Ухвала суду № 137709083, 25.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/1370/13-ц

Провадження № 4-с/161/55/26

ЛУЦЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області

у складі:

головуючого судді Рудської С.М.,

за участю секретаря судового засідання Коржик Н.В.,

представника боржника ОСОБА_1 ,

державного виконавця Грущук М.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Луцьку скаргу представника боржника ОСОБА_2 адвоката Ліпкевича Івана Володимировича на рішення та дії державного виконавця у виконавчому провадженні №45369553 з примусового виконання заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2013 року у цивільній справі №161/1370/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства БМ Банк до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором,

В С Т А Н О В И В:

1. Описова частина.

1.1. Позиція скаржника (боржника).

Заочним рішенням Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2011 року стягнуто солідарно з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» заборгованість за кредитним договором №4/59/240408 від 24 лютого 2008 року в розмірі 425 420 гривень 71 копійок.

Стягнуто з ОСОБА_3 , ОСОБА_2 в користь Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» по 1720 гривень 50 копійок судового збору з кожного.

Рішення суду набрало законної сили і на його примусове виконання були видані виконавчі листи на обох боржників.

Виконавчий лист на боржника ОСОБА_2 перебував на примусовому виконанні у Відділі державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України, ВП №45369553.

Ухвалою суду від 20 березня 2019 року замінено сторону, а саме стягувача ПАТ «БМ Банк», у виконавчих провадженнях з примусового виконання рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області №161/1370/13-ц від 05 березня 2013 року на ТзОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ».

Ухвалою суду від 31 липня 2019 року визнано таким, що не підлягає виконанню, виконавчий лист № 161/1370/13-ц від 29 квітня 2013 року, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором № 4/59/240408 від 24.04.2008 в розмірі 425 420,71 грн.

20 травня 2026 року на адресу суду надійшла скарга представника боржника ОСОБА_2 адвоката Ліпкевича Івана Володимировича на рішення та дії державного виконавця у виконавчому провадженні №45369553.

Скарга обґрунтована тим, що 18 листопада 2014 р. в межах виконавчого провадження № 45369553 державним виконавцем Першого відділу ДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинській

області винесено Постанову про стягнення виконавчого збору в користь держави із ОСОБА_2 в розмірі 42714,12 гривень.

В період розгляду судом заяви Відповідача про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, 24 липня 2019 р. в межах виконавчого провадження № 45369553 державним виконавцем Першого відділу ДВС міста Луцька ГТУЮ у Волинській області було винесено Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» (за заявою стягувача).

Вказує, що в Автоматизованій системі виконавчих проваджень відсутня заява стягувача про повернення йому виконавчого листа. Тим більше, станом на дату винесення державним виконавцем Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 24 липня 2019 р. ТОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» вже не було кредитором по відношенню до Панкова Ю.І. та Ренькаса Ю.М., а тому і не подавало та не могло подати такої заяви про повернення виконавчого документа стягувачу, після 25.04.2019р. у відповідний відділ державної виконавчої служби.

Тому вважає, що постанова про повернення виконавчого документа стягувачу від 24 липня 2019 р. є незаконною та такою, яка винесення із порушенням п.1 ч. 1 ст. 37 Закону України «Про виконавче провадження» та підлягає скасуванню судом.

З наведених вище підстав представник боржника просить суд:

1) скасувати постанову про повернення виконавчого документа стягувачу у виконавчому провадженні № 45369553 у зв`язку із відсутністю заяви стягувача про повернення виконавчого документа стягувачу та визнанням таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа № 161/1370/13-ц від 29 квітня 2013 року, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором № 4/59/240408 від 24.04.2008 в розмірі 425420,71 грн;

2) зобов`язати посадових осіб Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати Постанову про стягнення виконавчого збору в користь держави із ОСОБА_2 в розмірі 42714,12 гривень, що винесена в межах виконавчого провадження № 45369553 та Постанову про повернення виконавчого документа стягувачу від 24.07.2019 р., що винесена в межах виконавчого провадження № 45369553;

3) зобов`язати посадових осіб Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України винести Постанову про закінчення виконавчого провадження № 45369553 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із визнанням таким, що не підлягає виконанню, виконавчого листа № 161/1370/13-ц від 29 квітня 2013 року, виданий Луцьким міськрайонним судом Волинської області у цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «БМ Банк» до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором № 4/59/240408 від 24.04.2008 в розмірі 425420,71 грн;

4) зобов`язати посадових осіб Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України зняти арешт, накладений на майно (кошти) ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ), виключити відомості про боржника ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) з Єдиного реєстру боржників, скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також провести інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

1.2. Позиція державного виконавця.

Державний виконавець письмового відзиву на скаргу на подав.

1.3. Позиція стягувача.

Стягувач ТзОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» письмовому відзиву на скаргу не подав.

Також судом була проінформована про надходження скарги ОСОБА_4 , яка, за твердженням боржника, була стягувачем у виконавчому провадженні, але ця особа відзиву на скаргу також не подала.

1.4. Позиція учасників виконавчого провадження у судовому засіданні.

У судовому засіданні представник боржника скаргу підтримав та просив суд її задовольнити.

Державний виконавець у судовому засіданні скаргу заперечила та просила суд відмовити у її задоволенні.

2. Мотивувальна частина.

Заслухавши пояснення присутніх учасників справи, дослідивши письмові матеріали справи, суд дійшов висновку, що у задоволенні скарги необхідно відмовити, а в частині вимоги про зобов`язання скасувати постанову про стягнення виконавчого збору - закрити провадження у справі, з таких підстав.

2.1. Щодо вимог скарги про зобов`язання посадових осіб Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 42 714,12 грн, що винесена в межах виконавчого провадження №45369553.

Частиною другою статті 74 Закону України «Про виконавче провадження» передбачено, що рішення, дії чи бездіяльність виконавця та посадових осіб органів державної виконавчої служби щодо виконання рішень інших органів (посадових осіб), у тому числі постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, постанов приватного виконавця про стягнення основної винагороди, витрат виконавчого провадження та штрафів, можуть бути оскаржені сторонами, іншими учасниками та особами до відповідного адміністративного суду в порядку, передбаченому законом.

За таких обставин, юрисдикція адміністративних судів поширюється на справи з приводу оскарження постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, прийнятих у виконавчих провадженнях щодо примусового виконання усіх виконавчих документів, незалежно від того, яким органом, у тому числі судом якої юрисдикції, вони видані.

До юрисдикції адміністративних судів належать також справи про оскарження рішень, дій чи бездіяльності державної виконавчої служби, прийнятих (вчинених, допущених) під час примусового виконання постанов державного виконавця про стягнення виконавчого збору, витрат, пов`язаних з організацією та проведенням виконавчих дій і накладенням штрафу, як виконавчих документів в окремому виконавчому провадженні.

До таких висновків щодо застосування норм права у подібних правовідносинах дійшла Велика Палата Верховного Суду у постановах від 06 червня 2018 року у справах № 921/16/14-г/15 (провадження № 12-93гс18) та № 127/9870/16-ц (провадження № 14-166цс18), від 28 листопада 2018 року у справі № 2-01575/11 (провадження № 14-425цс18), від 13 березня 2019 року у справі № 545/2246/15-ц (провадження № 14-639цс18), від 03 та 10 квітня 2019 року у справах № 370/1288/15 (провадження № 14-612цс18) та № 766/740/17-ц (провадження № 14-664цс18), від 29 травня 2019 року у справі №758/8095/15-ц (провадження №14-134цс19).

Отже, оскільки вимоги про оскарження постанови державного виконавця про стягнення виконавчого збору не підсудні судам, в порядку цивільного судочинства, а підсудні судам в порядку адміністративного судочинства, провадження у справі в цій частині необхідно закрити на підставі пункту 1 частини першої статті 255 ЦПК України.

При цьому формулювання вимог скарги як «зобов`язання скасувати постанову» не змінює суть спільних правовідносин та підсудність питання про оскарження постанови про стягнення виконавчого збору саме адміністративним судам.

2.2. Щодо вимог скарги про скасування постанови про повернення виконавчого документу стягувачу від 24 липня 2019 року, а також зобов`язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 45369553 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із визнанням таким, що не підлягає виконанню.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 37 Закону України «Про виконавче провадження», виконавчий документ повертається стягувачу, якщо стягувач подав письмову заяву про повернення виконавчого документа.

З матеріалів справи слідує, шо станом на день винесення оскаржуваної постанови, стягувачем у виконавчому провадженні було саме ТзОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ», згідно ухвали суду від 20 березня 2019 року.

Інші особи не зверталися до суду із заявою про заміну сторони виконавчого провадження, ухвал суду з цього приводу не постановлялося.

Отже, у зв`язку з тим, що на адресу державного виконавця надійшла заява стягувача ТзОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» про повернення виконавчого документу, державний виконавець правомірно виніс постанову від 24 липня 2019 року.

Сама по собі відсутність в Автоматизованій системі виконавчих проваджень сканованої копії заяви стягувача про повернення виконавчого документу, а також знищення виконавчого провадження через закінчення строків його зберігання, не свідчить про незаконність оскаржуваної постанови.

До того ж, постанова по суті може порушувати права та законні інтереси лише стягувача, а не боржника, а стягувач ТзОВ «ГРОУФ КАПІТАЛ ФАКТОРИНГ» не оскаржував цю постанову, фактично погодившись з нею, а також не стверджував, що не подавав заяву про повернення виконавчого документу.

Тому в цій частині скарга є необґрунтованою, що зумовлює відмову у її задоволенні.

Оскільки суд визнав правомірною постановою державного виконавця від 24 липня 2019 року про повернення виконавчого документу стягувачу, не підлягає до задоволення і похідна вимога про зобов`язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження № 45369553 на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження» у зв`язку із визнанням таким, що не підлягає виконанню.

Крім того суд звертає увагу, що станом на 24 липня 2019 року не існувало судового рішення про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконання, державний виконавець не міг отримати відповідних відомостей, що є додатковою підставою для відмови у задоволенні скарги в частині зобов`язання винести постанову про закінчення виконавчого провадження на підставі п. 5 ч. 1 ст. 39 Закону України «Про виконавче провадження».

2.3. Щодо вимог скарги про зобов`язання виключити відомості про боржника ОСОБА_2 з Єдиного реєстру боржників, скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також провести інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження.

В цій частині скарги суд зазначає, що в Єдиному реєстрі боржників ОСОБА_2 значиться як боржник лише за виконавчим провадженням № 59676061 про стягнення виконавчого збору.

За виконавчим провадженням № 45369553 скаржник в Єдиному реєстрі боржників не значиться, а тому скарга в цій частині є необґрунтованою та не підлягає до задоволення.

Щодо вимог скарги «скасувати інші вжиті виконавцем заходи щодо виконання рішення, а також провести інші необхідні дії у зв`язку із закінченням виконавчого провадження» то вони не є конкретизованими, а саме скаржником не вказується, які інші вжиті державним виконавцем заходи під час виконавчого провадження № 45369553 продовжують свою дію і які ж саме дії не вчинені державним виконавцем. Тому в цій частині скарга є необґрунтованою, а тому не підлягає до задоволення.

Керуючись п.1 ч.1 ст.255, ст.ст.447-451 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Закрити провадження у справі в частині вимог скарги про зобов`язання посадових осіб Відділу державної виконавчої служби у місті Луцьку Львівського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України скасувати постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 42 714,12 грн, що винесена в межах виконавчого провадження №45369553.

Роз`яснити боржнику, що його вимоги в цій частині підсудні судам в порядку адміністративного судочинства.

У задоволенні решти вимог скарги представника боржника ОСОБА_2 адвоката Ліпкевича Івана Володимировича на рішення та дії державного виконавця у виконавчому провадженні №45369553 з примусового виконання заочного рішення Луцького міськрайонного суду Волинської області від 05 березня 2013 року у цивільній справі №161/1370/13-ц за позовом Публічного акціонерного товариства БМ Банк до ОСОБА_3 , ОСОБА_2 про стягнення боргу за кредитним договором - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення, а у разі складення ухвали відповідно до ч. 6 ст. 259 ЦПК України з дня складення ухвали в повному обсязі.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Повний текст ухвали складений та підписаний 25 червня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного

суду Волинської області С.М. Рудська