які виникають у процесі виконання судового рішення регулюються, зокрема Законом України «Про виконавче провадження», а також Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 р. № 512/5 (у редакції наказу Міністерства юстиції України 29.09.2016 р. № 2832/5, зареєстрованої цим же Міністерством 2.04.2012 р. за № 489/20802 (далі Інструкція).

Відповідно до ст. 1 Закону виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавче провадження здійснюється з дотриманням таких засад: 1)верховенства права; 2) обов`язковості виконання рішень; 3) законності; 4) диспозитивності; 5) справедливості, неупередженості та об`єктивності; 6) гласності та відкритості виконавчого провадження; 7) розумності строків виконавчого провадження; 8) співмірності заходів примусового виконання рішень та обсягу вимог за рішеннями; 9) забезпечення права на оскарження рішень, дій чи бездіяльності державних виконавців, приватних виконавців (стаття 2 Закону)

Керуючись ст. ст. 259-261, 450, 451,353, 354 ЦПК України суд, -

П О С Т А Н О В И В:

У задоволені скарги ОСОБА_1 на неправомірні дії Богунського районного відділу державної виконавчої служби у м. Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України в порядку судового контролю за виконанням судового рішення, відмовити.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

На ухвалу суду учасниками справи може бути подана апеляційна скарга до Житомирського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня складання повного тексту ухвали.

Заявник: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_2 , яка проживає: АДРЕСА_1 .

Орган, дії якого оскаржуються: Богунський відділ державної виконавчої служби у місті Житомирі Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ідентифікаційний код в ЄДРПОУ 35021511, місце знаходження: майдан С.П. Корольова, 3/14, м. Житомир, 10014.

Повний текст ухвали виготовлений 21 квітня 2026 року.

Суддя Богунського районного

суду м. Житомира І.Г. Перекупка