Рішення № 137701971, 16.06.2026, Франківський районний суд м. Львова

Справа № 465/1439/25

Провадження 2/465/1570/26

РІШЕННЯ

Іменем України

16.06.2026 року м. Львів

Франківський районний суд м. Львова

в складі головуючого судді - Мигаль Г.П.,

з участю секретаря судового засідання Білінській С.Б.

розглянувши за правилами загального позовного провадження цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Моторно (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяних дорожньо - транспортною пригодою,-

в с т а н о в и в :

Представник позивачки ОСОБА_1 - адвокат Трофімов Руслан Валерійович в інтересах позивачки звернувся до Франківського районного суду м. Львова із позовом до ОСОБА_2 про відшкодування майнової та матеріальної шкоди, заподіяної дорожньо-транспортною пригодою, просить стягнути з відповідача на користь позивачки матеріальну шкоду в сумі 756058,05 грн, моральну шкоду в сумі 30000 грн та судові витрати.

В обґрунтування позову зазначає, що 03.12.2024 року приблизно о 14 год 42 хв на автодорозі М11 сполученням "Львів-Шегині у м. Городок по вул. Львівська, 659 водій ОСОБА_2 , керуючи автомобілем "PEUGEOT 3008 д.н.з. НОМЕР_1 , не будучи уважним, не стеживши за дорожньою обстановкою, не вибравши безпечної швидкості руху, не дотримавшись дистанції, скоїв зіткнення із автомобілем марки "MAZDA" д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням громадянки ОСОБА_1 , яка рухалась в попутному напрямку руху, як на с. Шегині. Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди автомобілі отримали механічно пошкодження з матеріальними збитками. Згідно зі складеним протоколом серія ААД №918265 ОСОБА_2 порушив п. 2.3.4. п. 12.1. п. 3.1 Правил дорожнього руху. Постановою Городоцького районного суду Львівської області від 03.02.2025 року в провадженні за №3/441/44/2025, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП та накладено стягнення у виді штрафу у розмірі однієї тисячі неоподкованих мінімумів доходів громадян з позбавленням права керування транспортними засобами строком на один рік. З огляду на те, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_2 було завдано матеріальних пошкоджень автомобілю марки "MAZDA" д.н.з. НОМЕР_2 , вважає, що позивачка набула права на відшкодування, спричинених їй збитків, а також на відшкодування завданої їй моральної шкоди.

Внаслідок дорожньо-транспортної пригоди позивачці завдана майнова шкода, а саме: пошкоджено автомобіль, яким вона керувала на суму 910 938, 05 грн, з яких: вартість запчастин згідно з рахунком №0000000062 від 08.01.2025 року становить 576008,05грн.; вартість запчастин (лако-фарбові матеріали) згідно з рахунком №0000000013 від 08.01.2025 року становить 85750 грн.; вартість ремонтних робіт згідно з рахунком №0000000013 від 10.01.2025 року становить 249180 грн.

Позивачка понесла витрати на оплату послуг евакуатора згідно з рахунком б/н від 06.12.2024 року у розмірі 1200,00 грн, що підтверджується платіжною інструкцією з АТ КБ "Приватбанк". Позивачка також понесла витрати на діагностику пошкоджень (розбір/збір деталей кузова) у розмірі 3920,00 грн, що підтверджується нарядом-замовленням №ЛВ005212 від 21.01.2025 року.

Загальна вартість майнової шкоди, яка завдана позивачці складає 916058,05 грн, яка розрахована у наступний спосіб (576 008,05 грн + 85 750,00 грн + 249180,00 грн +1200,00 грн + 3920,00 грн). На даний час автомобіль не відновлено.

Відповідач є учасником бойових дій, тобто звільнений від обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності. З цієї причини позивачка, яка є потерпілою в межах цієї справи, подала до МСТБУ заяву про відшкодування збитків, завданих внаслідок зазначеної дорожньо-транспортної пригоди. Однак, МСТБУ здійснює максимальну виплату за шкоду, заподіяну майну потерпілих, у розмірі 160000,00 грн на одного потерпілого, що відповідає пп. 1 п. 1 Постанови Правління Національного Банку України "Про розміри страхових сум за договорами обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" від 30.05.2022 року №109. Отже, з урахуванням права на отримання страхового відшкодування від МСТБУ в сумі 160000,00 грн, відповідач зобов`язаний відшкодувати позивачці: 916058,05 грн - 160000,00 грн = 756058,05 грн.

