Рішення № 137698552, 25.06.2026, Хмельницький окружний адміністративний суд

Справа № 560/5248/26

РІШЕННЯ

іменем України

25 червня 2026 рокум. Хмельницький

Хмельницький окружний адміністративний суд в особі головуючого-судді Салюка П.І. розглянувши адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Міністерства освіти і науки України , третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного підприємства "Інфоресурс" про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити дії,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Міністерства освіти і науки України, третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державного підприємства "Інфоресурс", в якому просить:

- визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України в частині щодо внесення відомостей до Єдиної державної електронної бази з питань освіти, інформацію про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовності, визначені частиною другою етапі 10 Закону України «Про освіту».

- зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо порушення ОСОБА_1 черговості здобуття освіти, визначеної ст. 10 Закону України Про освіту, а саме: в розділі "На підставі даних, що містяться у Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної ч. 2 ст. 10 Закону України "Про освіту - вказати Так, не порушує.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що позивач вважає протиправними дії відповідача щодо внесення до ЄДЕБО відомостей про порушення ним послідовності здобуття освіти, оскільки, на його думку, поточне навчання за освітнім рівнем бакалавра не порушує такої послідовності, а відповідач безпідставно відмовив у внесенні відповідних змін до ЄДЕБО.

Ухвалою суду відкрито провадження в адміністративній справі та призначено розгляд справи за правилами спрощеного позовного провадження без виклику (повідомлення) сторін.

Від Міністерства освіти і науки України надійшов відзив на позовну заяву, в якому зазначено, що відомості в ЄДЕБО про порушення позивачем послідовності здобуття освіти сформовані правомірно, оскільки позивач раніше вже був зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра, та в подальшому був відрахований, а у 2025 році повторно зарахований на той самий освітній рівень, що, на думку відповідача, свідчить про здобуття освіти в непослідовному порядку. Просить в задоволенні позовних вимог відмовити.

Дослідивши матеріали адміністративної справи, з`ясувавши всі обставини справи, суд встановив наступне.

Позивач у період 01.02.2016 зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра до Хмельницького національного університету.

Відповідно до витягу з наказу №219-с від 18.07.2017 позивача відраховано за невиконання вимог навчального плану та графіка навчального процесу, у зв`язку з невиходом з академічної відпустки.

11.08.2025 позивача зараховано до Хмельницького національного університету студентом 1 курсу факультету інженерії транспорту та архітектури, спеціальність шинобудування, денної форми навчання, освітнього ступеню бакалавр, що підтверджується наказом витягом з наказу від 11.08.2025 №179-с.

22.12.2025 позивачу сформовано довідку №822043 про здобувача освіти за даними Єдиної державної електронної бази з питань освіти, в якій зазначено, що поточне здобуття освіти порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", зазначено дані "Ні, порушує".

На звернення позивача щодо порушення послідовності здобуття освіти та внесення змін до ЄДЕБО, Міністерство освіти і науки листом від 05.02.2026 №3/1018-26 повідомило, що підстави для внесення змін до ЄДЕБО відсутні.

Вважаючи такі дії протиправними, позивач звернувся до суду з цим позовом.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд зазначає наступне.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145-VIII (далі Закон № 2145-VIII у редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин) регулює суспільні відносини, що виникають у процесі реалізації конституційного права людини на освіту, прав та обов`язків фізичних і юридичних осіб, які беруть участь у реалізації цього права, а також визначає компетенцію державних органів та органів місцевого самоврядування у сфері освіти.

Відповідно до частини другої статті 10 Закону № 2145-VIII, рівнями освіти є: дошкільна освіта; початкова освіта; базова середня освіта; профільна середня освіта; перший (початковий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; другий (базовий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; третій (вищий) рівень професійної (професійно-технічної) освіти; фахова передвища освіта; початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень вищої освіти; другий (магістерський) рівень вищої освіти; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень вищої освіти.

Згідно з частиною другою статті 17 цього Закону, вища освіта здобувається на основі повної загальної середньої освіти.

Рівні, ступені вищої освіти, порядок, умови, форми та особливості її здобуття визначаються спеціальним законом.

Відповідно до статті 40 Закону № 2145-VIII, після успішного завершення навчання за освітньою програмою здобувачі освіти (крім вихованців дошкільних закладів освіти) отримують відповідний документ про освіту.

За запитом здобувача освіти (особи з порушенням зору) документ про освіту виготовляється з урахуванням забезпечення доступності відтвореної на ньому інформації (з використанням шрифту Брайля).

