Рішення № 137708871, 25.06.2026, Ковельський міськрайонний суд Волинської області

Справа № 159/3053/26

Провадження № 2/159/2158/26

КОВЕЛЬСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ВОЛИНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року м. Ковель

Ковельський міськрайонний суд Волинської області

в складі головуючого судді Окостень І.В.,

з участю секретаря судового засідання Конашук М.А.,

розглянув справу № 159/3053/26,

учасники справи:

позивач Товариство з обмеженою відповідальністю (далі - ТОВ) «Бізнес Позика»,

відповідач ОСОБА_1 ,

вимоги позивача: про стягнення заборгованості за кредитним договором,

представники учасників справи:

представник позивача Дармограй Анастасія Тимофіївна,

в с т а н о в и в:

У травні 2026 року позивач звернувся в електронній формі до суду із указаним позовом, який мотивовано тим, що 06.11.2025 що між сторонами укладено в електронній формі договір № 565578-КС-001, за умовами якого позивач надав відповідачу у кредит грошові кошти у розмірі 15 000 грн, строком на 24 тижні до 23.04.2026 року, які позичальник зобов`язався повернути частинами у строки, встановлені графіком платежів, та сплатити відсотки за користування кредитними коштами на умовах, визначених договором кредиту. Відповідач зобов`язання за кредитним договором не виконав, у зв`язку з чим утворилась заборгованість в розмірі 50 850,00 грн, з яких: 15 000 грн тіло кредиту, 25350 грн прострочені проценти, 7 500 грн проценти відповідно до ст. 625 ЦК України, 3 000 грн комісія.

Позивач просить стягнути у його користь вказаний розмір кредитної заборгованості та сплачений судовий збір.

Ухвалою від 27.05.2026 року суд відкрив провадження у справі, вирішив проводити розгляд за правилами спрощеного позовного провадження з викликом сторін 24.06.2026, визначив відповідачу п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали для подання відзиву на позовну заяву.

В судовому засіданні відповідач визнав позов в частині стягнення основного боргу, в решті просив відмовити, надав посвідчення учасника бойових дій.

Представник позивача у позовній заяві клопотав про розгляд справи у його відсутності. Позивач повідомлений про дату, час і місце судового засідання.

З наявних у справі доказів встановлено, що 06.11.2025 між ТОВ «Бізнес Позика» та відповідачем укладено договір про надання кредиту № 565578-КС-001, за умовами якого відповідачу надано кредит у розмірі 15 000 грн (п.2.1), строк 24 тижні (п.2.3), стандартна процентна ставка за кредитом 1% в день (п.2.4.), комісія за видачу кредиту 3 000 грн (п.2.5), дата повернення кредиту 23.04.2026 (п.2.14), сторони на момент укладення договору встановили графік платежів за договором (п.4.2.2).

Паспорт споживчого кредиту містить детально визначені умови кредитування.

Договір укладено в електронній формі, він підписаний відповідачем 06.11.2025 о 19.58 із використанням одноразового ідентифікатора UA-0386. У такий спосіб відповідач підписав і паспорт споживчого кредитування.

За змістом статей 626, 628 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Зміст договору становлять умови (пункти), визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Відповідно до ст. 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо воля сторін виражена за допомогою телетайпного, електронного або іншого технічного засобу зв`язку.

Кредит це грошові кошти, що надаються позичальнику на умовах поворотності, строковості та платності. Така послуга обов`язково надається на підставі письмового договору, що може бути укладений в електронній формі.

За правовим статусом електронний договір рівнозначний договору, укладеного в письмовій формі. Механізм його укладення, вимоги до підписання сторонами врегульовано Законами України «Про електронну комерцію» та «Про електронний цифровий підпис».

Так, у ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію» зазначено, що електронний договір це домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав і обов`язків та оформлена в електронній формі.

Електронний договір укладається і виконується в порядку, передбаченому Цивільним та Господарським кодексами України, а також іншими актами законодавства. У разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-комунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі (ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію»).

Відповідно до ст. 12 Закону України «Про електронну комерцію» моментом підписання електронного договору є використання: електронного підпису відповідно до вимог законів України «Про електронні документи та електронний документообіг» та «Про електронну ідентифікацію та електронні довірчі послуги», за умови використання засобу електронного підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором (наприклад, шляхом введення одноразового коду, висланого на номер мобільного телефону позичальника); аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Договір про надання кредиту у цій справі за формою відповідає вимогам законодавства щодо електронних договорів, підписаний відповідачем за допомогою електронного підпису з одноразовим ідентифікатором, що є аналогом власноручного підпису. При укладенні договору відповідач пройшов ідентифікацію за реєстраційним номером облікової картки платника податків, паспортними даними, верифікованим номером мобільного телефону та адресою електронної пошти.

За умовами договору позивачем були перераховані кредитні кошти відповідачу на його картковий рахунок № НОМЕР_1 в розмірі 15 000 грн. Така обставина підтверджена інформаційною довідкою оператора послуг платіжної інфраструктури ТОВ «ПрофітГід» (транзакція № 46245-19029-90414). Відповідач визнав факт отримання кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірах та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти (частина перша статті 1048 ЦК України).

Згідно з розрахунком заборгованості, сформованим позивачем 11.05.2026, заборгованість відповідача за договором про надання кредиту 06.11.2025 становить 50 850,00 грн: 15 000 грн тіло кредиту, 25 350 грн прострочені проценти, 7 500 грн проценти відповідно до ст. 625 ЦК України, 3 000 грн комісія.

З матеріалів справи вбачається, що відповідач не вносив коштів на погашення кредиту.

В судовому засіданні відповідач визнав заборгованість за основним боргом та заперечив стягнення інших сум.

Суд вважає доведеними факт отримання відповідачем кредиту в розмірі 15 000,00 грн, заборгованість за тілом кредиту в сумі 15 000,00 грн та нараховані відсотки. Розрахунок відсотків відповідає умовам договору: 15 000 х 1% х 169 днів = 25 350 грн.

Сплата одноразової комісії в розмірі 3000 грн за надання кредиту передбачена договором (п.2.5), її стягнення відповідає вимогам законодавства.

Так, у справах про стягнення заборгованості за кредитним договором, де позичальником є фізична особа, застосуванню підлягають положення Закону України «Про споживче кредитування».

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 1 цього Закону загальні витрати за споживчим кредитом це витрати споживача, включаючи проценти за користування кредитом, комісії та інші обов`язкові платежі за додаткові та супутні послуги кредитодавця та кредитного посередника (за наявності), для отримання, обслуговування і повернення кредиту.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються, серед іншого, комісії кредитодавця, пов`язані з наданням кредиту (ч. 2 ст. 8 Закону України «Про споживче кредитування»).

Щодо вимоги позивача про стягнення заборгованості зі сплати процентів, нарахованими в порядку ст. 625 ЦК України, суд зазначає таке.

Пунктом 18 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України визначено, що у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24.02.2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).

Воєнний стан в Україні діяв як на момент укладення кредитного договору у цій справі, діє і на час її розгляду судом. Оскільки проценти на підставі ст. 625 ЦК України нараховані в період дії воєнного стану і не списані кредитодавцем, вони не можуть бути стягнуті судом.

Отже, позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача необхідно стягнути заборгованість за кредитним договором в загальному розмірі 43 350 грн: 15 000 грн тіло кредиту, 25 350 грн прострочені проценти, 3000 грн комісія за видачу кредиту.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Позивачем при поданні позовної заяви сплачено судовий збір в сумі 2 662,40 грн, що підтверджується платіжним дорученням.

З урахуванням пропорційності задоволених вимог, суд стягує з відповідача на користь позивача судовий збір в сумі 2 269,72 грн (43 350 грн х 100 % : 50 850 грн х 2 662,40 грн).

Наявність у відповідача посвідчення учасника бойових дій не є правовою підставою відмови у задоволенні позову та для пільг зі сплати судового збору у цій справі.

Керуючись статтями 12, 76 81, 141, 274-278 Цивільного процесуального кодексу України, суд

у х в а л и в :

Позов задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» заборгованість за кредитним договором № 5565578-КС-001 від 06.11.2025 в розмірі 43 350 (сорок три тисячі триста п`ятдесят) гривень, з яких 15 000 грн тіло кредиту, 25 350 грн прострочені проценти, 3000 грн комісія за видачу кредиту.

В решті позову відмовити.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика» 2 269 (дві тисячі двісті шістдесят дев`ять) гривень 72 копійки судового збору.

Рішення суду може бути оскаржене позивачем безпосередньо до Волинського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне найменування сторін:

Позивач Товариство з обмеженою відповідальністю «Бізнес Позика», код ЄДРПОУ 41084239, місце знаходження: м. Київ, бул. Лесі Українки, 26 офіс.411

Відповідач ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса: АДРЕСА_1 .

Повне судове рішення складено 25.06.2026.

Головуючий:І.В.Окостень