Ухвала суду № 137703042, 24.06.2026, Шевченківський районний суд м. Львова

Справа № 466/4041/17

Провадження № 2-с/466/93/26

У Х В А Л А

«24» червня 2026 року м. Львів

Суддя Шевченківського районного суду м. Львова Луців-Шумська Н.Л. розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу у справі №466/4041/17 за заявою Львівського міського комунального підприємства «Львівтеплоенерго» про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги з централізованого опалення, постачання гарячої води,

в с т а н о в и л а:

19.06.2026 року ОСОБА_1 звернулася в суд із заявою, в якій просить скасувати судовий наказ від 09.06.2017 року у справі №466/4041/17.

В обґрунтування заяви вказує, що вимоги стягувача є необґрунтованими, оскільки між нею та ЛМКП «Львівтеплоенерго» відсутні договірні правовідносини щодо надання послуг, а також не надано доказів та розрахунків, на підставі яких визначено суму заборгованості. Вона заперечує проти вимог стягувача, що свідчить про наявність спору про право та виключає можливість розгляду таких вимог у наказному провадженні.

Крім того, заявниця зазначає, що копію судового наказу не отримувала, а в матеріалах справи відсутні докази його належного вручення. Про існування судового наказу вона дізналася лише 17.06.2026 із постанови приватного виконавця про відкриття виконавчого провадження. У зв`язку з цим вважає причини пропуску строку на подання заяви про скасування судового наказу поважними та просить цей строк поновити.

У зв`язку з викладеним заявниця просить суд поновити строк на подання заяви про скасування судового наказу та скасувати судовий наказ Шевченківського районного суду м. Львова від 09.06.2017 у справі № 466/4041/17.

Дослідивши заяву про скасування судового наказу, приходжу до наступного висновку.

Судом встановлено, що 09.06.2017 року Шевченківським районним судом м. Львова у цивільній справі №466/4041/17 видано судовий наказ, яким стягнуто солідарно з ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_1 ІПН: НОМЕР_1 , ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ІПН: НОМЕР_2 , ОСОБА_1 . ІНФОРМАЦІЯ_3 ІПН: НОМЕР_3 на користь ЛМКП «Львівтеплоенерго» заборгованість за послуги з централізованого постачання гарячої води за період з 01.08.2016р. по 31.05.2017р. в розмірі 12 829,76 грн., інфляційні втрати в розмірі 519,84 грн. та 3 % річних в сумі 99, 55 грн., всього-13 449,15 грн . та судового збору.

19.06.2026 ОСОБА_1 подала заяву про скасування цього судового наказу.

Згідно з ч. 1 ст. 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 ЦПК України заява боржника про скасування судового наказу, подана після закінчення строку, встановленого частиною першою статті 170 цього Кодексу, повертається, якщо суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку для подання цієї заяви.

Згідно з ч. 4 ст. 169 ЦПК України днем отримання боржником копії судового наказу є день його вручення боржнику, визначений відповідно до статті 272 цього Кодексу.

Відповідно до п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

За матеріалами судової справи судом встановлено, що копія судового наказу разом заявою про його винесення та додатками до неї направлялись судом за зареєстрованою у встановленому законом порядку адресою місця проживання боржників.

Суд також враховує, що відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру судових рішень судовий наказ Шевченківського районного суду м. Львова у справі № 466/4041/17 від 09.06.2017 року був внесений до Реєстру та перебуває у відкритому загальному доступі з 05.07.2017 року. Відомості Реєстру є публічними та доступними для безоплатного цілодобового доступу відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень». Отже, заявниця протягом тривалого часу не була позбавлена можливості ознайомитися зі змістом зазначеного судового рішення та реалізувати свої процесуальні права.

Крім того, до заяви про скасування судового наказу заявницею долучено копію постанови приватного виконавця виконавчого округу Львівської області від 20.04.2023 року про відкриття виконавчого провадження ВП № 71609513 щодо примусового виконання судового наказу № 466/4041/17. Зазначена постанова свідчить про те, що виконавче провадження було відкрито ще у 2023 році, тобто більш ніж за три роки до звернення заявниці із заявою про скасування судового наказу.

Частиною 1 статті 127 ЦПК України установлено, що суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 12.06.2024р. у справі №756/11081/20 акцентувала увагу, що «запровадження строку, у межах якого особа може звернутися до суду з позовом, заявою, апеляційною чи касаційною скаргою, обумовлено передусім необхідністю дотримання принципу правової визначеності та забезпечення здійснення судових процедур у межах розумних строків.

