Ухвала суду № 137703992, 23.06.2026, Волочиський районний суд Хмельницької області

Справа № 671/619/26

Провадження № 6/671/38/2026

У Х В А Л А

23 червня 2026 року м. Волочиськ

Волочиський районний суд Хмельницької області в складі:

головуючий суддя Никифоров Є. О.

секретар судового засідання Козак Г. А.

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду в цивільній справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,

в с т а н о в и в :

08.06.2026 року ОСОБА_1 звернулася до суду з заявою, в якій просила відстрочити виконання рішення у цивільній справі №671/619/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Заявник посилаючись на те, що у неї відсутня змога виконати рішення одразу в повному обсязі одноразового і в короткі терміни через наявність великого боргового навантаження (загальна сума боргів близько 450000 грн.), обмежений рівень доходу, необхідність в оплаті комунальних послуг, продуктів харчування, медикаментів (зокрема на лікування хронічних хвороб), відсутність додаткових джерел доходу, значних активів та заощаджень, наявність зобов`язань за іншими судовими рішеннями за кредитними справами просила суд відстрочити виконання рішення суду строком на 8 місяців.

Сторони в судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином, про причини неявки не повідомили, заяв по суті справи та з процесуальних питань не надали, їх неявка не перешкоджає розгляду справи.

Дослідивши заяву, що подана заявником в обґрунтування заявлених вимог, надавши їй оцінку на предмет належності, допустимості, суд вважає, що наявні підстави для її задоволення.

Судом встановлено, що рішенням Волочиського районного суду Хмельницької області від 30.04.2026 року у справі №671/619/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором вирішено стягнути з відповідача на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованість за кредитним договором № 30.04.2024-100001488 від 30.04.2024 в розмірі 26000 грн. та судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2232,95 грн.

Статтею 129 Конституції України встановлено, що судове рішення є обов`язковим для виконання.

Згідно з ч. 1 ст. 18 ЦПК України судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Поряд з цим, згідно частин 1, 3, 4, 5 статті 435 ЦПК України, за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення або розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. Вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує: 1) ступінь вини відповідача у виникненні спору; 2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання її самої або членів її сім`ї, її матеріальний стан; 3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо. Розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Виконання рішення суду є невід`ємною частиною права на справедливий суд. Правосуддя визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості й забезпечує ефективне поновлення у правах. Судове рішення за своєю суттю охороняє права, свободи та законні інтереси громадян і є завершальною стадією судового провадження, без належного виконання судових рішень правосуддя втрачає сенс. Право на виконання судового рішення є невід`ємною складовою права на доступ до суду, передбаченого статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Право сторони звернутися із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду передбачене також статтею 33 Закону України «Про виконавче провадження», згідно з якою сторони мають право звернутися до суду, який розглядав справу як суд першої інстанції, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання рішення за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим (хвороба сторони виконавчого провадження, відрядження сторони виконавчого провадження, стихійне лихо тощо).

Тобто, закон не передбачає конкретного переліку обставин, які є підставою для розстрочення або відстрочення виконання рішення суду, а лише встановлює критерії для їх визначення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішувати питання про їх наявність з урахуванням усіх обставин справи.

Виходячи із вимог ст. 435 ЦПК України і ст. 33 Закону України «Про виконавче провадження» відстрочення виконання судового рішення може бути застосовано судом лише у виключних випадках, оскільки рішення суду підлягає обов`язковому виконанню у повній мірі в строк і порядок, передбачений чинним законодавством. Підставою для застосування вказаних норм є виняткові обставини, які перешкоджають належному виконанню рішення суду, ускладнюють його виконання або роблять неможливим.

Таким чином, підставою для відстрочення та розстрочення виконання рішення є обставини, що ускладнюють виконання цього рішення. У вирішенні питання про відстрочення та розстрочення виконання рішення враховуються відсутність вини боржника у створенні обставин, що ускладнюють виконання рішення, тимчасовість перебування боржника у такому стані, а також мають бути враховані права стягувача.

Заявником долучено до матеріалів справи витяг з «Українського бюро кредитних історій» згідно якого загальна заборгованість відповідача за кредитними договорами становить 463985,64 грн.

Крім того, заявником долучено копію довідки форми ОК-5 згідно якої загальний дохід відповідача за 2026 рік станом на 15.05.2026 становить 27150,00 грн. що унеможливлює виконання рішення одним платежем у стислі строки.

Також ОСОБА_1 долучено ряд квитанцій щодо погашення заборгованості за іншими кредитними договорами за період листопад 2025 року лютий 2026 року.

Вирішуючи питання щодо можливості відстрочення чи розстрочення виконання рішення, суд повинен враховувати майнові інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини кожної сторони у виникненні спору та інші обставини.

Відповідно до роз`яснень Пленуму Верховного Суду України в п. 10 постанови від 26 грудня 2003 року № 14 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність органів і посадових осіб державної виконавчої служби та звернень учасників виконавчого провадження», задоволення заяви про відстрочку або розстрочку виконання рішення суду можливе лише у виняткових випадках, які суд визначає, виходячи із особливого характеру обставин, що ускладнюють або виключають виконання рішення суду (хвороба боржника або членів його сім`ї, стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо).

Пунктом 9 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про практику розгляду судами процесуальних питань, пов`язаних із виконанням судових рішень у цивільних справах» від 25.09.2015 року № 8 встановлено, що судам при вирішенні питання про відстрочку виконання рішення суду слід враховувати те, що під відстрочкою виконання рішення розуміється перенесення строку його виконання на новий строк, визначений судом. Суди, задовольняючи заяви про розстрочку та відстрочку виконання рішень, не враховують, що матеріальний стан боржника не є безумовною підставою для невиконання судових рішень, які набрали законної сили, та не є обставиною, що утруднює виконання рішень суду.

Водночас, відстрочення виконання судового рішення не є правоперетворюючим судовим рішенням. Саме відстрочення впливає лише на порядок примусового виконання рішення, а природа зобов`язань залишається незмінною. Натомість таке розстрочення або відстрочення унеможливлює примусове виконання судового рішення до спливу строків, визначених судом. Така правова позиція сформована Великою Палатою ВС у постанові від 04.06.2019 року у справі №916/190/18.

Законом встановлено, що критерієм визначення підстав для відстрочки виконання рішення є обставини, які утруднюють виконання судового рішення, надаючи суду можливість у кожному конкретному випадку вирішити питання про їх наявність з урахуванням всіх обставин справи, а також прав та законних інтересів сторін виконавчого провадження.

Підстави, які зумовлюють необхідність відстрочки виконання рішення, мають оціночний характер, так як законодавцем не надано його вичерпного переліку. Обставинами, які утруднюють виконання рішення, можуть бути тільки ті обставини, які існують насправді і які безпосередньо не дозволяють виконати судове рішення в обсязі, строки та в порядку, визначеному в ньому.

Вирішуючи питання відстрочки виконання рішення, суд повинен виходити із засад доцільності та необхідності захисту інтересів, насамперед, стягувача, права якого підтверджені судовим рішенням, але при цьому дотримувати баланс інтересів і боржника, на його право на розстрочку чи відстрочення виконання судового рішення.

У відповідності до ч. 5 ст.435 ЦПК України розстрочка та відстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення такого рішення, ухвали, постанови.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 81 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Так, заявник стверджує, що можливості сплатити заборгованість за кредитним договором в повній мірі на даний час немає, просить суд врахувати її скрутне матеріальне становище, те, що рівень її доходів є невеликим, вона здійснює погашення заборгованості за іншими кредитними договорами, у зв`язку з цим просить суд про відстрочку виконання рішення суду строком на 8 місяців з дня постановлення ухвали суду.

Оцінюючи наявні у справі докази, суд вважає, що наявні підстави для відстрочення виконання рішення суду, оскільки заявник не отримує достатнього доходу для виконання рішення суду одразу в повному обсязі, однак має намір виконати рішення добровільно.

Керуючись статтями 258-261, 435 ЦПК України, суд

у х в а л и в:

Заяву ОСОБА_1 про відстрочку виконання рішення суду задовольнити.

Відстрочити виконання рішення від 30.04.2026 у справі №671/619/26 за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором в частині стягнення з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Споживчий центр» заборгованості за кредитним договором № 30.04.2024-100001488 від 30.04.2024 в розмірі 26000 грн. та судових витрат зі сплати судового збору в сумі 2232,95 грн. на строк 8 (вісім) місяців з дня набрання законної сили вказаною ухвалою суду.

Ухвала набирає законної сили негайно після її проголошення та може бути оскаржена до Хмельницького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її підписання.

Суддя Є. О. Никифоров