Єдиний державний реєстр судових рішень Справа № 461/9983/25
Провадження № 6/461/225/26
УХВАЛА
Іменем України
23.06.2026 м. Львів
Галицький районний суд м.Львова у складі:
головуючого судді Зубачик Н.Б.,
секретаря судового засідання Чубей К.А.,
за участю:
представника боржника Лепеха А.М.,
представника стягувача Золотухіна О.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м.Львові заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу
ВСТАНОВИВ:
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" - адвокат Лепеха А.М., звернувся до суду з заявою про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню, у якій просить суд визнати виконавчий лист, виданий Галицьким районним судом м. Львова від 22 травня 2026 року у справі № 461/9983/25, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" на користь ОСОБА_1 в частині стягнення основної суми заборгованості за договором купівлі-продажу в розмірі 24839 (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять дев`ять) грн. 35 коп. без вирахування обов`язкових зборів та платежів таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з добровільною сплатою такої боржником.
В обґрунтування заяви покликається на те, що рішенням Галицького районного суду м. Львова від 08.01.2026 у справі № 461/9983/25 позовні вимоги ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу, 3% річних, витрат на професійну правничу допомогу та судового збору задоволено частково. Постановою Львівського апеляційного суду від 27.04.2026 вищевказане рішення залишено без змін. Згідно інформації, наявної у картці справи в електронному кабінеті відповідача у ЄСІТС, 22.05.2026 на виконання рішення суду від 08.01.2026 було видано відповідний виконавчий лист на примусове виконання. Заявник повідомив, що 10.03.2026 ТзОВ "Львівенергозбут" було виплачено позивачу суму основної заборгованості у розмірі 19126,30 грн. (з вирахуванням податків і зборів) за вересень 2025 року відповідно до умов Договору, що підтверджується відповідною платіжною інструкцією. Оскільки заборгованість ТзОВ "Львівенергозбут" в частині суми основної заборгованості відсутня, тому обов`язок виконати виконавчий лист у вказаній частині відсутній, у зв`язку з чим виникла необхідність визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню у відповідній частині для уникнення негативних ризиків примусового виконання судового рішення, що буде впливати на стабільну господарську діяльність відповідача як об`єкта критичної інфраструктури в умовах воєнного стану, відтак просить заяву задоволити.
03.06.2026 адвокат Золотухін О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав клопотання про відкладення розгляду справи.
04.06.2026 адвокат Золотухін О.О., який діє в інтересах ОСОБА_1 через систему "Електронний суд" подав заперечення на заяву про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню, в яких просить відмовити в задоволенні такої. Вказує, попередній розмір витрат на правничу допомогу за розгляд заяви ТОВ "Львівенергозбут" про визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню становить 3 тисячі гривень. В обгрунтування заперечень зазначає, що боржник у своїй заяві маніпулює фактами, оскільки виконавчий лист від 22.05.2026 взагалі не передавався стягувачем до органів державної виконавчої служби чи до приватних виконавців. Примусове виконання рішення суду за цим виконавчим документом не розпочиналося, жодних дій щодо блокування діяльності ТзОВ "Львівенергозбут" як об`єкта критичної інфраструктури ніхто не вчиняв, відтак посилання боржника на "примусовий порядок" виконання є штучним та передчасним. Окрім цього, вказує про неповне виконання судового рішення, оскільки боржник перерахував позивачу лише 19126,30 грн., а сума 3% річних у розмірі 77,58 грн., яка присуджена до стягнення виконавчим листом, боржник взагалі не сплатив. Відтак, норми ЦПК України чітко вказують, що припинення обов`язку боржника має бути безумовним та повним у відповідній частині, тому обов`язок боржника за цим виконавчим листом не припинився.
05.06.2026 представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" - адвокат Лепеха А.М., через систему "Електронний суд" подав заяву, в якій виклав заперечення на заперечення стягувача, відповідно до яких просить заяву про часткове визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню задоволити, а також вказує, що станом на 04.06.2026 головним державним виконавцем Галицького ВДВС у м.Львові ЛМУ Міністерства юстиції України Грабовенською Л.О. відкрито два виконавчі провадження за №№ 81140451 та 81140452 щодо стягнення з ТзОВ "Львівенергозбут" на користь ОСОБА_1 витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 5000 грн. та 3750 грн. Таким чином, зважаючи на наявність відкритих виконавчих проваджень, твердження представника стягувача про передчасність та штучність заявленої вимоги про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню у відповідній частині є спірними та некоректними. Щодо неповного виконання рішення суду твердження є хибними, оскільки ТзОВ "Львівенергозбут" просить визнати виконавчий лист в частині стягнення основної суми заборгованості, а не повністю, у зв`язку з добровільною сплатою такої боржником, а докази сплати відповідних обов`язкових у відповідності до норм чинного податкового законодавства платежів та зборів наявні у матеріалах справи. Крім того, звертає увагу на те, що стягнення витрат на професійну правничу допомогу з боржника не може бути способом надмірного збагачення сторони, на користь якої такі витрати стягуються і не може становити для неї по суті додатковий спосіб отримання доходу.
Ухвалою Галицького районного суду м. Львова від 09.06.2026 за клопотанням представника стягувача Золотухіна О.О. відкладено розгляд справи.
Представник ОСОБА_1 - адвокат Золотухін О.О. в судовому засіданні не заперечив щодо добровільної сплати боржником основної суми заборгованості, проте зазначив, що останнім не виконано повністю рішення суду.
Представник Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" - адвокат Лепеха А.М. в судовому засіданні заяву підтримав, просив таку задоволити.
Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали поданої заяви та матеріали справи, суд дійшов наступного висновку.
Відповідно до п.9 ч.1 ст.129 Конституції України, ст.18 Цивільного процесуального кодексу України однією з основних засад судочинства є обов`язковість рішень суду.
Статтею 18 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України.
Судом встановлено, що рішенням Галицького районного суду м.Львова від 08 січня 2026 року позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу задоволено частково. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» на користь ОСОБА_1 заборгованість за договором купівлі-продажу в розмірі 24839 (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять дев`ять) грн. 35 коп. без вирахування обов`язкових зборів та платежів. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» на користь ОСОБА_1 3% річних в розмірі 77 (сімдесят сім) грн. 58 коп. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» на користь ОСОБА_1 2000 (дві тисячі) грн. витрат на професійну правничу допомогу. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» на користь ОСОБА_1 сплачений судовий збір в розмірі 968 (дев`ятсот шістдесят вісім) грн. 96 коп. В іншій частині позовних вимог відмовлено /а.с.123-132/.
Постановою Львівського апеляційного суду від 27.04.2026 апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 ОСОБА_2 та апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" - залишено без задоволення. Рішення Галицького районного суду м. Львова від 08 січня 2026 року залишено без змін /а.с.225-233/.
22.05.2026 Галицьким районним судом видано виконавчі листи на виконання вищевказаного рішення суду.
Відповідно до вимог абз.1 ч.1 ст. 432 ЦПК України суд, який видав виконавчий документ, може за заявою стягувача або боржника виправити помилку, допущену при його оформленні або видачі, чи визнати виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню.
Частиною 2 ст. 432 ЦПК України передбачено, що суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин.
У постанові Верховного Суду від 20 лютого 2019 року у справі N 2-4671/11 сформульовано правовий висновок, що підстави визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, прийнято поділяти на дві групи: матеріально-правові (відсутність у боржника обов`язку), зокрема, зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання й інші, та процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа, зокрема: видача виконавчого листа за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа; помилкової видачі виконавчого листа, якщо вже після видачі виконавчого листа у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа двічі з одного й того ж питання у разі віднайдення оригіналу виконавчого листа вже після видачі його дубліката; пред`явлення виконавчого листа до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа до виконання тощо.
Перелік підстав для визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, за змістом ст. 432 ЦПК України, не є виключним, оскільки передбачає також інші підстави для прийняття такого рішення, ніж прямо зазначені у цій нормі процесуального права.
У цьому випадку саме на суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.
Зі змісту поданої заяви вбачається, що ТОВ «Львівенергозбут» просить визнати виконавчий лист таким, що не підлягає виконанню не повністю, а виключно в частині стягнення основної суми заборгованості за договором купівлі-продажу в розмірі 24 839,35 грн. без вирахування обов`язкових зборів та платежів. Вимоги щодо визнання виконавчого листа таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення 3 % річних, судового збору чи витрат на професійну правничу допомогу заявником не ставилися.
Частина друга статті 432 ЦПК України прямо передбачає можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню як повністю, так і частково, якщо обов`язок боржника відсутній повністю або частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням чи з інших причин. Таким чином, для вирішення питання про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в певній частині, суд повинен встановити наявність або відсутність обов`язку саме в цій частині, а не щодо всіх присуджених сум загалом.