Документи про освіту видаються закладами освіти та іншими суб`єктами освітньої діяльності.

Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, вимоги до їх форми та/або змісту визначаються законодавством.

Порядок виготовлення, видачі та обліку документів про освіту, передбачених спеціальними законами, вимоги до їх форми та/або змісту затверджуються центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки з урахуванням вимог спеціальних законів.

Інформація про видані документи про середню, професійну (професійно-технічну), фахову передвищу та вищу освіту вноситься до Єдиного державного реєстру документів про освіту в порядку, визначеному центральним органом виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Статтею 74 Закону № 2145-VIII визначено, що у системі освіти функціонує інтегрована інформаційна система - Єдина державна електронна база з питань освіти (далі - Електронна база).

Електронна база містить такі складові: Реєстр суб`єктів освітньої діяльності, Реєстр здобувачів освіти, Реєстр документів про освіту, Реєстр сертифікатів зовнішнього незалежного оцінювання, Реєстр студентських (учнівських) квитків, Реєстр педагогічних, науково-педагогічних працівників, Реєстр сертифікатів педагогічних працівників (далі - публічні електронні реєстри у сфері освіти).

Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти та порядок її ведення затверджуються Кабінетом Міністрів України.

Інформація, що міститься в Електронній базі, крім інформації з обмеженим доступом, є відкритою, у тому числі у форматі відкритих даних, та з урахуванням потреб осіб з порушенням зору. Особа має повний безоплатний доступ до всіх відомостей про себе, що містяться в Електронній базі.

Доступ осіб до інформації, що міститься в Електронній базі, здійснюється через: офіційні веб-сайти держателя Електронної бази та адміністратора Електронної бази;

Єдиний державний веб-портал електронних послуг.

Держателем Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - держатель Електронної бази) є центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки, що здійснює організаційні заходи, пов`язані із забезпеченням функціонування Електронної бази та її складових.

Власником Електронної бази є держава в особі центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратором Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти (далі - адміністратор Електронної бази) є визначена Кабінетом Міністрів України юридична особа, що належить до сфери управління центрального органу виконавчої влади у сфері освіти і науки.

Адміністратор Електронної бази: здійснює заходи із створення та супроводження програмного забезпечення Електронної бази; відповідає за технічне і технологічне забезпечення Електронної бази, збереження та захист інформації (даних), що містяться в Електронній базі; забезпечує надання та анулювання доступу до Електронної бази; проводить навчання для роботи з Електронною базою; здійснює інші заходи, передбачені законом.

Створення, ведення та адміністрування Електронної бази та публічних електронних реєстрів у сфері освіти здійснюються відповідно до цього Закону та законів України "Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах", "Про захист персональних даних", "Про авторське право і суміжні права" та "Про публічні електронні реєстри".

Суб`єктами ведення Електронної бази є: держатель та адміністратор Електронної бази; органи управління у сфері освіти; суб`єкти освітньої діяльності; підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління держателя Електронної бази.

Анулювання доступу суб`єкта ведення до Електронної бази здійснюється у разі припинення виконання суб`єктом ведення своїх функцій, припинення суб`єкта ведення та в інших випадках, визначених законом.

Тимчасове блокування держателем Електронної бази доступу суб`єкта ведення до Електронної бази здійснюється у випадках несанкціонованого втручання в роботу Електронної бази, виявлення кіберзагроз, кіберінцидентів і кібератак, а також ризиків настання таких подій.

Електронна база в порядку електронної взаємодії здійснює обмін інформацією з Єдиним державним демографічним реєстром, Єдиним державним реєстром юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, Державним реєстром актів цивільного стану громадян, Державним реєстром речових прав на нерухоме майно, Державним реєстром загальнообов`язкового державного соціального страхування, Державним реєстром фізичних осіб - платників податків, Єдиним державним реєстром призовників, військовозобов`язаних та резервістів, Електронною системою охорони здоров`я, електронною системою рейтингового розподілу в інтернатуру, Єдиною інформаційною системою соціальної сфери, Єдиним державним вебпорталом електронних послуг, реєстрами територіальних громад, іншими автоматизованими системами та інформаційними ресурсами держателя Електронної бази, інших юридичних осіб в обсязі та у випадках, визначених законом.

Відомості про фізичних осіб, що містяться в Електронній базі, можуть бути використані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову та бюджетну політику, під час здійснення верифікації державних виплат виключно за наявності добровільної згоди реципієнтів таких виплат, у якій зазначається обсяг відомостей, право на оброблення яких надається.

Для забезпечення рейтингового розподілу в інтернатуру відомості про здобувача освіти, його успішність та документ про освіту, що містяться в Електронній базі, можуть бути використані центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров`я, у порядку електронної інформаційної взаємодії.

Закон України «Про вищу освіту» від 01.07.2014 № 1556-VII (далі Закон № 1556-VII у редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлює основні правові, організаційні, фінансові засади функціонування системи вищої освіти, створює умови для посилення співпраці державних органів і бізнесу з закладами вищої освіти на принципах автономії закладів вищої освіти, поєднання освіти з наукою та виробництвом з метою підготовки конкурентоспроможного людського капіталу для високотехнологічного та інноваційного розвитку країни, самореалізації особистості, забезпечення потреб суспільства, ринку праці та держави у кваліфікованих фахівцях.

Відповідно до частини першої статті 5 Закону № 1556-VII, підготовка фахівців з вищою освітою здійснюється за відповідними освітніми програмами на таких рівнях вищої освіти: початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти; перший (бакалаврський) рівень; другий (магістерський) рівень; третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень.

Початковий рівень (короткий цикл) вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування типових спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Перший (бакалаврський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування складних спеціалізованих задач у певній галузі професійної діяльності.

Другий (магістерський) рівень вищої освіти передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності до розв`язування задач дослідницького та/або інноваційного характеру у певній галузі професійної діяльності.

Третій (освітньо-науковий/освітньо-творчий) рівень передбачає набуття здобувачами вищої освіти здатності розв`язувати комплексні проблеми в галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності.

Освітньо-науковий рівень вищої освіти передбачає здобуття особою теоретичних знань, умінь, навичок та інших компетентностей, достатніх для продукування нових ідей, розв`язання комплексних проблем у галузі професійної та/або дослідницько-інноваційної діяльності, оволодіння методологією наукової та педагогічної діяльності, а також проведення власного наукового дослідження, результати якого мають наукову новизну, теоретичне та практичне значення.

Освітньо-творчий рівень вищої освіти передбачає оволодіння методологією мистецької та мистецько-педагогічної діяльності, здійснення самостійного творчого мистецького проекту, здобуття практичних навичок продукування нових ідей і розв`язання теоретичних та практичних проблем у творчій мистецькій сфері.

Згідно з абзацом першим частини п`ятої статті 5 цього Закону, магістр - це освітній ступінь, що здобувається на другому рівні вищої освіти та присуджується закладом вищої освіти (науковою установою) у результаті успішного виконання здобувачем вищої освіти відповідної освітньої програми. Ступінь магістра здобувається за освітньо-професійною або за освітньо-науковою програмою. Обсяг освітньо-професійної програми підготовки магістра становить 90-120 кредитів ЄКТС, обсяг освітньо-наукової програми - 120 кредитів ЄКТС. Освітньо-наукова програма магістра обов`язково включає дослідницьку (наукову) компоненту обсягом не менше 30 відсотків.

Відповідно до частини першої статті 7 Закону № 1556-VII, документ про вищу освіту видається особі, яка успішно виконала відповідну освітню програму та пройшла атестацію.

Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» від 21.10.1993 № 3543-XII (далі Закон № 3543-XII у редакції, станом на дату виникнення спірних правовідносин) встановлює правові основи мобілізаційної підготовки та мобілізації в Україні, визначає засади організації цієї роботи, повноваження органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, а також обов`язки підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності (далі - підприємства, установи і організації), повноваження і відповідальність посадових осіб та обов`язки громадян щодо здійснення мобілізаційних заходів.

За пунктом 1 частини третьої статті 23 Закону № 3543-XII, призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період не підлягають також здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України "Про освіту", а також докторанти та особи, зараховані на навчання до інтернатури.

Відповідно до пункту 62 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Про затвердження Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» (далі Порядок № 560 , у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин) здобувачі професійної (професійно-технічної), фахової передвищої та вищої освіти, які навчаються за денною або дуальною формою здобуття освіти і здобувають рівень освіти, що є вищим за раніше здобутий рівень освіти у послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України Про освіту, а також докторанти для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти, сформовану в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, за формою згідно з додатком 9.

Особи, зараховані на навчання до інтернатури, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки документи (копії документів, засвідчених в установленому законодавством порядку), що підтверджують зарахування на навчання до інтернатури згідно з додатком 5.

Здобувачі освіти, які навчаються за державним замовленням у закладах освіти із специфічними умовами навчання, що належать до сфери управління МВС, Мін`юсту, Національної поліції, ДСНС, для отримання відстрочки від призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період подають до районного (міського) територіального центру комплектування та соціальної підтримки довідку про здобувача освіти за формою згідно з додатком 9, видану закладом освіти із специфічними умовами навчання.

Додатком 9 до Порядку № 560 передбачено форму довідки про здобувача освіти за даними ЄДЕБО.

Ця форма містить, зокрема, поле щодо того, чи поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Абзацом першим пункту 1 розділу І Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти, затвердженого наказом Міністерства освіти і науки України від 08.06.2018 № 620 «Про затвердження Положення про Єдину державну електронну базу з питань освіти», зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 05.10.2018 за № 1132/32584, (далі Положення № 620, у редакції, чинній станом на дату виникнення спірних правовідносин), визначено, що це Положення розроблено відповідно до статті 74 Закону України «Про освіту» (далі - Закон) з метою визначення порядку функціонування Єдиної державної електронної бази з питань освіти (далі - ЄДЕБО) в галузі освіти як автоматизованої системи збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації щодо здобувачів освіти, суб`єктів освітньої діяльності, що формується (створюється) та використовується для забезпечення потреб фізичних та юридичних осіб.

Згідно з абзацом четвертим пункту 2 розділу І Положення № 620, уповноважені суб`єкти - розпорядник ЄДЕБО, технічний адміністратор ЄДЕБО, державні органи, органи управління у сфері освіти, Державна служба якості освіти України, Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти, Український центр оцінювання якості освіти, суб`єкти освітньої діяльності, підприємства, установи та організації, що належать до сфери управління розпорядника ЄДЕБО, інші особи, яким надається доступ до ЄДЕБО або окремих її складових у порядку та обсягах, визначених законодавством.

Відповідно до пункту 5 розділу І Положення № 620, власником ЄДЕБО та виключних майнових прав на її програмне забезпечення є держава. Розпорядником ЄДЕБО є Міністерство освіти і науки України, технічним адміністратором - державне підприємство «Інфоресурс», що належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Розпорядник ЄДЕБО є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

Так, щодо правового значення попереднього незавершеного навчання позивача, то суд зазначає про таке.

Суд виходить з того, що ключовим у цій справі є питання, чи може попереднє незавершене навчання позивача на першому, бакалаврському, рівні вищої освіти вважатися раніше здобутим рівнем освіти для цілей застосування частини другої статті 10 Закону України «Про освіту» та пункту 1 частини третьої статті 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».

При цьому, суд вказує на те, що поняття «здобутий рівень освіти» не є тотожним факту зарахування особи до закладу освіти або факту певного періоду навчання.

Зі змісту статті 40 Закону України «Про освіту», статей 5 і 7 Закону України «Про вищу освіту» випливає, що здобуття відповідного рівня вищої освіти передбачає успішне завершення освітньої програми, проходження атестації, присудження відповідного освітнього ступеня та видачу документа про вищу освіту.

Отже, юридичне значення для визначення раніше здобутого рівня освіти має не сам факт попереднього навчання, а факт завершення відповідного рівня освіти та отримання документа про освіту.

Такий підхід відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 25.11.2025 у справі № 160/34591/24, згідно з яким особа вважається такою, що здобула певний рівень освіти, у разі завершення навчання за відповідною освітньою програмою, виконання необхідного обсягу освітньої програми та проходження атестації; основним критерієм є завершеність попереднього етапу навчання та здобуття певного рівня освіти, що має підтверджуватися відповідним документом про освіту.

Матеріалами справи підтверджено, що позивач має диплом молодшого спеціаліста від 30.06.2010 серії НОМЕР_1 , виданий Хмельницьким політехнічним коледжем.

У подальшому позивач був зарахований на навчання за освітнім рівнем бакалавра, однак відрахований з навчального закладу, у зв`язку з чим, суд зазначає, що таке навчання не було завершене, відповідний освітній ступінь бакалавра йому не присуджувався та документ про здобуття цього рівня освіти не видавався.

Отже, попереднє незавершене навчання позивача на освітньому рівні бакалавр, не може вважатися раніше здобутим рівнем освіти.

Із приводу відповідності поточного навчання позивача послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту», суд вказує на таке.

Позивач мав здобутий освітньо-кваліфікаційний рівень молодшого спеціаліста, у подальшому був зарахований на навчання за першим, бакалаврським, рівнем вищої освіти.

