Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 585/1812/26
Номер провадження 2/585/1278/26
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
25 червня 2026 року м.Ромни
Роменський міськрайонний суд Сумської області у складі:
головуючої судді - Машини І.М.,
з участю секретаря судового засідання - Дем`яненко С.А.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Ромни цивільну справу за позовною заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Факторинг партнерс», в інтересах якого діє Сердійчук Ярослава Ярославівна, до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором , -
в с т а н о в и в:
Сердійчук Я.Я., яка діє в інтересах ТОВ «Факторинг партнерс» звернулась в суд з позовом до ОСОБА_1 і просить стягнути з відповідача заборгованість за кредитним договором, сплачений судовий збір у розмірі 2662,40 грн. та 9000 грн. витрат на правову допомогу.
В обґрунтування вимог позивач посилається на те, що 27.02.2021 між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено Договір № 017/04631/02/21. Позичальник, підписавши кредитний договір, підтвердив, що до його укладення отримав повну та вичерпну інформацію щодо умов кредитування, зокрема ознайомився з умовами договору, графіком платежів, паспортом споживчого кредиту, а також іншими документами, що є невід`ємною частиною договору. Відповідно до умов кредитного договору, Кредитодавець надав Позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 19000.00 грн. Згідно з умов Договору, перебіг строку кредиту розпочинається з моменту підписання цього договору, перерахування (видачі) коштів Позичальнику, та становить 12 місяців. За користування кредитними коштами Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти у розмірі, встановленому пунктом 4.1 Договору. Первісний кредитор виконав умови договору. Відповідач кредит не погашає та має заборгованість, загальний розмір якої становить 19787.89 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 17048.44 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2739.45 грн. Добровільно відповідач борг не сплачує, тому представник позивача просить про стягнення боргу та понесених судових витрат в судовому порядку.
13 травня 2026 року судом відкрито провадження у справі в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін. У відповідності до ч.5 ст. 279 ЦПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами. Клопотання будь-якої зі сторін про інший порядок розгляду справи суду не надходило.
Сторона позивача отримала ухвалу суду про відкриття провадження у справі .
Відповідачу ухвала про відкриття провадження у справі направлена на місце реєстраці, звідки повернувся конверт із відміткою «адресат відсутній за указаною адресою»..
Згідно правової позиції Верховного суду у справі №755/17944/18 (постанова від 10.05.2023) довідка поштового відділення з позначкою про неможливість вручення судової повістки у зв`язку «відсутній за вказаною адресою» вважається належним повідомленням сторони про дату судового розгляду.
Відповідачем у встановлений законом строк до суду не подано відзиву на позовну заяву.
Відповідно до ч. 5 ст. 279 ЦПК України, суд розглядає справу у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами.
У відповідності до вимог ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснювалося.
Повно та всебічно дослідивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, суд вважає встановленими наступні обставини та відповідні їм правовідносини.
Як встановлено судом та вбачається з письмових матеріалів справи, 27.02.2021 на підставі Заяви про видачу кредиту (а.с.12 зворот-13) між ТОВ «ПРОСТО ПОЗИКА» та ОСОБА_1 укладено кредитним договір № 017/04631/02/21, за умовами якого . Кредитодавець надає Позичальнику грошові кошти (кредит) у розмірі 19000.00 грн. Згідно з умов Договору, перебіг строку кредиту розпочинається з моменту підписання цього договору, перерахування (видачі) коштів Позичальнику, та становить 12 місяців. За користування кредитними коштами Позичальник зобов`язаний сплачувати проценти у розмірі, встановленому пунктом 4.1 Договору. Первісний кредитор виконав умови договору (а.с.7-10).
До матеріалів справи долучені правила надання коштів у позику, в тому числі і на умовах фінансового кредиту ТОВ «Просто позика» (а.с.15 зворот-21) та Паспорт споживчого кредиту (а.с.21 зворот-22).
ТОВ «Просто позика» виконало умови кредитного договору та надало відповідачу кредит у розмірі 19000 грн. (а.с.23).
Згідно розрахунку заборгованості відповідача за указаним кредитним договором загальний розмір боргу становить 19787.89 грн, з яких: заборгованість за основним зобов`язанням(за тілом кредиту) - 17048.44 грн. заборгованість за нарахованими процентами на дату відступлення права вимоги - 2739.45 грн.(а.с.24).
Позивач набув права вимоги до відповідача, що вбачається з долучених до матеріалів справи доказів.
Таким чином, між сторонами склалися правовідносини з приводу виконання зобов`язання щодо кредитної заборгованості, які врегульовані нормами Глави 71 Цивільного кодексу України (далі ЦК України).
Відповідно до ч.1 ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.
На підставі статті 536 ЦК України за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, розмір яких встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором.
Позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором (частина 1 статті 1049 Цивільного кодексу України).
Відповідно до статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші, тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання цього обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу, в тому числі, з договорів.
Згідно статті 526 ЦК України, зобов`язання повинні виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а при відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
За вимогами ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною 2 статті 1054 та частиною 2 статті 1050 ЦК України, наслідками порушення Боржником зобов`язання щодо повернення чергової частини суми кредиту є право Заявника достроково вимагати повернення всієї суми кредиту. Для належного виконання зобов`язання необхідно дотримувати визначені у договорі строки (терміни), зокрема щодо сплати процентів, а прострочення виконання зобов`язання є його порушенням.
Положеннями частини 1 статті 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
Згідно із ч. 1 ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.
Відповідно до статті 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом. Боржник, який прострочив виконання зобов`язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов`язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків. Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора.
