Ухвала суду № 137699781, 25.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/9412/25

Провадження №: 2-во/755/144/26

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"25" червня 2026 р. Дніпровський районний суд міста Києва в складі: головуючого судді Гаврилової О.В., розглянувши в порядку письмового провадження, в приміщенні Дніпровського районного суду міста Києва, заяву позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» про виправлення описки в ухвалі суду, подану в межах розгляду цивільної справи за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором -

в с т а н о в и в:

11 червня 2026 року Товариство з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» звернулось до суду із заявою про виправлення описки в ухвалі суду в цивільній справі №755/9412/25.

Вказану заяву було передано в провадження судді Гаврилової О.В. на підставі протоколу передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 15 червня 2026 року.

Відповідно до ст. 269 ЦПК України суд може з власної ініціативи або за заявою учасників справи виправити допущені в рішенні чи ухвалі описки чи арифметичні помилки. Питання про внесення виправлень вирішується без повідомлення учасників справи, про що постановляється ухвала.

За змістом положень ч. 13 ст. 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Суд, вивчивши доводи поданої заяви, дослідивши матеріали цивільної справи, приходить до наступного.

В провадженні Дніпровського районного суду міста Києва перебувала цивільна справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 03 липня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - повернуто позивачеві.

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» про повернення судового збору - задоволено, повернуто Товариству з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» судовий збір в сумі 2 422,40 грн, який сплачено на підставі платіжної інструкції в національній валюті №21102 від 02 липня 2025 року на рахунок №UA478999980313141206000026005, код отримувача 37993783, отримувач ГУК у м.Києві/Дніпров.р-н/22030101.

Як роз`яснено в п. 19 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18.12.2009 «Про судове рішення у цивільній справі», при вирішенні питання про виправлення описок чи арифметичних помилок, допущених у судовому рішенні, суд не має права змінювати зміст судового рішення, він лише усуває такі неточності, які впливають на можливість реалізації судового рішення чи його правосудності.

Описки - це помилки, зумовлені неправильним написанням слів. Виправленню підлягають лише ті описки, які мають істотний характер. До таких належить написання прізвищ та імен, адрес, найменувань спірного майна, зазначення дат та строків.

Під загальним поняттям «описка» розуміється неправильне написання слів. При цьому такі описки мають бути такими, що призводять до неправильного сприйняття або розуміння судового рішення.

Вирішуючи питання про виправлення описок допущених у судовому рішенні, суд не вправі змінювати зміст судового рішення, він лише усуває неточності щодо встановлених фактичних обставин справи (наприклад, дати події, номера і дати документа, прізвища особи тощо) або які мають технічний характер.

За матеріалами справи вбачається, що ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 05 червня 2025 року позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором було залишено без руху та запропонувано позивачу в п`ятиденний строк з дня отримання копії ухвали усунути вищезазначені недоліки.

З метою усунення недоліків позивачу було запропоновано подати до суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 2 422,40 за позовною заявою, відповідачем за якою є ОСОБА_1 .

В ухвалі від 05 червня 2025 року, серед іншого, зазначалось, що:

«Як убачається зі змісту позовної заяви, позивачем зазначена ціна позову 19 345,20 грн.

Отже, судовий збір, який мав сплатити позивач становить 2 422,40 грн.

До матеріалів позовної заяви додано платіжну інструкцію №10281 від 23 квітня 2025 року про сплату судового збору в сумі 2 422,40 грн.

Згідно змісту роз`яснень, наведених у пункті 26 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ від 17.10.2014 року № 10 «Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах», відповідно до частини другої статті 9 Закону України від 08 липня 2011 року № 3674-VI «Про судовий збір» суд перед відкриттям провадження у справі, прийняттям до розгляду заяв (скарг) перевіряє зарахування судового збору до спеціального фонду Державного бюджету України.

Відповідні документи подаються до суду тільки в оригіналі; копії, у тому числі виготовлені з використанням технічних засобів (фотокопії тощо) цих документів, а також платіжне доручення, яке за формою не відповідає наведеним вимогам, не можуть бути належним доказом сплати судового збору.

Однак, під час здійснення судом перевірки зарахування до спеціального фонду державного бюджету сплаченого позивачем судового збору за долученою до позовної заяви платіжною інструкцією, за відомостями комп`ютерної програми «Д-3» відсутня інформація про зарахування судового збору до державного бюджету за позовною заявою у справі №755/9412/25.

Крім того, долучена до матеріалів позовної заяви платіжна інструкція №10281 від 23 квітня 2025 року не містить відомості про те, за яку саме позовну заяву сплачується судовий збір, тому вказана платіжна інструкція не може слугувати доказом належної оплати позивачем судового збору саме за позовом до ОСОБА_1 .

При цьому, інша інформація, яка б надавала можливість ідентифікувати, що саме за подачу позовної заяви, відповідачем за якою є ОСОБА_1 , позивачем сплачено судовий збір, відсутня, отже додана позивачем платіжна інструкція не є належним доказом сплати судового збору за даною позовною заявою.

Вказаний висновок підтверджено постановою Київського апеляційного суду від 05 травня 2020 року у справі № 755/3288/20, та постановою Київського апеляційного суду від 06 жовтня 2020 року у справі № 755/3292/20.

Так, колегією суддів у постанові від 06 жовтня 2020 року у справі № 755/3292/20 зауважено, зокрема: «Колегія суддів відхиляє доводи апеляційної скарги про те, що суд перед прийняттям заяви про видачу судового наказу самостійно перевіряє сплату заявником належної суми судового збору, оскільки в платіжному дорученні № 1061 від 11 лютого 2020 року відсутня будь-яка інформація, яка б надавала можливість ідентифікувати, що саме за подачу даної заяви сплачено судовий збір. Також не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що реквізит «призначення платежу» у платіжному дорученні № 1061 від 11 лютого 2020 року було оформлено заявником у повній відповідності до прикладу, наведеному на сторінці суду першої інстанції офіційного сайту Судова влада України, оскільки заповнення платіжного доручення повинно відбуватись відповідно до роз`яснень Вищого спеціалізованого суду з розгляду цивільних і кримінальних справ, наведених вище та з розумінням того, що подаючи заяву про видачу судового наказу, необхідно зазначати інформацію, яка б ідентифікувала, за що саме сплачено судовий збір, зважаючи і на те, що на офіційному сайті суду, зазначено лише загальний приклад.»

Отже, на виконання ухвали суду, позивач має надати суду оригінал платіжного документа про сплату судового збору в розмірі 2 422,40 грн.»

Ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року позивачу повернуто судовий збір в сумі 2 422,40 грн, який сплачено на підставі платіжної інструкції в національній валюті №21102 від 02 липня 2025 року, яку позивачем було надано на виконання ухвали суду про залишення позовної заяви без руху.

Враховуючи відсутність інформації про зарахування до державного бюджету судового збору на підставі платіжної інструкції №10281 від 23 квітня 2025 року за позовною заявою у справі №755/9412/25, суд не вбачає правових підстав для задоволення заяви про виправлення описки.

Враховуючи викладене та керуючись статтями 259-261, 269, 354 Цивільного процесуального кодексу України, суд -

п о с т а н о в и в:

Відмовити в задоволені заяви позивача Товариства з обмеженою відповідальністю «Фінансова компанія «Ейс» про виправлення описки в ухвалі Дніпровського районного суду міста Києва від 17 вересня 2025 року у справі №755/9412/25.

Ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного суду протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення.

Учасник справи, якому ухвала суду не була вручена у день її проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на ухвалу суду якщо апеляційна скарга подана протягом п`ятнадцяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

С у д д я