Ухвала суду № 137704472, 24.06.2026, Бахмацький районний суд Чернігівської області

Єдиний унікальний номер 740/2070/26

Номер провадження 2/728/701/26

У Х В А Л А

про задоволення заяви про самовідвід

24 червня 2026 року Бахмацький районний суд Чернігівської області у складі: головуючої судді Глушко О.І., розглянувши матеріали позовної заяви, які надійшли від ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Національного історико-культурного заповідника «ГЕТЬМАНСЬКА СТОЛИЦЯ», Міністерства культури України, третя особа - Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир Чернігівської Єпархії Української православної церкви про усунення перешкод у користуванні майном (єдиний унікальний номер 740/2076/26), -

В С Т А Н О В И В:

20.05.2026 відповідно до ухвали Ніжинського міськрайонного суду Чернігівської області від 23.04.2026 до Бахмацького районного суду Чернігівської області за підсудністю надійшла цивільна справа №740/2070/26 за позовом ОСОБА_1 (далі Позивачка-1), ОСОБА_2 (далі Позивачка-2), ОСОБА_3 (далі Позивачка-3), ОСОБА_4 (далі Позивачка-4) до Національного історико-культурного заповідника «ГЕТЬМАНСЬКА СТОЛИЦЯ» (далі Відповідач-1), Міністерства культури України (далі Відповідач-2), третя особа - Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир Чернігівської Єпархії Української православної церкви (далі Третя особа) про усунення перешкод у користуванні майном.

Позов мотивований тим, що Позивачки є черницями Батуринського Крупицького Свято-Миколаївського жіночого монастиря Чернігівської єпархії Української православної церкви і тривалий час проживали на території монастиря та користувалися келіями та іншими приміщеннями, як місцем свого постійного проживання, у межах діяльності релігійної організації та відповідно до правового режиму користування майном, переданим монастирю.

27.01.2021 між Національним історико-культурним заповідником «Гетьманська столиця» та РО «Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир Чернігівської єпархії Української Православної Церкви» був укладений договір №1 «Про строкове спільне безоплатне користування общиною Свято-Миколаївського Крупицького жіночого монастиря УПЦ пам`ятками архітектури Батуринського Миколо-Крупицького монастиря Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», що є державною власністю», предметом якого є передача у строкове спільне безоплатне користування монастирю пам`яток архітектури Батуринського Миколо-Крупицького монастиря, а саме: дзвіниці 1825 року, Спасо-Преображенської церкви 1803-1858 років, корпусу келій початку ХІХ століття. Строк дії вказаного договору визначено до 27.01.2026

Разом з тим, листом №01/1-11/25/381 від 29.12.2025 Відповідач-1 повідомив монастир про те, що строк дії договору спливає 26.01.2026 та, окрім іншого, зазначив, що з 27.01.2026 монастир буде позбавлений доступу до приміщень, які були предметом договору. У відповідь на вказаний лист монастир 09.01.2026 направив на адресу Відповідача-1 заяву про продовження строку користування пам`ятками архітектури та укладення додаткової угоди.

У свою чергу, у відповідь на вказану заяву Відповідач-1 у листі від 23.01.2026 №01/1-11/26/25 повідомив про те, що звертався з даного приводу до Відповідача-2, який вважає недоцільним продовження строку дії договору та укладення додаткової угоди.

Незважаючи на правомірність проживання Позивачок у монастирі, 27.01.2026 близько 10:00 год. до монастиря прибула представниця Національного історико-культурного заповідника «ГЕТЬМАНСЬКА СТОЛИЦЯ» у складі комісії, із залученням працівників Національної поліції України, а також невстановлених силових структур, у тому числі озброєних автоматичною вогнепальною зброєю та висунула вимогу до Позивачки-4, яка є настоятелькою монастиря, про те, що вона разом з іншими монахинями повинна залишити місце свого проживання та реєстрації, а приміщення мають бути передані у розпорядження держави.

