Рішення № 137708974, 16.06.2026, Луцький міськрайонний суд Волинської області

Справа № 161/8153/26

Провадження № 2/161/4786/26

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

(заочне)

16 червня 2026 року Луцький міськрайонний суд Волинської області в складі:

головуючого судді Кихтюка Р.М.,

секретаря Вегери Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луцька справу за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором, -

в с т а н о в и в :

ТОВ «ФК «Процент» звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що 28.02.2025 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 29195, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 9000,00 грн., строком на 730 днів (до 28.02.2027) шляхом переказу на його платіжну картку НОМЕР_1 , емітовану АТ «Сенс Банк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % від суми кредиту за кожен день користування (365 % річних). Даний кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Вказує, що починаючи з 28.04.2025 року, відповідач має обов`язок незалежно від пред`явлення вимоги позивачем повернути всю заборгованість за нарахованими процентами за користування кредитом, однак в порушення зобов`язань не сплачує її.

Зазначає, що у зв`язку із вказаними порушеннями зобов`язань, заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам станом на 12.03.2026 р. становить 29660,40 грн. за період з 29.03.2025 року по 23.02.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 1 % за кожен день користування кредитом та графіку платежів, а також 4500,00 грн. штраф.

На підставі наведеного , просить стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства заборгованість за кредитним договором виключно по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 29660,40 грн. за період з 29.03.2025 року по 23.02.2026 року, штраф в розмірі 4500,00 грн. та понесені судові витрати по справі у виді судового збору в розмірі 2662,40 грн та 10000 грн витрат на правову допомогу.

У зв`язку з чим, просить стягнути з відповідача вказану заборгованість та понесені судові витрати по справі.

В судове засідання представник позивача не з`явився, подав суду заяву, в якій просить справу слухати у його відсутності, позов підтримує та просить його задовольнити. У разі неявки відповідача не заперечує щодо заочного розгляду справи.

Відповідач в судове засідання не з`явився, хоча належним чином повідомлявся про час та місце розгляду справи. Заяви про розгляд справи за його відсутності та відзив не подав, а тому, суд ухвалив проводити заочний розгляд справи, у відповідності до ст. 280 ЦПК України.

Розгляд справи здійснювався за відсутності учасників справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, що відповідає вимогам ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Дослідивши письмові докази в справі, суд прийшов до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення з наступних підстав.

Між сторонами виникли правовідносини, що регулюються ст. ст. 526, 527, 530, 611, 651, 1048, 1050, 1054 ЦК України.

Відповідно до статті 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановленим договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Згідно ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.

Відповідно до ч. 12 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі.

Згідно ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Ч. 1 ст. 205 ЦК України визначено, що правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Судом встановлено, що 28.02.2025 року між ТОВ «ФК «Процент» та ОСОБА_1 було укладено кредитний договір № 29195, відповідно до якого відповідач отримав кредит у розмірі 9000,00 грн., строком на 730 днів (до 28.02.2027) шляхом переказу на його платіжну картку НОМЕР_1 , емітовану АТ «Сенс Банк», зі сплатою відсотків за користування кредитом у розмірі 1 % від суми кредиту за кожен день користування (365 % річних). Даний кредитний договір був укладений в електронному вигляді шляхом реєстрації відповідача на веб-сайті в мережі інтернет та підписання кредитного договору електронним підписом з одноразовим ідентифікатором відповідно до Закону України «Про електронну комерцію».

Відповідно до абзацу 3 ч. 1 ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом.

Вказаний вище договір був укладений в електронній формі та від імені його сторін був підписаний електронним підписом з одноразовим ідентифікатором.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що між сторонами в установленому законом порядку був укладений договір про надання кредиту в електронній формі, на підставі якого між ними виникли відповідні договірні правовідносини.

Згідно п. 1.1 кредитного договору ТОВ «ФК «Процент» зобов`язалось надати ОСОБА_1 грошові кошти в розмірі 9000 грн. на умовах строковості, зворотності, платності, а останній зобов`язався повернути кредит та сплатити проценти за користування кредитом строки, визначені цим договором (а.с. ).

Відповідно до п. 1.2. кредитного договору, позивач нараховує відсотки за користування кредитом в розмірі 1 % від суми кредиту за кожен день користування (365 % річних).

Строк надання кредиту відповідно до п. 1.3. кредитного договору становить 730 днів. Відповідно до п.1.3. періодичність платежів зі сплати процентів ставлять кожні 30 днів, що відображено в додатку № 1 до кредитного договору.

Відповідно до п.п. 2.4.1. кредитного договору, позичальник зобов`язується у встановлений строк повернути кредит та сплатити проценти за його користування.

Згідно п. 4.2 кредитного договору, нарахування процентів за кредитним договором здійснюється за фактичну кількість календарних днів користування кредитом. При цьому проценти за користування кредитом нараховуються щоденно, з дня його надання позичальнику (дня перерахування грошових коштів на електронний платіжний засіб позичальника), до дня повернення суми кредиту, визначеної у додатку 1 цього договору (зарахування грошових коштів на поточний рахунок товариства, зазначений у пункті 9 цього договору) включно. Нарахування і сплата процентів проводиться на залишок заборгованості за кредитом.

ТОВ «ФК «Процент» належним чином виконало свої зобов`язання за кредитним договором, надавши відповідачу кредитні кошти, в порядку передбаченому умовами кредитного договору № 29195 від 28.02.2025 року, що підтверджується повідомлення ТОВ «Пейтек» від 25.11.2025 року та інформацією з АТ «Сенс Банк» (а.с. ).

