Рішення № 137703617, 22.06.2026, Кременецький районний суд Тернопільської області

Справа №601/1038/26

Провадження № 2/601/693/2026

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

22 червня 2026 року м. Кременець

Кременецький районний суд Тернопільської області в складі:

головуючого Мочальської В.М.,

з участю секретаря Домінської І.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Кременці в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова Компанія» Кредит-Капітал» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-

УСТАНОВИВ:

У квітні 2026 року уповноважений представник позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» адвокат Усенко М.І. звернувся до Кременецького районного суду Тернопільської області із позовною заявою (документ сформований у системі «Електронний суд» від 16.04.2026), у якій просить стягнути з відповідача ОСОБА_1 заборгованість за Кредитним договором № 32302-07/2023 від 24.07.2023 у розмірі 50000 грн та понесені судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 24.07.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір про надання фінансового кредиту № 32302-07/2023 відповідно до умов якого Товариство надало останньому грошові кошти у розмірі 5000 грн, а відповідач зобов`язався повернути кредит, сплатити проценти за користування кредитом в порядку та строки, визначені договором. Згідно умов договору, укладення цього договору здійснюється сторонами за допомогою ІТС Товариства, доступ до якої забезпечується клієнту через веб-сайт. ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» свої зобов`язання за кредитним договором виконало в повному обсязі, а саме надало відповідачу грошові кошти в обсязі та у строк, визначеними умовами кредитного договору.

Станом на дату подання позову заборгованість становить 50000 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за тілом кредиту; 45000 грн заборгованість за відсотками.

12.12.2023 ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», уклали договір факторингу № 12122023, відповідно до умов якого відбулося відступлення права вимоги. Тобто, новим кредитором стало ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та останній отримав право грошової вимоги до ОСОБА_1 за Кредитним договором № 32302-07/2023 від 24.07.2023.

У зв`язку із наведеним просить позов задовольнити.

Ухвалою суду від 20.04.2026 відкрито провадження у справі за вищевказаним позовом, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Ухвалою суду від 19.05.2026 задоволено клопотання сторони позивача про витребування доказів.

Представник позивача в судове засідання не з`явився, просить суд розглянути справу без його участі, про що зазначив у прохальній частині позову. Щодо ухвалення заочного рішення не заперечує.

Відповідач ОСОБА_1 в судове засідання повторно не з`явився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином, відзив на позов не подав, про поважність причин неприбуття в судове засідання не повідомив.

Відповідно до ч. 1 статті 280 ЦПК України, суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з неявкою у судове засідання всіх осіб, які беруть участь у справі, суд, у відповідності з ч. 2 ст. 247 ЦПК України, здійснює розгляд справи без участі сторін, які належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи, без фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Розглянувши справу у порядку спрощеного позовного провадження без участі сторін за наявними у справі матеріалами, дослідивши письмові докази наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, суд встановив наступні обставини та дійшов наступних висновків.

Суд зазначає, що згідно ст. 2 ЦПК України, завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Стаття 12 ЦПК України передбачає, зокрема те, що учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Як передбачено ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд.

Положеннями ст. 15, 16 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), ст. 4 ЦПК України передбачено, що кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Встановлені судом фактичні обставини справи.

Судом встановлено, що 24.07.2023 між ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» та відповідачем укладено договір № 32302-07/2023 про надання фінансового кредиту, відповідно до якого Товариство надало клієнту кредит в розмірі 5 000 грн, тип кредиту - кредит, строк кредиту 360 днів, тип процентної ставки фіксована, стандартна процентна ставка 2,5% в день та застосовується в межах строку кредиту. Дата погашення кредиту 17.07.2024.

Згідно із п. 1.6 договору, кошти кредиту надаються Товариством у безготівковій формі шляхом їх перерахування за реквізитами платіжної картки № НОМЕР_1 хх-хххх-7393.

Також, 24.07.2023 «Аванс Кредит» та ОСОБА_1 підписали паспорт споживчого кредиту, у якому узгодили основні умови кредитування, мету отримання кредиту, розмір процентної ставки та орієнтовну загальну вартість кредиту, а також порядок повернення кредиту.