Частина друга статті 10 Закону України «Про освіту» визначає, що перший, бакалаврський, рівень вищої освіти передує другому, магістерському, рівню вищої освіти.

Тому поточне здобуття позивачем першого, бакалаврського, рівня вищої освіти після здобутого освітньо-кваліфікаційного рівня молодшого спеціаліста, з урахуванням того, що попереднє навчання на бакалаврському рівні не було завершене, відповідає послідовності, визначеній частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Відповідач не надав до суду належних та допустимих доказів того, що до формування довідки №822043 від 22.12.2025 позивачу було присуджено освітній ступінь бакалавра або видано диплом бакалавра, а тому саме лише попереднє зарахування та подальше відрахування з навчання не може свідчити про здобуття ним першого, бакалаврського, рівня вищої освіти.

Сама наявність у ЄДЕБО запису про попереднє навчання позивача на освітньому рівні бакалавр, за відсутності доказів завершення такого навчання і здобуття відповідного ступеня, не є достатньою правовою підставою для висновку про порушення послідовності здобуття освіти.

Верховний Суд у постанові від 25.11.2025 у справі № 160/34591/24 відхилив підхід, за яким порушення послідовності може обґрунтовуватися тим, що особа раніше вже здобувала освіту на подібному рівні, отримувала освітні послуги або певний період навчалася, але не завершила відповідний рівень освіти.

Отже, у довідці ЄДЕБО №822043 від 22.12.2025 щодо позивача безпідставно зазначено значення «Ні, порушує».

Щодо повноважень відповідача, то суд зазначає наступне.

Суд враховує, що ЄДЕБО є автоматизованою системою збирання, оброблення, зберігання та захисту інформації у сфері освіти.

За пунктом 5 розділу І Положення № 620, у редакції, чинній станом на 22.12.2025, розпорядником ЄДЕБО є МОН, а технічним адміністратором ДП «Інфоресурс».

МОН є володільцем інформації, що міститься в ЄДЕБО.

ДП «Інфоресурс» забезпечує технічне адміністрування ЄДЕБО та належить до сфери управління розпорядника ЄДЕБО.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, викладеної у постанові від 12.11.2025 у справі № 620/16629/24, де суд вказав, що хоча формування довідки з ЄДЕБО й здійснюється автоматично у цій системі, однак порядок вчинення таких дій визначається безпосередньо МОН України шляхом забезпечення функціонування ЄДЕБО і встановлення вимог до апаратного та програмного забезпечення вказаної системи. Тобто формування довідки про здобувача освіти є результатом виконання вказаним Міністерством закріплених за ним у законі повноважень. Це ж Міністерство є володільцем усієї інформації, яка міститься в ЄДЕБО, має повний доступ до неї та не позбавлене технічної можливості і повноважень сформувати довідку про здобувача освіти з дотриманням вимог законодавства.

Отже, саме МОН України наділене повноваженням щодо внесення змін до ЄДЕБО про наявність чи відсутність порушення послідовності здобуття освіти, визначеної частиною 2 статті 10 Закону № 2145-VIII, щодо позивача.

У відповідності до частин 1, 2 статті 77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Наведене свідчить про наявність правових підстав для задоволення позовних вимог.

Згідно з частиною 1 статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись статтями 6, 72-77, 139, 244, 246, 250, 255, 295 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

адміністративний позов - задоволити.

Визнати протиправними дії Міністерства освіти і науки України щодо внесення до Єдиної державної електронної бази з питань освіти відомостей про те, що поточне здобуття освіти ОСОБА_1 порушує послідовність, визначену частиною другою статті 10 Закону України «Про освіту».

Зобов`язати Міністерство освіти і науки України внести зміни до даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти щодо ОСОБА_1 , а саме у розділі «На підставі даних, що містяться в Єдиній державній електронній базі з питань освіти, поточне здобуття освіти не порушує послідовності, визначеної частиною другою статті 10 Закону України Про освіту» зазначити: «Так, не порушує».

Стягнути на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в розмірі 1331 (одна тисяча триста тридцять одна ) грн 20 коп. за рахунок бюджетних асигнувань Міністерства освіти і науки України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Сьомого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Позивач:ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер - НОМЕР_2 ) Відповідач:Міністерство освіти і науки України (просп. Берестейський, 10,м. Київ,01135 , код ЄДРПОУ - 38621185) Третя особа:Державне підприємство "Інфоресурс" (вул. Олександра Довженка, 3, м Київ, 03057 , код ЄДРПОУ - 37533381)

Головуючий суддя П.І. Салюк