Матеріалами справи підтверджується, що рішенням суду від 08 січня 2026 року з ТОВ «Львівенергозбут» на користь ОСОБА_1 було стягнуто заборгованість за договором купівлі-продажу у розмірі 24 839,35 грн. без вирахування обов`язкових зборів та платежів. Разом з тим, відповідно до вимог податкового законодавства України податковий агент зобов`язаний утримати та сплатити до бюджету податок на доходи фізичних осіб і військовий збір із сум доходів, які виплачуються фізичній особі. Тому належним виконанням рішення суду про стягнення доходу без вирахування обов`язкових платежів є не виплата стягувачу всієї присудженої суми, а виплата суми після здійснення передбачених законом податкових утримань та одночасне перерахування відповідних податків і зборів до бюджету, навіть арифметично це узгоджується: 24839,35 грн.*18% ПДФО = 4471,08 грн., 24839,35 грн.*5% військового збору = 1241,97 грн., до виплати: 24839,35 грн. - 4471,08 грн. - 1241,97 грн. = 19126,30 грн. Таким чином, боржником було здійснено нарахування вказаного доходу, утримано та перераховано до бюджету податок на доходи фізичних осіб та військовий збір, та 10 березня 2026 року позивачу фактично виплачено належну після таких утримань суму у розмірі 19 126,30 грн., що підтверджується платіжними документами, наявними у матеріалах справи.
Досліджені судом докази підтверджують, що боржником виконано рішення, відтак обов`язок ТОВ «Львівенергозбут» щодо сплати основної суми заборгованості за договором купівлі-продажу припинився внаслідок його належного та добровільного виконання.
Посилання представника стягувача на те, що виконавчий лист не пред`являвся до примусового виконання та не перебував на виконанні у державного чи приватного виконавця, не спростовує встановленого судом факту добровільного виконання боржником відповідної частини судового рішення. Закон не ставить можливість визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню, у залежність від відкриття виконавчого провадження чи вчинення виконавцем заходів примусового виконання. Навпаки, однією з передбачених частиною другою статті 432 ЦПК України самостійних підстав для такого визнання є саме добровільне виконання боржником свого обов`язку.
Крім того, існування виконавчого документа щодо вже виконаного обов`язку потенційно створює ризик повторного стягнення коштів та суперечить принципам справедливості, правової визначеності та належного виконання судових рішень. Саме усунення таких наслідків і є метою передбаченого статтею 432 ЦПК України механізму визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню повністю або частково.
Суд також враховує, що у поданих запереченнях представник ОСОБА_1 зазначив попередній розмір витрат на професійну правничу допомогу у сумі 3000 грн. Разом з тим, відповідно до положень статей 133, 137, 141 ЦПК України витрати на професійну правничу допомогу підлягають розподілу між сторонами за умови їх належного документального підтвердження та з урахуванням результатів розгляду відповідної заяви. Відтак, оскільки заява ТОВ «Львівенергозбут» підлягає задоволенню, за таких обставин правових підстав для покладення на заявника витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду даної заяви суд не вбачає.
Враховуючи вищезазначене, а саме добровільне виконання ТОВ «Львівенергозбут» рішення суду в частині сплати основної суми заборгованості, відсутність у боржника відповідного обов`язку на час розгляду заяви та приписи статті 432 ЦПК України, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення заяви Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення основної суми заборгованості.
Керуючись ст.ст. 18, 247, 258, 260-261, 351-355, 432 ЦПК України, суд
у х в а л и в:
заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" про визнання виконавчого документу таким, що не підлягає виконанню у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Львівенергозбут» про стягнення заборгованості за договором купівлі-продажу - задоволити.
Визнати виконавчий лист, виданий Галицьким районним судом м. Львова від 22 травня 2026 року у справі № 461/9983/25, про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Львівенергозбут" на користь ОСОБА_1 в частині стягнення основної суми заборгованості за договором купівлі-продажу в розмірі 24839 (двадцять чотири тисячі вісімсот тридцять дев`ять) грн. 35 коп. без вирахування обов`язкових зборів та платежів таким, що не підлягає виконанню, у зв`язку з добровільною сплатою такої боржником.
Ухвала може бути оскаржена до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.
Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.
Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.
Учасники справи можуть отримати інформацію щодо справи за веб-адресою: http://gl.lv.court.gov.ua/.
Суддя Зубачик Н.Б.
Судове рішення № 137701461, Галицький районний суд м. Львова було прийнято 23.06.2026. Форма судочинства - Цивільне, форма рішення - Ухвала суду. На цій сторінці ви зможете знайти корисні відомості про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам зручно знаходити корисні відомості.
Це рішення відноситься до справи № 461/9983/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: