Ухвала суду № 137703724, 11.06.2026, Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

11.06.2026Справа №607/8210/14-ц

11 червня 2026 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області у складі:

-головуючого судді Черніцької І.М.

-за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.

-сторони в судове засідання не з`явилися

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент», заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому листі,-

В С Т А Н О В И В:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент» (далі - Товариство, ТОВ «Брайт інвестмент») звернулось до суду із заявою про заміну стягувача у виконавчому листі №607/8210/14 щодо стягнення з ОСОБА_1 боргу за кредитним договором №347/2007-МК від 30 травня 2007 року.

В обґрунтування заяви Товариство вказало, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 серпня 2014 року стягнуто із ОСОБА_1 в користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором за № 347/2007-МК в розмірі 312 729,04 грн та судовий збір 2903,18 грн. На підставі рішення суду видано виконавчий лист.

05 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір відступлення права вимоги №GL48N718070_blank, згідно умов якого до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» перейшло право грошової вимоги до ОСОБА_1 за кредитним договором №347/2007-МК від 30 травня 2007 року.

18 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт інвестмент» укладено договір відступлення права вимоги №GL48N718070_blank_04, згідно умов якого до ТОВ «Брайт інвестмент» перейшло право грошової вимоги за кредитним договором № 347/2007-МК від 30 травня 2007 року.

Посилаючись на наведене, заявник просить замінити стягувача.

Ухвалою судді Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 23 квітня 2026 року заяву прийнято до розгляду та призначено судове засідання.

У судове засідання представник заявника ТОВ «Брайт інвестмент» не з`явився, хоча про час та дату був повідомлений у встановленому законом порядку. У заяві просив здійснювати розгляд справи без його участі.

Інші учасники в судове засідання не з`явилися, хоча про час та місце розгляд справи були повідомлені у встановленому законом порядку. Про причини неявки суд не повідомили.

Відповідно до вимог ст. 442 ЦПК України неявка учасників справи та інших осіб не є перешкодою для вирішення даного питання.

Судом встановлено, що заочним рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 06 серпня 2014 року у цивільній справі за №607/8210/14-ц позов ПАТ «КБ «Надра» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором задоволено. Стягнуто з ОСОБА_1 в користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованість за кредитним договором за № 347/2007-МК в розмірі 312 729 грн та судовий збір 2903,18 грн, а в користь держави 224,11 грн.

На підставі цього рішення Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист, який отримано 18 серпня 2014 року представником банку, що підтверджується відміткою на довідковому листку справи.

05 серпня 2020 року між ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» укладено договір відступлення права вимоги за № GL48N718070_blank.

Відповідно до умов п. 1 Договору, Банк відступає Новому кредитору належні Банку, а Новий кредитор набуває права вимоги Банку до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають у Нового кредитора у зв?язку із набуттям прав на умовах цього Договору , зазначених у Додатку №1 до цього Договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб до яких перейшли обов?язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту), договорами поруки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до них, згідно реєстру у Додатку №1 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Банку за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно платіжного доручення №1 від 06 липня 2020 року, ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» перерахувало на рахунок ПАТ «КБ «Надра» 188 900 625 грн.

Як вбачається з Додатку №1 до Договору № GL48N718070_blank про відступлення прав вимоги від 05 серпня 2020 року, підписаного ПАТ «КБ «Надра» та ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп», від ПАТ «КБ «Надра» до ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 347/2007-МК.

18 грудня 2020 року між ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт інвестмент» укладено договір відступлення права вимоги № GL48N718070_blank_04.

