Ухвала суду № 137703047, 24.06.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/2715/26

Провадження № 2-з/466/55/26

У Х В А Л А

про відмову у забезпечення позову

24 червня 2026 року м. Львів

Шевченківський районний суд м. Львова

в складі: головуючий суддя Едер П. Т.

секретар с/з Якубів І. О.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Львові заяву адвоката Гук Ольги Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову,-

в с т а н о в и в:

16 червня 2026 року на адресу Шевченківського районного суду м. Львова за підсудністю з Франківського районного суду м. Львова надійшла позовна заява адвоката Гук Ольги Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕР ДЕВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів.

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 16 червня 2026 року матеріали вказаної цивільної справи передано для розгляду судді Едеру П. Т.

Ухвалою судді Шевченківського районного суду м. Львова від 23 червня 2026 року відкрито провадження у справі у порядку загального позовного провадження.

22.06.2026 судом зареєстровано заяву адвоката Гук О. О., яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову, у якій позивач просить вжити заходів забезпечення позову шляхом накладення арешту на все належне майно та на грошові кошти які належать Товариству з обмеженою відповідальністю «АМБЕР ДЕВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ» (місцезнаходження: 10025, м. Житомир, Королівський р-н, вул. Вітрука, буд. 2, ЄДРПОУ 41211080) у розмірі 35204,00 дол. США, 3% річних у розмірі 4057,36 дол. США. Та 50 000,00 грн. витрати на правничу допомогу.

Заяву про забезпечення позову мотивує тим, що 18 лютого 2023 року, в приміщенні апарт-простору «Golden Space» за адресою: м. Львів, вул. Ставова, буд.7, між ТОВ «АМБЕР ДЕВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ» та ОСОБА_1 був укладений попередній договір № 2/17 купівлі-продажу майнових прав на житлову квартиру номер (будівельний) АДРЕСА_1 .

На виконання умов даного договору позивач ОСОБА_1 вказує, що оплатила повну вартість вказаної житлової кватири у загальному розмірі 45 204, 00 дол. США.

Згідно вищевказаного правочину ТОВ «АМБЕР ДЕВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ» зобов`язувався укласти основний договір не пізніше 31.07.2023 року. За доводами позивача зобов`язання по вказаному договору відповідачем не виконані.

Позивач зазначає, що на її думку не вжиття заходів забезпечення позову надасть можливість відповідачу уникнути виконання фінансових зобов`язань у зв`язку з невиконанням умов попереднього договору № 2/17 купівлі-продажу майнових прав на житлову квартиру номер (будівельний) АДРЕСА_1 .

У відповідності до ч. 1 ст. 153 ЦПК України, в судове засідання сторони не викликались.

На підставі ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного запису не здійснювалось.

Дослідивши матеріали заяви про забезпечення позову, суд вважає, що така заява не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Відповідно до частини другої статті 149 ЦПК України забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Згідно з пунктами 2, 3 частини першої статті 152 ЦПК України заява про забезпечення позову подається одночасно з пред`явленням позову або після відкриття провадження у справі.

Заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (частина перша статті 153 ЦПК України).

Згідно ч. 6 ст. 153 ЦПК України, про забезпечення позову або про відмову в забезпеченні позову суд постановляє ухвалу.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 151 ЦПК України, заява про забезпечення позову подається у письмовій формі, підписується заявником і повинна містити предмет позову та обґрунтування необхідності забезпечення позову.

Нормою ч. 3 ст. 150 ЦПК України передбачено, що заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами, тобто повинні бути безпосередньо пов`язаними з предметом спору, необхідними і достатніми для забезпечення виконання судового рішення.

При цьому при вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не учасниками даного судового процесу.

З матеріалів заяви про забезпечення позову та доданих до них матеріалів встановлено, що позивач звернулася до суду із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕР ДЕВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ» про стягнення безпідставно отриманих грошових коштів, у якій позивач просить суд ухвалити рішення яким стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «АМБЕР ДЕВЕЛОПМЕНТ КОМПАНІ» (місцезнаходження: 10025, м. Житомир, Королівський р-н, вул. Вітрука, буд. 2, ЄДРПОУ 41211080) на користь ОСОБА_1 35204,00 дол. США та 3% річних у розмірі 4057,36 дол. США., 50 000,00 грн. витрати на правничу допомогу.

