Рішення № 137698813, 24.06.2026, Черкаський окружний адміністративний суд

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2026 року справа № 580/3607/26 м. Черкаси

Черкаський окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді: Кульчицького С.О.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у порядку письмового провадження у змішаній (паперовій та електронній) формі адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до відділу житлово - комунального господарства Уманської міської ради про визнання протиправними дії та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

До Черкаського окружного адміністративного суду звернулася ОСОБА_1 (далі - позивач) з позовом до відділу житлово - комунального господарства Уманської міської ради, в якому просить:

- визнати протиправними дії відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради щодо відмови, що міститься у листі від 08.04.2026 р. 515/09 надати ОСОБА_1 безкоштовно на е-адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 скановані копії усіх документів, які стосуються кількості стяжок будинку АДРЕСА_1 , вказати роки, підстави;

- зобов`язати відділ житлово-комунального господарства Уманської міської ради надіслати на електронну адресу ОСОБА_1 скановані копії усіх документів, які стосуються кількості стяжок будинку АДРЕСА_1 , вказати роки, підстави.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 3 квітня 2026 ОСОБА_1 звернулась до відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради щодо наданні інформації: 1.Надати точну, повну та достовірну інформацію щодо кількості стяжок будинку АДРЕСА_1 , вказати роки, підстави та надіслати безкоштовно копії усіх документів з даного питання на е-адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1. Листом від 08.04.2026 р. №515/09 Відповідач відмовив у задоволенні запиту від 03.04.2026, мотивуючи відсутністю правових підстав.

Ухвалою суду від 13.04.2026 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито спрощене позовне провадження без повідомлення учасників справи.

Відповідач подав до суду відзив в якому просить в задоволенні позову відмовити. Вказує, що на адресу Відповідача від Позивача надійшов перший інформаційний запит від 10.03.2026. Цим запитом Позивач просила надати точну, повну та достовірну інформацію щодо кількості стяжок будинку АДРЕСА_1 , вказати роки, підстави та надати копії документів з даного питання. Позивач просила відповідь на її запит відправити за вказаною поштовою адресою та на електронну адресу. Позивачу в визначений термін була надана відповідь від 16.03.2026 за вих.№ 364/09 на вказані поштову та електронну адреси. Дана відповідь на запит містила інформацію про те, що капітальний ремонт зазначеного будинку проводився у 1996 році на підставі замовлення відділу житлового господарства Уманської міської ради від 04.12.1995 № 750. Реконструкція будинку проводилась у 2018 році на підставі укладених відділом житловокомунального господарства Уманської міської ради договорів, які у встановленому законом порядку були оприлюднені на офіційному майданчику електронної системи публічних закупівель України ProZorro. Крім того, Позивача інформаційно, що надані також посилання на офіційному майданчику електронної системи публічних закупівель України ProZorro де розміщені лише договори. Далі по тексту зазначено, що проектно-кошторисна документація не може бути надана на вимогу Позивача, так як відповідно до положень Цивільного кодексу України відділ житлово-комунального господарства Уманської міської ради, як замовник, зобов`язаний використовувати проектно-кошторисну документацію, одержану від підрядника, лише для цілей, встановлених договором та не передавати проектно-кошторисну документацію іншим особам і не розголошувати дані, що містяться у ній, без згоди виконавця. Окрім того, умовами договорів на виконання проєктно-кошторисної документації, встановлено, що відділ житлово-комунального господарства Уманської міської ради, як замовник, має право надавати іншим особам дозвіл на використання документації тільки у випадках, що стосуються розвитку містобудівної документації. Так як Відповідач просила відповідь надати як в паперовій та електронній формі, тобто копії документів потрібно було робити в паперових та сканованих копіях, то Позивачу повідомлено, що об`єм запитуваної інформації становить 155 сторінок. До повного переліку документів, що потребувалось надати Позивачу окрім договорів входять - замовлення на будівництво та реконструкцію, протоколи погодження цін, зведені кошториси, кошториси на надання послуг з інженерно-геодезичних вишукувань, платіжки, звіти, акти здачі-приймання виконаних робіт по кожному виду робіт до кожного укладеного договору. Саме тому, Позивачу було вказано, що спираючись на норму законодавства, а саме ст. 21 та 22 закону України ««Про доступ до публічної інформації» (далі - Закон № 2939-VI ), копії всіх документів можуть бути надані на інформаційний запит після отримання документів, що підтверджують повну оплату витрат, пов`язаних з наданням відповіді. Для цього в додатках до даного листа було надано рахунок на відшкодування розміру фактичних витрат на копіювання та сканування документів, так як ще раз зазначаємо, Позивач забажала отримати інформацію на свій запит як на поштову адресу так і на електронну адресу. Тобто, рахунок містив розрахунок для сплати витрат на копіювання та розрахунок для сплати витрат на сканування (копія рахунку додається Позивачем до позовної заяви). Отже, Відповідач частково надав інформацію, а в отримані решти інформації - не відмовив, а вказав законодавчо визначені умови для отримання решти інформації. Позивач надіслав новий інформаційний запит від 03.04.2026 до Відповідача знову ж таки щодо надання точної, повної та достовірної інформації щодо кількості стяжок будинку № 43 по вул. Фортечній в м. Умані, вказати роки, підстави та надіслати безкоштовно копії усіх документів з даного питання на електронну адресу Позивача. Позивачу знову в чітко визначений нормою термін надіслано відповідь від 08.04.2026 за вих. № 515/09 (Позивач надав копію до позовної заяви), на електронну адресу, яка стала предметом даного позову. Відповідач у відповіді на новий запит вказав, що даний інформаційний запит за своїм змістом є тотожнім попередньому запиту від 10.03.2026 на який було повідомлено інформацію щодо кількості стяжок будинку, зазначений перелік документів, складених відносно даного питання та детально роз`яснено умови отримання їх копій, також роз`яснено спираючись на норми чинного законодавства, що у відділу відсутні правові підстави для безкоштовного виготовлення та надання усіх копії документів.

Позивач надіслала відповідь на відзив в якій вказала, що обставина першого запиту від 10.03.2026 р. взагалі не є предметом доказування у даній справі, що свідчить про зловживання процесуальними правами Відповідачем. Вказує, що у поданому суду Відзиві на позовну заяву Відповідач не навів жодного обґрунтування на спростування доводів позову, а інші доводи Відповідача не заслуговують на увагу суду. Таким чином, у Відзиві Відповідач не тільки не спростував, а навпаки, підтвердив обґрунтованість позовної заяви. Ефективний спосіб захисту прав та інтересів особи має відповідати таким вимогам: забезпечувати максимально дієве поновлення порушених прав за існуючого законодавчого регулювання; бути адекватним фактичним обставинам справи; не суперечити суті вимог, визначених особою, що звернулася до суду.

Відповідач надіслав заперечення на відповідь на відзив в якому вказав, що відповідач вважає доводи Позивача в відповіді на відзив такими, що суперечать його ж позовній заяві, зокрема щодо заявленого твердження - «обставина першого запиту від 10.03.2026 р. взагалі не є предметом доказування у даній справі, що свідчить про зловживання правами». Таке твердження є не логічним з боку Позивача, адже саме Позивач до своєї позовної заяви долучив як доказ відповідь на перший запит від 10.03.2026. Відповідач в відзиві на позовну заяву, прокоментував текст другого запиту від 03.04.2026 та прокоментував відповідь на даний запит, де прописав, що запит від 10.03.2026 і запит від 03.04.2026 є тотожніми. Саме тому, Відповідач вважає (тому і долучив до відзиву на позовну заяву цей перший запит Позивача від 10.03.2026 як додаток), що це була належна та необхідна дія. І в даному випадку, з боку Відповідача не було жодного зловживання своїх процесуальних прав. Зловживання Відповідачем процесуальними правами - це недобросовісне використання прав (подання безпідставних позовів, затягування процесу, приховування доказів) для шкоди іншим учасникам або перешкоджання правосуддю. Отже, в даній ситуації суд не може бачити зловживання Відповідачем своїх процесуальних прав. Стосовно заявлених коментарів, що «посилання Позивача на висновки викладених у постановах ВП ВС у справах № 9901/454/21 та № 9901/496/21, які не є релевантними до даної справи», вважаємо (що і доводили суду в відзиві на позовну заяву) навпаки, висновки ВП ВС, які є тотожніми з даною справою. При цьому, згідно з усталеною практикою ВП ВС суди під час вирішення тотожніх спорів повинні враховувати саме останню правову позицію ВП ВС, тому доводи Позивача з цього питання є помилковими.

Позивач надіслала додаткові пояснення у справі у яких вказала, що твердження Відповідача спрямовані на отримання потрібного рішення суду та суперечать завданню адміністративного судочинства щодо забезпечення справедливого, неупередженого та своєчасного вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Розглянувши подані документи і матеріали, суд зазначає, що відповідно до пункту 122 розділу VI Перехідні положення Положення №1845/0/15-21 до початку функціонування всіх підсистем (модулів) ЄСІТС справи можуть розглядатися (формуватися та зберігатися) в паперовій, електронній чи змішаній формі залежно від наявних у суді можливостей. Електронні документи та електронні копії паперових документів вносяться до АСДС та зберігаються в централізованому файловому сховищі. Документи, що надійшли до суду в електронній формі, за потреби можуть роздруковуватися та приєднуватися до матеріалів справи у паперовій формі.

Згідно з абзацом 21 пункту 1 розділу VII Формування і оформлення судових справ Інструкції з діловодства в місцевих та апеляційних судах України, затвердженої наказом Державної судової адміністрації України від 20.08.2019 № 814 (у редакції наказу Державної судової адміністрації України від 17 жовтня 2023 року № 485) у випадку прийняття суддею (суддею-доповідачем), у провадженні якого перебуває судова справа, рішення щодо розгляду (формування та зберігання) судової справи (матеріалів кримінального провадження) в електронній чи змішаній (паперовій та електронній) формі, формування матеріалів судової справи здійснюється у відповідній(их) формі(ах) (паперовій та/або електронній).

Отже, процесуальне законодавство передбачає можливість розгляду справи у змішаній формі (паперовій та електронній) та прийняття рішення про такий розгляд суддею, у провадженні якого перебуває судова справа.

Враховуючи вищевикладені обставини, суд вважає за доцільне здійснити розгляд справи у змішаній (паперовій та електронній) формі.

Дослідивши матеріали справи, всебічно та повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд зазначає наступне.

03.04.2026 позивач ОСОБА_1 звернулася з інйформаційним запитом до відділу ЖКГ Уманської міської ради в якому просила надати точну, повну та достовірну інформацію щодо кількості стяжок будинку АДРЕСА_1 , вказати роки, підстави та надіслати БЕЗКОШТОВНО копії усіх документів з даного питання на е-адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1.

На вказаний запит відповідач надав відповідь від 08.04.2026 №515/09 в якій зазначив наступне: «Згідно статті 21 Закону України «Про доступ до публічної інформації», у разі якщо задоволення запиту на інформацію передбачає виготовлення копій документів обсягом більш як 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк. Уманської міською радою прийнято рішення від 20 липня 2016 року №2.3-14/7 «Про затвердження Порядку відшкодування фактичних витрат на копіювання або друк документів», зі змінами, внесеними рішенням Уманської міської ради від 25.06.2021 № 23-16/8, відповідно до якого відповідь на запит надається після отримання документів, що підтверджують повну оплату витрат, пов`язаних з наданням відповіді. Відповідь на запит не надається у разі повної або часткової відмови запитувача від оплати витрат, пов`язаних із наданням відповіді за запитом на інформацію. Відділ житлово-комунального господарства Уманської міської ради є виконавчим органом Уманської міської ради, який підзвітний та підконтрольний міській раді і якому, відповідно до ст. 73 Закону України «Про місцеве самоврядування», акти міської ради є обов`язковими для виконання. Враховуючи вищевикладене, у відділу відсутні правові підстави для безкоштовного виготовлення та надання Вам усіх копій документів».

Отже, предметом спору у даній справі є визнання протиправними дії відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради щодо відмови, що міститься у листі від 08.04.2026 р. №515/09 надати ОСОБА_1 безкоштовно на е-адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 скановані копії усіх документів, які стосуються кількості стяжок будинку АДРЕСА_1 , вказати роки, підстави.

Вважаючи протиправною відмову у наданні сканованих копій усіх документів безкоштовно, позивач звернулася до суду з цим позовом.

Відповідно до ст. 34 Конституції України кожен має право вільно збирати, зберігати, використовувати і поширювати інформацію усно, письмово або в інший спосіб - на свій вибір.

Статтею 40 Конституції України встановлено, що усі мають право направляти індивідуальні чи колективні письмові звернення або особисто звертатися до органів державної влади, органів місцевого самоврядування та посадових і службових осіб цих органів, що зобов`язані розглянути звернення і дати обґрунтовану відповідь у встановлений законом строк

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про інформацію» від 02.10.1992 року №2657-XII (далі - Закон №2657-XII) кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів. Реалізація права на інформацію не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011 року №2939-VI (далі - Закон №2939-VI) публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб`єктами владних повноважень своїх обов`язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб`єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Згідно п. 2 ч. 1 ст. 5 Закону №2939-VI доступ до інформації забезпечується шляхом надання інформації за запитами на інформацію.

За п. 1 ч. 1 ст. 6 Закону №2939-VI інформацією з обмеженим доступом є конфіденційна інформація.

Пунктом 6 ч. 1 ст. 14 Закону №2939-VI встановлено, що розпорядники інформації зобов`язані надавати та оприлюднювати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об`єктивність наданої інформації і оновлювати оприлюднену інформацію.

Згідно ч.ч. 1-4 ст. 19 Закону №2939-VI запит на інформацію - це прохання особи до розпорядника інформації надати публічну інформацію, що знаходиться у його володінні. Запитувач має право звернутися до розпорядника інформації із запитом на інформацію незалежно від того, стосується ця інформація його особисто чи ні, без пояснення причини подання запиту. Запит на інформацію може бути індивідуальним або колективним. Запити можуть подаватися в усній, письмовій чи іншій формі (поштою, факсом, телефоном, електронною поштою) на вибір запитувача. Письмовий запит подається в довільній формі.

Згідно з п. 5, 7 ч. 2 ст. 23 Закону №2939-VI запитувач має право оскаржити: несвоєчасне надання інформації; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Статтею 20 Закону №2939-VI визначено, що розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

У разі якщо запит на інформацію стосується інформації, необхідної для захисту життя чи свободи особи, щодо стану довкілля, якості харчових продуктів і предметів побуту, аварій, катастроф, небезпечних природних явищ та інших надзвичайних подій, що сталися або можуть статись і загрожують безпеці громадян, відповідь має бути надана не пізніше 48 годин з дня отримання запиту.

Клопотання про термінове опрацювання запиту має бути обґрунтованим.

У разі якщо запит стосується надання великого обсягу інформації або потребує пошуку інформації серед значної кількості даних, розпорядник інформації може продовжити строк розгляду запиту до 20 робочих днів з обґрунтуванням такого продовження. Про продовження строку розпорядник інформації повідомляє запитувача в письмовій формі не пізніше п`яти робочих днів з дня отримання запиту.

Відповідно до ч.ч.1-2 ст. 22 Закону №2939-VI розпорядник інформації має право відмовити в задоволенні запиту в таких випадках: 1) розпорядник інформації не володіє і не зобов`язаний відповідно до його компетенції, передбаченої законодавством, володіти інформацією, щодо якої зроблено запит; 2) інформація, що запитується, належить до категорії інформації з обмеженим доступом відповідно до частини другої статті 6 цього Закону; 3) особа, яка подала запит на інформацію, не оплатила передбачені статтею 21 цього Закону фактичні витрати, пов`язані з копіюванням або друком; 4) не дотримано вимог до запиту на інформацію, передбачених частиною п`ятою статті 19 цього Закону.

Відповідь розпорядника інформації про те, що інформація може бути одержана запитувачем із загальнодоступних джерел, або відповідь не по суті запиту вважається неправомірною відмовою в наданні інформації.

Ч. 6 ст. 22 Закону №2939-VI передбачено, що відстрочка в задоволенні запиту на інформацію допускається в разі, якщо запитувана інформація не може бути надана для ознайомлення в передбачені цим Законом строки у разі настання обставин непереборної сили. Рішення про відстрочку доводиться до відома запитувача у письмовій формі з роз`ясненням порядку оскарження прийнятого рішення.

Згідно з п. 5, 7 ч. 2 ст. 23 Закону №2939-VI запитувач має право оскаржити: несвоєчасне надання інформації; інші рішення, дії чи бездіяльність розпорядників інформації, що порушили законні права та інтереси запитувача.

Відповідно до частини другої статті 21 Закону №2939-VI, у разі якщо задоволення запиту передбачає виготовлення копій документів обсягом понад 10 сторінок, запитувач зобов`язаний відшкодувати фактичні витрати на копіювання та друк.

Разом з тим, відповідачем безоплатно не надано 10 сторінок інформації та повідомлено позивачу про необхідність відшкодування витрат щодо документів, шляхом надання рахунку відповідно до чинного порядку у кількості 155арк.

Закон не ставить обов`язок відшкодування витрат у залежність від форми надання інформації (паперової чи електронної), якщо для підготовки відповіді необхідно здійснювати копіювання матеріалів.

Суд зазначає, що матеріали перевірки можуть містити документи, створені в паперовій формі; вимагати відцифрування (сканування), систематизації, вилучення інформації з обмеженим доступом.

Такі дії потребують використання технічних та трудових ресурсів, що підпадає під поняття «фактичні витрати на копіювання».

З огляду на викладене, вимоги відповідача щодо оплати копій документів понад 10 сторінок є правомірною.

Разом з тим, суд висновує, що відповідач мав надати позивачу 10 сторінок інформації безкоштовно та повідомити позивача про необхідність відшкодування витрат щодо решти документів (в даному випадку 145 сторінок), шляхом надання рахунку відповідно до чинного порядку.