Щодо відшкодування моральної шкоди зазначає, що позивачка вважає, що має право на відшкодування моральної шкоди, яка завдана її сину та їй внаслідок дорожньої транспортної пригоди. Шкода виражається в пережитих позивачкою з вини ОСОБА_2 негативних відчуттях внаслідок ДТП. Ставши учасницею ДТП, позивачка зазнала стресу, спогади про який не покидають останню дотепер. Так, після ДТП позивачка разом із сином ОСОБА_3 потрапила в лікарню. ОСОБА_3 отримав психологічний стрес та струс мозку, що супроводжувалось головокружінням та блюванням, що підтверджується консультаційним висновком спеціаліста від 03.12.2024 року. Також ОСОБА_1 повинна була відпрошуватися з роботи для поїздок до своєї страхової компанії, до МТСБУ тощо, що призвело до нераціональних витрат часу. Більш того, винуватець ДТП ОСОБА_2 не приніс своїх вибачень, ніякої участі у вирішенні проблем позивачки, що виникли через ДТП, не приймав. У досудовому порядку ОСОБА_2 не погодився відшкодувати завданні збитки. Враховуючи вищевикладене позивачка вважає, що їй та членам її сім`ї була завдана моральна шкода, яку вона оцінює у 30000,00 грн.

Щодо права Позивача на звернення до суду із позовом про відшкодування майнової шкоди. Власником транспортного засобу MAZDS CX-30 відповідно до Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу є матір позивачки ОСОБА_4 . Однак на момент вчинення ДТП поивачка керувала транспортним засобом на підставі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії та реєстраційного документа на транспортний засіб, тому позивачка як належний користувач майна має право на відшкодування завданої шкоди.

Ухвалою суду від 13.05.2025 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження, призначено підготовче судове засідання з викликом сторін.

Представником третьої особи на стороні відповідача МСТБУ подано пояснення на позовну заяву, відповідно до яких зазначає, що власником пошкодженого автомобіля «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 , на момент ДТП була ОСОБА_4 . Саме вона є потерпілою собою відповідно до вимог Закону № 1961-IV і саме вона має право на отримання відшкодування, пов`язаного з пошкодженням належного їй автомобіля. Користуючись таким правом, 19.02.2025 року ОСОБА_4 звернулася до МТСБУ із заявою про страхове відшкодування (копія додається). За фактом даної ДТП МТСБУ було відкрито регламентну справу № 111504, в межах якої і здійснювався розгляд зазначеної заяви.Представник МТСБУ здійснив огляд пошкодженого транспортного засобу, на підставі якого було проведено автотоварознавче дослідження, за результатами якого складено звіт № 60/25. Відповідно до звіту № 60/25 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу становить 551917,73 грн. Однак, так як цивільно-правова відповідальність МТСБУ обмежується страховими сумами, і як зазначено у позові розмір страхової суми по шкоді заподіяній майну становив 160000,00 грн. на момент ДТП, тому МТСБУ не могло відшкодувати заподіяну шкоду потерпілій особі у повному обсязі. 24.03.2025 року МТСБУ було прийнято наказ № 3.1/8224, відповідно до якого прийнято рішення про здійснення регламентної виплати на користь ОСОБА_4 в сумі 160000 грн. На виконання зазначеного наказу, 26.03.2025 року МТСБУ здійснило регламентну виплату, що підтверджується копією платіжної інструкції № 8298 від 26.03.2025 року. Таким чином, на підставі ч.1 ст.599 ЦК України зобов`язання МТСБУ по відшкодуванню шкоди власнику транспортного засобу «Mazda», д.н.з. НОМЕР_2 , заподіяної внаслідок ДТП, яка мала місце 03.12.2024 року, припинилося його належним виконанням.

Позивачка та її представник подала до суду заяву відповідно до якої позовні вимоги підтримують повному обсязі, просять задоволити, просять здійснювати розгляд справи за їх відсутності.

Відповідач в судове засідання не з`явився, про причину неявки суд не повідомив, про місце та час розгляду справи повідомлений, відповідно до вимог ЦПК України, тому, суд вирішує справу на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 247 ЦПК України у разі неявки в судове засідання всіх учасників справи чи в разі якщо відповідно до положень цього Кодексу розгляд справи здійснюється судом за відсутності учасників справи, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу, не здійснюється.

Дослідивши матеріали справи та всі фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються позовні вимоги та заперечення, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд доходить до висновку, що позов підставний та підлягає до задоволення, з таких підстав.

Відповідно до ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутись до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного судочинства.

За вимогами ст. ст.12, 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених цим кодексом. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Відповідно до ч.1 ст.13 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Судом встановлено, що ОСОБА_2 , 03.12.2024 о 14 год. 42 хв., на автодорозі М-11 «Львів-Шегині», на вул. Львівська, 659А в м. Городок Львівського району Львівської області, у порушення вимог п. 2.9 «а», 2.3 «б», 12.1, 13.1 ПДР України, керував автомобілем марки «Peugeot 3008», р.н. НОМЕР_1 в стані алкогольного сп`яніння, при цьому не був уважним, не стежив за дорожньою обстановкою, відповідно не реагував на її зміну, не вибрав безпечної швидкості руху, не дотримався безпечної дистанції, як наслідок зіткнувся з ТЗ марки «Mazda», р.н. НОМЕР_2 , під керуванням ОСОБА_1 , яка рухалась в попутньому напрямку руху, спричинивши пошкодження транспортних засобів.

Згідно з постановою Городоцького районного суду Львівської області від 03.02.2025 року у справі № 441/3032/24, ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП.

Відповідно до ч. 6 ст. 82 ЦПК України постанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

Відповідно до копії свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу серії НОМЕР_3 , власником транспортного засобу MAZDA CX-30 д.н.з. НОМЕР_2 є ОСОБА_4 .

ОСОБА_4 19.02.2025 року звернулась до МТСБУ із заявою про виплату страхового відшкодування.

Відповідно до звіту про оцінку автомобіля № 60/25 вартість відновлювального ремонту транспортного засобу MAZDA CX-30 д.н.з. НОМЕР_2 становить 551917,73 грн.

Згідно з наказом МТСБУ № 3.1/8224 від 24.03.2025 року, МТСБУ прийнято рішення про здійснення регламентної виплати на користь ОСОБА_4 в сумі 160 тис. грн.

Відповідно до копії платіжної інструкції № 8298 від 26.03.2025 року МТСБУ здійснило регламентну виплату ОСОБА_4 в сумі 160000 грн, що підтверджується копією платіжної інструкції № 8298 від 26.03.2025 року.

Згідно з полісом №218288144 від 06.12.2023 року цивільно-правова відповідальність власників наземних транспортних засобів на автомобіль MAZDA CX-30 д.н.з. НОМЕР_2 застрахована, поліс укладений між ОСОБА_1 та АТ «СГ «ТАС» 06.12.2023 року.

Згідно з рахунком №0000000062 від 08.01.2025 року, складеним ТОВ «НІКО-ЗАХІД» вартість запчастин становить 576008,05грн.

Відповідно до рахунку №0000000013 від 08.01.2025 року, складеного ФОП ОСОБА_5 вартість запчастин (лако-фарбові матеріали) становить 85750 грн.

Згідно з рахунком №0000000013 від 10.01.2025 року, складеним ФОП ОСОБА_5 , вартість ремонтних робіт становить 249180 грн.

Згідно з ч. 1 ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (ч. 2 ст. 1187 ЦК України).

Право на відшкодування майнової шкоди, завданої майну фізичних та юридичних осіб, має власник (ч. 3 ст. 386 ЦК України) та/або особи, які мають речове право на чуже майно (ст. 396 ЦК України).

