Ухвала суду № 137699619, 17.06.2026, Дніпровський районний суд міста Києва

Справа №:755/22123/24

Провадження №: 1-кп/755/52/25

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

"17" червня 2026 р. місто Київ

Дніпровський районний суд міста Києва колегіально судом у складі трьох суддів:

головуючого судді ОСОБА_1 ,

суддів ОСОБА_2 ,

ОСОБА_3 ,

при секретарі ОСОБА_4 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні, в залі Дніпровського районного суду міста Києва, клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100040002177 від 16 червня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307, частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 311 КК України, ОСОБА_7 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307, частиною третьою статті 307 КК України, ОСОБА_8 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307, частиною третьою статті 311 КК України, ОСОБА_9 , у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 311 КК України, ОСОБА_10 , у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_11 ,

захисників адвокатів ОСОБА_12 ,

ОСОБА_13 ,

ОСОБА_14 ,

ОСОБА_15 ,

обвинувачених ОСОБА_8 ,

ОСОБА_10 ,

ВСТАНОВИЛА:

в провадженні Дніпровського районного суду міста Києва на стадії судового розгляду перебуває кримінальне провадження, внесене до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12023100040002177 від 16 червня 2023 року, за обвинуваченням ОСОБА_5 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307, частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 311 КК України, ОСОБА_7 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307, частиною третьою статті 307 КК України, ОСОБА_8 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307, частиною третьою статті 311 КК України, ОСОБА_9 у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 311 КК України, ОСОБА_10 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 307 КК України.

На адресу суду надійшло клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна у кримінальному провадження №12023100040002177 від 16 червня 2023 року, а саме: з предмету схожого на пістолет з маркуванням Форт-17Р № НОМЕР_1 , вісім предметів схожих на набої, один предмет, схожий на патрон 5*45; дозволу на зброю на ім`я ОСОБА_5 ; двох зв`язок ключів; паспорту на ім`я ОСОБА_5 .

Мотивуючи своє клопотання захисник посилається на те, що 05 червня 2024 року під час проведення санкціонованого обшуку в транспортному засобі марки «КІА», державний номерний знак НОМЕР_2 за адресою: м.Київ, пр-т Червоної Калини, 8, яким користувався ОСОБА_5 , було виявлено та вилучено речі та документи, які не мають жодного відношення до кримінального провадження, а саме: дозвіл на зброю в обложці на ім`я ОСОБА_5 , дозвіл № НОМЕР_3 виданий 29 травня 2020 року на право зберігання, носіння «Форт-17Р» к-р 9 мм № НОМЕР_4 ; дві зв`язки ключів з магнітними ключами та брелком; сумку чорного кольору; перепустку НОМЕР_6 видана КНП «Київська міська клінічна лікарня №3»; посвідчення кореспондента НОМЕР_7 до 31 грудня 2024 року; вкладиш для карток, всередині якого посвідчення водія на ім`я ОСОБА_5 , паспорт на ім`я ОСОБА_5 № НОМЕР_5 ; порожній гаманець та інші речі і документи.

12 червня 2024 року слідчим суддею Дніпровського районного суду міста Києва у справі №755/8820/24 було накладено арешт на вилучені речі, а саме: предмет схожий на пістолет з маркуванням Форт-17Р № НОМЕР_1 , вісім предметів, схожих на набої, один предмет, схожий на патрон 5*45; дозвіл на зброю на ім`я ОСОБА_5 ; дві зв`язки ключів; паспорт на ім`я ОСОБА_5 .

02 червня 2025 року обвинуваченого ОСОБА_5 було звільнено з під варти у зв`язку з внесенням застави визначеної ухвалою Дніпровського районного суду міста Києва.

Вищезазначені речі, на які ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва було накладено арешт, необхідні ОСОБА_5 для користування. Крім того, захисник, зазначає, що на дані речі було накладено арешт, як на речові докази, однак жодного відношення до справи, в тому числі речових доказів відношення не мають, оскільки кримінальне правопорушення стосується обігу наркотичних речовин.

В судовому засіданні захисник обвинуваченого ОСОБА_5 - адвокат ОСОБА_6 підтримала своє клопотання з наведених у ньому мотивів та просила суд його задовольнити.

Прокурор в судовому засіданні не заперечувала щодо задоволення клопотання захисника ОСОБА_6 , враховуючи кваліфікацію кримінального правопорушення.

Захисники ОСОБА_15 , ОСОБА_14 , ОСОБА_13 та обвинуваченні ОСОБА_8 і ОСОБА_10 в судовому засіданні щодо клопотання захисника ОСОБА_6 поклались на розсуд суду.

Дослідивши наявні матеріали кримінального провадження та клопотання про скасування арешту майна, вислухавши думку прокурора, та інших учасників кримінального провадження, колегія суддів доходить таких висновків.

Згідно статті 131 КПК України, заходи забезпечення кримінального провадження застосовуються з метою досягнення дієвості цього провадження.

Відповідно до статті 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження.

Згідно з частиною другою статті 170 КПК України арешт майна допускається з метою забезпечення: 1) збереження речових доказів; 2) спеціальної конфіскації; 3) конфіскації майна як виду покарання або заходу кримінально-правового характеру щодо юридичної особи; 4) відшкодування шкоди, завданої внаслідок кримінального правопорушення (цивільний позов), чи стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди.

Відповідно до частин першої та другої статті 174 КПК України підозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, представник юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, представника юридичної особи, щодо якої здійснюється провадження, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Як установлено судом, ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 12 червня 2026 року у справі № 755/8820/26 накладено арешт на майно з метою збереження речових доказів, а саме: предмет схожий на пістолет з маркуванням Форт-17Р № НОМЕР_1 , вісім предметів, схожих на набої, один предмет схожий на патрон 5*45; дозвіл на зброю на ім`я ОСОБА_5 ; дві зв`язки ключів; паспорт на ім`я ОСОБА_5 .

При цьому, ОСОБА_5 обвинувачується у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених частиною другою статті 307, частиною третьою статті 307, частиною третьою статті 311 КК України. Тобто, у вчиненні злочинів, що відносяться до кримінальних правопорушень у сфері обігу наркотичних засобів, психотропних речовин, їх аналогів або прекурсорів та інших кримінальних провопорушень проти здоров?я населення.

Разом з тим не доведено, що майно, на яке накладено арешт, має доказове значення для кримінального провадження чи може бути використане як доказ під час судового розгляду.

Відповідно до частини другої статті 173 КПК України визначено, що при вирішенні питання про арешт майна слідчий суддя повинен враховувати, серед іншого, правову підставу для арешту майна та можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні (якщо арешт майна накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 КПК України).

Як вбачається зі змісту ухвали, якою накладено арешт на майно, слідчий суддя керувався вимогами статті 170 КПК України, врахував розумність і співмірність обмеження права власності, а також, що арешт необхідний з метою забезпечення збереження речових доказів.

Статтею 16 КПК України передбачено недоторканість права власності як одну із засад кримінального провадження. Цією нормою передбачено, що позбавлення або обмеження права власності під час кримінального провадження здійснюється лише на підставі вмотивованого судового рішення, ухваленого в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Водночас, колегія суддів враховує, що в силу статті 41 Конституції України, статті 1 протоколу № 1 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожна фізична та юридична особа має право володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений свого майна інакше, ніж на користь суспільства і на умовах, передбачених Законом або загальними принципами міжнародного права.

Стаття 1 Першого протоколу до Європейської конвенції гарантує право на вільне володіння своїм майном, яке звичайно називається правом на власність.

Відповідно до практики Європейського суду з прав людини, для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Розумна рівновага має зберігатися між загальними інтересами суспільства та вимогами дотримання основних прав особи (рішення у справі «АГОСІ проти Сполученого Королівства» (AGOSI v. The United Kingdom від 24 жовтня 1986 року, серія А, № 108, п. 52). Іншими словами, заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

У справі Раймондо проти Італії (Raimondo v. Italy, рішення 24.01.1994), в яких заявники скаржилася на контроль за використанням власності в зв`язку з провадженням кримінального розслідування, не знайшовши у цьому випадку порушення статті 1 протоколу №1, Суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань (п.35).

З викладених вище норм КПК України та практики Європейського суду з прав людини, вбачається, що захист прав власника чи законного володільця майна, яке має значення для кримінального провадження, є пріоритетним, і ступінь втручання у право власності особи має бути співмірним потребам досудового розслідування.

Під час судового розгляду встановлено, що в ході досудового розслідування даного кримінального провадження доказів того, що арештоване майно є засобом вчинення інкримінованих кримінальних правопорушень або містить сліди їх вчинення, тобто його відповідності критеріям, визначеним статтею 98 КПК України, прокурором не надано.

Вказане майно, щодо якого захисник просить скасувати арешт, не є предметом кримінального правопорушення. При цьому, сторона обвинувачення також не заперечує вказаний факт.

Враховуючи викладене, розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, колеггія суддів доходить висновку, що захисником у поданому клопотанні доведено відсутність у справі обставин, які б виправдовували подальше втручання держави у право на мирне володіння ОСОБА_5 вказаним майном, а також обумовлювали подальший арешт належного йому майна, тому колегія суддів доходить висновку про обґрунтованість клопотання та його задоволення.

З огляду на викладене та керуючись статтями 98, 170-173, 309, 372, 392, 395 КПК України, колегія суддів,

УХВАЛИЛА:

клопотання захисника обвинуваченого ОСОБА_5 - адвоката ОСОБА_6 про скасування арешту майна - задовольнити.

Скасувати арешт майна, накладений ухвалою слідчого судді Дніпровського районного суду міста Києва від 12 червня 2025 року у справі 755/8820/24, в межах кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №12023100040002177 від 16 червня 2023 року, а саме: з предмету схожого на пістолет з маркуванням Форт-17Р № НОМЕР_1 , вісім предметів схожих на набої, один предмет схожий на патрон 5*45; дозволу на зброю на ім`я ОСОБА_5 ; двох зв`язок ключів; паспорту на ім`я ОСОБА_5 .

Копію ухвали направити заявнику та слідчому.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Визначити час проголошення повного тексту ухвали - 15 годин 00 хвилин 19 червня 2026 року.

Головуючий - суддя Дніпровського районного суду

міста Києва ОСОБА_1

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва ОСОБА_2

Суддя Дніпровського районного суду

міста Києва ОСОБА_3