Відповідно до статті 22 Закону України «Про доступ до публічної інформації», відмова має місце у разі: відсутності інформації; належності до інформації з обмеженим доступом; недотримання вимог до запиту тощо.

У спірному випадку інформація має бути надана частково у кількості 10 сторінок, а решта інформації може бути надана після виконання передбачених законом умов, а саме сплати відшкодування фактичних витрат позивачем.

Частиною першою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Згідно з частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Згідно із статтею 90 Кодексу адміністративного судочинства України суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Рішенням Конституційного Суду України у справі № 3-рп/2003р від 30.01.2003 року визначено, що правосуддя за своєю суттю визнається таким лише за умови, що воно відповідає вимогам справедливості і забезпечує ефективне поновлення в правах.

Об`єктом судового захисту є права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб. Адміністративне судочинство спрямоване на захист саме порушених прав у сфері публічно-правових відносин. Вирішуючи спір, суд повинен пересвідчитись у належності особи, яка звернулась за судовим захистом, відповідного права або охоронюваного законом інтересу, встановити чи є відповідне право або інтерес порушеним, а також визначити чи відповідає обраний позивачем спосіб захисту порушеного права тим, що передбачені законодавством, та чи забезпечить такий спосіб захисту відновлення порушеного права позивача.

У рішенні від 31.07.2003 року у справі Дорани проти Ірландії Європейський суд з прав людини зазначив, що поняття ефективний засіб передбачає запобігання порушенню або припиненню порушення, а так само встановлення механізму відновлення, поновлення порушеного права. Причому, як наголошується у рішенні Європейського суду з прав людини у справі Салах Шейх проти Нідерландів, ефективний засіб - це запобігання тому, щоб відбулося виконання заходів, які суперечать Конвенції, або настала подія, наслідки якої будуть незворотними. При вирішенні справи Каіч та інші проти Хорватії (рішення від 17.07.2008 року), Європейський суд з прав людини вказав, що для Конвенції було б неприйнятно, якби стаття 13 декларувала право на ефективний засіб захисту але без його практичного застосування. Таким чином, обов`язковим є практичне застосування ефективного механізму захисту. Протилежний підхід суперечитиме принципу верховенства права.

При обранні способу відновлення порушеного права позивача суд виходить з принципу верховенства права щодо гарантування цього права ст.1 Протоколу № 1 до Європейської Конвенції з прав людини, як складової частини змісту і спрямованості діяльності держави, та виходячи з принципу ефективності такого захисту, що обумовлює безпосереднє поновлення судовим рішенням прав особи, що звернулась за судовим захистом без необхідності додаткових її звернень та виконання будь-яких інших умов для цього.

За таких обставин, проаналізувавши норми законодавства, оцінивши докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає частковому задоволенню.

Під час вирішення питання про розподіл судових витрат, суд враховує таке.

Згідно статті 132 Кодексу адміністративного судочинства України судові витрати складаються із судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: на професійну правничу допомогу; сторін та їхніх представників, що пов`язані із прибуттям до суду; пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертиз; пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; пов`язані із вчиненням інших процесуальних дій або підготовкою до розгляду справи.

Відповідно до частини 1 статті 139 вказаного Кодексу при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Зважаючи на те, що позивачка звільнена від сплати судового збору відповідно до Закону України "Про судовий збір" та не надала доказів понесення інших судових витрат, то підстави для їх розподілу відсутні.

Керуючись ст. ст. 2, 9, 72-77, 90, 139, 241-246 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов задовольнити частково.

Визнати протиправними дії відділу житлово-комунального господарства Уманської міської ради щодо відмови, що міститься у листі від 08.04.2026 р. 515/09 надати ОСОБА_1 безкоштовно на е-адресу: ІНФОРМАЦІЯ_1 скановані копії документів у кількості 10 аркушів, які стосуються кількості стяжок будинку АДРЕСА_1 .

Зобов`язати відділ житлово-комунального господарства Уманської міської ради (адреса: 20300,м.Умань,Черкаська область, площа Соборності, буд.1, ЄДРПОУ 39358320) надіслати на електронну адресу ОСОБА_1 скановані копії документів, які стосуються кількості стяжок будинку АДРЕСА_1 у кількості 10 аркушів безкоштовно, з урахуванням частини другої статті 21 Закону №2939-VI.

У задоволенні іншої частини вимог відмовити.

Копію рішення направити учасникам справи.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, яка може бути подана безпосередньо до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня підписання рішення суду.

Справу розглянуто з урахуванням щорічної відпустки головуючого судді з 08 червня 2026 по 23 червня 2026, у перший робочий день - 24.06.2026.

Суддя Сергій КУЛЬЧИЦЬКИЙ