Відповідно до умов п. 1 Договору, Первинний Кредитор/Первісний Заставодержатель відступає Новому кредитору належні Первинному Кредитору, а Новий кредитор набуває права вимоги Первинного Кредитора до позичальників за кредитними договорами, та всіма іншими похідними договорами, права з якими виникають, у Нового кредитора у зв?язку із набуттям прав на умовах цього Договору зазначених у Додатку №1, Додатку №2, Додатку №3 до цього Договору, який є невід?ємною частиною цього договору, включаючи права вимоги до правонаступників Боржників, спадкоємців Боржників або інших осіб, до яких перейшли обов?язки Боржників, за кредитними договорами (договорами про надання кредиту), договорами поруки, договорами застави, з урахуванням усіх змін, доповнень і додатків до цих, згідно реєстру у Додатку №1, Додатку №2, Додатку №3 до цього Договору. Новий кредитор сплачує Первісному Кредитору за Права вимоги грошові кошти у сумі та у порядку, визначених цим Договором.

Згідно платіжних доручень №120 від 28 грудня 2020 року та №436 від 23 квітня 2020 року, ТОВ «Брайт інвестмент» перерахувало на рахунок ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» грошові кошти у розмірі 1 000 000 грн.

Як вбачається з Додатку №1 до Договору № GL48N718070_blank_04 про відступлення прав вимоги від 18 грудня 2020 року, підписаного ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» та ТОВ «Брайт інвестмент», від ТОВ «ФК «Дніпрофінансгруп» до ТОВ «Брайт інвестмент» перейшло право вимоги до ОСОБА_1 згідно кредитного договору № 347/2007-МКК.

Згідно відповіді Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківского міжрегіонального управління Міністерства юстиції України за №105312 від 22 травня 2026 року встановлено, що станом на 22 травня 2026 року на виконанні у відділі ДВС не перебуває виконавче провадження щодо боржника ОСОБА_1 27 грудня 2017 року державним виконавцем Савчук А.О. винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу. Надати копії матеріалів виконавчого провадження №45142745 щодо стягнення з ОСОБА_1 на користь ПАТ КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором не є можливим, оскільки вони знищені.

Згідно відомостей із автоматизованої системи виконавчих проваджень встановлено, що виконавче провадження №45142745 щодо боржника ОСОБА_1 , стягувач ПАТ «КБ «Надра» завершено.

Суд, розглянувши матеріали справи, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази, вважає, що заява не підлягає до задоволення, виходячи з наступних підстав.

В силу вимог ст. 13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненнями фізичних чи юридичних осіб, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з вимогами ст. ст. 12, 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Положеннями ст. 124 Конституції України передбачено, що судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду та ефективного захисту сторони у справі, що передбачено ст. ст. 6, 13 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Згідно з вимогами абзацу 1 частини 5 статті 15 Закону України "Про виконавче провадження" у разі вибуття однієї із сторін виконавець за заявою сторони, а також заінтересована особа мають право звернутися до суду із заявою про заміну сторони її правонаступником. Для правонаступника усі дії, вчинені до його вступу у виконавче провадження, є обов`язковими тією мірою, якою вони були б обов`язковими для сторони, яку правонаступник замінив.

Вимогами статті 514 ЦК України передбачено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Питання заміни сторони виконавчого провадження врегульовані вимогами ст. 442 розділу VІ ЦПК України «Процесуальні питання, пов`язані з виконанням судових рішень у цивільних справах та рішень інших органів (посадових осіб)».

В силу вимог ч. 1 ст. 55 ЦПК України у разі смерті фізичної особи, припинення юридичної особи, заміни кредитора чи боржника у зобов`язанні, а також в інших випадках заміни особи у відносинах, щодо яких виник спір, суд залучає до участі у справі правонаступника відповідної сторони або третьої особи на будь-якій стадії судового процесу.

Підставами виникнення цивільних прав і обов`язків, зокрема, є договори та інші правочини (пункт 1 частина друга стаття 11 ЦК України).

Відповідно до вимог ч. 1 статті 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги), а згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Згідно з вимогами чинного законодавства заміна осіб в окремих зобов`язаннях через волевиявлення сторін (відступлення права вимоги) є різновидом правонаступництва та можливе на будь-якій стадії процесу.