Разом з тим, в порушення умов кредитного договору відповідач свої зобов`язання належним чином не виконав та допустив прострочення повернення кредиту, внаслідок чого у нього утворилася заборгованість.

Згідно представленого розрахунку заборгованість ОСОБА_1 за кредитним договором по нарахованим та не сплаченим процентам станом на 12.03.2025 р. становить 29660,40 грн. за період з 29.03.2025 року по 23.02.2026 року, що нараховані відповідно до п. 1.2. кредитного договору за ставкою 1 % за кожен день користування кредитом та графіку платежів, а також 4500,00 грн. штраф (а.с. ).

Згідно ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

В силу ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Непогашення відповідачем заборгованості перед банком за кредитним договором свідчить про порушення ним його умов, а також вимог ст. 525 ЦК України, які встановлюють неприпустимість односторонньої відмови від виконання зобов`язань.

Стаття 1050 ЦК України встановлює, що якщо договором встановлений обов`язок позичальника повернути позику частинами, то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.

Згідно ст. 530 Цивільного кодексу України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.

На момент звернення позивача в суд та розгляду справи по суті, відповідач, в порушення вимог ст.ст. 1048, 1054 Цивільного кодексу України, грошові кошти за кредитним договором не повернула та не сплатила відсотки за користування кредитом.

При цьому, судом встановлено, що ОСОБА_1 був ознайомлений з усіма запропонованими умовами договору, зокрема з умовами нарахування процентів, підписавши кредитний договір, він розумів, яка сума надається, на який строк, та на яких умовах застосовується та чи інша процентна ставка, позивач підтвердив це своїм електронним підписом за допомогою одноразового ідентифікатора та відповідно погодився зі всіма умовами кредитного договору, підписавши його.

Будь-яких доказів, які б спростовували проведений позивачем розрахунок заборгованості за вказаним кредитним договором, відповідачем по справі суду надано не було, а тому суд приймає його до уваги.

Таким чином, враховуючи викладене, позовні вимоги ТОВ «ФК «Процент» про стягнення заборгованості за кредитним договором № 29195 від 28.02.2025 року у розмірі 29660,40 грн. є обґрунтованими та підлягають до задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення штрафу, то суд зазначає, що Указом Президента України від 24 лютого 2022 року №64/2022 на території України введений воєнний стан з 24 лютого 2022 року. В подальшому, він неодноразово продовжувався та діяв як на час укладення спірного кредитного договору, так і на час розгляду цієї справи.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України передбачено, що у період дії в Україні воєнного стану у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення.

Отже, оскільки відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання за кредитним договором у період дії на території України воєнного стану, неустойка йому не може бути нарахована у будь-якому випадку, у зв`язку з чим в цій частині позовних вимог слід відмовити.

Крім того, до часткового задоволення підлягають вимоги про стягнення витрат на правничу допомогу.

Відповідно до ст. 133 ч. 1, 3 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, в тому числі, витрати на професійну правничу допомогу та витрати, пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

03 червня 2024 року між ТОВ «ФК «Процент» та ФОП ОСОБА_2 укладено договір про надання правової допомоги №03/06/2024 (а.с. ).

Згідно акту про надання юридичної допомоги від 26.01.2026 р., витягу з реєстру №1 до вказаного акту, вартість послуг складає 10000,00 грн (а.с. ).

Частиною 8 ст.141 ЦПК України встановлено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

При цьому, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

А тому, враховуючи фактичний обсяг наданої правничої допомоги, з врахуванням вимог розумності і справедливості, суд прийшов до висновку про часткове задоволення заяви про стягнення витрат на правничу допомогу в сумі 3000,00 грн., які слід стягнути з відповідача на користь позивача.

Відповідно до частини першої статті 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При цьому, як слідує з матеріалів справи, за подання даного позову позивачем сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн., однак, зважаючи, що судом задоволено позовні вимоги частково в сумі 29660,40 грн., тому на користь позивача слід стягнути у пропорційному розмірі судовий збір, що становить 2311,68 грн. ((29660,40/34160,40) * 2662,40).

Керуючись ст. ст. 4, 7, 8, 11, 12, 13, 76, 77, 81, 83, 141, 247, 258, 259, 263, 265, 280-282, 417 ЦПК України, ст. ст. 526, 549, 1048, 1050, 1054 ЦК України, суд ,-

в и р і ш и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент» заборгованість за кредитним договором № 29195 від 28.02.2025 року по нарахованим та несплаченим процентам у розмірі 29660 (двадцять дев`ять тисяч шістсот шістдесят) грн. 40 коп. за період з 29.03.2025 р. по 23.02.2026 р., 3000 (три тисячі) грн. витрат на правничу допомогу та 2311 (дві тисячі триста одинадцять) грн. 68 коп. судового збору.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуте Луцьким міськрайонним судом Волинської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня отримання копії рішення.

Заочне рішення набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подана заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Рішення суду може бути оскаржено до Волинського апеляційного суду шляхом подання апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Учасниками справи є:

Позивач товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Процент», адреса: м. Київ, бульвар Вацлава Гавела, буд. 4, ЄДРПОУ 41466388.

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , остання відома адреса проживання: АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складений 16 червня 2026 року.

Суддя Луцького міськрайонного суду

Волинської області Р.М. Кихтюк