Ухвала суду № 137701009, 24.06.2026, Комунарський районний суд м. Запоріжжя

Справа №333/6715/26

Провадження №2-о/333/322/26

У Х В А Л А

про відмову у відкритті провадження у цивільній справі

24 червня 2026 року м.Запоріжжя

Суддя Комунарського районного суду м.Запоріжжя Варнавська Л.О., розглянувши матеріали цивільної справи за заявою ОСОБА_1 про встановлення факту трудових відносин, заінтересовані особи: Головне управління Пенсійного фонду України в Запорізькій області, -

В С Т А Н О В И В:

До суду надійшла заява ОСОБА_1 про встановлення факту перебування у трудових відносинах (членства) з колгоспом «Іскра» Приазовського району Запорізької області (правонаступник ТОВ «Іскра», код ЄДРПОУ 03750724) у період з 01 січня 1993 року по 13 лютого 1998 року включно.Посилається на те, що Пенсійний фонд України Рішенням № 084550002953 від 14.10.2022 відмовив мені у зарахуванні до страхового стажу періоду роботи в колгоспі «Іскра» з 01.08.1987 по 13.02.1998, мотивуючи це відсутністю довідки про встановлені та вироблені вихододні і довідки про перейменування (реорганізацію) підприємства. Рішенням від 07.01.2026 № 084550002953 ПФУ також відмовив у перерахунку на підставі довідок ТОВ «Іскра» через відсутність акта перевірки відповідності первинних документів, провести яку неможливо, оскільки первинні документи залишилися на тимчасово окупованій території. Встановлення факту трудових відносин у колгоспі «Іскра» з 01.01.1993 по 13.02.1998 має для нього юридичне значення: цей період підлягає зарахуванню до страхового стажу для перерахунку розміру пенсії по інвалідності, а наразі не зарахований, що зменшує розмір його пенсійного забезпечення. Іншого, позасудового, порядку встановлення цього факту не існує, що підтверджується письмовою відповіддю архівної установи.

Заява подана в порядку окремого провадження.

Дослідивши заяву та подані документи, приходжу до висновку, що заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства з огляду на таке.

Статтею 293 ЦПК України передбачено, що окреме провадження - це вид непозовного цивільного судочинства, в порядку якого розглядаються цивільні справи про підтвердження наявності або відсутності юридичних фактів, що мають значення для охорони прав, свобод та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав та інтересів особи або створення умов здійснення нею особистих немайнових чи майнових прав або підтвердження наявності чи відсутності неоспорюваних прав.

Згідно з частиною першою статті 315 ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: 1) родинних відносин між фізичними особами; 2) перебування фізичної особи на утриманні; 3) каліцтва, якщо це потрібно для призначення пенсії або одержання допомоги по загальнообов`язковому державному соціальному страхуванню; 4) реєстрації шлюбу, розірвання шлюбу, усиновлення; 5) проживання однією сім`єю чоловіка та жінки без шлюбу; 6) належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті; 7) народження особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту народження; 8) смерті особи в певний час у разі неможливості реєстрації органом державної реєстрації актів цивільного стану факту смерті; 9) смерті особи, яка пропала безвісти за обставин, що загрожували їй смертю або дають підстави вважати її загиблою від певного нещасного випадку внаслідок надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.

Вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, зокрема, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність, тобто суддя повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу.

Відповідно абзацу першого пункту 18 Порядку підтвердження наявного трудового стажу для призначення пенсій за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 серпня 1993 року № 637 (надалі - Порядок) за відсутності документів про наявний стаж роботи і неможливості одержання їх внаслідок ліквідації підприємства, установи, організації або відсутності архівних даних з інших причин, ніж ті, що зазначені в пункті 17 цього Порядку, стаж роботи установлюється на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

У такому ж порядку підтверджується стаж роботи за відсутності документів у разі, коли підприємства, установи, організації або їх правонаступники розміщуються (розміщувалися) на тимчасово окупованій Російською Федерацією території України, в районі проведення антитерористичної операції або здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації, а також на територіях територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або які перебувають/перебували в тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), а також у разі, коли майно (документи) підприємств, установ, організацій або їх правонаступників (незалежно від місця їх реєстрації на території України) розташоване на території України та/або пошкоджене чи знищене внаслідок воєнних (бойових) дій, терористичних актів, диверсій, спричинених військовою агресією Російської Федерації проти України, за умови документального підтвердження пошкодження чи знищення майна (документів) (абзац другий пункту 18 Порядку № 637).

Відтак, стаж роботи за відсутності відомостей, що визначають право на пенсію в трудовій книжці має установлюватися органом Пенсійного фонду України відповідно до вимог Порядку № 637 на підставі показань не менше двох свідків, які б знали заявника по спільній з ним роботі на одному підприємстві, в установі, організації (в тому числі колгоспі) або в одній системі і мали документи про свою роботу за час, стосовно якого вони підтверджують роботу заявника.

При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 27 серпня 2021 року у справі № 947/14019/20 (провадження № 61-5612св21), зазначено, що: «за відсутності трудової книжки або відповідних записів у ній трудовий стаж встановлюється на підставі інших документів, виданих за місцем роботи, служби, навчання, а також архівними установами. У разі коли документи про трудовий стаж не збереглися, підтвердження трудового стажу здійснюється органами Пенсійного фонду України. У судовому порядку відповідно до пункту 26 зазначеного Порядку встановлюється лише факт приналежності документа, що підтверджує трудовий стаж, якщо ім`я, по батькові та прізвище, які зазначені в документі, не збігаються з ім`ям, по батькові або прізвищем особи за паспортом або свідоцтвом про народження. Таким чином, встановлення факту наявності трудового стажу для призначення пенсії здійснюється органами Пенсійного фонду України під час прийняття рішення про призначення пенсії, а рішення вказаного органу щодо її призначення підлягає оскарженню у встановленому законом порядку. З урахуванням наведеного питання встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає судовому розгляду».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 18 січня 2024 року у справі № 560/17953/21 (провадження № 11-150апп23) зазначено, що: «існують два порядки встановлення фактів, що мають юридичне значення: позасудовий і судовий. Не можуть розглядатися судами заяви про встановлення фактів належності до осіб, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи, до ветеранів чи інвалідів війни, проходження військової служби, перебування на фронті, у партизанських загонах, одержання поранень і контузій при виконанні обов`язків військової служби, про встановлення причин і ступеня втрати працездатності, групи інвалідності та часу її настання, про закінчення учбового закладу і одержання відповідної освіти, одержання урядових нагород. Відмова відповідного органу в установленні такого факту може бути оскаржена заінтересованою особою до суду в порядку, передбаченому законом. Аналогічний висновок Великої Палати Верховного Суду викладений у постановах від 08.11.2019 у справі № 161/853/19, від 18.12.2019 у справі № 370/2598/16-ц. Слід зауважити, що в разі оскарження до суду відмови відповідного органу в установленні юридичного факту, який підлягає встановленню у позасудовому порядку, такий спір підлягає розгляду в порядку адміністративного судочинства і суди насамперед перевіряють, чи відповідає оскаржуване рішення суб`єкта владних повноважень критеріям, визначеним частиною другою статті 2 КАС України, а відповідач в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень відповідно до частини другої статті 77 КАС України повинен довести правомірність свого рішення, дії чи бездіяльності … Справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення, розглядаються у позасудовому та судовому порядку. Рішення стосовно фактів, що мають юридичне значення, прийняті у позасудовому порядку, можуть бути оскаржені до судів адміністративної юрисдикції. Юридичні факти, які належать встановлювати в судовому порядку, вирішуються судами цивільної юрисдикції за правилами ЦПК України».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року в справі № 569/7589/17 (провадження № 14-560цс18) зазначено, що: «вирішуючи питання про прийняття заяви про встановлення факту, що має юридичне значення, суддя, окрім перевірки відповідності поданої заяви вимогам закону щодо форми та змісту, зобов`язаний з`ясувати питання про підсудність та юрисдикційність. Оскільки чинним законодавством передбачено позасудове встановлення певних фактів, що мають юридичне значення, то суддя, приймаючи заяву, повинен перевірити, чи може взагалі ця заява розглядатися в судовому порядку і чи не віднесено її розгляд до повноважень іншого органу».

Норми чинного законодавства України не передбачають право суду перебирати на себе повноваження інших державних органів. Суд може за наявності достатніх правових підстав визнати неправомірними дії компетентних державних органів щодо розгляду спірного питання.

Тобто, встановлення факту наявності трудового стажу реалізується в позасудовому порядку. Отже, ОСОБА_1 має можливість встановити факт наявності трудового стажу для призначення/перерахунку пенсії шляхом звернення до органу Пенсійного фонду України, а рішення вказаного органу щодо її призначення/перерахунку підлягає оскарженню у встановленому законом порядку.

Крім того, з рішення відділу перерахунків пенсії №1 управління пенсійного забезпечення, надання страхових виплат та соціальних послуг головного управління Пенсійного фонду України в Харківській області від 07.01.2026 №084550002953 вбачається, що в перерахунку пенсії ОСОБА_1 відмовлено у зв`язку з тим, що неможливо визначити вид перерахунку пенсії, також відсутній акт перевірки відповідності первинних документів змісту довідки про заробітну плату. Тобто, у зв`язку з неналежним оформленням заяви від 01.01.2026 р. та додатків до неї, а не в зв`язку з тим, що не підтверджений період роботи в колгоспі «Іскра».

За таких обставин встановлення факту наявності трудового стажу не підлягає розгляду в судовому порядку.

Згідно п.1 ч. 1 ст. 186 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо заява не підлягає розгляду в порядку цивільного судочинства.

Керуючись п.1 ч.1 ст. 186 ЦПК України, -

УХВАЛИВ:

Відмовити ОСОБА_1 у відкритті провадження у справі про встановлення факту трудових відносин.

Ухвала може бути оскаржена до Запорізького апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня отримання ухвали.

Суддя Комунарського районного

суду м. Запоріжжя Л.О. Варнавська