У низці рішень ЄСПЛ принцип правової визначеності трактується у контексті дотримання принципу res judicata, тобто принципу остаточності рішення, згідно з яким жодна зі сторін не має права домагатися перегляду остаточного і обов`язкового рішення лише з метою повторного слухання справи і постановлення нового рішення. Відхід від цього принципу можливий, лише коли він зумовлений особливими і непереборними обставинами (справи «Рябих проти Росії», пункти 51, 52, «Брумареску проти Румунії», пункт 61).

Отже, встановлення строків звернення до суду із заявою чи скаргою у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для учасників справи того, що зі спливом встановленого проміжку часу прийняте судом рішення або здійснена дія не підлягатимуть скасуванню.

Обґрунтовуючи важливість дотримання принципу правової визначеності, ЄСПЛ сформував практику, відповідно до якої національними судами пріоритетність має надаватися дотриманню встановлених процесуальним законом строків звернення до суду, також строків апеляційного та касаційного оскарження судових рішень, а поновлення пропущеного строку допускається лише у випадках, коли мають місце не формальні та суб`єктивні, а об`єктивні та непереборні причини їх пропуску.»

Європейський суд з прав людини неодноразово зауважував, що «вирішення питання щодо поновлення строку на оскарження перебуває в межах дискреційних повноважень національних судів, однак такі повноваження не є необмеженими. Від судів вимагається вказувати підстави. Однією із таких підстав може бути, наприклад, неповідомлення сторін органами влади про прийняті рішення у їхній справі. Проте навіть тоді можливість поновлення не буде необмеженою, оскільки сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження (рішення від 03.04.2008р. у справі «Пономарьов проти України», п. 41)».

Отже, безпідставне поновлення строку на оскарження судового рішення, що набрало законної сили, є порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо справедливого судового розгляду в такому його елементі як правова визначеність.

У своїй заяві заявниця не зазначає жодної поважної причини пропуску нею строку на подання заяви про скасування судового наказу, окрім того, що в матеріалах справи відсутні докази його належного вручення. Разом з тим, суд бере до уваги, що копія судового наказу направлялась на адресу зареєстрованого місця проживання заявниці і саме така адреса вказана заявницею у її заяві про скасування судового наказу, що свідчить про те, що заявниця проживає за такою адресою, а відтак має вживати заходів для отримання поштової кореспонденції. За таких обставин, в контексті положень ч. 4 ст. 12, ч. 4 ст. 169, п. 5 ч. 6 ст. 272 ЦПК України, твердження заявниці про те, що їй відповідний судовий наказ не надсилався і вона його не отримувала само по собі не може розцінюватись, як поважна причина пропуску нею строку на подання заяви про скасування судового наказу.

Відповідно до засад змагальності цивільного судочинства кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом (ч. 3 ст. 12 ЦПК України). Аналогічна за своїм змістом норма передбачена і у ч. 1 ст. 81 ЦПК України.

Згідно ч. 4 ст. 12 ЦПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Таким чином, обов`язок доказування поважності причин, які стали підставою пропуску строку для вчинення процесуальної дії, покладається на сторону, яка заявляє клопотання про поновлення такого строку.

Всупереч вимог ст. ст. 12, 81 ЦПК України заявницею не надано суду належних та допустимих доказів, які з точки зору достатності та взаємозв`язку, свідчили б про поважність причин пропуску нею строку подання заяви про скасування судового наказу.

Заявниця не навела жодних обставин, які свідчать про те, що вона не була та не могла бути обізнаною про наявність судового наказу від 09.06.2017р. чи не могла його отримати за місцем свого проживання, а відтак враховуючи тривалість пропущеного строку та обставини, якими обумовлюється необхідність його поновлення, суд не вбачає наявності правових підстав для поновлення заявниці строку для подання заяви про скасування судового наказу.

Керуючись ст. ст.127, 169-171, 258-261 ЦПК України, суддя,

п о с т а н о в и л а :

У задоволенні заяви ОСОБА_1 про поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу Шевченківського районного суду м. Львова від 09 червня 2017 року у справі № 466/4041/17 - відмовити.

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу Шевченківського районного суду м. Львова від 09 червня 2017 року у справі № 466/4041/17 - повернути заявниці.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подання апеляційної скарги до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя: Н. Л. Луців-Шумська