Відповідно п. 1 ч. 1 ст. 512 ЦК України кредитор у зобов`язанні (крім випадків, передбачених статтею 515 ЦК України) може бути замінений іншою особою внаслідок, зокрема, передання ним своїх прав іншій особі за правочином (відступлення права вимоги).
Згідно зі статтею 514 цього Кодексу до нового кредитора переходять права первісного кредитора в зобов`язанні в обсязі і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч. 1, 2 ст. 516 ЦК України заміна кредитора у зобов`язанні здійснюється без згоди боржника, якщо інше не встановлено договором або законом. Якщо боржник не був письмово повідомлений про заміну кредитора у зобов`язанні, новий кредитор несе ризик настання несприятливих для нього наслідків. У цьому разі виконання боржником свого обов`язку первісному кредиторові є належним виконанням.
Згідно ч. 1 ст. 1077 ЦК України, за договором факторингу (фінансування під відступлення права грошової вимоги) одна сторона (фактор) передає або зобов`язується передати грошові кошти в розпорядження другої сторони (клієнта) за плату (у будь-який передбачений договором спосіб), а клієнт відступає або зобов`язується відступити факторові своє право грошової вимоги до третьої особи (боржника).
Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності .
Відповідно до ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Суд оцінив за власним переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному та безпосередньому їх дослідженні, давши їм оцінку в цілому так і кожному окремо, враховує всі надані докази і вважає, що існують підстави для задоволення позову.
Встановлені фактичні обставини у справі свідчать про те, що саме відповідач отримала кредитні кошти та користувалась ними. Проте ОСОБА_1 взяті не себе зобов`язання не виконала, у передбачений в договорі строк грошові кошти та нараховані відсотки не повернула.
Таким чином, виходячи із вищенаведеного суд прийшов до висновку про те, що кредитор виконав всі умови договору належним чином, а відповідач ухиляється від виконання взятих на себе договорами зобов`язань, що є порушенням норм чинного законодавства України та умов вказаних договорів.
Відповідно до положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Небажання відповідача надавати докази, надало суду право обмежитися доказами, наданими позивачем, що повністю відповідає положенням ст. 280 ЦПК України або ч. 8 ст. 178 ЦПК України.
Проаналізувавши встановлені фактичні обставини по справі, оцінивши представлені сторонами в силу статті 76 ЦПК України докази в їх сукупності, суд дійшов висновку про те, що відповідач належним чином не виконує зобов`язання, передбачені укладеним в установленому законом порядку договором. Такі дії відповідача є неправомірними, а тому позовні вимоги про стягнення суми заборгованості за договором в загальному розмірі 19787,89 грн., підлягають задоволенню.
Відповідно до ч. 1 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Таким чином з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати по сплаті судового збору в розмірі 2662,40 грн.
Стороною позивача заявлено до стягнення 9000 грн. витрат на професійну правничу допомогу.
Суд розподіляє судові витрати на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України пропорційно задоволених позовних вимог. Частиною першою статті 15 ЦПК України встановлено, що учасники справи мають право користуватися правничою допомогою.
Відповідно до положень частини першої, пунктів 1, 4 частини третьої статті 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.
Відповідно до частини першої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.
Відповідно до ч.6 ст. 137 ЦПК України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.
Пунктами 1, 2 частини другої статті 141 ЦПК України передбачено, що інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі задоволення позову на відповідача, у разі відмови в позові - на позивача.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес.
Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).
У розумінні положень частини п`ятої статті 141 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, є можливим лише на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим адвокатом на виконання робіт.
Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи (зазначений правовий висновок наведено у постанові ОП КГС ВС від 03.10.2019 року у справі № 922/445/19).
До суду не надходило клопотання відповідача про зменшення витрат на професійну правничу допомогу, тому з відповідача на користь позивача підлягають стягненню витрати на правничу допомогу в розмірі 9000 грн.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 5, 12, 13,19, 76-81, 141, 259, 263-265, 268, 352-355 ЦПК України, суд
ухвалив:
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за договором - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) заборгованість за кредитним договором № 017/04631/02/21 від 27.02.2021 у розмірі 19787 (дев`ятнадцять тисяч сімсот вісімдесят сім) грн. 89 коп.
Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС» (код ЄДРПОУ 42640371, місцезнаходження: 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521) понесені витрати на сплату судового збору у розмірі 2662 (дві тисячі шістсот шістдесят два) грн. 40 коп. та понесені витрати на правову допомогу у розмірі 9000 (дев`ять тисяч) грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, з дня його проголошення.
З інформацією щодо тексту судового рішення учасники справи можуть ознайомитися за веб-адресою Єдиного державного реєстру судових рішень: http://www.reyestr.court.gov.ua
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю "ФАКТОРИНГ ПАРТНЕРС", ел. пошта office@factoringp.ua тел. +380443740152, адреса: Україна, 03150, м. Київ, вул. Ґедройця Єжи, буд. 6, офіс 521, ЄДРПОУ 42640371.
Представник позивача: Сердійчук Ярослава Ярославівна, ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_2 , тел. НОМЕР_2 , адреса: вул. Ґедройця Єжи, будинок 6, офіс 521 РНОКПП НОМЕР_3 .
Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_1 , ел. пошта ІНФОРМАЦІЯ_3 , тел. НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 .
СУДДЯ РОМЕНСЬКОГО МІСЬКРАЙОННОГО СУДУ І. М. Машина
Судове рішення № 137703440, Роменський міськрайонний суд Сумської області було прийнято 25.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти корисні дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до поточних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі недавніх судових прецедентів. Наша база даних охоплює повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити корисні дані.
Це рішення відноситься до справи № 585/1812/26. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: