Ухвала суду № 137708880, 24.06.2026, Локачинський районний суд Волинської області

Справа № 931/101/26

Провадження № 6/931/10/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2026 року селище Локачі

Локачинський районний суд Волинської області

у складі: головуючого - судді Приходай Т.О.

за участю: секретаря судового засідання - Гупалик А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду заяву ОСОБА_1 про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у цивільній справі за позовною заявою Приватного акіонерного товариства "Страхова компанія "Уніка" до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди,

ВСТАНОВИВ:

До Локачинського районного суду звернувся ОСОБА_1 із заявою про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, в якій просить визнати виконавчий лист, виданий Локачинським районним судом Волинської області у справі № 931/101/26, таким, що не підлягає виконанню.

Якщо виконавчий лист було вже подано до виконання - зобов`язати державного виконавця повернути виконавчий документ стягувачу або припинити виконавче провадження у разі його відкриття.

Заяву обґрунтовує тим, що 05 червня 2026 року ним у повному обсязі виконано постанову Волинського апеляційного суду від 21 травня 2026 року у справі № 931/101/26.

На виконання постанови ним перераховано на рахунок стягувача ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» грошові кошти в загальній сумі 69868 грн 44 коп., а саме: 61548 грн 44 коп. - кошти; 8320 грн - судовий збір за подання позовної заяви та апеляційної скарги.

Підтвердженням повного добровільного виконання постанови є платіжна інструкція № 1150 від 05.06.2026 року.

Учасники справи у судове засідання не прибули, хоча були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання.

22.06.2025 року ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав клопотання про розгляд його заяви без його участі. Свої вимоги підтримує з підстав, викладених у заяві.

Представник ПАТ "Страхова компанія "Уніка" у судове засідання не прибув також, доказів звернення виконавчого документа про стягнення з ОСОБА_1 коштів на виконання постанови Волинського апеляційного суду від 21 травня 2026 року у справі не подав.

Суд, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються вимоги заявника, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи, дійшов наступних висновків.

Відповідно до положень ст.124 Конституції України судові рішення є обов`язковими до виконання на всій території України.

Згідно ч.1 ст. 431 ЦПК України виконання судового рішення здійснюється на підставі виконавчого листа, виданого судом, який розглядав справу як суд першої інстанції.

Приписами ч.1 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.

Суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, що визначено ч.2 ст.432 ЦПК України.

Виконавчий документ - це письмовий документ встановленої форми і змісту, який видається судом для примусового виконання прийнятих ним у справах рішень, ухвал, постанов, як підстава для їх виконання.

Органи виконавчої служби під час виконання рішень вчиняють дії згідно із змістом резолютивної частини рішення, яке зазначається у виконавчому листі, результатом цього має бути досягнення правового ефекту - фактичне виконання зазначеного у виконавчому листі рішення.

Однією з підстав закінчення виконавчого провадження є фактичне виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, що передбачено п.9 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Іншою підставою закінчення виконавчого провадження є визнання судом виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, що визначено п.5 ч.1 ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Сукупний аналіз ст.39 Закону України «Про виконавче провадження» та ст.432 ЦПК України свідчить про те, що добровільне виконання боржником зобов`язань за судовим рішенням поза межами процедури примусового виконання рішення органами виконавчої служби є підставою для застосування механізму ст.432 ЦПК України, а фактичне виконання рішення на стадії примусового виконання за відкритим виконавчим провадження, що позбавляє таке виконання ознак добровільності, є підставою для закінчення провадження за ст.39 Закону України «Про виконавче провадження».

Підстави для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання) та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання, про що зазначено у постанові Верховного Суду від 16.01.2018 у справі № 755/15479/14-ц.

Отже, визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, законодавець пов`язує лише з тим, що виконавчий лист було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково, у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.

Сутність процедури визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, полягає насамперед у встановленні обставин та фактів, що підтверджують відсутність матеріального обов`язку боржника, які виникли після ухвалення судового рішення, або наявність процесуальних підстав, які свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа.

У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Таким чином, передумовою для визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є одна з таких обставин: - помилковість видачі виконавчого листа; - боржником чи іншою особою було добровільно виконано рішення суду, внаслідок чого обов`язок припинився; - обов`язок боржника припинився з інших причин (передання відступного, зарахування, прощення боргу, поєднання боржника і кредитора в одній особі, інші підстави припинення зобов`язання, передбачені главою 50 ЦК України).

Як вбачається із матеріалів справи, 01.06.2026 року Локачинським районним судом було видано виконавчий лист про стягнення з ОСОБА_1 на користь ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» грошових коштів в загальній сумі 61548 грн 44 коп. та судового збору у розмірі 8320 грн (а.с.143).

На даний час боржником повністю сплачено заборгованість, що підтверджується платіжною інструкцією № 1150 від 05.06.2026 року, відповідно до якої сплачено 69868,44 грн та у призначенні платежу вказано: за постановою Волинського апеляційного суду від 21.05.2026 року у справі № 931/101/26 (а.с.142).

ПрАТ «Страхова компанія «УНІКА» будь яких заяв щодо підтвердження сплати вказаної суми від ОСОБА_1 чи доказів звернення вищевказаного виконавчого листа до виконання, суду не надало.

Враховуючи викладене, суд вважає, що виконавчий лист у справі № 931/101/26 від 01.06.2026 року необхідно визнати таким, що не підлягає виконанню.

Керуючись ст. ст. 173, 260, 432 ЦПК України, суд

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати виконавчий лист, виданий Локачинським районним судом Волинської області у справі № 931/101/26 від 01.06.2026 року таким, що не підлягає виконанню.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

У разі якщо ухвалу було постановлено без участі особи, яка її оскаржує, апеляційна скарга подається протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання нею копії ухвали.

Ухвала суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги на ухвалу суду. У разі подання апеляційної скарги, ухвала, якщо її не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя Локачинського районного суду Т. О. Приходай