Відповідно до вимог ч. ч. 1, 5 ст. 442 ЦПК України у разі вибуття однієї із сторін виконавчого провадження суд замінює таку сторону її правонаступником. Положеннями даної статті застосовуються також у випадку необхідності заміни боржника або стягувача у виконавчому листі до відкриття виконавчого провадження.

Таким чином, нормами ЦПК України встановлена можливість заміни стягувача або боржника у виконавчому провадженні.

Наявність судового рішення про задоволення вимог кредитора, яке не виконане боржником, не припиняє зобов`язальних правовідносин сторін. Зміна кредитора в зобов`язанні шляхом відступлення права вимоги із зазначенням у договорі обсягу зобов`язання, яке передається на стадії виконання судового рішення, не обмежує цивільних прав учасників спірних правовідносин. У зв`язку із заміною кредитора в зобов`язанні саме зобов`язання зберігається цілком і повністю, змінюється лише його суб`єктний склад у частині кредитора.

Процесуальне правонаступництво є похідним від матеріального та випливає з юридичних фактів правонаступництва (заміни сторони в матеріальному правовідношенні її правонаступником). Процесуальне правонаступництво передбачене статтею 55 ЦПК України. Це перехід процесуальних прав та обов`язків сторони у справі до іншої особи у зв`язку з вибуттям особи у спірному матеріальному правовідношенні. У зв`язку із цим для вирішення судом питання щодо процесуальної заміни сторони у справі необхідна наявність відповідних первинних документів, які підтверджують факт вибуття особи з матеріального правовідношення та перехід її прав та обов`язків до іншої особи - правонаступника.

Матеріальне правонаступництво реалізується в межах процесуального правонаступництва виключно за правилами останнього.

Законодавець не ототожнює «процесуальне правонаступництво» і «заміну сторони виконавчого провадження», оскільки цим інститутам присвячені дві окремі статті ЦПК України 55 та 442 відповідно. Також це опосередковано випливає зі змісту пункту 28 частини першої статті 353 ЦПК, відповідно до якого ухвала про заміну сторони у справі (процесуальне правонаступництво) та ухвала про заміну сторони виконавчого провадження відокремлені одна від одної як такі, на які можуть подаватись скарги окремо від рішення суду.

Особа, на користь якої видано виконавчий документ, набуває статусу стягувача з моменту видачі такого виконавчого документа, а не з моменту відкриття виконавчого провадження. Але разом з тим ця особа до відкриття виконавчого провадження як юридичного процесу є лише стягувачем у виконавчому документі на стадії виконання судового рішення з відповідним потенціалом прав у виконавчому провадженні, які повноцінно реалізує лише у статусі стягувача як сторони відкритого виконавчого провадження, за виключеннями, передбаченими законодавством. Тому заміна стягувача саме як сторони виконавчого провадження неможлива, якщо заява правонаступника про це подана, зокрема, після спливу строку пред`явлення виконавчого документа до виконання, але якщо цей строк не був поновлений судом. Водночас заміна стягувача у виконавчому документі іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги) допускається на будь-якій стадії судового процесу, у тому числі до відкриття виконавчого провадження.

Підставою для заміни сторони виконавчого провадження (стаття 442 ЦПК України), тобто процесуального правонаступництва в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, є правонаступництво в матеріальних правовідносинах, унаслідок якого відбувається вибуття сторони зі спірних або встановлених судом правовідносин і перехід до іншої особи прав чи обов`язків сторони, яка вибула, в цих правовідносинах.

Процесуальне правонаступництво у виконавчому провадженні - це заміна на будь-якій стадії саме виконавчого провадження як юридичного процесу стягувача або боржника іншою особою у зв`язку з її вибуттям, тобто підставою заміни стягувача внаслідок правонаступництва є настання певних обставин, які мають юридичне значення і в результаті яких виникають цивільні права та обов`язки або пряма вказівка акта цивільного законодавства, що не залежить від умов та порядку здійснення виконавчого провадження органами і посадовими особами.

Заміна сторони виконавчого провадження правонаступником у виконавчому провадженні, тобто здійснення процесуального правонаступництва після набрання судовим рішенням законної сили, полягає в поширенні на правонаступників законної сили судового рішення. При цьому на правонаступників законна сила судового рішення поширюється усіма своїми правовими наслідками незмінністю, неспростовністю, виключністю, преюдиційністю, виконуваністю.

Відповідно до висловлених правових висновків Великої Палати Верховного Суду постанова Верховного Суду від 03 листопада 2020 року у справі № 916/617/17, пункти 7375), оскільки виконавче провадження є самостійною стадією судового процесу, сторони виконавчого провадження належать до учасників справи, а отже, якщо процесуальне правонаступництво має місце на стадії виконавчого провадження, заміна сторони виконавчого провадження означає й заміну учасника справи. Але заміна учасника справи не обов`язково означає заміну сторони відкритого виконавчого провадження.

На стадії виконання судового рішення як на завершальній стадії судового провадження можлива заміна сторони у виконавчому провадженні як юридичному процесі правонаступником за наявності відкритого виконавчого провадження. Після відкриття виконавчого провадження та до його закінчення заміна сторони виконавчого провадження (з одночасною заміною відповідного учасника справи) правонаступником здійснюється у порядку, передбаченому статтею 442 ЦПК України з урахуванням підстав, визначених статтею 55 ЦПК України. У цьому випадку приписи статті 442 ЦПК України, що містить процесуальні особливості здійснення правонаступництва у виконавчому провадженні, застосовуються разом з положеннями статті 55 ЦПК України.

Натомість як до відкриття виконавчого провадження, так і після його закінчення заміна учасника справи правонаступником здійснюється на підставі статті 55 ЦПК України, а в окремих випадках також на підставі частини п`ятої статті 442 ЦПК України. Відповідно, тільки до закінчення виконавчого провадження можна ставити питання про заміну сторони виконавчого провадження, а якщо виконавче провадження закінчене, то заміна відповідної сторони цього виконавчого провадження правонаступником є неможливою без його відновлення відповідно до умов законодавства.

Без заміни сторони виконавчого провадження правонаступник не позбавлений процесуальної можливості ставити питання про відкриття виконавчого провадження, оскільки виконавче провадження відкривається на підставі пред`явлення виконавчого документа до виконання, а частина п`ята статті 442 ЦПК України передбачає можливість заміни стягувача у виконавчому документі до відкриття виконавчого провадження (у тому числі повторного за обґрунтованих підстав при повторному зверненні з виконавчим документом, оскільки зазначена стаття ЦПК України цього не виключає, а Закон про виконавче провадження передбачає таку можливість).

Відповідно до змісту частини п`ятої статті 442 ЦПК України, частини шостої статті 12, пункту 1 частини першої, частини п`ятої статті 26, частини п`ятої статті 37 Закону про виконавче провадження поза межами відкритого виконавчого провадження як юридичного процесу стягувач користується правами у виконавчому провадженні як завершальній стадії судового провадження на підставі відповідного закріпленого статусу у виконавчому документі.

Вчинення процесуальних дій безпосередньо в межах виконавчого провадження як юридичного процесу, спрямованих на виконання судового рішення, можливе лише за умови відкритого виконавчого провадження.

Також питання про наявність підстав для поновлення строку для пред`явлення виконавчого документа до виконання, видачі його дубліката чи інших процесуальних питань, які стосуються процедури пред`явлення виконавчого документа до виконання, пов`язані з процесуальним правонаступництвом у виконавчому провадженні як юридичному процесі в силу умов частини п`ятої статті 15 Закону про виконавче провадження, а з процесуальним правонаступництвом, передбаченим статтею 55 ЦПК України, в силу другої частини цієї статті.

Наслідком закінчення виконавчого провадження є те, що виконавче провадження, щодо якого винесено постанову про його закінчення, не може бути розпочате знову, крім випадків, передбачених Законом про виконавче провадження (абзац другий частини першої статті 40 цього Закону). Цим Законом передбачена можливість відновлення виконавчого провадження. Так, згідно із частиною першою статті 41 Закону про виконавче провадження у разі якщо постанова виконавця про закінчення виконавчого провадження або повернення виконавчого документа стягувачу визнана судом незаконною чи скасована в установленому законом порядку, виконавче провадження підлягає відновленню за постановою виконавця не пізніше наступного робочого дня з дня одержання виконавцем відповідного рішення.

Водночас, після закінчення виконавчого провадження не виключається можливість подальшого руху справи як у межах перегляду рішення суду (апеляційний, касаційний перегляд, перегляд за нововиявленими або виключними обставинами), так і в межах виконання рішення суду (поворот виконання, оскарження постанови про закінчення виконавчого провадження), а також у зв`язку із судовим контролем за виконанням рішення суду. Тож навіть після закінчення виконавчого провадження в учасника справи може виникати ряд процесуальних питань, пов`язаних із захистом його прав та охоронюваних інтересів.

Закінчення виконавчого провадження, у тому числі й у випадку фактичного виконання в повному обсязі рішення згідно з виконавчим документом, не виключає подальшого існування процесуальних правомочностей учасника справи в межах судового провадження, тож не має наслідком заборону здійснення процесуального правонаступництва щодо них. Питання процесуального правонаступництва в усіх випадках вирішується судом, який при його вирішенні повинен дослідити по суті обставини та підстави правонаступництва.

Отже, не можна замінити сторону виконавчого провадження, яке було закінчене, якщо не існує підстав для відновлення виконавчого провадження, з приводу чого особа має звернутися до суду, надавши переконливі аргументи щодо такого відновлення.

Зазначене відповідає правовим висновкам Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові Верховного Суду від 16 лютого 2021 року у справі №911/3411/14 та у постанові Верховного Суду від 08 лютого 2022 року у справі №2-7763/10.

В заяві ТОВ «Брайт Інвестмент» ставиться питання про заміну ПАТ «КБ «Надра» на його правонаступника ТОВ «Брайт Інвестмент» у виконавчому листі №607/8210/14-ц про стягнення заборгованості з ОСОБА_1 в користь ПАТ «КБ «Надра» заборгованості за кредитним договором № 347/2007-МК.

Встановлено та підтверджено матеріалами справи, що станом на 22 травня 2026 року у Тернопільському відділі Державної виконавчої служби Тернопільської області Івано-Франківського міжрегіонального управління Міністерства юстиції України відсутнє виконавче провадження, де боржником є ОСОБА_1

27 грудня 2017 року державним виконавцем винесено постанову про повернення виконавчого документа стягувачу на підставі вимог п.2 ч.1 ст.47 Закону України «Про виконавче провадження».

Отже, матеріалами справи підтверджено, що виконавче провадження №45142745 завершене 27 грудня 2017 року.

Строк пред`явлення виконавчого листа до виконання 3 роки.

Отже, строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився.

Заявник у своїй заяві не просить поновити строк для пред`явлення виконавчого листа до виконання.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановлені обставини справи те, що строк пред`явлення виконавчого листа до виконання закінчився, підстав для задоволення заяви ТОВ «Брайт Інвестмент» про заміну стягувача у виконавчому листі немає.

Керуючись ст. ст. 260, 261, 353-355, 442 ЦПК України, суд,-

У Х В А Л И В:

Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Брайт інвестмент», заінтересовані особи Публічне акціонерне товариство «Комерційний банк «Надра», ОСОБА_1 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Дніпрофінансгруп» про заміну стягувача у виконавчому листі, залишити без задоволення.

Ухвала набирає законної сили в порядку вимог ст. 261 ЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складення повного тексту судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку для подання апеляційної скарги - якщо апеляційна скарга подана протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Повна ухвала складена 11 червня 2026 року.

Головуюча суддя І.М. Черніцька