Вказаний договір підписаний відповідачем електронним підписом з одноразовим ідентифікатором W2967.

ТОВ «АВАНС КРЕДИТ» виконало свої зобов`язання перед відповідачем, перерахувавши йому 5000 грн кредитних коштів на банківську картку, яку останній вказав у кредитному договорі, що підтверджується листом ТОВ «УНІВЕРСАЛЬНІ ПЛАТІЖНІ РІШЕННЯ» Вих. № 3466_250630112512 від 30.06.2025.

Крім того, вказане підтверджується доказами, наданими на вимогу суду АТ КБ «ПриватБанк», а саме випискою з якої вбачається, що на ім`я ОСОБА_1 відкрито картку № НОМЕР_2 та зараховано на вказану картку 5000 грн 24.07.2023.

Згідно з розрахунком заборгованості, складеним ТОВ «Аванс Кредит», за період з 24.07.2023 по 12.12.2023 за Договором № 32302-07/2023 від 24.07.2023 виникла заборгованість у загальному розмірі 15600 грн, а саме: тіло кредиту 5000 грн; проценти за користування кредитом 22750 грн. Проценти нараховано за період з 24.07.2023 по 12.12.2023.

12.12.2023 ТОВ «Аванс Кредит» та ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» уклали договір факторингу № 12122023, за умовами якого фактор передає грошові кошти в розпорядження клієнта (ціна договору) за плату, а клієнт відступає факторові права грошової вимоги (Права вимоги) до боржників за кредитними договорами (Портфель Заборгованості).

Права вимоги переходять до фактора з моменту набрання чинності даним договором, після чого фактор стає кредитором по відношенню до боржників стосовно їх заборгованості (п. 1.4 договору факторингу).

Договір набирає чинності з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін (п. 13.1 договору факторингу).

Відповідно до витягу з реєстру боржників до договору факторингу № 12122023 від 12.12.2023 та акта прийому-передачі указаного реєстру до позивача перейшло право вимоги до відповідача за Договором № 32302-07/2023 від 24.07.2023 у розмірі 22750 грн, з яких: 5000 грн заборгованість за основним боргом; 17750 грн заборгованість за процентами за користування кредитом.

Указані реєстр та акт підписано клієнтом та фактором та містять їхні печатки.

З платіжної інструкції № 73644 від 12.12.2023 встановлено, що ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» сплатило ТОВ «Аванс Кредит» грошові кошти на загальну суму 2484014,09 грн з призначенням платежу «Оплата згідно ДОГОВОРУ ФАКТОРИНГУ № 12122023 від 12.12.2023 Без ПДВ».

Відповідно до розрахунку заборгованості, складеним ТОВ «ФК «Кредит-Капітал», за Договором № 32302-07/2023 від 24.07.2023 за період з 13.12.2023 по 17.07.2024 виникла заборгованість у загальному розмірі 50000 грн, а саме: тіло кредиту 5000 грн; проценти за користування кредитом 45000 грн.

Суд також звертає увагу, що згідно розрахунку заборгованості відповідачем не було погашено заборгованості.

У зв`язку з наявністю заборгованості ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» на адресу відповідача ОСОБА_1 10.04.2026 направило досудовому вимогу про погашення заборгованості за кредитним договором № 32302-07/2023 від 24.07.2023.

Так, судом встановлено, що спірні правовідносини між сторонами виникли у зв`язку з неналежним виконанням позичальником взятих на себе зобов`язань перед кредитодавцем за кредитним договором, внаслідок чого утворилась заборгованість.

Частиною 1 ст. 1055 ЦК України визначено, що кредитний договір укладається у письмовій формі.

Згідно із частинами першою, другою статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах, у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони. Правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Особливості укладання кредитного договору в електронному вигляді визначені Законом України «Про електронну комерцію».

Згідно з п. 6 ч. 1 ст. 3 Закону України «Про електронну комерцію», електронний підпис одноразовим ідентифікатором - дані в електронній формі у вигляді алфавітно-цифрової послідовності, що додаються до інших; електронних даних особою, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір, та надсилаються іншій стороні цього договору.