Предметом позову є грошові кошти у розмірі 35204,00 дол. США та 3% річних у розмірі 4057,36 дол. США.

Обґрунтовуючи заяву про забезпечення позову позивач зазначає, що не вжиття заходів забезпечення позову надасть можливість відповідачу уникнути виконання фінансових зобов`язань у зв`язку з невиконанням умов попереднього договору № 2/17 купівлі-продажу майнових прав на житлову квартиру номер (будівельний) АДРЕСА_1 .

На переконання суду, заява про забезпечення позову містить лише загальні твердження про можливість ускладнення виконання рішення суду, що саме по собі не є достатньою підставою для застосування заходів забезпечення позову.

Відповідно до п. 4 Постанови Пленуму ВСУ «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 № 9, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів. Розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Достатньо обґрунтованим для забезпечення позову є підтверджена доказами наявність фактичних обставин, з якими пов`язується застосування певного виду забезпечення позову.

Заходи забезпечення позову повинні бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Співмірність передбачає співвіднесення судом негативних наслідків від вжиття заходів до забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати в результаті невжиття цих заходів, з урахуванням відповідності права чи законного інтересу, за захистом яких заявник звертається до суду, та майнових наслідків заборони вчиняти певні дії.

Згідно ч. 10 ст. 150 ЦПК України не допускається вжиття заходів забезпечення позову, які за змістом є тотожними задоволенню заявлених позовних вимог, якщо при цьому спір не вирішується по суті.

Метою вжиття заходів щодо забезпечення позову є уникнення можливого порушення в майбутньому прав та охоронюваних законом інтересів позивача, а також можливість реального виконання рішення суду та уникнення будь-яких труднощів при виконанні у випадку задоволення позову.

Вирішуючи питання щодо забезпечення позову суд виходить із наявності спірних обставин, з якими пов`язується застосування відповідних заходів забезпечення позову та зв`язку між конкретними заходами забезпечення позову і предметом позову, відповідністю та співмірністю вжитих заходів забезпечення позову предмету позову.

Забезпечення позову повинно застосовуватися із врахуванням принципу рівноправності сторін у спорі і не повинно призводити до невиправданого обмеження майнових прав відповідача, так як справа по суті ще не вирішена та факт порушення законних прав позивача не встановлений.

Також позивач просить накласти арешт на все належне майно відповідача, що не відповідає принципу співмірності заходів забезпечення позову, оскільки не враховує розмір заявлених позовних вимог та обсяг можливої відповідальності відповідача. Окрім того, суд звертає увагу, що позивачем не конкретизовано майно, на яке проситься накласти арешт, не наведено його переліку, місцезнаходження, правового статусу та належності відповідачу, що унеможливлює оцінку співмірності заявленого заходу забезпечення позову із заявленими позовними вимогами.

Крім того, позивачем не доведено, що її права можуть бути порушені у разі невжиття заходів забезпечення позову та невжиття таких заходів чи може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду, не надано доказів реальної можливості відповідача навмисно ухилитися від виконання рішення суду, у разі задоволення позову.

Під час вирішення питання щодо забезпечення позову, обґрунтованість позову не досліджується, адже питання обґрунтованості заявлених позовних вимог є предметом дослідження судом під час розгляду спору по суті і не вирішується ним під час розгляду заяви про забезпечення позову.

Здійснивши оцінку обґрунтованості доводів позивача, суд дійшов висновку, що подана заява про забезпечення позову не містить обґрунтованих мотивів та посилань на докази, на підставі яких суд міг би дійти обґрунтованого висновку щодо доцільності та необхідності термінового забезпечення позову саме в вибраний позивачем спосіб.

Враховуючи вищенаведені вимоги закону та встановленні обставини справи, суд вважає, що подана заява про забезпечення позову є передчасною, а тому в задоволенні такої заяви слід відмовити.

Відмова в задоволенні заяви про забезпечення позову не позбавляє позивача, в подальшому звернутися з такою заявою до суду.

Враховуючи викладене, керуючись статтями 149-154, 259 ЦПК України, -

у х в а л и в:

У задоволенні заяви адвоката Гук Ольги Олегівни, яка діє в інтересах ОСОБА_1 про забезпечення позову - відмовити.

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Львівського апеляційного суду в 15-денний строк з дня складання ухвали.

Суддя: П. Т. Едер