Ухвала суду № 137700036, 25.06.2026, Печерський районний суд міста Києва

печерський районний суд міста києва

Справа № 179/421/26-ц

пр. № 2-9259/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2026 року Печерський районний суд м. Києва

в складі головуючого - судді Литвинової І. В.

за участю секретаря судового засідання Когут Н. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у залі суду у м. Києві Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості,

УСТАНОВИВ:

06 травня 2026 року вказана позовна заява, на виконання ухвали Магдалинівського районного суду Дніпропетровської області від 17 березня 2026 року, надійшла до Печерського районного суду м. Києва, для розгляду якої визначено суддю та передано, для вирішення питання про відкриття провадження у справі, згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями.

12 травня 2026 року ухвалою судді у справі відкрито провадження для розгляду справи без виклику сторін у судове засідання.

19 травня 2026 року через Електронний суд від представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Дергунової А.В. надійшла заява про закриття провадження у справі, у зв`язку із сплатою заборгованості та відсутністю предмету спору.

Суд, вивчивши клопотання і дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, у межах ініційованого питання, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, дійшов до наступних висновків.

Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Положеннями статті 11 Цивільного процесуального кодексу України встановлено позицію диспозитивності цивільного судочинства, а саме передбачено, що суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Згідно з частиною першою ст. 12, частиною першою ст. 20 Цивільного кодексу України, особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд, у тому числі, реалізовує своє право на захист.

Відповідно до статті 255 Цивільного процесуального кодексу України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, якщо, зокрема, відсутній предмет спору.

У відповідності до Постанови Верховного Суду від 20 вересня 2021 року у справі № 638/3792/20 (провадження № 61-3438сво21), поняття «юридичний спір» має тлумачитися широко, з урахуванням підходу Європейського суду з прав людини до тлумачення поняття «спір про право» (п. 1 cm. б Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод). Зокрема, ЄСПЛ зазначив, що відповідно до духу Конвенції поняття «спір про право» має розглядатися не суто технічно, йому слід надавати сутнісного, а не формального значення.

Предмет спору - це об`єкт спірного правовідношення, з приводу якого виник спір. Предмет позову розуміють як певну матеріально-правову вимогу позивача до відповідача, стосовно якої позивач просить прийняти судове рішення.

Підстави позову - це обставини, якими позивач обґрунтовує свої вимоги щодо захисту права та охоронюваного законом інтересу.

Тобто правові підстави позову - це зазначена в позовній заяві нормативно-правова кваліфікація обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги.

З огляду на викладене відсутність предмета спору унеможливлює вирішення справи по суті незалежно від обґрунтованості позову, а відповідно і здійснення ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів осіб.

Прикладами відсутності предмета спору можуть бути дії сторін чи настання обставин, якщо між сторонами у зв`язку з цим не залишилося неврегульованих питань або спірні питання врегульовано самими сторонами.

Суд закриває провадження у справі у зв`язку з відсутністю предмета спору, якщо предмет спору був відсутній як на час пред`явлення позову, так і після відкриття провадження у справі.

За таких обставин, суд, дослідивши матеріали справи, прийшов до висновку про закриття провадження у справі, у зв`язку із відсутністю предмета спору.

Стосовно повернення судового збору, суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 7 Закону України «Про судовий збір», сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі: повернення заяви або скарги; закриття (припинення) провадження у справі (крім випадків, якщо провадження у справі закрито у зв`язку з відмовою позивача від позову і така відмова визнана судом), у тому числі в апеляційній та касаційній інстанціях.

Оскільки, в даному випадку розгляд справи по суті було розпочато і провадження у справі підлягає закриттю, у зв`язку із відсутністю предмету спору, суд не вбачає підстав для повернення судового збору позивачу.

Керуючись ст. ст. 1-20, 43, 49,133, 142,193, 255, 256, 352-355 Цивільного процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» Дергунової А.В. про закриття провадження у справі, задовольнити.

Закрити провадження у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Європейська агенція з повернення боргів» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Апеляційна скарга на ухвалу суду подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Суддя І. В. Литвинова