У подальшому келії монахинь були опломбовані, доступ до житла Позивачок фактично заблокований, де вони постійно, тривалий час проживали. Позбавлення їх прав користування культовими об`єктами позбавляє будь-якого сенсу існування жіночого монастиря як юридичної особи, становить не лише втручання у право на повагу до житла, а й у свободу віросповідання.

Вказані обставини змусили Позивачок звернутися до суду з даним позовом, у якому вони просять зобов`язати Відповідача-1 та Відповідача-2 усунути їм перешкоди у користуванні келіями з трапезною Батуринського Миколо-Крупицького монастиря, які розташовані за адресою: 16511, с.Вербівка Чернігівської області, вул.Шевченка,33А, шляхом надання Відповідачами постійного і безперешкодного доступу до пам`яток архітектури Батуринського Миколо-Крупицького монастиря, зокрема келій з трапезною (реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 758940874203, що розташовані за адресою: вул.Шевченка,33А, с.Вербівка, Ніжинський район, Чернігівська область).

Згідно з авторозподілом справ, вказана справа була передана на розгляд судді Лободі Н.В., відповідно до ухвали від 21.05.2026 позовну заяву було прийнято до розгляду, відкрито провадження та призначено підготовче засідання на 23.06.2026.

23.06.2026 року суддя Лобода Н.В. заявила самовідвід, який задоволено ухвалою суду від 23.06.2026 року. Справу передано до канцелярії суду для повторного автоматичного розподілу. За наслідками авторозподілу справ, 24.06.2026 року вказана справа передана судді Глушко О.І.

При ознайомленні з матеріалами позовної заяви встановлено, що мною, як слідчим суддею 17.02.2026 року розглянута скарга адвоката Чекмана Микити Петровича, подана в інтересах Релігійної організації «Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир Чернігівської єпархії Української Православної Церкви», яка полягала у невнесенні відомостей про кримінальне правопорушення до Єдиного реєстру досудових розслідувань за заявою ОСОБА_5 від 03.02.2026 року про вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 127, ч.3 ст. 355, ст. 356 КК України. Вказана скарга мотивована тим, 03 лютого 2026 року адвокатом Чекманом М.П. до відділення поліції № 1 (м. Бахмач) Ніжинського УП ГУНП в Чернігівській області скеровано заяву про вчинення кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 3 ст. 355, ст. 356 КК України, однак, в порушення вимог ст. 214 КПК України, повідомлення щодо внесення відомостей за даною заявою, станом на час звернення до слідчого судді зі скаргою, на адресу заявника не надходило.

Повідомлення про вчинення кримінальних правопорушень обґрунтовано наступним.

27.01.2021 між Національним історико-культурним заповідником «Гетьманська столиця» та РО «Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир Чернігівської єпархії Української Православної Церкви» був укладений договір №1 "Про строкове спільне безоплатне користування общиною Свято-Миколаївського Крупицького жіночого монастиря УПЦ пам`ятками архітектури Батуринського Миколо-Крупицького монастиря Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця», що є державною власністю", який діє до 27.01.2026. Протягом останніх 26 років на території вказаного монастиря в АДРЕСА_1 мали постійне місце проживання та реєстрації монахині насельниці монастиря: ОСОБА_3 , ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , більша частина яких є жінками похилого віку, однак 27.01.2026 з метою протиправного виселення монахинь, застосовуючи сили та засоби, які не передбачені законодавством, а також з метою примусити до виконання цивільно-правових зобов`язань наставника монастиря, застосувавши насильство, яке є небезпечним для життя чи здоров`я, до монастиря прибула генеральний директор Національного історико-культурного заповідника «Гетьманська столиця» ОСОБА_6 , із залученням працівників Національної поліції та невстановлених силових структур, озброєних автоматами та вогнепальною зброєю, та висунула вимоги про залишення монахинями їх місця проживання та реєстрації та про передачу приміщення в розпорядження держави, після чого дала розпорядження щодо опломбування келій та насильницьке виселення монахинь без відповідного рішення суду.