Як вбачається з ч. 2 ст. 1187 ЦК України володільцем джерела підвищеної небезпеки є юридична особа або громадянин, що здійснюють експлуатацію джерела підвищеної небезпеки в силу права власності, повного господарського відання, оперативного управління або з інших правових підстав (договору оренди, довіреності тощо).

За ч. 1 ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме: шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою.

Відповідно до частини другої статті 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Стаття 1194 ЦК України передбачає, що особа, яка застрахувала свою відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (відшкодуванням).

Згідно з п. 2.2. Правил дорожнього руху, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10.10.2001 №1306, власник транспортного засобу, а також особа, яка використовує такий транспортний засіб на законних підставах, можуть передавати керування транспортним засобом іншій особі, що має при собі посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії. Власник транспортного засобу може передавати такий засіб у користування іншій особі, що має посвідчення водія на право керування транспортним засобом відповідної категорії, передавши їй реєстраційний документ на цей транспортний засіб.

Якщо порушення речового права на чуже майно, з вини третіх осіб, завдало певних майнових збитків особі, якій належить це право, то ця особа може звернутися за захистом належних їй прав на підставі статті 396 ЦК України. Спричинення шкоди користувачу майна випливає з факту його користування цим майном на достатній правовій підставі відповідно до п.2.2 Правил дорожнього руху (постанова Верховного Суду України від 03.12.2014 у справі №6-183цс14).

Факт правомірності володіння особою транспортним засобом є достатньою підставою, щоб звернутися за захистом права щодо відшкодування шкоди, заподіяної автомобілю, яким керувала особа під час ДТП.

Саме такий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №335/2566/18.

Таким чином ОСОБА_1 є належним позивачем у цій справі щодо відшкодування завданої в ДТП майнової (матеріальної) шкоди у зв`язку з пошкодженням автомобіля MAZDA CX-30 д.н.з. НОМЕР_2 з вини відповідача ОСОБА_2 .

Відповідно до ч.1 ст. 599 ЦК України зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Відповідно до ч.6 ст. 27 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» страховик (МТСБУ) разом із здійсненням страхової (регламентної) виплати у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу зобов`язаний відшкодувати потерпілій особі її документально підтверджені витрати, пов`язані з оплатою послуг суб`єкта оціночної діяльності, оцінювача, судового експерта, якщо потерпіла особа обрала їх самостійно для визначення розміру вартості відновлювального ремонту транспортного засобу, пошкодженого внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, у випадку, передбаченому абзацом четвертим частини четвертої статті 31 цього Закону.

Відповідно до ст. 29 ЗУ «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 14.12.2021 року по справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) вказала, що внаслідок заподіяння під час ДТП шкоди (настання страхового випадку) винуватець ДТП не звільняється від обов`язку відшкодувати завдану шкоду, але цей обов`язок розподіляється між ним і його страховиком. Принцип повного відшкодування шкоди, закріплений у статті 1166 ЦК України, реалізується у відносинах страхування через застосування положень статті 1194 цього Кодексу. Вказана норма передбачає, що особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди за загальним правилом зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням). Частка відповідальності особи, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, становить різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відповідно до абз.2 п.22.1 ст.22 Закону № 1961-IV у разі настання події, яка є підставою для проведення регламентної виплати, МТСБУ у межах страхових сум, що були чинними на день настання такої події, відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, заподіяну внаслідок дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ч.2 ст.7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» проведення оцінки майна є обов`язковим у випадках визначення збитків або розміру відшкодування у випадках, встановлених законом. Механізм оцінки (визначення вартості) колісних транспортних засобі, а також вимоги до оформлення результатів такої оцінки регламентовано Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою спільним Наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України № 142/5/2092 від 24.11.2003 року.

Так, відповідно до п. 2.4 цієї Методики вартість матеріального збитку (реальні збитки) визначається як вартісне значення витрат, яких зазнає власник у разі пошкодження або розукомплектування транспортного засобу. При цьому враховують фізичний знос та витрати, яких зазнає чи може зазнати власник для відновлення свого порушеного права користування транспортним засобом (втрати товарної вартості).

