Ухвала суду № 137709277, 25.06.2026, Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області

Справа № 274/4102/18

Провадження № 2-і/274/138/26

Ухвала

Іменем України

25.06.2026 року Бердичівський міськрайонний суд Житомирської області в складі: судді Вдовиченко Т.М., при секретарі Рудич М.О., розглянувши в м. Бердичеві Житомирської області заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Капіталресурс", боржник: ОСОБА_1 , стягувач: Акціонерне товариство Комерційний банк "ПриватБанк", заінтересована особа: Бердичівський відділ державної виконавчої служби у Бердичівському районі Житомирської області Хмельницького міжрегіонального управління Міністерства юстиції україни про заміну сторони стягувача та видачу дубліката виконавчого листа -

встановив:

01.06.2026 року до Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області через систему "Електронний суд" надійшла заява ТОВ "Капіталресурс", згідно якої заявник просить: - замінити стягувача у виконавчому листі № 274/4102/18 від 15.03.2019, виданому Бердичівським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу, а саме: ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс»;

- видати Товариству з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» дублікат виконавчого листа № 274/4102/18 від 15.03.2019, виданого Бердичівським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу.

В обґрунтування вимог заяви посилається на те, що між ПАТ КБ «ПриватБанк» та ОСОБА_1 був укладений кредитний договір №б/н, згідно якого останньому було надано грошові кошти на споживчі цілі та встановлений графік їх повернення. Відповідач свої зобов`язання за договором не виконував, у зв`язку з чим ПАТ КБ «Приватбанк» звернувся до суду з позовом про стягнення заборгованості. В подальшому позов ПАТ КБ «Приватбанк» було задоволено та на виконання рішення видано виконавчий лист № 274/4102/18 від 15.03.2019 про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Приватбанк» боргу за кредитним договором.

22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором ОСОБА_1 . Таким чином, кредитора за кредитним договором було змінено з АТ КБ «ПриватБанк» на ТОВ «Капіталресурс». Окрім того, кредитний договір, на момент звернення заявника з даною заявою, є дійсними та не оскаржувався сторонами по справі.

Щодо видачі дубліката виконавчого листа зазначає, що на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №59255410 з примусового виконання вищевказаного виконавчого листа. 26.05.2020 державним виконавцем ВДВС вищевказане ВП було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу. Станом на теперішній час оригінал вищевказаного виконавчого листа на адресу стягувача не надходив, згідно даних Автоматизованої системи виконавчого провадження жодних відкритих виконавчих проваджень про стягнення боргу з боржника на підставі вищевказаного виконавчого листа немає.

Заявник стверджує, що ТОВ «Капіталресурс» на даний час у зв`язку з відсутністю виконавчого документу не може реалізувати свої права, як стягувача, у зв`язку з чим змушений звернутися до суду з даною заявою.

Ухвалою Бердичівського міськрайонного суду від 02.06.2026 року заяву ТОВ "Капіталресурс" прийнято до розгляду (а.с. 34).

Згідно поданої заяви, представник заявника просив розгляд справи провести у його відсутності.

Учасники справи в судове засідання не з`явились, що в порядку ст. 442 ЦПК України не перешкоджає подальшому розгляду заяви та не є перешкодою для вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження та видачу дубліката виконавчого листа.

У зв`язку з цим, на підставі ст. 247 ЦПК України суд вважає за можливе провести розгляд справи без фіксування судового процесу.

Дослідивши заяву, матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.

Судом встановлено, що рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 13.11.2018 позов Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (проживає та зареєстрований: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , паспорт: серія НОМЕР_2 , виданий 20 жовтня 2001 року Бердичівським МРВ УМВС України в Житомирській області) на користь Акціонерного товариства комерційного банку "ПриватБанк" (код ЄДРПОУ 14360570, рах. № НОМЕР_3 , МФО № 305299, знаходиться за адресою: 01001, м. Київ, вул. Грушевського, 1-Д) заборгованість за кредитним договором № б/н від 25 серпня 2011 року станом на 30 квітня 2018 року в розмірі 25 766 гривень 40 копійок, з яких: заборгованість за кредитом у розмірі 7390, 81 грн; 18 375, 59 грн - заборгованості по процентам за користування кредитом. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь Акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк" 390, 26 гривень витрат по сплаті судового збору. У задоволенні решти позову відмовлено".

На виконання такого рішення видано виконавчий лист №274/4102/18 від 15.03.2019 .

22.08.2025 року між АТ КБ «ПриватБанк» та Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» укладено договір факторингу № 8-22-08/2025, за яким було відступлено права вимоги за кредитними договорами, у тому числі за кредитним договором б/н від 25.08.2011 боржником за яким є ОСОБА_1 .

Згідно інформації з АСВП від 06.05.2026 на примусовому виконанні перебувало виконавче провадження №59255410 з примусового виконання виконавчого листа №274/4102/18 від 05.06.2019.

26.02.2020 Бердичівським міськрайонним ВДВС ЦЗМУ МЮ (м.Хмельницький) ВП №59255410 було завершено, оригінал вищевказаного виконавчого листа направлено стягувачу.

Згідно ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд змінює таку сторону її правонаступником.

Відповідно до ч. 5 ст. 442 ЦПК України положення цієї статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Відповідно до вимог ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Згідно ст. 514 ЦК України до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ч. 1 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження за поданням державного виконавця або за заявою сторони суд змінює таку сторону її правонаступником.

Вирішення питання про заміну сторони виконавчого провадження здійснюється судом за результатами перевірки та надання оцінки доказам, наданим на обґрунтування відповідної заяви, зокрема, їх достовірності та достатності для висновків про фактичний перехід прав та обов`язків сторони виконавчого провадження до іншої особи на підставі правочину, якому має бути надана оцінка на предмет нікчемності, тобто недійсності в силу положень закону.

У постанові Верховного Суду в складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 17 січня 2020 року в справі № 916/2286/16 зазначено, що вирішуючи питання про наявність підстав для заміни учасника справи (сторони виконавчого провадження) правонаступником за відсутності обставин, що свідчать про нікчемність договору, на підставі якого подано заяву про заміну учасника правовідносин, а також відомостей щодо оспорювання або визнання недійсним цього договору у встановленому порядку, суд має виходити з принципу правомірності цього правочину, дослідивши та надавши оцінку достатності та достовірності наданих в обґрунтування заяви про заміну сторони доказів для здійснення відповідної заміни.

З урахуванням викладеного, оскільки ТОВ «Капіталресурс», на підставі договору факторингу від 22.08.2025 №8-22-08/2025 став правонаступником АТ КБ «ПриватБанк» та новим кредитором за кредитним договором, укладеним з позичальником ОСОБА_1 , суд вважає за можливе замінити стягувача у виконавчому листі №274/4102/18 від 15.03.2019, задовольнивши заяву в цій частині.

Щодо вимоги про видачу дубліката виконавчого листа.

Відповідно до п. 17.4, у разі втрати виконавчого документа суд, який розглядав справу як суд першої інстанції незалежно від того, суд якої інстанції видав виконавчий документ, може видати його дублікат, якщо стягувач або державний виконавець, приватний виконавець звернувся із заявою про це до закінчення строку, встановленого для пред`явлення виконавчого документа до виконання. Про видачу дубліката виконавчого документа постановляється ухвала у десятиденний строк із дня надходження заяви.

Аналізуючи зміст даної норми, єдиною підставою для видачі судом дубліката виконавчого листа є його втрата.

Діючим законодавством визначено, що дублікатом є документ, який видається замість втраченого оригіналу і має силу первісного акта. Дублікат видається судом, який ухвалив рішення, після розгляду заяви про видачу дубліката. При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого документа суд повинен перевірити, чи не було воно виконано за втраченим документом, адже за повністю виконаним рішенням дублікат виконавчого документа не видається.

Відповідно до роз`яснень, які містяться в постанові Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 25.09.2015 за №8 "Про узагальнення практики розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" визначено, що заява про видачу дубліката виконавчого листа повинна містити необхідні відомості для вирішення питання видачі дубліката виконавчого листа. У таких заявах потрібно зазначати назви сторін виконавчого провадження, підстави для видачі дубліката виконавчого листа; посилання на докази, якими підтверджувались би втрата виконавчого листа.

Листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01.07.2015 "Узагальнення про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах" роз`яснено, що при вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа або судового наказу у зв`язку з його втратою заявники повинні подати докази, а суди мають обов`язково перевірити, чи не було виконано судові рішення, судові накази, чи не втратили вони законної сили.

Положеннями ч. 1 ст. 431 ЦПК України визначено, що виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Виходячи з системного аналізу вказаних вище цивільних процесуальних норм, суд дійшов висновку про те, що дублікат виконавчого листа може бути виданий судом лише у разі втрати отриманого раніше оригінала виконавчого листа. Будь-які інші підстави для видачі судом дубліката виконавчого листа, законодавець не передбачив.

Відповідно до ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Відповідно до ст. 12, ч.ч. 1, 5, 6 ст. 81 ЦПК України, цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи не вчиненням нею процесуальних дій. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи (ч. 1 ст. 76 ЦПК України).

При вирішенні питання про видачу дубліката виконавчого листа у зв`язку з його втратою заявник повинен подати докази, а суд має перевірити, чи не було виконано судове рішення, чи не втратило рішення законної сили, чи отримував стягувач оригінали виконавчих листів, та, якщо так, то коли, ким, на якій правовій підставі і за яких обставин, чи пред`являв стягувач виконавчий лист до виконання, а також обставини втрати виконавчого документа (коли виявлено втрату оригіналу виконавчого листа і якими доказами це підтверджується: акт щодо втрати, виписка з журналу вхідної кореспонденції тощо).

Заявником не надано належних та допустимих доказів того, що оригінал виконавчого листа №274/4102/18 від 15.03.2019, після винесення державним виконавцем постанови про повернення виконавчого документа від 26.02.2020 не надходив стягувачу АТ КБ "Приват Банк", не надав в підтвердження цього копію журналу вхідної кореспонденції АТ КБ "Приват Банк", Акту втрати виконавчого листа АТ КБ "Приват Банк", чи Акту втрати виконавчого листа Товариством з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» в разі передання його останньому, тощо.

На підтвердження факту втрати виконавчого листа заявник надав відповідь КБ «Приватбанк» та Акт про пожежу в м.Львів від 06.10.2025 року, однак суд зазначає, що відсутні відомості про те, що оригінал виконавчого листа по вказаному боржникові - ОСОБА_1 знаходився на зберіганні у м.Львів ( а.с. 11 - 16).

Принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи та покладає тягар доказування на сторони. Водночас цей принцип не створює для суду обов`язок вважати доведеною та встановленою обставину, про яку стверджує сторона. Таку обставину треба доказувати таким чином, аби реалізувати стандарт більшої переконливості, за яким висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається вірогіднішим, ніж протилежний (постанова Великої Палати Верховного Суду від 11.10.2023 у справі № 756/8056/19).

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про відсутність доказів втрати виконавчого документа та можливості видачі дубліката виконавчого листа, а тому в задоволенні заяви в цій частині суд відмовляє.

Європейський суд з прав людини вказав що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними залежно від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо надання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки з огляду на конкретні обставини справи (Проніна проти України, № 63566/00, § 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Керуючись ст. 15 ЗУ «Про виконавче провадження», ст. 258-259, 354, 442 ЦПК України, п.17.4 Перехідних положень ЦПК України, суд

постановив:

Замінити стягувача у виконавчому листі №274/4102/18 від 15.03.2019, виданому Бердичівським міськрайонним судом про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ "Приватбанк" боргу, а саме: ПАТ КБ "Приватбанк" на його правонаступника Товариство з обмеженою відповідальністю «Капіталресурс» (04073, м. Київ, проспект Степана Бандери, 28А, код ЄДРПОУ: 43513923).

В задоволенні вимоги про видачу дубліката виконавчого листа відмовити.

Ухвала може бути оскаржена до Житомирського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя: Т.М. Вдовиченко