Своїми неправомірними діями, вище зазначені представники органів Державної влади та правоохоронних органів, безпосередньо наразили на небезпеку не тільки здоров`я осіб жіночої статі, в тому числі похилого віку, а і їхні життя, адже, їх було залишено без засобів харчування, без особистих речей, в умовах перебування на вулиці під час зимових морозів без засобів обігріву. Зазначені дії свідчать про злочинне ставлення до життя та здоров`я громадян України з боку державних органів та порушено Конституційні права та свободи громадян нашої Держави.

Вказує, що дії ОСОБА_6 мають усі ознаки катування над особами, в тому числі жіночої статі похилого віку, з боку представників Держави та правоохоронних органів, що є неприпустимим у демократичній та правовій Державі.

За таких обставин в діях вказаних осіб вбачаються ознаки кримінальних правопорушень (злочинів), передбачених ч. 3 ст. 127, ч. 3 ст. 355, ст. 356 КК України.

За результатами розгляду скаргу було задоволено та зобов`язано уповноважених осіб ВП № 1 (м. Бахмач) Ніжинського РУП ГУНП в Чернігівській області внести відомості про кримінальне правопорушення за заявою представника Релігійної організації «Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир Чернігівської єпархії Української православної церкви» - адвоката Чекмана Микити Петровича від 03.02.2026 року, яка зареєстрована 04.02.2026 року, до Єдиного реєстру досудових розслідувань.

Таким чином, суддею Глушко О.І. при розгляді вищевказаної скарги досліджувалися обставини щодо правовідносин між сторонами, та надана їм оцінка, яка викладена в постановленій ухвалі від 17.02.2026 року (728/259/26, 1-кс/728/24/26).

24.06.2026 року суддя Глушко О.І. на підставі п.5 ч.1 ст. 36 та ч.1 ст. 39 ЦПК України, з метою дотримання права учасників справи на справедливий суд, який гарантований їм ст.6 Європейської конвенції з прав людини та недопущення сумнівів в об`єктивності, безсторонності та неупередженості судді, заявила самовідвід від участі у розгляді зазначеної цивільної справи.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 36 ЦПК України суддя не може брати участь у розгляді справи і підлягає відводу, (самовідводу), якщо є інші обставини, які викликають сумнів в об`єктивності та неупередженості судді.

За приписами ч.1 ст. 39 ЦПК України за наявності підстав, зазначених у статтях 36, 37, 38 ЦПК України, суддя зобов`язаний заявити самовідвід.

Відповідно до частини дев`ятої статті 40 ЦПК питання про самовідвід судді вирішується ухвалою суду, що розглядає справу, яка оформлюється окремим документом; при цьому питання про відвід (самовідвід) може бути вирішено як до, так і після відкриття провадження (частина перша статті 40 ЦПК). У пункті 2.5 Бангалорських принципів поведінки суддів (схваленої реолюцією 2006/23 Економічної і Соціальної Ради ООН від 27 липня 2006 р.) зазначається, що суддя заявляє самовідвід від участі в розгляді справи в тому випадку, якщо для нього є неможливим винесення об`єктивного рішення у справі, або в тому випадку, коли у стороннього спостерігача могли б виникнути сумніви у неупередженості судді.

Враховуючи вищевикладене, з метою уникнення сумнівів в об`єктивності, безсторонності та неупередженості судді при розгляді даної справи за вказаних обставин, заява про самовідвід судді Глушко О.І. підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 36, 39, 40, 41 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Заяву судді Бахмацького районного суду Чернігівської області Глушко Олени Іванівни про самовідвід у цивільній справі № 2/728/701/26 (єдиний унікальний номер 740/2070/26) за позовом ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Національного історико-культурного заповідника «ГЕТЬМАНСЬКА СТОЛИЦЯ», Міністерства культури України, третя особа - Батуринський Крупицький Свято-Миколаївський жіночий монастир Чернігівської Єпархії Української православної церкви про усунення перешкод у користуванні майном задовольнити та відвести її від розгляду вказаної справи.

Справу передати до канцелярії Бахмацького районного суду для повторного автоматизованого розподілу справ в порядку ст. 33 ЦПК України.

Ухвала оскарженню не підлягає

Суддя Бахмацького районного суду

Чернігівської області О.І. Глушко