За результатами оцінки оцінювач складає звіт про оцінку колісного транспортного. У разі ж проведення судової автотоварознавчої експертизи за результатами здійснення відповідних досліджень експерт складає висновок експерта.

При вирішенні питання про стягнення з відповідача ОСОБА_2 майнової шкоди, завданої ДТП, суд враховує те, що попередні розрахунки збитків, якінадані позивачкою не підтверджують факт понесення таких витрат на суму 916058,05 грн, позивачка підтверджує ту обставину, що ремонт автомобіля не проведений, фактичні витрати не понесено, а МТСБУ здійснило відшкодування шкоди власнику транспортного засобу Mazda д.н.з. НОМЕР_2 - ОСОБА_4 в сумі 160000 грн. на підставі звіту про оцінку автомобіля № 60/25, відповідно до якого вартість відновлювального ремонту транспортного засобу MAZDA CX-30 д.н.з. НОМЕР_2 становить 551917,73 грн. Оскільки позивачкою не підтверджено факту понесення витрат в сумі 916058,05 грн, суд при визначенні суми стягнення з відповідача майнової шкоди, завданої ДТП враховує звіт про оцінку автомобіля № 60/25.

Аналізуючи зібрані у справі докази в їх сукупності та співставленні, суд вважає, що для відшкодування майнової шкоди наявні правові підстави, оскільки дорожньо-транспортна пригода відбулась з вини водія транспортного засобу "PEUGEOT 3008 д.н.з. НОМЕР_1 , ОСОБА_2 , що підтверджується постановою Городоцького районного суду Львівської області від 03.02.2025 року у справі № 441/3032/24. ОСОБА_2 визнано винуватим у вчиненні адміністративних правопорушень, передбачених ст. 124, ч. 1 ст. 130 КУпАП, а тому з урахуванням вищенаведеного, суд дійшов висновку про часткове задоволення позову цій частині, з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки необхідно стягнути майнову шкоду, завдану ДТП, в розмірі 391917,73 грн (551917,73 160000).

Стосовно вимог позивачки ОСОБА_1 щодо стягнення на її користь з відповідача ОСОБА_2 моральної шкоди, суд з врахуванням вище досліджених доказів, доходить до такого висновку.

Відповідно до ч. 3ст. 23 ЦК України, розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості.

На підставі ч. 1ст. 1167 ЦК України, моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті. При цьому, якщо шкоди завдано каліцтвом, іншим ушкодженням здоров`я або смертю фізичної особи внаслідок дії джерела підвищеної небезпеки, моральна шкода відшкодовується незалежно від наявності вини.

Відповідно до п. 5 Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року N 4 «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов`язковому з`ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв`язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні.

Суд, зокрема, повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань, яких зазнав позивач, характеру немайнових втрат (їх тривалості, можливості відновлення тощо) та з урахуванням інших обставин. Відповідні обставини встановлюються судом на підставі доказів, поданих сторонами та іншими учасниками справи. При цьому суд має виходити із засад розумності, виваженості та справедливості.

Як вказано у постанові Великої Палати Верховного Суду від 15.12.2020 у справі № 752/17832/14-ц (провадження N 14-538цс19) розмір відшкодування моральної шкоди має бути не більшим, ніж достатньо для розумного задоволення потреб потерпілої особи, і не повинен приводити до її безпідставного збагачення.

В обґрунтування цієї частини позовних вимог, позивачка зазначила, серед іншого, про те, що моральна шкода полягала у тому, що внаслідок ДТП вона та її син ОСОБА_3 зазнали тілесних ушкоджень, у сина діагностували струс мозку, що підтверджується консультаційним висновком спеціаліста від 03.12.2024, позивачка повинна була відпрошуватись з роботи для поїздок до своєї страхової компанії та МТСБУ, що призвело до нераціональних витрат її чату, що вплинуло на її психологічний стан, створило дискомфорт, змінився ритм її життя, з`явились додаткові клопоти.

Європейський суд з прав людини вказує, що оцінка моральної шкоди по своєму характеру є складним процесом, за винятком випадків коли сума компенсації встановлена законом (STANKOV v. BULGARIA, № 68490/01, § 62, ЄСПЛ, 12 липня 2007 року).

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 22 квітня 2019 року у справі № 761/14285/16-ц, участь у ДТП, пошкодження власного майна безумовно негативно вплинуло на моральний стан позивача та призвело до моральних страждань.

Визначаючи розмір моральної шкоди судом враховано моральний стан позивачки, який в результаті пошкодження автомобіля та внаслідок ДТП позивачка та її син отримали тілесні ушкодження, що призвело до душевних страждань, порушило ритм її життя. Керуючись принципом справедливості, виваженості, розумності, суд бере до уваги, що внаслідок вчинення неправомірних дій ОСОБА_2 , що встановлено постановою Городоцького районного суду Львівської області від 03.02.2025 року у справі № 441/3032/24, позивачка ОСОБА_1 дійсно зазнала моральних страждань. А тому, беручи до уваги вимоги ст. 1190 ЦП України, виходячи із засад розумності та справедливості, суд вважає за необхідне стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 моральну шкоду в розмірі 10000 гривень.

Відповідно до ст.ст. 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Згідно з ч. 1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

Дослідивши наявні у справі докази в сукупності, суд дійшов висновку, що пред`явлений позов є обґрунтованим і підлягає до задоволення часткового задоволення. А тому з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 необхідно стягнути майнову шкоду, завдану ДТП, в сумі 391917,73 грн., а також 10000 грн завданої моральної шкоди.

У параграфі 58 рішення у справі «Серявін та інші проти України» («Seryavin and Others v. Ukraine», заява №4909/04) Європейський суд з прав людини зазначив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» («Ruiz Torija v. Spain»), заява №18390/91, п. 29).

Відповідно до ст.263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить із такого.

Відповідно до ч. 1, 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Згідно ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з договором про надання послуг у сфері права №3/4/2023 від 21.12.2022 та додатковою угодою №159 від 10.06.2025 до договору про надання послуг у сфері права №3/4/2023 від 21.12.2022 загальна сума витрат на професійну правничу допомогу, наданих МТСБУ становить 1000 грн.

За таких обставин, оскільки спір виник в наслідок дій відповідача, з відповідача ОСОБА_2 на користь третьої особи підлягають стягненню фактично понесені витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 1000,00 грн.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України, з огляду на те що спір виник в наслідок дій відповідача, суд вважає за необхідне стягнути повну суду судового збору за подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову у розмірі 8345,06 грн. з відповідача ОСОБА_2 на користь позивачки ОСОБА_1 .

Керуючись ст.ст.4,10, 12, 13, 76-81, 158, 247, 259, 263-265, 273, 354 ЦПК України, суд,-

у х в а л и в:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні відповідача: Моторне (транспортне) страхове бюро України, про відшкодування майнової та моральної шкоди, заподіяних дорожньо - транспортною пригодою,задовольнити частково.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 майнову шкоду, завдану ДТП, в сумі 391917 (триста дев`яносто одна тисяча дев`ятсот сімнадцять) гривень 73 копійок.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 грошові кошти у розмірі 10000 (десять тисяч гривень) грн завданої моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судові витрати у виді судового збору в сумі 8345,06 грн.

Стягнути з ОСОБА_2 на користь Моторно (транспортного) страхового бюро України судові витрати у виді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 1000 грн.

В задоволенні решти вимог відмовити.

Рішення суду може оскаржене до Львівського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його складення. Учасник справи, якому повне рішення не були вручені у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Франківського районного суду м. Львова від 25.09.2025, продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Учасники справи:

Позивач:

- ОСОБА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач:

- ОСОБА_2 , РНОКПП: НОМЕР_5 , адреса: АДРЕСА_2 .

Треті особи:

- ОСОБА_4 , РНОКПП НОМЕР_6 , адреса: АДРЕСА_3

- Моторне транспортне страхове бюро України, ЄДРПОУ: 21647131, 02653, м. Київ, Русанівський бульвар, буд. 8.

Повне рішення складено 25.06.2026.

Суддя Г.П. Мигаль