Єдиний державний реєстр судових рішень
Справа № 560/18243/25
РІШЕННЯ
іменем України
25 червня 2026 рокум. Хмельницький
Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Михайлова О.О. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області про визнання протиправним та скасування рішення,
ВСТАНОВИВ:
Позивач звернувся до суду з позовом до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», в якому просить визнати протиправним та скасувати рішення експертної команди з оцінювання функціонування особи ЦОФСО Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання функціонування особи або медико соціальної експертної комісії №ЦО-17010 від 02.06.2025 про скасування рішення №1294 про встановлення ОСОБА_1 ІІ групи інвалідності строком на три роки.
В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає рішення відповідача про скасування раніше встановленої ІІ групи інвалідності протиправним, оскільки воно прийняте з порушенням вимог чинного законодавства, зокрема без належних правових підстав для ініціювання перевірки, а також із порушенням встановленої процедури проведення оцінювання, що призвело до необґрунтованого зменшення групи інвалідності, у зв`язку з чим позивач просить позовні вимоги задовольнити.
Ухвалою від 24.10.2025 суд відкрив провадження в цій адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження.
Відповідач у відзиві просить відмовити у задоволенні позову. Вважає, що оскаржуване рішення прийняте уповноваженим органом у межах наданих повноважень, у спосіб та в порядку, визначених чинним законодавством України. Зазначає, що підстави для скасування рішення відсутні, а доводи позивачки є необґрунтованими та такими, що не підтверджені належними доказами.
Дослідивши обставини справи та перевіривши їх доказами, суд встановив таке.
ОСОБА_1 16.09.2019 встановлено ІІ групу інвалідності строком на три роки, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) серії АВ №0061471.
За результатами переогляду ОСОБА_1 27.09.2022 встановлено ІІ групу інвалідності строком на один рік, що підтверджується довідкою до акта огляду медико-соціальною експертною комісією (МСЕК) серії 12 ААГ №043805.
Згідно довідки серії 12 ААГ №135694 до акту огляду МСЕК №4847 ОСОБА_1 продовжено ІІ групу інвалідності строком на три роки.
Відповідно до рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи за результатами перевірки обґрунтованості рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи або рішення медико-соціальної експертної комісії від 02.06.2025 №ЦО-17010 зазначено, що ІІ група інвалідності, терміном на три роки з 01.10.2022 по 01.12.2025, встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціонального стану ОСОБА_1 мають місце патологічні зміни, які не дають підстав визнати його особою з інвалідністю. Група інвалідності 27.05.2025 скасована.
Позивач, вважаючи протиправним рішення про скасування раніше встановленої йому групи інвалідності, звернувся до суду з цим адміністративним позовом.
Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд звертає увагу на таке.
Статтею 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Спеціальним законом, який визначає основи соціальної захищеності інвалідів в Україні і гарантує рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість інвалідам вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами, є Закон України "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні".
Відповідно до ч. 1 ст. 2 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" особою з інвалідністю є особа зі стійким розладом функцій організму, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження її життєдіяльності, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Згідно зі ст. 3 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалідність визначається шляхом експертного обстеження органами медико-соціальної експертизи центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері охорони здоров`я.
На підставі ч. 2 ст. 6 "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні" інвалідність громадянин має право оскаржувати рішення органів медико-соціальної експертизи про визнання чи невизнання його особою з інвалідністю в адміністративному порядку відповідно до Закону України "Про адміністративну процедуру" та/або в судовому порядку.
Основні засади створення правових, соціально-економічних, організаційних умов для усунення або компенсації наслідків, спричинених стійким порушенням здоров`я організму, функціонування системи підтримання особами з інвалідністю фізичного, психічного, соціального благополуччя, сприяння їм у досягненні соціальної та матеріальної незалежності визначає Закон України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні».
За визначенням, наведеним в абз. 4, 8 ч. 1 ст. 1 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» інвалідність - міра втрати здоров`я у зв`язку із захворюванням, травмою (її наслідками) або вродженими вадами, що при взаємодії із зовнішнім середовищем може призводити до обмеження життєдіяльності особи, внаслідок чого держава зобов`язана створити умови для реалізації нею прав нарівні з іншими громадянами та забезпечити її соціальний захист.
