Ухвала суду № 137701364, 25.06.2026, Бориславський міський суд Львівської області

Справа № 438/190/26

Номер провадження 2-с/438/22/2026

УХВАЛА

25 червня 2026 року м. Борислав

Суддя Бориславського міського суду Львівської області Дудар О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу,-

встановив:

11 лютого 2026 року року Бориславським міським судом Львівської області був виданий судовий наказ за заявою ПП «ІФ «РЕМУС» про стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 заборгованості за послуги з вивезення побутових відходів у розмірі 4074 грн, а також стягнення з ОСОБА_1 та ОСОБА_2 на користь ПП «ІФ «РЕМУС» витрат зі сплати судового збору в розмірі по 122,12 грн з кожного.

7 травня 2026 року ОСОБА_3 подала заяву про скасування судового наказу № 438/514/26 від 21 квітня 2026 року.

Перевіривши дану заяву, суд приходить до висновку, що така заява підлягає поверненню без розгляду з наступних підстав.

Частиною 1 стаття 170 ЦПК України боржник має право протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення копії судового наказу та доданих до неї документів подати заяву про його скасування до суду, який його видав, крім випадків видачі судового наказу відповідно до пунктів 4, 5 частини першої статті 161 цього Кодексу. Заява про скасування судового наказу може також бути подана органами та особами, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб.

Судом встановлено, що заява про скасування судового наказу подана заявником після спливу строку, визначеного статтею 170 ЦПК України.

У поданій заяві заявник порушує питання про поновлення пропущеного процесуального строку, оскільки на її адресу такий наказ не надходив.

Частиною 5 статті 272 ЦПК України передбачено, що учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, а в разі відсутності електронного кабінету - рекомендованим листом з повідомленням про вручення.

Згідно з положеннями частини 6 статті 272 ЦПК України днем вручення судового рішення є: 1) день вручення судового рішення під розписку; 2) день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; 3)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про вручення судового рішення; 4)день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; 5) день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, що зареєстровані у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

У разі якщо ухвалу про вчинення відповідної процесуальної дії або судове рішення направлено судом рекомендованим листом за належною поштовою адресою, яка була надана суду відповідною стороною, і судовий акт повернуто підприємством зв`язку з посиланням на відсутність (вибуття) адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то необхідно вважати, що адресат повідомлений про вчинення відповідної процесуальної дії або про прийняття певного судового рішення у справі (аналогічний правовий висновок викладено у постановах Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 13 січня 2020 року у справі № 910/22873/17 та від 14 серпня 2020 у справі № 904/2584/19).

Суд звертає увагу на те, що направлення листа рекомендованою кореспонденцією на дійсну адресу є достатнім для того, щоб вважати повідомлення належним, оскільки отримання зазначеного листа адресатом перебуває поза межами контролю відправника, у цьому випадку суду (аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 25 квітня 2018 року у справі № 800/547/17 (П/9901/87/18).

Копію судового наказу від 11 лютого 2026 року у справі №438/190/26, надіслано на адресу боржника: АДРЕСА_1 , яка згідно отриманих на запит суду відомостей відділу реєстрації Бориславської міської ради Львівської області є її місцем реєстрації. Аналогічна адреса вказана у заяві про скасування судового наказу.

Отже, виходячи із зазначеного, судовий наказ у справі №438/190/26 від 11 лютого 2026 року є таким, що вручено боржнику 9 березня 2026 року.

Заявником не зазначено дати отримання копії судового наказу, дати, коли їй стало відомо про його існування. Наведене унеможливлює встановлення початку перебігу процесуального строку та перевірку поважності причин його пропуску, а відтак виключає наявність підстав для поновлення такого строку.

За таких обставин суд дійшов висновку, що підстав для поновлення строку на подання заяви про скасування судового наказу не встановлено, у зв`язку з чим заява підлягає поверненню відповідно до вимог частини 2 статті 171 ЦПК України.

Керуючись статтями 170,171, 260 ЦПК України,-

постановив:

Заяву ОСОБА_1 про скасування судового наказу - повернути без розгляду.

Роз`яснити заявникові її право на повторне звернення до суду після усунення умов, що були підставою для повернення заяви.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя Олена ДУДАР