Ухвала суду № 137699039, 05.06.2026, Голосіївський районний суд міста Києва

Справа № 752/12169/26

Провадження №: 1-кс/752/4768/26

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2026 року слідчий суддя Голосіївського районного суду міста Києва ОСОБА_1 , при секретарі ОСОБА_2 , за участю прокурора ОСОБА_3 , адвоката ОСОБА_4 , розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Києві клопотання заступника начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні 42026010000000014 від 13 березня 2026 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України,

В С Т А Н О В И В :

31 травня 2026 року заступник начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 звернувся до слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва з клопотанням про накладення арешту на майно, вилучене 29.05.2026 в ході проведення обшуку транспортного засобу Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова ТЗ: НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ТОВ «УІАК» (ЄДРПОУ: 38658875) та перебуває у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 ..

Клопотання обґрунтовано тим, що слідчим управлінням головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за процесуального керівництва прокуратури Автономної республіки Крим та м. Севастополя здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026010000000014 від 13.03.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Досудовим розслідуванням встановлено, що група осіб - мешканці м. Кременчука Полтавської області, а саме: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_5 та ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за попередньою змовою, здійснюють перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, шляхом організації та забезпечення безперешкодного залишення військовослужбовцями місць дислокації несення військової служби (військових частин та навчальних центрів Збройних Сил України) на території різних регіонів України та подальшому доставленні/вивезенні до обумовленого місця проживання/мешкання за грошову винагороду, тим самим забезпечують умови для ухилення ними від військової служби.

На даний час встановлено факти організації та забезпечення безперешкодного залишення 7 військовослужбовцями територій військових частин (в/ч НОМЕР_3 , НОМЕР_4 , НОМЕР_5 , НОМЕР_6 ) на території Житомирської, Донецької та Рівненської областей.

29.05.2026 ОСОБА_8 , ОСОБА_9 та ОСОБА_5 затримано, в порядку ст. 208 КПК України, за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України, при доставленні до м. Кременчук Полтавської області військовослужбовця в/ч НОМЕР_6 (особа, залучена до конфіденційного співробітництва, під час проведення контролю за вчиненням злочину) та отримання грошових коштів (імітаційних засобів - обумовленої суми 3000 доларів США).

Також, 29.05.2026, в порядку п. 6 ч. 1 ст. 615 КПК України затримано за підозрою у вчиненні кримінальних правопорушень, передбаченого ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України затримано ОСОБА_6 та ОСОБА_7

29.05.2026 на підставі ухвали слідчого судді Голосіївського районного суду м. Києва проведено обшук транспортного засобу Ford Fiesta, д.н.з. НОМЕР_1 , номер кузова ТЗ: НОМЕР_2 , який належить на праві приватної власності ТОВ «УІАК» (ЄДРПОУ: 38658875) та перебуває у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 : в ході чого вилучено сам транспортний засіб та ключі від нього.

Досудовим розслідуванням встановлено, що ОСОБА_5 , ОСОБА_10 та ОСОБА_9 використовували вище вказаний транспортний засіб для пересування та забезпечували на ньому перевезення військовозобов`язаних.

Таким чином, речі, документи, грошові кошти та інше вилучене майно відповідає критеріям речових доказів, визначених ст. 98 КПК України, може бути використане як доказ факту вчинення кримінального правопорушення - перешкоджання законній діяльності Збройних Сил України та інших військових формувань в особливий період, а також обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відповідно до ч. 1 ст. 98 КПК України, постановою слідчого у кримінальному провадженні вказане майно визнано речовими доказами.

Прокурор ОСОБА_3 в судовому засіданні підтримала вказане клопотання та просила його задовольнити, зазначила, що майно, на яке вона просить накласти арешт, визнане речовими доказами та на даний час існує необхідність накладення арешту на вказане майно.

Адвокат ОСОБА_4 в судовому засіданні заперечував щодо задоволення клопотання, посилаючись на його необгрунтованість, зазначив, що прокурором не надано доказів, що вказане майно відповідає критеріям речового доказу, власник майна не має відношення до вказаного кримінального правопорушення, просив відмовити у задоволенні клопотання та долучив письмові заперечення.

Згідно ч. 4 ст. 107 КПК України, фіксування судового засідання здійснювалось за допомогою технічних засобів.

Заслухавши думку прокурора, адвоката, дослідивши клопотання та долучені до нього документи, слідчий суддя дійшов наступного висновку.

До клопотання додані копії документів та матеріали, якими прокурор обґрунтовує доводи клопотання, а також витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо внесення даних з приводу кримінального провадження, в рамках якого подається клопотання.

Слідчим суддею встановлено, що слідчим управлінням головного управління Національної поліції в Автономній Республіці Крим та м. Севастополі за процесуального керівництва прокуратури Автономної республіки Крим та м. Севастополя здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 42026010000000014 від 13.03.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Ухвалою слідчого судді Голосіївського районного суду міста Києва від 25 травня 2026 року надано дозвіл на проведення обшуку транспортного засобу FORD FIESTA, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_7 , який на праві приватної власності належить ТОВ «УІАК», ЄДРПОУ: 38658875 та який перебуває у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Постановою т.в.о. першого заступника начальника ГУ- начальника слідчого управління Головного управління Національної поліції в автономній Республіці Крим та м. Севастополі ОСОБА_11 від 29 травня 2026 року, майно, вилучене 29 травня 2026 року під час проведення обшуку транспортного засобу FORD FIESTA, д.н.з. НОМЕР_1 , номер шасі НОМЕР_7 , який на праві приватної власності належить ТОВ «УІАК», ЄДРПОУ: 38658875 та який перебуває у користуванні ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , визнано речовими доказами у кримінальному провадженні № 42026010000000014 від 13.03.2026 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України.

Відповідно до п. 7 ч. 2 ст. 131 КПК України одним із заходів забезпечення кримінального провадження є арешт майна.

Відповідно до положень ч. 1 ст. 170 КПК України, арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом злочину, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку. Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення, використання, перетворення, пересування, передачі, відчуження.

Згідно з вимогами ч. 3 ст. 170 КПК України, у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Статтею 98 КПК України визначено, що речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддями вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При вирішенні питання про арешт майна з метою збереження речових доказів слідчий суддя, суд повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб (ч. 2 ст. 173 КПК України).

У відповідності до ч. 1 ст. 173 КПК України, слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Матеріалами, доданими до клопотання, стороною обвинувачення не було доведено, що вилучений під час обшуку автомобіль та ключі до нього відповідають критеріям, зазначеним у статті 98 КПК України.

Так, протокол обшуку не містить відомостей щодо підстав чи розумних підозр для висновку про те, що вилучене майно, є доказом будь-якого кримінального правопорушення, а також відомостей про наявність підстав вважати, що зазначене майно відповідає критеріям, зазначеним у ст. 98 КПК України.

Постанова слідчого від 30.09.2025, якою вказане майно визнано речовим доказом у кримінальному провадженні, також не містить обґрунтування того, яким саме ознакам ст. 98 КПК України відповідає вказане вилучене майно, яке конкретно значення має це майно для кримінального провадження, як саме це майно буде використано під час досудового розслідування.

За таких обставин, слідчий суддя не вбачає підстав для задоволення клопотання прокурора про арешт майна, оскільки прокурором не доведено наявність обґрунтованих підстав і мети, відповідно до положень статті 170 цього Кодексу, а також не доведено необхідності такого арешту та наявності ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

З огляду на викладене, клопотання прокурора про арешт майна не підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 98, 100, 131, 132, 170-173, 372 КПК України, слідчий суддя,

ПОСТАНОВИВ:

У задоволенні клопотання заступника начальника відділу прокуратури Автономної Республіки Крим та міста Севастополя ОСОБА_3 про накладення арешту на майно у кримінальному провадженні 42026010000000014 від 13 березня 2026 року за ознаками вчинення кримінальних правопорушень, передбачених ч. 2 ст. 28, ч. 1 ст. 114-1 КК України - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена протягом п`яти днів з дня її оголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Слідчий суддя: ОСОБА_1