Медико-соціальна експертиза встановлення ступеня стійкого обмеження життєдіяльності, групи інвалідності, причини і часу їх настання, а також доопрацювання та затвердження індивідуальної програми реабілітації особи з інвалідністю (дитини з інвалідністю) в рамках стратегії компенсації на основі індивідуального реабілітаційного плану (за наявності) та комплексного реабілітаційного обстеження особи з обмеженням життєдіяльності.
Відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про реабілітацію осіб з інвалідністю в Україні» медико-соціальну експертизу проводять медико-соціальні експертні комісії першого, другого та інших рівнів відповідно до розподілу, визначеного Кабінетом Міністрів України.
Рішенням від 22 жовтня 2024 року "Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів", введеним в дію Указом Президента України від 22 жовтня 2024 року №732/2024, Рада національної безпеки і оборони України визначила необхідність утворення Міністерством охорони здоров`я України разом з Державним бюро розслідування, Службою безпеки України, Національною поліцією України, обласними, Київською міською військовими адміністраціями робочих груп із перевірки рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам відповідних державних органів та проведення у тримісячний строк перевірки обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій щодо встановлення інвалідності посадовим особам державних органів, у разі виявлення фактів необґрунтованого прийняття таких рішень - ініціювання їх перегляду в установленому порядку та інформування за наявності підстав правоохоронних органів, а також інших уповноважених органів для вжиття ними відповідних заходів реагування.
Наказом МОЗ України від 26.10.2024 № 1809 «Про покладання прав та обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ» було покладено права та обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на відповідача - державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» (код згідно з ЄДРПОУ 03191673) з дати підписання цього наказу. Зобов`язано державний заклад «Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України» протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу, а державну установу «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» - приймання медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медикосоціальної експертної комісії МОЗ, згідно з актом приймання-передачі.
Крім того, наказом МОЗ України від 26.10.2024 № 1809 було також затверджено Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ (надалі Положення N 1809).
Пунктом 8 Положення № 1809 було встановлено, що Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ зокрема, повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми.
У пункті 5 наказу Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809 вказано про необхідність виконуючій обов`язки державного закладу "Центральна медико-соціальна експертна комісія Міністерства охорони здоров`я України" (Валентині Зражевській) протягом двох робочих днів з дати підписання цього наказу забезпечити передачу медико-експертних справ, скарг та документів, які пов`язані з виконанням повноважень Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" згідно з актом приймання-передачі.
Перелік повноважень, якими наділено комісією визначено в пункті 11 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809, згідно із яким комісія:
- здійснює організаційно-методичне керівництво обласними, Київським та Севастопольським міськими центрами (бюро) медико-соціальної експертизи;
- розробляє комплексні заходи щодо профілактики і зниження рівня інвалідності, а також удосконалення порядку проведення реабілітації осіб з інвалідністю;
- проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними медико-соціальними експертними комісіями і в разі потреби скасовує їх;
- узагальнює та аналізує випадки необґрунтованого прийняття рішень обласними, центральними міськими, міськими, міжрайонними, районними комісіями та направлення осіб лікарсько-консультативними комісіями на огляд до комісій для встановлення інвалідності;
- повторно оглядає осіб, які оскаржили рішення обласних, Київської та Севастопольської центральних міських комісій, перевіряє якість розроблених ними індивідуальних програм реабілітації, здійснює контроль за повнотою і якістю виконання програми;
- проводить у складних випадках огляд хворих та осіб з інвалідністю за направленнями обласних, Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи;
- надає консультаційну допомогу фахівцям з питань проведення медико-соціальної експертизи та обласним, Київській та Севастопольській центральним міським комісіям;
- направляє в особливо складних випадках осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, для проведення медико-соціального експертного обстеження до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова;
- на виконання постанови слідчого, прокурора, ухвали слідчого судді або за запитом правоохоронних органів / органів спеціального призначення з правоохоронними функціями відповідно до абзацу четвертого пункту 13 цього Положення проводить перевірку обґрунтованості рішень та/або переогляд шляхом проведення медико-соціальної експертизи стосовно відповідної особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, і приймає відповідні рішення. Медико-соціальна експертиза проводиться на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження та проведених необхідних досліджень на базі державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова. За результатом переогляду Центральна медико-соціальна експертна комісія МОЗ приймає рішення щодо скасування, підтвердження, зміни попереднього висновку або формування нового висновку. У разі відмови особи, зазначеної у запиті, постанові слідчого, прокурора, ухвалі слідчого судді, від повного медичного обстеження, проведення необхідних досліджень та/або неприбуття такої особи, крім випадків наявності виключних підстав, до державної установи "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова приймається рішення про скасування попереднього рішення комісії. Виключними підставами для перенесення строку проведення повного медичного обстеження є відрядження, тимчасова непрацездатність або мобілізація до Збройних Сил;
- забезпечує здійснення обміну інформацією з питань, пов`язаних з організацією проведення медико-соціальної експертизи, відповідно до наказу МОЗ про покладення обов`язків Центральної медико-соціальної експертної комісії МОЗ на підприємство, установу або організацію, що належить до сфери управління МОЗ;
- впроваджує у практику роботи комісій наукові принципи і методи, розроблені науково-дослідними інститутами, готує пропозиції щодо вдосконалення медико-соціальної експертизи, узагальнює і поширює передовий досвід роботи;
- бере участь в акредитації обласних. Київського та Севастопольського міських центрів (бюро) медико-соціальної експертизи та атестації лікарів, які входять до складу комісій, вживає заходів до підвищення їх кваліфікації;
- проводить разом з профспілковими та громадськими організаціями осіб з інвалідністю конференції, наради, семінари з питань профілактики інвалідності, реабілітації та адаптації осіб з інвалідністю;
- бере участь у здійсненні заходів щодо профілактики інвалідності.
