Ухвала суду № 137709142, 17.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/22849/23

Провадження № 6/161/182/26

У Х В А Л А

17 червня 2026 року місто Луцьк

Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Ковтуненка В.В.,

за участі секретаря судового засідання Камінського Ю.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Луцьк цивільну справу № 161/22849/23 за заявою ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду,

В С Т А Н О В И В :

ОСОБА_1 звернувся до суду з заявою про поворот виконання рішення суду. Просить суд у порядку повороту виконання заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2024 року у справі № 161/22849/23, стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 20 997,59 гривень з підстав, викладених у заяві.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час і місце судового розгляду заяви повідомлялися належним чином, кожен зокрема подали до суду клопотання про розгляд заяви у їх відсутності. Розгляд заяви судом проводиться у відсутності сторін, так як неявка сторін та інших осіб, які повідомлялися належним чином не є перешкодою для вирішення питання про поворот виконання рішення суду і відповідає вимогам ч. 10 ст. 444 ЦПК України.

Пред`явлена заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 444 ЦПК України суд апеляційної чи касаційної інстанції, приймаючи постанову, вирішує питання про поворот виконання, якщо, скасувавши рішення (визнавши його нечинним), він:

1) закриває провадження у справі;

2) залишає позов без розгляду;

3) відмовляє в позові повністю;

4) задовольняє позовні вимоги в меншому розмірі.

Відповідно до ч. 9 ст. 444 ЦПК України якщо питання про поворот виконання рішення не було вирішено судом відповідно до частин першої - третьої цієї статті, заява відповідача про поворот виконання рішення розглядається судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Судом про розгляді справи встановлено, що заочним рішенням суду від 22 квітня 2024 року позовну заяву АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості задоволено повністю.

Стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , як основного боржника та з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_2 , як поручителя на користь АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) - 11 481,76 доларів США заборгованості за кредитним договором № VOZ0GA0000000028 від 07 серпня 2008 року, з яких: заборгованість за кредитом 11 323,22 доларів США; заборгованість по відсоткам 1,98 доларів США; пеня 156,56 доларів США. Стягнуто з ОСОБА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 , мешканки АДРЕСА_1 , на користь АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 550,33 гривень. Стягнуто з ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , мешканця АДРЕСА_2 , на користь АТ КБ «Приватбанк» (ЄДРПОУ 14360570) понесені і документально підтверджені судові витрати по сплаті судового збору в сумі 2 550,33 гривень.

Постановою Волинського апеляційного суду від 02 грудня 2025 року заочне рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2024 року в оскаржуваній частині скасовано і ухвалено в цій частині нове судове рішення. У задоволенні позову Акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором відмовлено.

Також судом достовірно встановлено, що на виконання заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 22 квітня 2024 року з ОСОБА_1 на користь АТ КБ «Приватбанк» в примусовому порядку були стягнуті грошові кошти на загальну суму 20 997,59 гривень.

При цьому, ОСОБА_1 подано заяву про поворот виконання рішення саме шляхом повернення стягнутих грошових сум.

Конституційний Суд України у своєму рішенні від 02.11.2011 року №13-рп/2011, зазначив, що поворот виконання рішення - це цивільна процесуальна гарантія захисту майнових прав особи, яка полягає у поверненні сторін виконавчого провадження в попереднє становище через скасування правової підстави для виконання рішення та повернення стягувачем відповідачу (боржнику) всього одержаного за скасованим (зміненим) рішенням. Інститут повороту виконання рішення спрямований на поновлення прав особи, порушених виконанням скасованого (зміненого) рішення, та є способом захисту цих прав у разі отримання стягувачем за виконаним та у подальшому скасованим (зміненим) судовим рішенням неналежного, безпідставно стягненого майна (або виконаних дій), оскільки правова підстава для набуття майна (виконання дій) відпала.

Поворот виконання - це спосіб захисту прав боржника, який полягає у поверненні йому стягувачем всього одержаного за скасованим рішенням.

Поворот виконання можливий, у разі якщо: а) позивач одержав від відповідача в порядку виконання рішення майно або грошові кошти; б) виконане рішення скасовано судом апеляційної чи касаційної інстанції чи змінено із задоволенням позовних вимог в меншому розмірі.

При цьому, судом не приймаються до уваги заперечення представника АТ КБ «Приватбанк», з наступних підстав.

Як вбачається із змісту заперечення на клопотання, що представником АТ КБ «Приватбанк» зазначається про надходження на рахунок банку грошових коштів в сумі іншій, ніж зазначено в заяві про поворот виконання рішення суду, а саме в сумі 21 089,10 гривень (що фактично перевищує суму, про стягнення якої просить заявник). В обґрунтування зазначеної обставини посилається на офіційні дані бухгалтерського обліку та банківську виписку по транзитному рахунку АТ КБ «Приватбанк».

При цьому, жодних доказів на підтвердження своїх заперечень представником АТ КБ «Приватбанк» до суду не подано. В свою чергу, докази подані безпосередньо ОСОБА_1 вважає такими, що не є беззаперечними, та просить відмовити в задоволенні заяви повністю.

Відповідно до ч. 1 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Верховний Суд 23 жовтня 2019 року прийняв важливу постанову (справа № 917/1307/18), якою розтлумачив сутність принципу змагальності та неможливість застосування учасником справи концепції «негативного доказу» для обґрунтування власної позиції. Так, Верховний Суд зазначив, що принцип змагальності полягає в обов`язку кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається на підтвердження або заперечення власних вимог у спорі. Мається на увазі, що позивач стверджує про існування певної обставини та подає відповідні докази, а відповідач може спростувати цю обставину, подавши власні докази, які вважає більш переконливими. В свою чергу суд, дослідивши надані сторонами докази, та з урахуванням переваги однієї позиції над іншою виносить власне рішення. При цьому сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що їх позиція є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за такого підходу втрачає сенс уся концепція принципу змагальності.

Внаслідок чого, суд констатує, що представник АТ КБ «Приватбанк», посилаючись в обґрунтування своїх заперечень на конкретні відомості та документи, що є в розпорядженні АТ КБ «Приватбанк», зобов`язаний був подати такі докази до суду. Однак, свідомо ухилився від такого обов`язку, прямо передбаченого ч. 1 ст. 81 ЦПК України. При цьому, зазначаючи про надходження на банку грошових коштів від ОСОБА_1 в більшому розмірі, ніж про це зазначає заявник, а саме в сумі 21 089,10 гривень, та фактично визнавши зазначену обставину, з незрозумілих підстав просить суд відмовити в задоволенні заяви повністю. Що свідчить про явне порушення ним принципу змагальності та застосування концепції «негативного доказу».

А тому за таких обставин, суд приходить до висновку про задоволення заяви про поворот виконання рішення суду.

Керуючись ст. 444 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В :

Заяву ОСОБА_1 про поворот виконання рішення суду задовольнити повністю.

В порядку повороту виконання заочного рішення суду від 22 квітня 2024 року, ухваленого в цивільній справі № 161/22849/23 за позовною заявою АТ КБ «Приватбанк» до ОСОБА_2 , ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, стягнути з АТ КБ «Приватбанк» на користь ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 20 997,59 гривень.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги протягом 15-ти днів з моменту її підписання суддею. Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Суддя В.В. Ковтуненко