При цьому одноразовий ідентифікатор - це алфавітно-цифрова послідовність, що її отримує особа, яка прийняла пропозицію (оферту) укласти електронний договір шляхом реєстрації в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, що надав таку пропозицію. Одноразовий ідентифікатор може передаватися суб`єктом електронної комерції, що пропонує укласти договір, іншій стороні електронного правочину засобом зв`язку, вказаним під час реєстрації у його системі, та додається (приєднується) до електронного повідомлення від особи, яка прийняла пропозицію укласти догові (пунктом 12 частини першої статті 3 Закону).

Відповідно до ч. 3 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» електронний договір укладається шляхом пропозиції його укласти (оферти) однією стороною та її прийняття (акцепту) другою стороною. Електронний договір вважається укладеним з моменту одержання особою, яка направила пропозицію укласти такий договір, відповіді про прийняття цієї пропозиції в порядку, визначеному частиною шостою цієї статті.

Пропозиція укласти електронний договір (оферта) може бути зроблена шляхом надсилання комерційного електронного повідомлення, розміщення пропозиції (оферти) у мережі Інтернет або інших інформаційно-телекомунікаційних системах (частини четверта статті 11 Закону).

Згідно з ч. 6 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» відповідь особи, якій адресована пропозиція укласти електронний договір, про її прийняття (акцепт) може бути надана шляхом: надсилання електронного повідомлення особі, яка зробила пропозицію укласти електронний договір, підписаного в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; заповнення формуляра заяви (форми) про прийняття такої пропозиції в електронній формі, що підписується в порядку, передбаченому статтею 12 цього Закону; вчинення дій, що вважаються прийняттям пропозиції укласти електронний договір, якщо зміст таких дій чітко роз`яснено в інформаційній системі, в якій розміщено таку пропозицію, і ці роз`яснення логічно пов`язані з нею.

Відповідно до ч. 8 ст. 11 ст. 11 Закону України «Про електронну комерцію» у разі якщо укладення електронного договору відбувається в інформаційно-телекомунікаційній системі суб`єкта електронної комерції, для прийняття пропозиції укласти такий договір особа має ідентифікуватися в такій системі та надати відповідь про прийняття пропозиції (акцепт) у порядку, визначеному частиною шостою цієї статті. Такий документ оформляється у довільній формі та має містити істотні умови, передбачені законодавством для відповідного договору.

Електронний договір, укладений шляхом обміну електронними повідомленнями, підписаний у порядку, визначеному статтею 12 цього Закону, вважається таким, що за правовими наслідками прирівнюється до договору, укладеного у письмовій формі. Кожний примірник електронного документа з накладеним на нього підписом, визначеним статтею 12 цього Закону, є оригіналом такого документа.

Стаття 12 Закону України «Про електронну комерцію» визначає яким чином підписуються угоди в сфері електронної комерції. Якщо відповідно до акту цивільного законодавства або за домовленістю сторін електронний правочин має бути підписаний сторонами, моментом його підписання є використання електронного підпису або електронного цифрового підпису відповідно до Закону України «Про електронний цифровий підпис», за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами електронного правочину; електронного підпису одноразовим ідентифікатором, визначеним цим Законом; аналога власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Із системного аналізу положень вище вказаного законодавства вбачається, що з урахуванням особливостей договору щодо виконання якого виник спір між сторонами, його укладання в електронному вигляді через інформаційно-комунікаційну систему позивача можливе за допомогою електронного цифрового підпису відповідача лише за умови використання засобу електронного цифрового підпису усіма сторонами цього правочину.

В іншому випадку електронний правочин може бути підписаний сторонами електронним підписом одноразового ідентифікатора та/або аналогом власноручного підпису (факсимільного відтворення підпису за допомогою засобів механічного або іншого копіювання, іншого аналога власноручного підпису) за письмовою згодою сторін, у якій мають міститися зразки відповідних аналогів власноручних підписів.

Такий висновок викладено Верховним Судом у постанові від 16.12.2020 року у справі № 561/77/19.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом; зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

Статтею 536 ЦК України встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною першою статті 1048 ЦК України передбачено, що позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України.

Згідно зі статтею 512 ЦК України, кредитор у зобов`язанні може бути замінений іншою особою внаслідок передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).

Статтею 514 ЦК України встановлено, що до нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до статті 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.

Отже, суд вважає доведеною суму до стягнення з відповідача за тілом кредиту у сумі 5000 грн.

Відповідно до постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.03.2020 у справі № 902/417/18, якщо відповідальність боржника перед кредитором за неналежне виконання обов`язку щодо своєчасного розрахунку не обмежена жодними межами, а залежить виключно від встановлених договором процентів (штрафу, пені, річних відсотків), то за певних обставин обсяг відповідальності може бути нерозумним з огляду на його непропорційність наслідкам правопорушення. Також у цій постанові зазначено, що з огляду на наведені мотиви про компенсаційний характер заходів відповідальності у цивільному праві, Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що, керуючись принципами розумності, справедливості та пропорційності, суд за певних умов може зменшити загальний розмір як неустойки, штрафу, так і процентів річних, як відповідальності за прострочення грошового зобов`язання.

Згідно ч.ч.1-2 ст.18 Закону України «Про захист прав споживачів» продавець (виконавець, виробник) не повинен включати у договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу добросовісності його наслідком є істотний дисбаланс договірних прав та обов`язків на шкоду споживача.

Щодо нарахування відсотків за кредитним договором № 32302-07/2023 від 24.07.2023, то суд зазначає таке.

Обраховуючи суму відсотків, суд враховує, що відповідно до частини п`ятої статті 12 Закону України «Про споживче кредитування» умови договору про споживчий кредит, які обмежують права споживача порівняно з правами, встановленими цим Законом, є нікчемними. Договір про споживчий кредит, укладений з порушенням вимог частини першої цієї статті, є нікчемним.

Відповідності до статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», у урахуванням змін, які внесені Законом України « Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг», реальна річна процентна ставка обчислюється відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України. Для цілей обчислення реальної річної процентної ставки та денної процентної ставки визначаються загальні витрати за споживчим кредитом.

До загальних витрат за споживчим кредитом включаються: доходи кредитодавця у вигляді процентів; комісії кредитодавця, пов`язані з наданням, обслуговуванням і поверненням кредиту, у тому числі комісії за обслуговування кредитної заборгованості, розрахунково-касове обслуговування, юридичне оформлення тощо; інші витрати споживача на додаткові та/або супутні послуги, які підлягають сплаті на користь кредитного посередника (за наявності) та третіх осіб згідно з вимогами законодавства України та/або умовами договору про споживчий кредит (платежі за послуги кредитного посередника, страхові та податкові платежі, збори на обов`язкове державне пенсійне страхування, біржові збори, платежі за послуги державних реєстраторів, нотаріусів, інших осіб тощо).

Максимальний розмір денної процентної ставки, розрахованої відповідно до частини четвертої цієї статті, не може перевищувати 1 %.

При цьому, у відповідності до пункту 17 Розділу IV "Прикінцеві та перехідні положення" Закону передбачено, що тимчасово, протягом 240 днів з дня набрання чинності Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо удосконалення державного регулювання ринків фінансових послуг" (24.12.2023), установити, що максимальний розмір денної процентної ставки не може перевищувати: протягом перших 120 днів - 2,5 %; протягом наступних 120 днів - 1,5 %.

Отже, із аналізу вказаних норм можна зробити висновок, що періоди дії максимально дозволених денних процентних ставок згідно з Законом (що набрав чинності 24.12.2023) будуть становити:

24.12.2023 21.04.2024: не більше 2,5% на день;

22.04.2024 19.08.2024: не більше 1,5% на день:

з 20.08.2024 і далі: не більше 1% на день.

Відповідно до розрахунку, первісним кредитором за період із 24.07.2023 по 12.12.2023 (142 дні) правомірно нараховувалися відсотки у розмірі 2,5 % на суму 17750 грн, а також позивачем за період 13.12.2023 по 21.04.2024 (131 днів) правомірно нараховувалися відсотки у розмірі 2,5 % на суму 16375 грн.

Разом із тим, як видно із розрахунку, за період із 22.04.2024 по 17.07.2024 позивачем нараховувалися відсотки у розмірі 2,5 % за кожен день користування кредитом, тоді як максимальний розмір не міг перевищувати 1,5 %.

Виходячи із вимог статті 8 Закону України «Про споживче кредитування», за період із 22.04.2024 по 17.07.2024 (87 днів), виходячи із розміру заборгованості вказаного у розрахунку - 5000 грн зважаючи на максимальну процентну ставку 1,5 %, відсотки за вказаний період не можуть перевищувати 6525 грн = 87*(5000 грн * 1,5%) грн.

Отже, за період кредитування, який просить стягнути позивач 24.07.2023 по 17.07.2024 відсотки за користування кредитом не могли перевищувати 40650 грн (12600 грн +1725 грн +5400 грн + 1470).

Отже, заборгованість за відсотками за вказаний період не могла перевищувати 40650 грн,

Суд вважає, що з відповідача на користь позивача слід стягнути заборгованість за відсотками в розмірі 40650 гривень.

Враховуючи наведене, суд приходить до висновку, що позов підлягає до часткового задоволення, а тому із відповідача ОСОБА_1 слід стягнути в користь позивача ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 32302-07/2023 від 24.07.2023 в розмірі 45650 гривень, яка складається із заборгованості за основною сумою боргу у розмірі 5000 гривень та заборгованості за нарахованими відсотками за користування кредитом 40650 гривень нарахованих у межах строку кредитування.

Розподіл судових витрат.

Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

При розподілі судових витрат суд враховує пропорційність задоволених вимог.

Позов заявлено з ціною 50000 грн і задоволено на суму 45650 грн, тобто на 91,30% (45650 х 100 : 50000). Отже, з відповідачки на корить позивача слід стягнути 2430,77 грн. (2662,40 х 91,30%) судового збору.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема, на професійну правничу допомогу.

У відповідності до ч. 1-4 ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

На підтвердження понесених витрат суду надано: копію укладеного між ТОВ «ФК «Кредит-Капітал» та адвокатським об`єднанням «Апологет» договору про надання правової допомоги від 01.07.2025 року №0107; витягом з Акту №199 про надання юридичної допомоги від 10.04.2026, щодо стягнення кредитної заборгованості, відповідача ОСОБА_1 , за яким загальна вартість наданих послуг складає 8000 гривень; детальним описом наданих послуг до акту від 10.04.2026.

Позов задоволено частково, а саме на суму 45650 грн. з 50000 грн, що становить 91,30% від загальних позовних вимог, а тому з відповідача в користь позивача слід стягнути частину понесених судових витрат на правову допомогу пропорційно задоволеним позовним вимогам, а саме 91,30% з 8000 грн, що становить 7304 гривень.

Витрати на професійну правничу допомогу на вказану суму є співмірними з наданим адвокатом обсягом послуг у суді, відповідають критерію реальності таких витрат, розумності їхнього розміру.

На підставі наведеного та керуючись 4, 12, 76, 77, 78, 80, 81, 141, 247, 258, 259, 264, 265, 272273, 280, 352, 354-355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов - задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Кредит-Капітал» заборгованість за кредитним договором № 32302-07/2023 від 24.07.2023 у сумі 45650 (сорок п`ять тисяч шістсот п`ятдесят) гривень, судовий збір у розмірі 2430 (дві тисячі тридцять) гривень 77 копійок, та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 7304 (сім тисяч триста чотири) гривні.

В решті позову відмовити.

Заочне рішення може бути переглянуто Кременецьким районним судом Тернопільської області за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду. Строк на подання заяви про перегляд заочного рішення може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починається відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Апеляційна скарга на заочне рішення суду відповідачем подається протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення до Тернопільського апеляційного суду.

Апеляційна скарга на рішення суду учасниками справи подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 Цивільного процесуального кодексу України.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційної скарги не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення суду, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасники справи:

Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "Фінансова компанія "Кредит-Капітал", адреса: 79018, м. Львів, вул. Смаль-Стоцького, буд. 1, корп. 28 код ЄДРПОУ 35234236.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , НОМЕР_3 , житель АДРЕСА_1 .

Повний текст рішення складено 22 червня 2026 року.

Головуючий