Пунктом 12 Положення про Центральну медико-соціальну експертну комісію МОЗ, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров`я України від 26.10.2024 №1809, передбачено, що комісія має право:
- одержувати від державних органів, закладів охорони здоров`я, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності і виду їх діяльності відомості, необхідні для роботи комісій;
- направляти осіб, що звертаються для встановлення інвалідності, до лікувально-профілактичних закладів для проведення огляду з метою уточнення діагнозу і призначення відповідного лікування;
- подавати державним органам необхідні матеріали для вжиття щодо посадових осіб підприємств, установ та організацій, що порушують права осіб з інвалідністю, заходів впливу;
- допускати за письмовою заявою особи, що звертається для встановлення інвалідності, довірену особу на засідання комісії.
Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією України та законами України.
з 01.01.2025 року в повному обсязі набули чинності положення Постанови Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи», якою затверджені: Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії направлення на проведення оцінювання повсякденного функціонування особи; Порядок функціонування електронної системи щодо оцінювання повсякденного функціонування особи; Критерії встановлення інвалідності.
Абзацами 2 та 6 пункту 3 постанови Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 «Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи» установлено, що повноваження, права і обов`язки медико-соціальних експертних комісій щодо проведення медико-соціальної експертизи, а також повноваження, права і обов`язки Центральної медико-соціальної експертної комісії Міністерства охорони здоров`я припиняються 31.12.2024.
Перевірка обґрунтованості рішень медико-соціальних експертних комісій, прийнятих до моменту припинення їх повноважень, прав і обов`язків, проводиться Центром оцінювання функціонального стану особи в порядку, встановленому для перевірки обґрунтованості рішень експертних команд відповідно до Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого цією постановою.
Пунктом 10 Порядку проведення оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 (в редакції чинній на час виникнення спірних правовідносин), передбачено, що рішення про встановлення інвалідності, прийняті до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338 Деякі питання запровадження оцінювання повсякденного функціонування особи, переглядаються Центром оцінювання функціонального стану особи з дотриманням вимог, встановлених цим Порядком.
Експертною командою з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи здійснено перевірку обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії №ЦО-17010 від 02.06.2025. За наслідком такої перевірки відповідачем прийнято оскаржуване рішення №ЦО-17010 від 02.06.2025 про скасування позивачу ІІ групи інвалідності. Мотивуючи такий індивідуальний акт експертною командою Центру оцінювання функціонального стану особи вказано, що ІІ група інвалідності, терміном на три роки, загального захворювання, встановлена необґрунтовано. При оцінюванні функціонального стану ОСОБА_1 мають місце патологічні зміни, які не дають підстав визнати його особою з інвалідністю. Група інвалідності 27.05.2025 скасована.
Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду в постанові від 20.02.2026 у справі № 280/4630/25 сформував висновок про те, що якщо документ правоохоронного органу, на який посилається відповідач, має характер процесуального акта, прийнятого в межах кримінального провадження, та є обов`язковим до виконання, його отримання створює для відповідача правовий обов`язок реагування у межах компетенції, визначеної пунктом 51 Порядку №1338. Водночас для визнання такого документа належною підставою у розумінні пункту 51 Порядку №1338 судам необхідно встановити його процесуальну природу та відповідність формі, передбаченій законом. Сам по собі лист правоохоронного органу без з`ясування, чи є він процесуальним рішенням у межах кримінального провадження або належним запитом робочої групи з моніторингу, не може автоматично свідчити про виникнення у відповідача обов`язку проведення перевірки.
Впровадження механізмів екстериторіального моніторингу рішень МСЕК в умовах воєнного стану переслідує легітимну мету - захист національної безпеки та забезпечення справедливості у розподілі соціальних ресурсів держави. Встановлення інвалідності «безстроково» не створює «абсолютного імунітету» від перевірки обґрунтованості такого статусу, якщо існують об`єктивні сумніви у законності його отримання. Перегляд таких рішень є формою реалізації принципу належного урядування, де держава на підставі закону виправляє можливі системні помилки задля захисту суспільного інтересу.
Аналіз наведеного дає підстави стверджувати, що лист ДБР №3187-25/10-2-02-01-1348/25 від 31.01.2025, кримінальне провадження №62024240010000923 від 21.10.2024, на яку посилається відповідач, має характер процесуального акта (рішення), прийнятого в межах кримінального провадження, та є обов`язковим для здійснення відповідачем відповідних дій з перевірки обґрунтованості прийняття рішення медико-соціальними експертними комісіями про встановлення груп інвалідності, зокрема, позивачу.
За наслідком дослідження змістового наповнення оскаржуваного рішення експертної команди з оцінювання повсякденного функціонування особи Центру оцінювання функціонального стану особи Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України» №ЦО-17010 від 02.06.2025 судом встановлено, що такий акт індивідуальної дії є цілком обґрунтованим, прийнятим суб`єктом владних повноважень у межах по повноважень та у спосіб, який передбачено вищенаведеними законодавчими приписами.
Щодо доводів позивача про те, що її не було належним чином повідомлено про проведення відповідного оцінювання, суд зазначає таке.
Підпунктом 2 пункту 8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 15 листопада 2024 р. № 1338 (в редакції, чинній у період з 01.01.2025 по цей час), встановлено, що Центр оцінювання функціонального стану особи проводить перевірку обґрунтованості рішень, прийнятих під час оцінювання та/або прийнятих медико-соціальними експертними комісіями: на виконання ухвали слідчого судді або рішення, ухвали суду стосовно зазначеної в ухвалі слідчого судді або рішення, ухвалі суду особи, за запитом робочої групи із забезпечення моніторингу в сфері оцінювання, утвореної керівником обласної, Київської міської державної адміністрації (військової адміністрації), або за результатами моніторингу наявних в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи даних.
Якщо за результатами перевірки прийнято рішення про необхідність проведення повторного оцінювання особи, про це повідомляється особі, повторне оцінювання якої має бути проведено, на адресу її електронної пошти, а в разі відсутності електронної пошти - шляхом надсилання в паперовій формі протягом п`яти календарних днів засобами поштового зв`язку рекомендованого листа з повідомленням про вручення на адресу задекларованого/зареєстрованого місця проживання (перебування), а також відображається в електронній системі щодо оцінювання повсякденного функціонування особи для лікаря, який направив на оцінювання, по якому проводиться перевірка обґрунтованості рішення.
Оцінювання в такому випадку здійснюється на підставі медичних документів, сформованих за результатами повного медичного обстеження, та проведених необхідних досліджень на базі державної установи Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України або Науково-дослідного інституту реабілітації осіб з інвалідністю навчально-наукового лікувального комплексу Вінницького національного медичного університету імені М.І. Пирогова.
Тобто, вказані норми чітко визначають, що участь такої особи передбачається лише у разі необхідності, якщо у експертної команди буде недостатньо тих медичних документів, що наявні в матеріалах медико-експертної справи або, якщо у експертної команди є сумніви щодо визначення групи інвалідності.
Системний аналіз вищенаведених законодавчих приписів дає підстави для висновку, що в досліджуваних правовідносинах Центр оцінювання функціонального стану особи наділено повноваженнями на проведення перевірки: 1) обґрунтованості рішень, 2) повторного оцінювання особи.
У разі «перевірки обґрунтованості рішення» проведення повторного оцінювання, виклику та медичного огляду особи законодавцем не передбачено.
За приписами п.8 Положення про експертні команди з оцінювання повсякденного функціонування особи, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15.11.2024 № 1338, проведення повторного оцінювання, виклик та медичний огляд особи здійснюються лише в разі прийняття рішення про необхідність проведення «повторного оцінювання особи».
У досліджуваних правовідносинах Центром оцінювання функціонального стану особи проведено перевірку саме обґрунтованості рішення, а не оцінювання особи.
За фактичними обставинами справи, рішення про необхідність проведення повторного оцінювання позивача не приймалось, а здійснювалась перевірка обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією.
Таким чином, експертним командам з оцінювання повсякденного функціонування особи ЦОФСО було доручено перевірити обґрунтованість експертного рішення саме на підставі документів, які були подані позивачем під час призначення групи інвалідності.
Отже, з огляду на те, що у спірних правовідносинах відповідачем здійснювалась виключно перевірка обґрунтованості рішення медико-соціальної експертної комісії без прийняття рішення про проведення повторного оцінювання позивача, обов`язок щодо повідомлення позивача про необхідність прибуття для проходження медичного обстеження та участі у такому оцінюванні у відповідача не виникав, у зв`язку з чим доводи позивача в цій частині є необґрунтованими та не знаходять свого підтвердження матеріалами справи.
У контексті спірних правовідносин саме належне дотримання процедури оцінювання повсякденного функціонування особи є фундаментальним показником правомірності винесеного рішення, а за протилежних умов нівелюється сенс законодавчого врегулювання такої процедури.
Викладене узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 17.03.2020 у справі №240/7133/19, від 25.09.2018 у справі №804/800/16 та від 26.09.2018 у справі №817/820/16.
Суд перевіряє законність рішення відповідача лише в межах дотримання процедури прийняття цього рішення.
Таким чином, суд дійшов висновку, що перевірка обґрунтованості рішення, прийнятого медико-соціальною експертною комісією стосовно позивача, була здійснена з дотриманням вимог чинного законодавства, за наявності передбачених законом підстав та із додержанням встановленої процедури її проведення. Така перевірка відповідає меті Рішення Ради національної безпеки і оборони України від 22.10.2024 «Щодо протидії корупційним та іншим правопорушенням під час встановлення інвалідності посадовим особам державних органів».
Аналогічні висновки щодо релевантних правовідносин викладені в постанові Верховного Суду від 18 березня 2026 року у справі №360/660/25.
Таким чином, відповідач надав до суду належні та допустимі докази, що підтверджують дотримання законодавчої процедури прийняття спірного рішення та відповідно правомірність такого.
Отже, з огляду на встановлені обставини справи суд дійшов висновку, що оскаржуване рішення відповідача прийняте з дотриманням законодавчо встановленої процедури та є правомірним і обґрунтованим.
Водночас позивач не надав до суду жодного належного та допустимого доказу, що підтверджує недотримання відповідачем законодавчої процедури прийняття спірного рішення та відповідно протиправність такого.
За наслідком з`ясування фактичних обставин справи, суд зазначає, що оскаржуване рішення №ЦО-17010 від 02.06.2025 є правомірним, а тому відсутні підстави для задоволення позовних вимог.
Підстави для розподілу судових витрат у справі відповідно до положень статті 139 КАС України відсутні.
Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
у задоволенні позову ОСОБА_1 до Державної установи «Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України», про визнання бездіяльності протиправною та зобов`язання вчинити дії - відмовити.
Підстави для розподілу судових витрат відсутні.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.
Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_1 ) Відповідач:Державна установа "Український державний науково-дослідний інститут медико-соціальних проблем інвалідності Міністерства охорони здоров`я України" (пров. Феодосія Макаревського, 1А,м. Дніпро,Дніпровський р-н, Дніпропетровська обл.,49005 , код ЄДРПОУ - 03191673) Третя особа:Головне управління Пенсійного фонду України в Хмельницькій області (, вул. Гната Чекірди, 10, м. Хмельницький, Хмельницька область, 29005 , код ЄДРПОУ - 21318350)
Головуючий суддя О.О. Михайлов
Судове рішення № 137698725, Хмельницький окружний адміністративний суд було прийнято 25.06.2026. Форма судочинства - Адміністративне, форма рішення - Рішення. На цій сторінці ви зможете знайти ключові дані про це судове рішення. Ми забезпечуємо зручний та швидкий доступ до актуальних судових рішень, щоб ви могли бути в курсі останніх судових прецедентів. Наша база даних містить повний спектр необхідної інформації, дозволяючи вам швидко знаходити ключові дані.
Це рішення відноситься до справи № 560/18243/25. Юридичні особи, які зазначені в тексті цього судового документа: